Здатність до довільного розслаблення м’язів

Відчуття ритму - це здатність точно відтворювати і спрямовано управляти швидкісно-силовими і просторово-часовими параметрами рухів.

Здатність відчувати ритм

Особливе значення відчуття ритму має при засвоєнні і виконанні рухових дій, що відзначаються складною і завчасно детермінованою структурою діяльності (спортивні види гімнастики, легкоатлетичні метання і стрибки тощо). Саме у цих видах фізичних вправ найдрібніші відхилення від заданого ритму рухів, що виражаються у зміні напрямку, швидкості, прискорення, точності прикладених зусиль, чергуванні напруження і розслаблення м’язів, суттєво впливають на якість їх виконання.

Удосконалюючи відчуття ритму в учнів, слід:

· звертати їх увагу не лише на раціональне переміщення різних частин тіла, але й на послідовність і величину зусиль, на чергування напруження і розслаблення м’язів;

· на початкових етапах вдосконалення орієнтуватись на прості вправи, а складні розділяти на частини;

· вибірково вдосконалювати окремі елементи ритму (напрямок, швидкість, точність і величину прикладених зусиль тощо);

· використовувати різноманітні світлові та звукові сигнали, що виконують роль ритмолідерів;

· активізувати психічні процеси учнів шляхом застосування ідеомоторного тренування. При цьому необхідно орієнтувати учнів на точне відтворення подумки основних характеристик рухових дій;

· удосконалювати вміння учнів орієнтуватись у просторі шляхом тренування довільної уваги, яка полягає у здатності виділити із усіх різноманітних подразників ті, що є значними для орієнтації в конкретній ситуації. Ефективними тут є: біг по рельєфній місцевості, з доланням різних перешкод; вправи з м’ячами; пробігання певної відстані або кидання м’ячів із заплющеними очима; стрибки з поворотами на вказану кількість градусів; пробігання (пропливання тощо) визначених дистанцій за заданий час тощо.

При виконанні різноманітних рухових дій спостерігається безперервна зміна ступеня напруження і розслаблення різних м’язів і м’язових груп.

Водночас підвищена напруженість м’язів негативно позначається на виконанні вправ. Вона знижує координованість рухів, зменшує їх амплітуду, обмежує прояв швидкості, гнучкості, витривалості і сили, викликає нераціональні втрати енергії, чим знижує економічність роботи.

Надмірна напруженість може викликатись такими факторами:

· біомеханічними, в результаті виникнення реактивних сил при виконанні складнокоординаційних вправ з великою амплітудою і швидкістю;

· фізіологічними, внаслідок іррадіації збудження в ЦНС;

· психолого-педагогічними, що викликаються скутістю рухів унаслідок складності завдання, емоційного збудження;

· умовами середовища, в якому виконуються рухові дії;

· втомою.

Для вдосконалення здатності довільно розслабляти м’язи використовують вправи:

· які вимагають поступового або швидкого переходу від напруження до розслаблення м’язів;

· в яких напруження одних м’язів супроводжується розслабленням інших (права рука напружена, ліва розслаблена);

· при виконанні яких необхідно підтримувати рухи по інерції розслабленої частини тіла за рахунок руху інших частин (колові рухи розслабленими руками);

· що полягають у чергуванні короткочасних ізометричних напружень з наступним повним розслабленням;

· в процесі виконання яких активно розслаблюються м’язи, що не беруть участі в роботі (розслаблення рук при бігу);

· циклічного характеру, які виконують по інерції після досягнення граничної швидкості (біг, плавання, веслування тощо);

· ациклічного характеру, які вимагають великих зусиль. Після їх закінчення максимально і швидко розслабляють м’язи (кидок набивного м’яча).

Ефективність зазначених вправ значно підвищується, якщо при їх виконанні керуватись певними методичними прийомами, серед яких відзначимо:

· формування в учнів установки на необхідність розслабитись;

· виконання вправ з різною інтенсивністю і тривалістю;

· виконання вправ при різних функціональних станах учнів;

· постійний контроль розслабленості;

· забезпечення належного емоційного стану учнів;

· використання самостійної роботи учнів із власним зоровим контролем (дзеркало, відеозапис);

· широке використання ідеомоторного тренування. При цьому відтворення рухів подумки повинно здійснюватись у строгій відповідності з характеристиками техніки дій. Необхідно також концентрувати увагу на виконанні окремих параметрів дії (основні положення і траєкторії, темп рухів тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рівновага - це здатність людини зберігати стійку позу у статичних та динамічних умовах, за наявності опори або без неї.	\|	Здатність до узгодженості рухів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.