Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПІД ЧАС ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

К. Д. Ушинський радив зробити серйозне навчання цікавим, вважаючи це одним з найважливіших завдань навчання. Під час ознайомлення дітей з природою досить часто використовуються різ­ні види ігор. Гра — основна діяльність дитини дошкільного віку, в якій вона найбільше задовольняє свої потреби. Ігри викликають у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус, сприяють фор­муванню у них уявлень про об'єкти природи, їх якості, виховують позитивне ставлення до природи. Психолог Л. А. Венгер зауважує, що те, що пропущено через гру, діти засвоюють не так, як те, про що вони тільки чули від дорослих або спостерігали самі.

Надзвичайно важлива роль ігор (особливо дидактичних) у за­кріпленні, систематизації і узагальненні знань про природу. В до­слідженнях (О. П. Янківська) було доведено, що використання дидактичних ігор природничого змісту за умови відповідної підго­товки дітей і в певній системі дає змогу формувати у дітей міцні знання, систематизувати їх, підводити до узагальнень, розвивати мислення, мову. Отже, ігри сприяють піднесенню ефективності на­вчання дітей у дитячому садку, кращій підготовці до навчання в школі.

Для вирішення завдань ознайомлення дошкільників з приро­дою в дитячому садку використовуються ігри: будівельно-конструк- тивні, творчі рольові, дидактичні і рухливі.

Будівельно-конструктивні ігри з природними матеріалами (піс­ком, водою, глиною, снігом, льодом, листям, плодами тощо) — одні з найулюбленіших дітьми ігор у всіх вікових групах. Як правило, вони мають сезонний характер. Цінність їх у тому, що в процесі ігор діти знайомляться з властивостями природних матеріалів (спо­собами конструктивного вирішення під час використання цих ма­теріалів). У дітей розвивається уява, вміння зосереджуватися, до­водити до кінця почату справу, співвідносити свої дії з діями ін­ших, домагатися узгодження. Знайомство з архітектурними форма­ми і відображення їх у будівлях сприяють формуванню естетичних почуттів. Оскільки ці ігри проводяться на повітрі і пов'язані з руховою активністю, вони мають важливе оздоровче значення.



Интернет реклама УБС

Для ігор з піском і водою потрібно створити відповідні умови. Для дітей молодшої групи треба мати 2—3 пісочних ящики з бор­тиками (часом використовують великі автомобільні шини). Така вимога зумовлюється схильністю дітей до наслідування, бажанням одночасно займатися тим, чим займаються інші діти. Пізнаючи властивості природних матеріалів, маленькі діти люблять переси­пати сухий пісок, ліпити з вологого піску пиріжки. З цією метою їм слід пропонувати поліетиленові пляшечки з лійками, совочки і набори різноманітних форм для ліплення печива, пиріжків. По­ступово під керівництвом вихователя зміст ігор ускладнюється. Вихователь показує, як зробити доріжки, містки, і пропонує пуска­ти по них маленькі машини та ін. Важливе значення у збагаченні ігор має спостереження за іграми з піском старших дітей. Під впливом побаченого діти роблять спроби побудувати будинок, і ви­хователь показує, як його звести, прикрасити тощо.

Для дітей старшого дошкільного віку потрібний дворик для піс­ку. Для реалізації задумів дітей слід використовувати більше різ­номанітного підсобного матеріалу: невеликі дощечки різних розмі­рів, які діти використовують для перекриття поверхів, метлаську плитку, лінолеум, мозаїку, маленькі прапорці для прикрашення бу­дови, вирізані з картону чи фанери деревця тощо. Все це доцільно зберігати в ящику поряд з двориком для піску. Крім того, дітям пропонують і більш складні технічні іграшки: бульдозер, підйом­ний кран, різні вантажні машини. Особливу увагу під час керів­ництва цими іграми приділяють збагаченню вражень дітей під час спостережень, наприклад за тим, як побудований шляхопровід, як він оформлений тощо. Доцільно збагачувати задуми дітей і шля­хом розглядання картинки. Наприклад, розглянувши зображення станції метро «Університетська», запропонувати побудувати та прикрасити її. При цьому важливе місце у керівництві повинні по­сідати такі прийоми, як порада вихователя, планування з дітьми послідовності виконання будови, показ прийомів.

Для ігор з водою в молодшій групі доцільно використовувати виносні пластикові басейни (або ванночки), закріплені на підстав­ках на рівні зросту дітей. Для пізнання властивостей різних пред­метів, які плавають або тонуть у воді, дітям пропонують різнома­нітні іграшки: дерев'яні, поліетиленові, залізні; пляшечки з полі­етилену, в які діти набирають воду, потім виливають, маленькі по­ліетиленові ляльки, яких діти купають, тощо.

Для дітей старшого дошкільного віку доцільно зробити стру­мок. Він починається з маленького зацементованого басейну і мо­же проходити з тильної сторони тіньових навісів у вигляді негли­бокого цементованого жолоба. Для ігор з водою старші дошкіль­ники за допомогою вихователя виготовляють човники з паперу, ко­ри, яєчної шкаралупи тощо, відповідно прикрашаючи їх. Цікаво зробити примітивну греблю, показати дітям, як діє водяний млин. У другу половину дня теплу воду зі струмка доцільно використати для поливання рослин.

Узимку на ділянці організуються ігри з снігом, льодом. Для ді­тей молодшої групи можна побудувати з їх допомогою невеличку снігову гірку, прикрасити її і запропонувати катати ляльок. З ці­кавістю розглядають малюки, як вихователь ліпить із снігу грибки під деревами. Для цього він виносить поліетиленове відерце і миску. За допомогою дітей відерце наповнюють снігом, утоптують і перевертають — ніжка готова. Так само наповнюють миску і вста­новлюють на ніжку. Можна пофарбувати шапки яскравими фар­бами, і ділянка набуде казкового вигляду.

У середній і старшій групах завдання ускладнюються. Крім сні- говика, діти будують фортеці, фігурки звірів тощо. Вихователь показує дітям прийоми: вирізування цеглин, скачування та ін. Для ліплення фігурок звірків часом використовується каркас. Важливо порадою допомогти дітям в естетичному оформленні будівель. На­приклад, казковий будиночок прикрасити кольоровими крижинка­ми, фортецю — прапорцями.

Для забав з льодом заливаються невеликі різнокольорові льо­дові доріжки. Ковзання по них координує рухи дітей.

Після новорічного свята слід виставити ялинку на подвір'я, за­кріпити і прикрасити кольоровими крижинками. З цією метою на прогулянку виносять формочки для піску, підфарбовану воду, шма­точки шпагату. Формочки заливають водою і вкладають у кожну петельку з шпагату. Коли вода замерзне, формочки на короткий час заносять у приміщення, виймають і розвішують на ялинці. З різнокольорових крижинок можна зробити також казковий зи­мовий квітник.

Восени слід заохотити дітей до ігор з такими природними ма­теріалами, як солома, листя, плоди тощо. Використовуючи показ, вихователь навчає конструювати із соломи ляльку, бичка та ін. З жолудів, каштанів можна зробити безліч фігурок звірів, ляльок. Показуючи прийоми скріплювання листків (або черешками, або хвоєю), вихователь пропонує зробити пояси, шапочки тощо.

У холодну пору року для підвищення рухової активності дітей використовуються ігри з вітром, для чого навчають виготовленню млинців, султанчиків з дрібно нарізаних смужок паперу.

Творчі рольові ігри під час ознайомлення дошкільників з при­родою використовуються як засіб закріплення знань дітей про природу. Для їх успішного проведення слід збагачувати дітей вра­женнями, подавати допомогу у розгортанні сюжету. Так, після ек­скурсії в зоопарк доцільно показати дітям діафільм «Звірина лі­карня», прочитати цікаві оповідання І. Сосновського про те, як потрапляють звірі в зоопарк, як до них там ставляться, лікують. Потрібно запропонувати дітям будівельні матеріали, з яких мож­на побудувати загони для звірів, різноманітні іграшки-тварини, лі­ки, і гра почне розгортатися. Вихователь повинен тактовно допо­магати дітям, сприяти їх ініціативі, творчості, формуванню друж­ніх взаємин.

У сільській місцевості діти відображають в іграх враження від екскурсій на молочну ферму, птахофабрику.

Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з приро­дою виконують три функції:

1) закріплення знань про природу;

2) діагностика наявних у дітей знань про природу;

3) формування знань про природу.

Слід відразу ж відзначити, що кількість ігор, за допомогою яких можна формувати знання про природу, дуже обмежена. Спе­цифіка дидактичних ігор природничого змісту полягає в тому, що вони можуть проводитися лише тоді, коли у дітей вже є знання. В іграх ці знання стають дійовими, вони застосовуються дітьми, а отже, закріплюються, набувають міцності.

Багато дидактичних ігор спрямовані на узагальнення знань, їх систематизацію. Такі ігри дуже зручно використовувати для діагностики засвоєння дітьми знань про природу.

У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати на запитання, самостійно розв'язувати по­ставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватися від бажан­ня щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам'яті.

Дидактичні ігри широко використовуються під час повсякден­ного життя, особливо настільно-друковані ігри, якими діти можуть вільно користуватися за їх бажанням, а також і на заняттях. У старшому дошкільному віці дидактичні ігри найчастіше вико­ристовуються у поєднанні з іншими методами, наприклад із спо­стереженнями.

В ознайомленні з природою використовуються такі види дидак­тичних ігор:

1) з природними матеріалами;

2) з картинками (ут. ч. настільно-друковані);

3) з іграшками

4) словесні.

У дидактичних іграх з природними матеріалами діти оперують з реальними природними об'єктами (овочами, фруктами, листками, квітками тощо), внаслідок чого у дітей формуються ре­алістичні уявлення про об'єкти природи. Наприклад, у грі «Відга­дай, з якого дерева цей листок» вихователь показує листок і про­сить підбігти до того дерева, яке має такі самі листки. У грі «У ко­го дітки з цієї гілки» вихователь, показуючи дітям плід з якогось дерева, що росте на ділянці, говорить: «У руках у мене дітка. З якої вона гілки? Раз, два, три, цю гілочку знайди». Діти підбі­гають до відповідного дерева. В грі «Вершки і корінці» вихователь роздає дітям бадилля городини. На столі у неї лежать корінці. По­казуючи дітям моркву, вихователь питає: «Корінець, корінець, де твій вершок?» Дитина, у якої знаходиться надземна частина цієї рослини, піднімається, показує її всім дітям і в нагороду одержує корінець.

У наведених прикладах дидактичних ігор з природними мате­ріалами ставиться мета навчити дітей за листком пізнавати дере­ва, закріплювати їх назви; закріплювати знання про листки і пло­ди дерев, кущів; навчити розрізняти городні рослини.

У дидактичних іграх з картинками навчальні завдання ви­рішуються за допомогою картинок. Наприклад, у грі «Що кому потрібно» вихователь роздає дітям картинки, на яких зображені приміщення, в яких живуть тварини (собача конура, клітка для кроля, пташник тощо). На інших картинках намальовані різні ви­ди кормів для тварин: кістки, морква, капуста, зерно та ін.

Вихователь ставить на полицю великі картинки з зображенням тварин і починає гру: «Кіт, собака, кролик і півник захотіли їсти. Давайте їх погодуємо. На картинках ви знайдете, чим погодувати і кота, і собаку. Що їсть кіт?» Діти показують відповідну картин­ку і називають їжу. Після цього картинки ставлять на полицю. Далі вихователь пропонує погодувати собаку, кроля тощо, схва­лює правильні відповіді дітей: «Поїли котик, собака та й захоті­ли відпочити. А будиночків, де вони живуть, немає. Де ж вони, давайте пошукаємо,—продовжує вихователь. У кого на картинці зображено житло собаки? Як воно називається?» Такими запитан­нями вихователь змушує дітей згадати, де живуть тварини. Гра за­кінчується тоді, коли діти розмістять тварин в їхніх житлах. За допомогою цієї гри закріплюються знання дітей про те, чим жив­ляться і де живуть свійські тварини.

В роботі з дошкільниками широко використовуються настільно- друковані ігри «Свійські тварини», «Квіти», «Зоологічне лото» то­що. Переважну більшість з них побудовано на принципі лото. Ді­тям роздають великі картки, у ведучого — маленькі. Хто швидше закриє великі картки, той виграє. Перед дітьми ставиться завдан­ня назвати тварину чи рослину, співвіднести її із своєю карткою.

Дидактичні ігри зіграшками найчастіше використовуються в молодших групах для закріплення назв тварин, їхніх характер­них ознак, голосів. Наприклад, у грі «Чарівна торбинка» вихова­тель вносить у групу гарну, яскраву торбинку, в якій лежать різні іграшки. «Той, хто вийме з торбинки іграшку,— говорить вихова­тель,— розкаже про неї віршик або загадку». Діти виймають іг­рашки, називають їх, показують окремі частини тіла, імітують зву­ки, розповідають вірші.

Досить широко використовуються словесні дидактичні ігри. Вони проводяться з метою закріплення знань про певні об'­єкти природи, навчання дітей класифікувати, виділяти зв'язки в природі, доводити свою думку, узагальнювати.

Наприклад, у грі «Буває — не буває» вихователь пропонує гра­ти так: «Я вам буду розповідати, яка буває погода, чим займають­ся діти і дорослі, а ви повинні уважно слухати і відповідати, бу­ває так чи не буває і чому не буває».

Вихователь: «Випав великий сніг, вдарив мороз, і зацвіли про­ліски».

Діти: «Так не буває».

Вихователь: «Чому?»

Діти: «Сніг і мороз буває взимку, а проліски цвітуть навесні».

Отже, в цій грі діти навчаються узагальнювати знання про ха­рактерні ознаки пір року, доводити свою думку.

Методика проведення дидактичних ігор. Для того, щоб дидак­тична гра досягла мети, необхідно правильно підібрати її відпо­відно до віку дітей. Ігрові завдання в іграх мають різний рівень складності.

Ігрові завдання в іграх для молодших дошкільників спрямо­вані на знаходження предмета за словом, за подібністю, виділен­ня окремих ознак тварин, рослин, пізнання предметів за допомогою одного з органів чуттів (на дотик, смак).

У старшому дошкільному віці ігрові завдання більш складні: описувати об'єкти природи і знаходити їх за описом, складати ці­ле з частин, класифікувати, встановлювати причинні зв'язки.

Відповідно до цього в молодшій групі проводяться такі ігри: «Відгадай, яка квітка», «Відгадай на смак», «Чия хатка».

У середній групі — «Магазин», «Знайди пару» та ін., у старшій групі — «Відгадай, яка це квітка», «Відгадай, де росте», «Коли це буває», «Що я не так сказала», «Плутанина», «Вершки і ко­рінці» тощо.

Успіх у проведенні дидактичної гри, інтерес до неї будуть тіль­ки тоді, коли вихователь проведе відповідну роботу по ознайом­ленню дітей з тими чи іншими об'єктами природи, а закріплення уявлень, підведення дітей до об'єднання спільних ознак буде здійс­нюватися за допомогою дидактичної гри. Не можна уявити про­ведення дидактичної гри з дітьми, у яких не буде відповідних знань. При всій майстерності вихователя гри не буде. Обов'язко­вою умовою гри є те, щоб усе в ній виконувалося охоче, з захоп­ленням, щоб діти діставали від неї велике задоволення, а не сприймали як суху навчальну вправу.

Методика проведення дидактичних ігор у різних вікових гру­пах має ряд спільних і відмінних моментів.


Читайте також:

  1. XIII. Використання амортизаційних відрахувань
  2. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  3. Аліментні обов’язки батьків і дітей
  4. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  5. Аналіз використання капіталу.
  6. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  7. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  8. Аналіз використання обладнання.
  9. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
  10. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
  11. Аналіз використання фонду робочого часу.
  12. Аналіз ефективності використання активів (капіталу)

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
НЕСКЛАДНІ ДОСЛІДИ ЯК МЕТОД ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ | У молодшій групі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.