Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття механізму держави та його структра

Механізм держави – це цілісна ієрархічна система всіх державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ та підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави.

Побудова та діяльність механізму сучасної держави ґрунтуються на таких принципах:

· гуманізм, тобто пріоритетність захисту прав і свобод людини і громадянина в діяльності держави;

· гласність в діяльності державного апарату;

· професіоналізм державних службовців;

· законність, тобто діяльність всіх складових частин механізму держави виключно на підставі законодавства;

· принцип демократизму у формуванні і діяльності державних органів, що дозволяє враховувати різноманітні інтереси переважної більшості громадян.

· поділ влади на відносно самостійні гілки: законодавчу, виконавчу, судову.

Механізм держави має такі характерні ознаки:

1. Механізм держави – це система пов’язаних, взаємодіючих, ієрархічно підпорядкованих державних органів, державних підприємств та установ.

2. Організаційна структура та відносини між елементами механізму ґрунтуються на принципі субординації (мають ієрархічний характер):

а) рішення вищестоящих елементів механізму є обов’язковими для нижчестоящих;

б) державні підприємства та установи здійснюють свою діяльність під керівництвом державних органів.

3. Структурні елементи механізму держави є юридичними особами. Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою визнається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді[10]. Вона має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов’язки.

4. Створюється та функціонує механізм держави на державній формі власності. У державній власності є майно, зокрема кошти, що належать Українській державі. Від імені та в інтересах Української держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

5. Мета існування механізму держави – забезпечення реалізації завдань і функцій держави. Для їхньої реалізації кожний з елементів механізму держави наділяється правовим статусом, який утворюють нормативно закріплені: предмет відання (коло суспільних відносин та об'єкти, на які поширюється компетенція державної організації) та сама компетенція, яка складається з функцій та повноважень (прав й обов’язків) державної організації. Повноваження деталізують функції державної організації, визначають її напрям дії з позицій можливого та необхідного (прав та обов’язків)[11].

Наведені ознаки у своїй сукупності дають змогу відмежувати державні організації від недержавних структур у політичній системі суспільства.

Структура механізму держави включає:

1. Апарат держави – система державних органів, які наділені владними повноваженнями для реалізації державної влади. Державний апарат співвідноситься з механізмом держави як частина і ціле, виступаючи як головний елемент механізму держави. Наприклад, державний апарат Української держави включає Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства, місцеві державні адміністрації, суди, прокуратуру;

2. Державні підприємства –самостійні суб’єкти господарювання, створені компетентними органами державної влади на основі державної власності для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної та іншої господарської діяльності;

3. Державні установи –це державніорганізації, які здійснюють практичну діяльність з виконання функцій держави в різних сферах нематеріального виробництва: соціальній, освітній, культурній, у сфері охорони здоров’я тощо.

4) Державні службовці – особи, які на професійній основі займають посади в державних органах та їх апараті, наділені відповідними службовими повноваженнями для практичного виконання завдань і функцій держави[12];

5) Організаційні і фінансові засоби (наприклад, кошти державного бюджету), а також примусову силу, необхідні для забезпечення діяльності механізму держави.

Визначальним елементом апарату держави є державний орган

Орган державної влади – це відносно самостійна, структурно відокремлена ланка державного апарату, яка створюються державою для здійснення конкретного виду державної діяльності[13].

Орган державної влади має особливі ознаки, що відрізняють його від недержавних організацій. До них відносяться:

· створюється відповідно до закону шляхом безпосередньої або представницької демократії;

· наділений державно-владними повноваженнями. Державний орган діє з волі держави і від імені держави. Орган держави вправі видавати обов’язкові для виконання нормативні й індивідуальні правові акти, здійснювати контроль за їх виконанням, застосовувати, у разі потреби, примусові заходи;

· реалізує свою компетенцію від імені держави, керуючись загальним принципом «дозволено лише те, що прямо передбачене законом». Компетенція кожного державного органу законодавчо визначена й обмежена. Державний орган вправі приймати рішення тільки в межах своєї компетенції;

· має організаційну структуру. Кожен державний орган є колективом, що складається зі службовців. У цьому колективі є керівники і підлеглі, між якими існують особливі правові відносини;

· має певний територіальний масштаб діяльності.

У своїй сукупності державні органи, незалежно від тлумачення і розуміння, формують структуру державного апарату. Вони є складовою державного апарату і відрізняються між собою за місцем у системі державного апарату, способом утворення, часом, територією дії, характером компетенції та порядком її здійснення, правовими формами діяльності, принципом «поділу влади» та ін. Тобто, класифікувати державні органи можна на різних підставах:

1. За місцем у системі державного апарату:

· первинні(виникають у порядку наслідування (монарх) чи обираються шляхом виборів (парламент, президент);

· вторинні (створюються первинними органами, які й наділяють їх державно-владними повноваженнями (наприклад, уряд).

2. За способом утворення:

· виборні(обираються на певний строк безпосередньо громадянами, або іншими суб’єктами);

· призначувані(призначаються іншими державними органами влади);

· успадковані(передаються за спадком).

3. За характером та формами реалізації державної діяльності:

· законодавчі органи (покликані представляти волю та інтереси суспільства, шляхом розробки і прийняття законів);

· глава держави (державний орган та посадова особа);

· виконавчі органи (забезпечують реалізацію політики держави, законів та інших актів, прийнятих законодавчим органом);

· судові органи (здійснюють правосуддя у чітко встановленій процесуальній формі, шляхом вирішення цивільних, кримінальних, господарських, трудових та адміністративних справ (спорів).

· контрольно-наглядові (до них належать органи конституційного нагляду, уповноважені з прав людини (омбудсмени), органи прокуратури, державні інспекції;

· правоохоронні органи (забезпечують законність та охорону правопорядку, охорону законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому).

4. За часом функціонування:

· постійні(створюються на невизначений строк (без обмеження строку дії), але їхній склад оновлюється через законодавчо визначений термін (наприклад, представницькі органи держави, прокуратура, суд);

· тимчасові(створюються в умовах надзвичайного стану або для виконання певного завдання (наприклад, Верховна Рада України може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки та попереднього розгляду питань або тимчасові слідчі комісії для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес).

5. За територією дії:

· загальнодержавні(загальнофедеральні при федеративному устрою), (повноваження яких поширюються на всю територію держави (наприклад, глава держави, генеральний прокурор);

· місцеві (діють у межах території певної адміністративно-територіальної одиниці (графства, провінції, області, комуни тощо).

6. За способом прийняття рішень:

· колегіальні (приймають рішення більшістю голосів, простим або кваліфікованим (наприклад, парламент, уряд);

· єдиноначальні (рішення приймаються одноособово керівником (наприклад, Президент України).

7. За характером компетенції:

· загальної компетенції(які у межах своєї компетенції приймають рішення з будь-яких питань (наприклад. Кабінет Міністрів України);

· спеціальної компетенції (здійснюють діяльність в одній із сфер суспільного життя (наприклад, міністерства, відомства, державні комітети).

8. За характером підлеглості:

· органи виключно «вертикальної» підлеглості (наприклад,

прокуратура, суд);

· органи «подвійної» підпорядкованості (органи галузевого управління: міністерства, відомства з їхніми територіальними управліннями та відділами).


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. А/. Поняття про судовий процес.
  5. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  6. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  7. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  9. Адміністративні правовідносини: поняття, ознаки,
  10. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  11. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  12. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах




Переглядів: 1248

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття державави та її ознаки | Поняття, види та форми реалізації функцій держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.