• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

КРАЕВОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

IT привносять докорінні зміни в систему менеджменту підприєм­ством. Основою управління підприємством в умовах інформаційного суспільства є:

• розмивання функціональних меж усередині підприємства (гнучкість та інтегрованість бізнес-процесів, що досягається шляхом тісного взаємозв’язку між підрозділами);

• пряме спілкування з клієнтами і постачальниками;

• зростання сегментації споживачів;

• глобальний масштаб діяльності підприємства (можливість спіл­кування з клієнтом, партнером з будь-якої точки Земної кулі);

• скорочення життєвого циклу товарів у результаті безперервних інновацій (конкурентні переваги на одній стадії життєвого циклу не гарантують продукту лідерство на наступному етапі технологічних перетворень);

• основоположна роль висококваліфікованих кадрів [ 152].

Підприємства туристичної сфери в процесі управління врахову­ють ті переваги, які їм дають нові IT. До таких переваг належать:

• можливість швидкого і менш дорогого спілкування з учасниками створення і реалізації туристичної послуги та споживачами цих послуг, які географічно віддалені;

• прозорість діяльності підприємства, оскільки робота працівників більш очевидна як для партнерів, так і для споживачів. Використо­вування Інтернет-технології у бізнес-процесі (особливо в режимі реального часу) дає можливість безпосередньо учасникам цього процесу контролювати виконання завдань співробітниками підприємства, вирішувати спірні питання;

• прискорення здійснення виробничих процесів та адаптованості підприємства до змін зовнішнього бізнес-середовища під впливом нових IT;

• можливість швидкої реакції на індивідуальні запити споживачів та ін.

При створенні системи менеджменту суб’єктів туристичної діяльності з урахуванням впливу IT необхідно пам’ятати про існуючі проблеми, які стримують процес:

• технологічні (недостатня формалізація управлінських процесів; фінансові обмеження в придбанні сучасної комп’ютерної техніки і спеціалізованих комп’ютерних програм; неузгодженість діяльності туристичного бізнесу і розвитку нових IT; небажання змінювати технології бізнес-процесів);

• організаційні (протидія організаційної культури підприємства впровадженню сучасних IT; відсутність у керівників підприємств повного розуміння механізмів реалізації 1Т-рііпень; небажання здійс­нювати реорганізацію діяльності підприємства у зв’язку з упровадженням і використанням IT; відсутність упевненості у правильності вибору фірми-розробника ІС та її ефективного функціонування в майбут­ньому);

• особистісні (відсутність у працівників навиків виконання такого роду робіт; страх втратити робоче місце у зв’язку з його автоматиза­цією; протидія підрозділів або окремих працівників спільному вико­ристанню інформації);

• інші, пов’язані з минулим негативним досвідом використання IT, протидією клієнтів щодо використання IT у процесі надання туристичних послуг тощо.

На практиці ці проблеми поступово розв’язуються і в результаті з’являються нові можливості систем менеджменту, пов’язані з інтен­сивним розвитком IT. Далі представлені деякі з них.

Функціонально-вартісне управління (Activity Based Management) - методологія, яка описує засоби та способи управління підприємством для вдосконалення бізнес-процесів і підвищення прибутковості на основі інформації, отриманої в результаті АВС-аналізу [111].

Сучасні туристичні підприємства, щоб забезпечити успішну діяльність, повинні застосовувати передові технології управління бізнес-процесами, а для досягнення цілей постійно аналізувати свій портфель продуктів (послуг), винаходити шляхи оптимізації витрат, контролювати життєдіяльність моделей продажу.

Для цього на підприємстві можуть використовуватися різно­манітні методи, зокрема і ABC-аналіз. Аналіз ABC — це спосіб ресурс­ного дослідження, який полягає в розподілі продукції на категорії А, В і С, що становлять у структурі продажу 80, 15 і 5%, відповідно, і пропонує різні підходи до управління цими товарними групами. Метод використовується також для ранжирування клієнтів [4].

Застосування на практиці цього методу дуже часто пов’язане з суб’єктивною оцінкою ефективності діяльності підприємства, що призводить до значної відмінності отриманих у результаті АВС- аналізу даних різних спеціалістів.

Уникнути суб’єктивного фактора можливо шляхом застосування програмного комплексу GMS Office Tools, в якому реалізовано процес АВС-аналізу, що дозволяє [3]:

• виявити оптимальну структуру формування туристичного продукту;

• провести аналіз ефективності роботи структурних підрозділів суб’єктів туристичної діяльності;

• ранжирувати постачальників туристичного продукту за часткою прибутку в загальному обсязі продажу.

Аналіз може здійснюватися за будь-який проміжок часу. Скла­дений за його результатами звіт використовується для подальшого аналізу і побудови графіків. Однак, на проведений за допомогою про­грамного комплексу аналіз впливають фактори (сезонності, продажу нової туристичної послуги і т. д.), які необхідно враховувати під час формування загального висновку.

Таким чином, отримані результати АВС-аналізу використаються в процесі функціонально-вартісного управління підприємством. Серед суб’єктів туристичної діяльності цей аналіз більш актуальний для підприємств готельного господарства, які мають достатні фінансові ресурси і відповідні структурні підрозділи.

Еталонне тестування (Benchmarking) - такий вид перебудови бізнес-процесів підприємства, при якому вимірюється ефективність діяльності інших подібних підприємств і встановлюються внутрішні цілі на основі кращих результатів [139]. Бенчмаркінг походить від англійського «Benchmarking» - процедура пошуку, аналізу і впрова­дження в практику роботи підприємства технологій, стандартів і методів роботи найкращих підприємств-аналогів [134]. Еталонне тестування може також включати і виявлення найкращих методів роботи на самому підприємстві (як правило, характерно для великих підприємств) та на передових підприємствах інших галузей. Тобто бенчмаркінг - це процес знаходження і вивчення найкращих із відомих методів ведення бізнесу.

Уперше метод був розроблений у 1972 р. Інститутом стратегіч­ного планування в Кембріджі (США) для оцінювання ефективності бізнесу. Еталонне тестування - джерело нових знань для підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Застосування його на практиці полягає у здійсненні таких послі­довних дій:

• виявлення особливостей власних бізнес-процесів;

• аналіз бізнес-процесів інших підприємств;

• порівняння результатів своїх процесів із результатами аналізо­ваних підприємств;

• упровадження необхідних змін.

Еталонне тестування застосовується і в управлінні туристичними підприємствами. Для реалізації вищезазначених дій підприємства туристичної сфери збирають інформацію, використовуючи як джерела відкриті звіти вітчизняних та закордонних компаній, галузеву пресу, Інтернет-ресурси. Інформацію отримують під час відряджень та, відвідуючи профільні виставкові заходи (віртуальні виставки). Для забезпечення ефективності ця робота повинна проводитися постійно. Тому найкращим джерелом отримання галузевої інформації та інфор­мації про конкурентів є мережа Інтернет. Після збирання інформація зводиться і систематизується у вигляді звіту. У цьому випадку на підприємствах використовують спеціалізовані програмні продукти. Для прийняття рішення щодо внесення змін у бізнес-процеси необхідно результати діяльності підприємства порівняти з середніми показни­ками, що склалися в галузі, і встановити, за яких є відставання або випередження конкурентів. І тільки після таких порівнянь розробля­ються напрями покращення бізнес-процесів на підприємстві.

Слід зазначити, що застосування бенчмаркінгу не поширене у діяльності туристичних підприємств, оскільки для його реалізації необхідно у штаті підприємства мати посаду маркетолога або маркетинговий відділ, який би професійно здійснював перебудову бізнес-процесів на основі отриманих у результаті еталонного тесту­вання результатів. На жаль, у туристичному бізнесі функціонують переважно малі підприємства (94%) із чисельністю від 5 до 19 осіб, які обмежено реалізують маркетингові функції.

Разом із тим, деякі елементи бенчмаркінгу застосовуються туристичними підприємствами при вивченні ринку IT та наявних IT і їх можливостей у підприємств-конкурентів. Оскільки ефективність діяльності підприємства залежить і від того, наскільки сучасні техно­логії воно використовує для створення, просування і реалізації туристичного продукту, важливим є вибір і застосування IT, які забезпечать конкурентні переваги на ринку туристичних послуг.

Отже, роль IT в еталонному тестуванні подвійна: з одного боку, IT використовуються безпосередньо для здійснення необхідних дій у межах бенчмаркінгу; з другого - цей метод застосовується для вибору сучасних IT.

Бізнес-інтелект - ВІ (Business Intelligence) - це процес аналізу інформації з метою неформального прийняття рішень бізнес-користувачами, а також інструмент для отримання корисної для бізнесу інформації [105]. Він визначає: процес перетворення даних у інфор­мацію і знання про бізнес для підтримки прийняття покращених і неформальних рішень; IT (методи і засоби) збирання даних, консолі­дації інформації і забезпечення доступу бізнес-користувачів до знань; знання про бізнес, здобуті в результаті глибокого аналізу детальних даних і консолідованої інформації [105]. Як зазначають японські еко­номісти, «бізнес-організація повинна будуватися таким чином, щоб мати можливість безперервно і послідовно використовувати, акуму­лювати, розподіляти і створювати нове знання динамічно і по спіралі» [153, с. 56].

Інструментом отримання даних у формі, доступній для перетво­рення їх людиною в інформацію, є портал. «Портал - це єдина точка входу в корпоративній системі, яка дозволяє виявляти і вивільнювати структуровану і неструктуровану інформацію із різних джерел з метою перетворення в корпоративне знання, необхідне для прийняття рішення» [105, с. 362].

Аналітики eMarketer провели опитування користувачів мережі і виявили, що переважна більшість респондентів використовують можливості Інтернету, насамперед для пошуку інформації (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Розподілення думок респондентів щодо переваг використання веб-сайтів

Отже, результати опитування засвідчили, що близько 80% респондентів не тільки здійснюють пошук необхідної інформації за допомогою Інтернету, але і впевнені в її достовірності, 65% - мають можливість отримати нову інформацію і тільки 24% - використо­вують отриману інформацію для ефективного ведення бізнесу. Саме остання група опитаних використовує ВІ-продукти, щоб отримати чітке уявлення про виконання внутрішніх операцій, клієнтів, партнерів по бізнесу, туристичні послуги, фінансові результати діяльності.

Однак, поряд із позитивними сторонами використання порталів для отримання інформації суб’єкти туристичної діяльності стикаються з негативними:

• представлення застарілої інформації (особливо щодо цін на послуги);

• інформація не структурована, а тому важка для сприйняття;

• занадто мала кількість туристичних підприємств, зареєстрована на тематичних порталах;

• дуже малий обсяг інформації, що не дає повного уявлення про діяльність підприємства та ін.

Створення умов для виявлення, зберігання й ефективного вико­ристання знань та інформації - управління знаннями, KM (Knowledge Management) - спрямоване на вчасне надання знань тим працівникам, яким ці знання необхідні для підвищення ефективності своєї діяль­ності. Ці технології використовують неструктуровану або слабо структуровану інформацію [139]. Управління знаннями - дисципліна універсальна, яка базується на інтегральному підході до створення, накопичення й управління знаннями, що зберігаються у вигляді різного роду документів, а також знаннями, що належать працівникам підприємства [105].

Цей вид управління як новий напрям у менеджменті з’явився приблизно двадцять років тому, його метою було створення різно­манітних методик для оптимального використання інтелектуального потенціалу працівників. З часом отримали розвиток IT для роботи зі знаннями.

Управління знаннями активно застосовується в діяльності 4—5-зіркових готелів, які приділяють багато часу та вкладають значні кошти у створення програм навчання персоналу з використанням сучасних передових вітчизняних та закордонних методик розвитку персоналу (тренінги, професійна консультація, коучінг та ін.).

Прикладом може бути готель «Прем’єр Палац» (м. Київ), який постійно реалізовує програми, що поповнюють працівників професій­ними знаннями, необхідними для підвищення ефективності їхньої діяльності.

Реінжиніринг бізнес-процесів - BPR (Business Process Reen­gineering) — технологія фундаментального переосмислення і радикаль­ного перепроектування бізнес-процесів підприємства з метою досягнення значних покращень у ключових показниках діяльності підприємства [104]. IT - один із елементів реінжинірингу бізнес-процесів у діяль­ності туристичних підприємств. Тактичні цілі IT при цьому, поляга­ють у підвищенні продуктивності праці, економії ресурсів (особливо фінансових), підготуванні обґрунтованих рішень. Стратегічними є ефективний менеджмент, можливість адекватної реакції на динаміку туристичного ринку, завойовування і підтримка конкурентних переваг.

Значимість IT у реінжинірингу можна представити такими твер­дженнями [32]:

• компанія повинна змінити своє мислення з дедуктивного на індуктивне (здатність спочатку розпізнати ефективне рішення, а потім шукати проблеми, яке воно може розв’язати);

• компанія повинна паралельно здійснювати автоматизацію процесів і впроваджувати різноманітні технології;

• компанія, в першу чергу, повинна вишукувати новітні технології, а не проблеми, які виникають.

Така зміна підходів до розуміння значимості IT дає можливість працювати туристичним підприємствам по-новому і застосовувати новий підхід до проектування бізнес-процесів. Разом з тим, цей підхід передбачає наявність у менеджерів знань про існування різноманітних IT і про те, яким чином їх можливо використовувати для змін бізнес- процесів. На рис. 5.1 представлено алгоритм застосування IT у реінжинірингу бізнес-процесів.

Практика діяльності деяких туристичних підприємств показала, що існує розрив у виконанні бізнес-процесів, оскільки різні під­розділи (або окремі працівники) не бачать завершеності всіх процесів. Забезпечити швидке і гнучке реагування на запити суб’єктів ринку, передбачити виконання всіх інформаційних складових бізнес-процесів безпосередньо у споживачів і ліквідувати посередників можливо шляхом застосування IT як одного із інструментів реінжинірингу.

Реінжиніринг забезпечує саморегулювання бізнес-процесів, які виконуються в діловому середовищі, що постійно змінюється, і при­стосовуються до різних умов функціонування підприємства.

Система управління ефективністю бізнесу - СРМ (Corporate Performance Management Systems) - дозволяє автоматизувати процеси планування, фінансового аналізу й управлінської звітності, бюджету- вання, підпорядковуючи їх стратегічним завданням розвитку підпри­ємства [104].

Рис. 5.1. Алгоритм реінжинірингу бізнес-процесів за допомогою інформаційних технологій

Системи такого класу дозволяють значно збільшити обґрунтованість і точність фінансових планів, прогнозів і бюджетів туристич­них підприємств, формувати звіти за результатами їх виконання і надавати менеджменту можливості оперативно корегувати бюджети відповідно до обставин, які змінюються. Ця система надає вищому керівництву широкі можливості для управлінського планування, яке ґрунтується на стратегічних цілях підприємства і контролі за ходом виконання визначених завдань та розвитку ситуації.

Розвідка даних - DM (Data mining) - процес виявлення кореляції, тенденцій, шаблонів, зв’язків і категорій, який виконується шляхом детального дослідження даних з використанням технологій розпізна­вання шаблонів, а також статистичних і математичних методів [139]. Такі методи інтелектуального аналізу даних тісно пов’язані з технологіями OLAP і технологіями побудови сховищ даних. Таким чином, ця система використовується суб’єктами туристичної діяль­ності, як правило, в комплексі з засобами аналітичного оброблення даних у реальному часі та з іншими аналітичними системами.

Система управління електронними документами - EDMS (Electronic Document Management Systems) - реалізує різноманітні комбінації технологій збору, зберігання, пошуку, перегляду електронних документів.

Планування ресурсів підприємства - ERP (Enterprise Resource Planning) - це інтегрована сукупність методів, процесів, технологій і засобів, яка сприяє їх оптимізації. Впровадження ERP-систем зазвичай пов’язане з кардинальною перебудовою структури і системи управ­ління підприємством. На практиці вся сукупність завдань концепції може реалізуватися не однією інтегрованою системою, а деяким комплексом програм, в основі якого лежить базовий ERP-пакет, до якого підключені спеціалізовані продукти [136, 143]. Більш поширеним визначенням сутності ERP є представлення системи як набору інтегро­ваного програмного забезпечення, який дає змогу створити комплексне інформаційне середовище для автоматизації планування, обліку, конт­ролю та аналізу всіх основних бізнес-операцій, які є на підприємстві [64].

Останнім часом учасники туристичного ринку стали впрова­джувати в фінансово-господарську діяльність ERP-систему (Enterprise Resource Planning), тобто систему планування та управління ресур­сами підприємства, необхідними для здійснення продажів, закупівель і обліку при виконанні замовлень клієнтів у сферах виробництва, дистрибуції і надання послуг [144].

При впровадженні систем ERP-класу суб’єкти туристичної діяльності отримають ряд економічних вигод:

• мінімізація втраченого чи формування нових джерел доходу;

• зниження управлінських витрат;

• мінімізація податкових та інших обов’язкових виплат;

• підвищення продуктивності ресурсів та результативності бізнес- процесів підприємства за рахунок їхньої оптимізації;

• формування максимальної прозорості бізнесу і т. д. Стандартний процес упровадження ERP-системи складається із етапів, представ­лених у дод. Е. 1.2.

Управління ресурсами і взаємовідносинами підприємства - ERP II (Enterprise Resource & Relationship Processing) - концепція, що спрямована на автоматизацію зовнішніх зв’язків і створення віртуаль­ного підприємства. Сучасні IT зменшили необхідність фізичних контактів між учасниками процесу виробництва та реалізації туристичної послуги і створили умови для їх продажу на міжнародних туристичних ринках. Тобто з’явилася можливість автоматизувати зовнішні зв’язки турис­тичних підприємств зі споживачами (туристами) і партнерами (підприємствами-виробниками і посередниками у сфері туризму).

У створенні туристичного продукту бере участь велика кількість підприємств, які виробляють і реалізують туристичні товари, основні, додаткові і спеціалізовані туристичні послуги. Отже, один із важливих моментів у діяльності туристичних підприємств - автоматизація взаємовідносин з партнерами.

В основі реалізації концепції ERP II через створення і функціо­нування віртуальної туристичної фірми, автоматизації взаємовідносин підприємства лежить використання Інтернету як засобу для броню­вання і продажу турів, проведення опитувань для аналізу попиту, формування іміджу підприємства, інформування споживачів про основні та додаткові послуги тощо. На практиці ці функції, як правило, виконує веб-сайт туристичного підприємства.

Автоматизація процесів управління ресурсами і взаємовідноси­нами підприємства (ERP II) - одна із систем, які набули широкого розповсюдження серед суб’єктів туристичної діяльності. Саме ця система значно скорочує час на пошук партнерів, укладання з ними договорів, формування і реалізацію якісних турів з урахуванням індивідуальних запитів клієнтів і т. д.

Планування ресурсів, синхронізоване зі споживачами - CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) - полягає в тому, що при плануванні й управлінні підприємством можна і потрібно враховувати не тільки основні виробничі і матеріальні ресурси, а і допоміжні, або накладні. Вдосконалення діяльності підприємства і забезпечення конкурентних переваг можливі шляхом надання споживчої цінності, а не просто якісного продукту (послуги) [141]. Тобто створення спожи­вацької цінності товарів і послуг повинно відповідати певним потре­бам кожного унікального споживача, а не абстрактним вимогам ринку.

Саме підприємства туристичного бізнесу будують свою систему менеджменту з орієнтацією на надання туристичних послуг кожному конкретному туристу з урахуванням його індивідуальних потреб. Для цього підприємства-виробники та посередники в туризмі розробляють нові бізнес-процеси з урахуванням новітніх IT, які задовольняють сподівання клієнтів, і надають туристичні послуги, унікальні для кожного конкретного споживача (або групи). Таким чином, відбува­ється інтегрування споживача в центр процесу планування суб’єкта туристичної діяльності -CSRP.

Оскільки туристичне агентство, яке є ключовою ланкою між виробником - туроператором (посередником) і споживачем, здійснює інформування потенційних клієнтів про туристичні райони, варіанти можливих розміщень, транспортного сполучення, цін на послуги і т. д. та безпосередньо продає тур клієнту, воно несе відповідальність за задоволення його потреб. Однак турагенти, які формують тур за допомогою тільки туристичних інформаційно-пошукових систем, часто стикаються з проблемою пред’явлення претензій туристами щодо незадовільного сервісу під час відпочинку чи подорожі. Для розв’я­зання таких проблем деякі туроператори на початку або після закін­чення сезону організовують за свій рахунок для туристичних агентів ознайомлювальні подорожі (рекламні тури). Рекламний тур дає змогу турагенту безпосередньо ознайомитись із сервісом підприємств, що надають основні та додаткові послуги туристам і, таким чином, уникнути проблем.

Для впровадження CSRP у діяльність туристичних підприємств необхідно:

• оптимізувати виробничу діяльність (на основі методології та інструментарію ERP);

• інтегрувати споживача і сфокусовані на ньому підрозділи;

• впроваджувати відкриті технології для інтеграції споживачів, постачальників.

Оптимізувати виробничу діяльність туристичні підприємства можуть шляхом упровадження технологій, виготовлених на замовлення, прийнятих в ERP. Інтегрувати споживача можна, враховуючи в реаль­ному часі його вимоги під час щоденного планування діяльності підприємства. Оскільки формування і реалізацію турів на підприємстві здійснюють менеджери за напрямами туризму, саме вони отримують критичну інформацію про покупця та ринки і можуть використати її під час подальшого планування і реалізації виробничих процесів.

Якщо для підприємств інших галузей економіки інформація про споживачів існує в підрозділах з чотирьох основних функціональних сфер (продаж і маркетинг; обслуговування споживачів; технічне обслуговування; дослідження і розроблення), то в туристичній сфері таку інформацію враховувати простіше, оскільки вона акумулюється у сфері маркетингу й обслуговування покупців (а в більшості турис­тичних підприємств менеджери за напрямами виконують частково і маркетингові функції). А тому інтегрувати споживача і сфокусовані на ньому підрозділи в туристичних підприємствах не вимагає багато часу.

Упровадження відкритих технологій робить CSRP більш прак­тичними. Це виявляється в тому, що відомими корпораціями зі ство­рення комп’ютерного програмного забезпечення встановлено комуні­каційні стандарти, які дозволяють взаємодіяти додаткам до бізнесу. Планування ресурсів, синхронізоване зі споживачами, спрощується в результаті того, що стало можливим успішно інтегрувати створені різними виробниками з різною архітектурою додатки до бізнесу. Останнім часом на ринку IT з’явилися уніфіковані додатки для управ­ління з урахуванням специфіки діяльності. Крім того, інтеграція додатків особливо важлива для сфери туризму, оскільки у виробництві і реалізації туристичного продукту задіяна велика кількість географічно віддалених учасників туристичної інфраструктури.

Відкриті технології уможливлюють виконання бізнес-функції відповідними структурними підрозділами (працівниками) з викорис­танням спеціалізованого програмного забезпечення і підтримання зв’язку всередині підприємства і за його межами за допомогою мережі Інтернет.

Таким чином, застосування CSRP надаватиме підприємствам конкурентних переваг, оскільки туристичний бізнес сфокусований на споживачеві.

Управління взаємовідносинами з клієнтами - маркетинг взаємо­відносин - CRM (Customer Relationships Management) - «дозволяє «інтегрувати» клієнта у сферу організації фірма отримує макси­мально можливу інформацію про своїх клієнтів і їх потреби і, виходячи із цих даних, будує свою організаційну стратегію, яка стосується всіх аспектів діяльності: виробництва, реклами, продажу, дизайну, обслу­говування тощо» [105, с, 489].

Успіх діяльності туристичних підприємств насамперед залежить від якості зустрічі клієнта, вміння професійно презентувати туристич­ний продукт і зацікавити його у здійсненні найкращого вибору, тобто від взаємостосунків менеджера і клієнта. З розвитком електронної комерції такі контакти можуть здійснюватися віртуально за допомогою мережі Інтернет. Однак обидва випадки свідчать проте, що туристична сфера, як і сфера послуг у цілому, - висококонтактна. Тому у функціонуванні суб’єктів туристичної діяльності останнім часом спостерігається зростання ролі і значущості CRM-систем.

Разом з тим, для реалізації CRM-системи необхідна:

• інтеграція підсистем;

• великий обсяг напрацьованих статистичних даних;

• ефективний аналітичний інструментарій;

• інтеграція з іншими системами, які автоматизують діяльність підприємства [105].

Як результат, основна частина сучасних систем управління взаємовідносинами з клієнтами будується за принципом «клієнт- сервер» на основі Інтранет/Інтернет. При цьому сервер складається з СУБД для зберігання і оброблення даних та систем OLAP і DM (аналітичні системи оброблення даних).

З розвитком електронної комерції для реалізації туристичних послуг почали використовуватися e-CRM-системи, яким притаманні всі функції звичайних CRM-систем, але вони повністю інтегруються з веб-сайтом підприємства, а тому інформація з сайта потрапляє в систему e-CRM. Система може визначати побудову сайта й ефективно обслуговувати клієнта в процесі здійснення Інтернет-покупки і надання Інтернет-послуг [105].

Отже, основне призначення систем управління взаємовідно­синами з клієнтами в діяльності туристичних підприємств - аналіз різноманітних даних, які стосуються як туристів, так і роботи підпри­ємства, і формування на їх основі ефективної стратегії маркетингу.

Системи підтримки колективної роботи (Groupware) - це програмні продукти, які полегшують обмін інформацією між робочими групами або окремими членами колективу поза межами конкретних процесів і робіт [145].

Система має декілька класів [105]:

• системи обміну повідомленнями;

• системи забезпечення комп’ютерних телеконференцій;

• системи підтримки групового прийняття рішень і електронних нарад;

• співавторські системи та системи аргументації;

• координаційні системи.

Найбільш поширені в діяльності туристичних підприємств перші три групи, зокрема системи обміну повідомленнями за допомогою електронної пошти. Специфіка діяльності туристичних агентств і туроператорів полягає в постійному обміні повідомленнями, відправ­ленні і підтвердженні замовлень. Крім того, у туристів виникає цілий ряд питань щодо місця проведення відпустки із задоволенням своїх потреб за мінімальною ціною. Вирішити це можливо шляхом забезпечення тісної комунікації між усіма учасниками туристичного ринку. Засобом є віртуальний інформаційний простір Інтернет і ряд послуг, що він надає. Для забезпечення обміну інформацією і спілку­вання застосовуються спеціальні технології, наприклад, звернення до інформаційно-пошукових систем туристичної спрямованості. Саме такі системи об’єднують усіх учасників в єдине інформаційне поле, створюючи взаємопов’язане програмне забезпечення для туроператора, турагента і туриста. Система не тільки забезпечує швидкий пошук учасника процесу, туру, але і створює необхідні умови для спілкування.

Для обміну інформацією між спеціалістами однієї сфери діяль­ності використовуються професійні версії туристичних інформаційно- пошукових систем (наприклад, www.profi.tyru.ru), де діє форум для професіоналів, на якому менеджери туристичних підприємств можуть спілкуватися між собою, висловлювати свої побажання і коментарі, описувати випадки із практики.

Без застосування системи підтримки колективної роботи в туристичній сфері неможливо створити та надати туристичну послугу, оскільки її формування залежить від злагоджених дій усіх учасників процесу (суб’єктів туристичної діяльності).

Управління персоналом - HRM (Human Resource Management) - це комплекс заходів з пошуку, планування і відслідковування кар’єри, навчання, мотивації і оцінювання персоналу. Основне завдання систем - зробити використання кадрових ресурсів максимально ефективними [139].

Один із важливих аспектів у діяльності підприємства - кадровий облік і управління персоналом. Саме тому грамотне управління й оцінювання персоналу, аналіз ефективності його діяльності, розроб­лення гнучких схем мотивації і ротації працівників, моніторинг стану ринку праці вимагають пильної уваги керівників туристичних підпри­ємств. HRM-система забезпечує ведення особових справ працівників і збирання відповідних даних, здійснює аналіз накопиченої інформації з метою виявлення тенденцій і більш обґрунтовного прийняття управ­лінських рішень. На інформаційному ринку значна частина компаній пропонує свої рішення з управління персоналом і кадрами на основі цих систем.

Наприклад, корпорація «Атлас» пропонує системи «Атлас Кадри» і Microsoft Dynamics NAV, які забезпечують гнучкий інструментарій і функціональні засоби, необхідні для організації та контролю кадрової політики підприємства. Вони враховують усі вимоги чинного україн­ського законодавства у сфері управління персоналом, розрахунку заробітної плати і персоніфікованого обліку співробітників. Система включає, як правило, такі модулі:

• кадровий облік;

• штатний розпис;

• накази;

• заробітна плата;

• звітність.

Вона повністю інтегрується з модулем «Фінанси» та іншими програмами для передання відповідної інформації податковим органам, Пенсійному фонду тощо.

Оскільки для сфери туризму характерне функціонування пере­важно малих туристичних підприємств, то впровадження автоматизо­ваних систем управління персоналом характеризується поодинокими випадками. На практиці чисельність працівників у більшості малих туристичних підприємств нараховує від 8 осіб і менше. Така ситуація свідчить про те, що керівникам цих підприємств не вигідно витрачати кошти і час на придбання й налагодження автоматизованої HRM- системи, оскільки ротація, кар’єрне зростання, стажування, підвищення кваліфікації, навчання персоналу на таких підприємствах не здійсню­ється. Результати дослідження виявили, що діяльність малих підприємств характеризується високою плинністю кадрів і керівникам вигідно замінити працівника на більш кваліфікованого, аніж витрачати кошти на його розвиток.

Інша ситуація склалася на підприємствах готельного господар­ства. За результатами спостережень, саме 3-5-зіркові готелі активно впроваджують HRM-системи, інтегровані з іншими модулями. Такі підприємства мають обґрунтовані і детальні програми розвитку та навчання персоналу, а застосування автоматизованих систем значно полегшує кадрову роботу. За прогнозними даними, до 2010 р. зросла чисельність населення, зайнятого у сфері туризму (див. рис. 5.2), що пов’язано зі збільшенням кількості засобів розміщення, і, зокрема 4-5-зіркових готелів, які відповідатимуть світовим стандартам [101]. Така тенденція свідчить про більш широке використання в майбут­ньому HRM-систем підприємствами сфери туризму.

Управління за цілями - МВО (Management by objectives) - базується на тому, що на початку звітного періоду підрозділам, відділам, працівникам визначаються чіткі завдання, від розв’язання яких залежить їх премія [125].

Рис. 5.2. Прогноз зайнятості населення у сфері туризму згідно із Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010pp.

Засоби аналітичного оброблення даних у реальному часі - OLAP (Online Analytical Processing) - дозволяють досліджувати дані за різними показниками. Головні особливості OLAP:

• багатомірність;

• прозорість сервера;

• доступність;

• стабільні доступ і робота;

• архітектура «клієнт-сервер»;

• видова розмірність;

• управління розрідженістю даних;

• багатокористувацький режим;

• інтуїтивне маніпулювання даними;

• гнучкий запис і редагування тощо [147].

Основна перевага системи - надання користувачу можливості самостійної інтерактивної роботи зі звітами. Із упровадженням OLAP- системи знижується потреба користувачів у послугах служб автома­тизації. Менеджмент підприємства отримує доступ до управлінської інформації безпосередньо з системи [105]. Така ситуація сприяла збільшенню кількості підприємств, які встановлювали аналітичні додатки як інтеграційний інструмент.

Підприємства туристичної індустрії, які за браком достатніх фінансових коштів не мали можливості впроваджувати комплексні системи автоматизації управління, застосовували у своїй діяльності OLAP-системи. Однак управлінські завдання настільки взаємопов’язані, що використання лише окремих аналітичних додатків у практичній діяльності неефективне. Окрім тих випадків, коли малі туристичні підприємства тільки розпочинають процес автоматизації, і, як перший крок, у цьому напрямі здійснюють установку OLAP-системи.

Метод для аналізу й оцінювання терміну виконання робіт - PERT (Program Evaluation And Review Technique), відповідно до якого хід розроблення системи представляється у вигляді сітьового графіка в термінах робіт і явищ [148].

Цей метод можна застосовувати під час упровадження комп­лексної системи автоматизації управління підприємством туристичної індустрії. Ефективність такого впровадження безпосередньо залежить від чітко визначених термінів робіт по кожному етапу, аналізу та контролю результатів їх виконання.

Управління проектом - PM (Project Management) - методологія, методи і засоби координації та управління людськими, фінансовими і матеріальними ресурсами, а також функціональними й організацій­ними діями упродовж усього циклу здійснення проекту, спрямовані на ефективне досягнення його цілей [149]. Ефективність управління проектом залежить від уміння його перетворити на послідовність дій, які мають чіткі цілі, обмежені в часі, що допускають незалежні процедури верифікації, тобто підтримання правильності здійснених дій.

Система в діяльності суб’єктів туристичної діяльності може застосовуватися під час упровадження програмного продукту, на основі якого планується створення інтегрованого середовища управління підприємством. Для цього створюються робочі групи, які управляють процесом і контролюють його, регулюють взаємовідносини із поста­чальниками і консультантами. До складу групи, окрім працівників ІТ- служби (якщо вона створена на підприємстві), повинні входити представники основних функціональних і продуктових підрозділів, які задіяні в проекті автоматизації. Управління проектом передбачає підготування кваліфікованих користувачів для забезпечення підтримки експлуатації функціональних блоків продукту та наявність додаткового персоналу, який здійснює розроблення і підтримку в актуальному стані облікових і управлінських стандартів підприємства.

Застосування РМ туристичними підприємствами передує на практиці побудові і використанню інших систем менеджменту, пов’я­заних із розвитком IT.

SWOT-аналіз зовнішнього оточення (можливості, загрози) і внутрішнього стану (сильні, слабкі сторони) підприємства застосову­ється для зіставлення даних аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства і зведення їх в єдине ціле, що дозволяє отримати загальну картину дійсності. Він використовується як інстру­мент узгодження цілей і можливостей [149]. Результати SWOT- аналізу - основа для визначення стратегічних альтернатив підприємства, вони можуть використовуватися в процесі застосування спеціалізо­ваних програмних продуктів для прогнозування розвитку підприємства. Крім того, впровадження новітніх IT у діяльність туристичних підприємств є однією із його сильних сторін (або можливостей).

Використання SWOT-аналізу дає можливість туристичним під­приємствам більш ґрунтовно підходити до вибору варіантів стратегій, а отже, і систем управління.

Тотальне управління якістю - TQM (Total Quality Management) - передбачає використання необхідного програмного забезпечення для збирання й аналізу зовнішніх даних щодо вимог і потреб клієнтів стосовно якості послуг та виявленням зв’язків між організацією і технологією надання туристичних послуг і задоволенням клієнта та ринку в цілому.

Управління потоками робіт - Workflow - технологія, основана на процесному підході до управління підприємством. Це автоматизація бізнес-процесу, коли документи, інформація або завдання переда­ються для виконання необхідних дій від одного учасника до другого відповідно до набору процедурних правил. Системи можуть:

• автоматично генерувати попередження у випадку сповільнення процесу і чітко вказати місце, де він уповільнився;

• точно відображати стан процесу;

• надавати статистику не тільки за кожною функцією, яка бере участь у процесі, а й за об’єднаною сукупністю результатів, які відображають ефективність підприємства з точки зору клієнтів;

• надавати результати вартісного аналізу за типами процесів [149].

На практиці з’являються такі системи менеджменту, пов’язані з

розвитком IT:

• тотальне управління грошима - ТСМ (Total Cost Management) - концепція, що ґрунтується на пріоритеті грошових потоків над усіма іншими об’єктами управління. Управління підприємством повинно бути орієнтоване тільки на збільшення реального доходу. Підприєм­ства, які застосовують ТСМ-підхід, повинні випускати не якісний продукт, а той, який забезпечує максимальний прибуток у часі [141];

• технологія графічного аналізу стратегічних позицій підприємства (елементів його бізнесу), яка передбачає систему позначок для об’єктів аналізу та їх позиціонування в квадрантах n-мірного простору [111];

• система підтримки прийняття рішень (СППР) — забезпечує середній управлінський рівень інформацією, необхідною для опера­тивного аналізу і планування діяльності. Стосовно програмного забез­печення визначена як система, що підтримує формування звітів [142];

• засоби інтеграції корпоративних додатків - ЕАІ (Enterprise Application Integration). Програмне забезпечення ЕАІ підключає додатки до центрального концентратора, який здійснює маршрутизацію пові­домлень. До системи належать засоби синтаксичного аналізу й пере­творення даних, крім того, інформація автоматично пересилається в потрібне місце відповідно до бізнес-процесів [139];

• концепція DW (Data Warehouse) - предметно орієнтований, інтегрований, незмінний, підтримуючий хронологію набір даних, призначений для підтримки прийняття рішень. Поєднує дві основні функції: збирання, організації і підготування даних для аналізу у вигляді бази даних, яка постійно поповнюється; власне аналіз як елемент прийняття рішень [147];

• розмальовані мережі Петрі - CPN (Color Petri Nets) — це мето­дологія створення динамічної моделі бізнес-процесу, яка дозволяє проаналізувати характеристики виконання цього процесу, які залежать від часу і розподілу ресурсів для вхідних потоків різної структури [141];

• система збалансованих рахункових карт - BSC (Balanced Scorecard) - один із підходів до побудови або перебудови діяльності підприємства, тобто це інструмент, що переводить розуміння місії підприємства в систему чітко визначених цілей і завдань, а також показників, які визначають ступінь досягнення цих установок у межах основних проекцій: фінансів, маркетингу, внутрішніх бізнес-процесів, навчання і розвитку [104];

• безперервне покращення бізнес-процесів - CPI (Continous process improvement) - методологія управління якістю, орієнтована на досягнення результату у сфері покращення якості продукції [140].

Системи управління потоками робіт або системи автоматизації ділових процесів використовуються як один із найбільш ефективних способів упровадження ІС управління туристичними підприємствами. Це зумовлено тим, що діяльність туристичних підприємств (як і діяль­ність підприємств інших галузей) - система процесів, в основі яких лежать фінансові, матеріальні, трудові та інформаційні ресурси; саме ділові процеси визначають порядок взаємодії між окремими спів­робітниками і підрозділами підприємства, а також принципи побудови ІС. Крім того, система Workflow може бути з’єднувальною ланкою з іншими програмними продуктами [127]. Використання системи дозволяє об’єднати модулі програмного забезпечення, яке застосовується на туристичному підприємстві, в єдину ІС. Якщо потрібне оновлення існуючої ІС, Workflow сприяє впровадженню модулів нового інтегрованого рішення.

Системи управління підприємствами, які застосовуються на сучасному етапі, різняться між собою за архітектурою побудови, різноманітністю функцій, економічними концепціями, покладеними в їхню основу. Саме тому, суб’єкти туристичної діяльності створюють на практиці, як правило, Інтернет орієнтовну ІС, яка передбачає інтеграцію існуючих на підприємстві ІС.

5.3. Комплексна автоматизована система управління підприємствами туристичної індустрії

Розвиток підприємств туристичної сфери стикається з пробле­мами, розв’язання яких можливе шляхом спільних зусиль туристичних підприємств і компаній-розробників комплексних систем автоматизації управлінських процесів

Актуальними на сьогодні залишаються в діяльності підприємств такі проблеми:

• відсутність організаційної єдності серед підрозділів підприємства, зокрема, однакового розуміння сутності бізнес-процесів, єдиної методології ведення обліку, уніфікації нормативно-довідкової інформації;

• труднощі планування діяльності на всіх рівнях управлінської вертикалі та доведення до кожного з підрозділів конкретних завдань;

• контроль над поточним виконанням завдань;

• недостатня оперативність даних про фінансово-господарську діяльність підрозділів і підприємства в цілому;

• висока трудомісткість збирання й узагальнення даних;

• брак оперативної і достовірної інформації про взаєморозрахунки з зовнішніми постачальниками і споживачами.

На рівні з існуючими проблемами з’являються нові, які усклад­нюють процес їх оперативного розв’язання.

Ефективне використання IT надає додаткові конкурентні переваги підприємствам. Нинішня ситуація на ринку IT вимагає від підприємств туристичної сфери не просто автоматизувати окремі аспекти їх діяльності, а створити комплексну систему автоматизації управління бізнес-процесами.

Комплексна автоматизація в межах підприємства - це єдине інформаційне сховище даних з декількома вікнами (інтерфейсами), які існують для клієнтів, менеджерів, спеціалістів та управлінського персоналу різних ланок управління [27].

Упровадження комплексних систем автоматизації управління робить підприємство більш конкурентноздатним та адаптованим до змін ринкової кон’юнктури. Така автоматизація дозволяє:

• підвищити ефективність управління підприємством за рахунок забезпечення керівників і фахівців максимально повною, оперативною і достовірною інформацією на основі єдиного банку даних;

• поліпшити діловодство за допомогою оптимізації і стандартизації документообігу, автоматизації найбільш трудомістких його процедур;

• знизити витрати на ведення справ за рахунок автоматизації процесів оброблення інформації, регламентації і спрощення доступу співробітників підприємства до потрібної інформації;

• забезпечити надійний облік і контроль надходжень і витрати коштів на всіх рівнях управління;

• оперативність прийняття рішень;

• підвищення якості обслуговування та надання послуг і т. д.

Процесу комплексної автоматизації передує момент визнання

вищим керівництвом ролі IT у прийнятті рішень для здійснення туристичними підприємствами своєї фінансово-господарської діяльності. Тобто, керівництво повинно чітко усвідомлювати необхідність авто­матизації технологічних процесів формування, просування і реалізації туристичного продукту та виконання функціональних завдань.

Упровадження систем автоматизованого управління - найбільш вигідне для керівництва (власника) підприємства, при цьому, у працівників середньої та нижчої ланок може виникнути певний психо­логічний дискомфорт. Застосування таких систем може призвести до скорочення чисельності працівників підприємства (але це не обов’яз­ково); вимагає додаткових зусиль для вивчення та використання новітніх IT (спеціалізованих програмних продуктів, послуг глобальної мережі і т. д.); втрати працівником своєї винятковості у сенсі володіння інформацією; виключення можливості здійснення фінансових махінацій та маніпуляції з коштами підприємства і т. д. [113].

Такі негативні моменти в деяких випадках спричиняють виник­нення перешкод з боку підлеглих щодо впровадження систем автома­тизації. Розв’язати ці проблеми можна через створення ефективної системи мотивації.

На практиці створити і впровадити комплексну систему авто­матизації можливо шляхом:

• придбання готової системи;

• створення власного програмного забезпечення;

• поєднання робіт власних спеціалістів з компанією-розробником.

Як зазначають російські дослідники, впровадження готових

систем призначених для автоматизації великих компаній оцінюється в 60 успішних упроваджень на 100 продаж, для продуктів автоматизації невеликих компаній - не менше 80. Ці дані деякою мірою підтверджуються даними по західному ринку Гартнер Груп, яка більш обережно вивчає відсоток відповідності проектів упровадження плановим показникам і оцінює його також близько 60%, а проектів, які були повністю неуспішними, в 10% [50]. До неуспішних належать не тільки проекти, впровадження яких взагалі не розпочалось, а і ті, які були «замо­рожені» на проміжних стадіях. Основна причина такої ситуації - брак взаєморозуміння і довіри між учасниками проекту «Замовником — туристичним підприємством» і «компанією - розробником системи».

Компанією Columbus IT Partner було проведено опитування респондентів щодо пріоритетності у виборі партнера по впрова­дженню системи. В опитуванні взяли участь 3986 респондентів, які визначили такі пріоритети [127]:

• галузевий досвід упроваджень - 1770 (47%);

• самостійно б зайнялися впровадженням - 842 (21%);

• репутація партнера - 704 (17%);

• вартість проекту - 381 (9%);

• інше-137 (3%);

• фінансова стабільність майбутнього партнера — 99 (2%);

• строки впровадження - 53 (1%).

Отже, більшість опитаних респондентів віддають перевагу придбанню готової системи, при цьому розробник повинен мати досвід упровадження систем у діяльність підприємств відповідної галузі. Крім того, одним із вирішальних моментів у виборі партнера є його репутація і вартість проекту.

Створення власного програмного забезпечення ІТ-спеціалістами туристичного підприємства розв’язує частину комунікаційних проблем, але при цьому зростає ризик, пов’язаний з недостатньою їх кваліфі­кацією.

Досвід організації проектів комплексної автоматизації показує, що при обговоренні процесу впровадження системи між замовником і розробником виникає низка проблем:

• відсутність чітко сформульованої мети впровадження;

• неготовність підприємств змінювати існуючі бізнес-процеси;

• брак єдиного та однозначного розуміння існуючої ситуації, вимог до системи і кінцевої мети впровадження, що приводить до необгрунтованих витрат додаткових ресурсів з обох сторін.

У зв’язку з цим, керівники туристичних підприємств повинні здійснювати автоматизацію, виходячи з пріоритетів і стратегічних напрямів діяльності та розвитку підприємства. Існує два полярних варіанти впровадження комплексної системи автоматизації: підлагодження системи під існуючі бізнес-процеси та реорганізація бізнесу під систему.

Обидва варіанти передбачають проведення внутрішнього аудиту бізнес-процесів з метою виявлення недоліків, які вже заважають ефек­тивній роботі або можуть заважати в подальшій діяльності. Тобто, процесу комплексної автоматизації передує часткова реорганізація структури і діяльності туристичного підприємства.

Успіх автоматизації підприємства залежить від таких умов:

• бізнес-процеси підприємства повинні бути формалізовані;

• на підприємстві має бути чітка стратегія розвитку IT, пов’язана з загальною стратегією підприємства;

• на підприємстві повинен бути центр відповідальності за кожний бізнес-процес.

Такі мінімальні умови забезпечать ефективність комплексної системи автоматизації на етапах її впровадження.

Успіх упровадження системи залежить і від залучення до цього процесу представників різних структурних підрозділів та створення міжфункціональних команд. Мета створення таких команд - забезпе­чення максимально повного і об’єктивного відтворення всіх процесів, що відбуваються на підприємстві і підлягають, автоматизації. Крім того, поєднання зусиль ІТ-спеціалістів з працівниками продуктових і функціональних підрозділів попередить появу в проекті таких операцій, які неможливо реалізувати на практиці.

Одним із важливих етапів є повне і достовірне обстеження підприємства в усіх аспектах його діяльності, а саме експрес- обстеження (див. рис. 5.3).

На етапі експрес-обстеження фахівці фірми-розробника системи здійснюють збирання необхідної попередньої інформації про підприєм­ство, з’ясовуючи загальний перелік проблем. У результаті обстеження виявляються місця виникнення необгрунтованих додаткових витрат, а також протиріч в організаційній структурі, ліквідація яких дозволила б зменшити виробничі і логістичні витрати, а також суттєво скоротити час виконання різних етапів основних бізнес-процесів. Разом з тим, завдання цього етапу - виявлення проблем, які можуть виникнути при впровадженні системи: неякісно сформовані документи, відсутність первинних документів, довідників, нормативів і стандартів та ін.

Рис. 5.3. Етапи створення КАСУ підприємством

За результатами такого обстеження готується перелік пропо­зицій про можливі варіанти проведення робіт, їх тривалості, вартості та економічного ефекту для підприємства. При умові погодження наданих пропозицій, виконання робіт здійснюється за такими етапами.

Етап передпроектного обстеження полягає у виявленні завдань, що повинні бути розв’язані в процесі створення АСУ; визначенні критеріїв оцінювання кінцевого результату; орієнтованому оцінюванні фінансових, матеріальних та людських ресурсів, необхідних для реалізації проекту.

При цьому фахівці фірми-розробника разом з керівництвом підприємства визначають мету і очікувані результати створення ІС управління підприємством; досліджують організаційну структуру підприємства; систему взаємодії підрозділів; збирають та аналізують зразки типових первинних і звітних документів; оцінюють оснащеність обчислювальною технікою і якість комунікаційного устаткування; проводять аналіз рівня кваліфікації і комп’ютерної грамотності персоналу.

У результаті по завершенню цього етапу готуються пропозиції по створенню ІС управління підприємством, в яких представлені: мета і результати розроблення і впровадження ІС управління підпри­ємством; межі автоматизації; структурна схема підприємства та схеми бізнесів-процесів і обміну інформацією між підрозділами, функціональні обов’язки співробітників; журнал типових форм первинних і звітних документів; пропозиції по підбору і комплектації програмного забез­печення, що постачається; орієнтований план і кошторис проекту.

На другому етапі проектування, настроювання та адаптації системи проводиться побудова моделі ІС управління підприємством і розроблення плану її запуску в експлуатацію. На підставі погоджених результатів передпроектного обстеження готується проект побудови ІС управління, проведення її настроювання і необхідної адаптації. У результаті надаються:

• уточнені схеми інформаційного обміну між підрозділами (схеми бізнес-процесів), що підлягають автоматизації;

• інструкції для кожного робочого місця і для адміністратора системи;

• плани навчання персоналу і технічного переозброєння підприємства;

• електронні форми первинних і звітних документів; діючий макет системи управління.

Важливим є контроль якості проектування, який забезпечу­ється шляхом відпрацювання бізнес-процесів на тестових даних з використанням ролевих інструкцій. Мета цього етапу - виявлення повноти реалізованої моделі, слабких місць та недоліків, допущених на попередньому етапі, незручностей роботи з системою і т. д. За результатами формується перелік змін до проекту та доробок функціо­нальності системи [59].

Упровадження системи передбачає її підготування до введення в експлуатацію; навчання персоналу роботі з системою: роз’яснення його ролі в бізнес-процесах, порядок роботи в системі, зміст вхідної і вихідної інформації, первинні документи, зв’язок виконуваних дій з іншими операціями і процесами.

По завершенню етапу впровадження, настає наступний етап - постачання програмного забезпечення і запуск системи в експлуатацію. Метою цього етапу є перевірка відповідності отриманої в результаті настроювання системи вимогам підприємства, а також повноцінне оволодіння співробітниками підприємства прийомами роботи із системою комплексної автоматизації управління підприємством.

На цьому етапі навчання проводиться на робочих місцях і на налаштованій системі. В практичній діяльності туристичних підприємств нерідко трапляються випадки пасивної (нерозуміння, незручність, брак часу) та активної протидії (свідоме пошкодження системи, введення недостовірних і небезпечних даних). Тому важливо прово­дити навчання на повністю налаштованій системі розподілу доступу і дотримання всіх заходів і правил інформаційної безпеки.

Для стабілізації проекту здійснюється контроль якості, що перед­бачає виявлення недоліків, які не були явні на етапі проектування. Крім того, відбувається завершення процесу навчання персоналу.

Етап супроводу існує для підтримання працездатності комплексу протягом усього часу його експлуатації. Він включає: відновлення версій програмного забезпечення і підтримання відповідності системи чинному законодавству; консультації по переналагодженню системи при змінах схем бізнесів-процесів і законодавства; безкоштовні консультації; навчання нових співробітників. Тобто, як правило, цей етап полягає в он-лайн-підтримці, роботі з інцидентами, доопрацю­ванні функціональності системи.

У результаті проведення всіх зазначених вище етапів робіт підприємство одержить стійку функціонуючу систему управління підприємством, що розв’язує весь комплекс поставлених завдань.

Разом з тим, у процесі створення комплексної системи автома­тизації управління підприємством необхідно дотримуватися нормативних документів у сфері документування програмних засобів, основу яких становить комплекс стандартів Єдиної системи програм­ної документації (ЄСПД). Основна і більша частина комплексу була розроблена в 70-80-ті pp. Нині ЄСПД - це система міждержавних стандартів країн СНД. ДСТУ 19.102-77 ЄСПД визначено стадії розроблення програм, програмної документації, комплексів та систем.

Останнім часом міжнародний ринок IT пропонує різноманітні програмні продукти та комплексні системи автоматизації туристич­них підприємств. У результаті виникають проблеми, пов’язані з відсутністю повної та єдиної інформації про них, недостатністю коштів для фінансування проектів. Така ситуація призводить до того, що у керівників туристичних підприємств, які перебувають на стадії прийняття рішення про автоматизацію, виникають проблеми з пошуком, оцінюванням і відбором необхідної інформації про існуючі системи, планування майбутніх витрат і визначення потреб у ресурсах, пошуком майбутніх партнерів (компаній-розробників) і проведенням переговорів з ними, оцінюванням результатів.

На сьогодні компанії-розробники пропонують туристичним підприємствам такі варіанти:

• створення індивідуальної системи (право володіння, користу­вання і розпорядження);

• придбання системи, розробленої для декількох туристичних підприємств, обслуговування якої здійснюється самим користувачем;

• придбання прав користування і розпорядження системою, обслуговування якої здійснюється розробником.

Створення індивідуальної системи для туристичної фірми пов’язане із значними витратами часу та коштів, особливо, враховуючи вартість її подальшої модернізації.

Другий варіант передбачає наявність у штаті фірми високо­кваліфікованого програміста з достатньо високою оплатою праці, що є недоступним для вітчизняних туристичних підприємств. Оскільки, більшість з них належить до малих підприємств з чисельністю праців­ників до 25 осіб. Крім того, динаміка структури обсягів реалізації туристичних продуктів залежить і від величини підприємства. За даними Державної служби туризму і курортів обсяги реалізації туристичних продуктів малими підприємствами становлять 40,7% у загальному обсязі. В зв’язку з цим, мати в штаті відповідних спеціалістів для підприємств туристичного бізнесу фінансово невигідно. Така тенденція підтверджує неможливість більшості туристичних підприємств укла­дати кошти в створення індивідуальної системи або обслуговувати власними силами придбану систему автоматизації діяльності підпри­ємства.

Найбільш оптимальним нині для більшості туристичних підприємств є третій варіант, тобто придбання прав користування і розпорядження системою та обслуговування її в подальшому розробником. Позитивним є доступна оплата за установку й обслуговування, безкоштовне оновлення системи, придбання і використання додаткових можливос­тей на пільгових умовах. Критеріями вибору КАСУ туристичним підприємством, як правило, виступають сукупна вартість володіння, рівень сервісу, оперативність виконуваних дій, функціональні можли­вості та відповідність специфічним умовам діяльності підприємства, стійкість постачальника системи на ринку IT.

Аналіз сучасного стану ринку IT указує на стійку тенденцію зростання попиту на існуючі комплексні системи автоматизації управ­ління туристичними підприємствами. Тобто на системи, які дозволяють автоматизувати не окремі функції, а процеси планування та управ­ління ресурсами підприємства. Процес упровадження комплексної системи автоматизації управління підприємствами туристичного бізнесу можливо здійснювати за схемою, представленою на рис. 5.4.

Послідовність виконання етапів, зображених на рисунку захистить туристичні підприємства від помилок, які можуть негативно вплинути на бюджет фірми, стосунки з партнерами і клієнтами, погіршити соціально-психологічний клімат у колективі.

Специфіка роботи туроператора полягає в формуванні туристич­ного продукту, його просуванню на ринок, оброблень заявок і забезпеченні якісних послуг за маршрутом туру. Успіх туроператора залежить від кількості агентств і туристів, які мають доступ до його пропозицій. Тобто туроператору потрібен ринок збуту і можливість оперативного управління своїми продажами в режимі реального часу.

Ефективною ця робота може бути у випадку, коли вищезазна­чені процеси будуть максимально автоматизовані, співставні і взаємо­пов’язані між собою.

Особливість функціонування туристичних агентств полягає в роботі з кінцевими клієнтами - туристами, тому для них важлива швидка орієнтація на туристичному ринку і знання про наявні тури та можливості їх придбання, підбір туру, оформлення необхідних документів, спілкування з туроператором і контроль над процесом проходження замовлень з моменту бронювання до моменту повернення туристів із поїздки. Програмне забезпечення для офісної роботи туристичних агентств забезпечує автоматизацію розв’язання проблем документообороту та систематизацію замовлень. Разом з тим, ефек­тивність роботи турагентств залежить і від швидкого процесу підбору туру (враховуючи побажання та можливості клієнта) та можливостей управляти продажами в режимі он-лайн.

Рис. 5.4. Схема впровадження комплексної системи

автоматизації управління туристичним підприємством

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Розділ 1. Теоретичні основи застосування інформаційних технологій туристичній індустрії

1. Еволюційний розвиток ІС, характеристика їх типів.

2. Основні завдання ІС управління туристичними підприємствами.

3. Компоненти ІС та їх характеристика.

4. Автоматизовані ІС у туристичному бізнесі.

5. Способи створення ІС у діяльності туристичних підприємств.

6. Концепція життєвого циклу ІС.

7. Характеристика IT як інструментарію у діяльності підприємств туристичної індустрії.

8. Практичний та теоретичний підходи до визначення IT.

9. Етапи розвитку IT.

10. Класифікація IT у системах управління підприємствами туристичної індустрії.

11. Характеристика видів IT у туризмі.

12. Особливості застосування різноманітних IT у діяльності підприємств туристичної індустрії різних типів.

13.

Розділ 2. Інформаційні технології- конкурентні переваги в управлінні якістю туристичних послуг

1. Основні дефініції управління якістю туристичних послуг.

2. Реалізація принципів управління якістю туристичних послуг з використанням IT.

3. Характер використання IT в управлінні якістю туристичних послуг.

4. Формування політики якості та організація роботи з якості за допомогою Інтернету та автоматизованого документообороту.

5. Аналіз керівництва функціонування системи якості та докумен­тальне її оформлення за допомогою спеціалізованих програмних продуктів.

6. Взаємодія зі споживачем туристичних послуг за допомогою послуг Інтернету, систем резервування і бронювання.

7. Контроль і оцінювання якості туристичних послуг за допомогою IT.

Розділ 3. Інформаційні технології у маркетинговій діяльності підприємств туристичної індустрії

1. Основні підходи до використання засобів Інтернет-реклами у туризмі:

• банерної;

• контекстної;

• реєстрації у пошукових каталогах:

• комерційних показів у банерообмінних мережах;

• оптимізації веб-сайта;

• річ-медіареклами;

• І-мейл реклами.

2. Методи оцінювання сайта.

3. Критерії оцінювання веб-сайта.

4. Участь підприємств туристичної індустрії у спеціалізованих Інтернет- виставках.

5. Складові PR в Інтернеті:

• новини та їх розсилання;

• публікації на сайті;

• дискусії у мережі;

• засоби візуальної ідентичності;

• «сарафанне радіо»;

• вірусний маркетинг.

6. Інсайд-, аутсайд-бренд підприємств туристичної індустрії.

7. Характеристика категорій електронного бізнесу за тип

Читайте також:

1. ГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ
2. ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ЭКОНОМИКИ
3. Государственное устройство Великобритании

Переглядів: 1686