Облік зносу (амортизації ) основних засобів

Сутність необоротних активів визначає їх основну особливість - по частинах переносити свою вартість на новостворений продукт впродовж усього терміну його корисної експлуатації. Іншими словами, в процесі використання основних засобів відбувається їх знос як фізичний, так і моральний. В силу цього в обліку виникає необхідність нарахування амортизації з метою відновлення вартості основних засобів шляхом її поступового списання на витрати.

За П(с)БО 7 амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). В свою чергу вартість, що амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Отже, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об”єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об”єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Важливим моментом при визначенні способу та норми амортизації є встановлення терміну корисної експлуатації (ТКЕ). Для його визначення слід враховувати:

· очікуване використання об”єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

· фізичний та моральний знос, що передбачається;

· правові та інші обмеження щодо строків використання об”єкта чи інші фактори.

ТКЕ переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання. Слід відмітити, що визначення ТКЕ основних засобів – важливий методичний прийом, що впливає на суму амортизаційних відрахувань. У Податковому кодексі запропоновано ТКЕ для кожної з виокремлених груп основних засобів та інших необоротних активів (Таблиця 4.1)

Таблиця 4.1

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації

№ групи	Склад групи	Мінімально допустимі ТКЕ
	земельні ділянки	-
	капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом
	Будівлі Споруди Передавальні пристрої
	машини та обладнання, з них
	електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень
	транспортні засоби
	інструменти, прилади, інвентар (меблі)
	Тварини
	багаторічні насадження
	інші основні засоби
	- бібліотечні фонди	-
	- малоцінні необоротні матеріальні активи	-
	- тимчасові (нетитульні) споруди
	Природні ресурси	-
	Інвентарна тара
	Предмети прокату
	Довгострокові біологічні активи

Слід відмітити, що запропоновані методи нарахування амортизації у Податковому кодексі відповідають методиці нарахування амортизації за П(с)БО 7 «Основні засоби». Такі суттєві зміни в податковому законодавстві можна рахувати великим «кроком» до зближення фінансового та податкового обліку.

П(с)БО 7 рекомендує декілька методів нарахування амортизації. Вибір методу підприємство обирає самостійно, керуючись специфікою , вибираючи форму, в якій економічна вигода від активу отримується максимально. Окрім цього , обраний метод амортизації впливає на величину витрат підприємства, тому це має велике значення, є важивим елементом облікової політики підприємства.

П(с)БО 7 передбачає такі методи нарахування амортизації (Рис.4.4. ). Зауважимо. що у податковому кодексі передбачено ті ж методи нарахування амортизації, проте чітко прописано який метод можна використовувати по відношенню до груп основних засобів. Так. відповідно до ст.145 п.1.5 амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

Методи амортизації основних засобів

прямолінійний

Зменшення залишкової вартості

Прискореного зменшення залишкової вартості

Кумулятивний

Виробничий

Рис.4.4. Методи амортизації основних засобів за П(с)БО 7

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості може застосовуватися лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Отже, методика податкового нарахування амортизації не відрізняється від бухгалтерської ( за П(с)БО 7), проте у податковому кодексі чітко вказується наступне.

Амортизація об'єктів груп 9, 12, 14, 15 нараховується за прямолінійним та виробничим методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості. На основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Таким чином, альтернативність вибору методики нарахування достатньо широка. Це, безумовно, суттєві зміни нового податкового законодавства, максимально наближені до П(с)БО. За таких умов на підприємствах можна вільно вибрати податковий метод нарахування амортизації та, відповідно, не створювати проблем на предмет виявлення та проведення в обліку податкових різниць.

Розглянемо суть та методику нарахування амортизації за кожним з методів на конкретному прикладі.

Приклад:У 2009 році підприємством придбано і поставлено на баланс за первісною вартістю 20000 грн. технічне обладнання, термін корисної експлуатації якого 5 років. Ліквідаційна вартість визначена в сумі 2000 грн.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Первинний облік необоротних активів	\|	Прямолінійний метод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.