Юридична відповідальність осіб, що мають намір зареєструвати суб’єктів господарювання

Закон передбачає відповідальність лише однієї сторони правовідносин державної реєстрації – державних реєстраторів. При цьому назва ст. 53 Закону «Відповідальність у сфері державної реєстрації» ширша від її змісту, оскільки в ній не передбачена відповідальність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Такий підхід не можна визнати виправданим, оскільки юридична відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації має взаємний характер. Відповідальність за вчинені правопорушення несуть обидва суб'єкти правовідносин державної реєстрації: юридичні особи і фізичні особи-підприємці, з одного боку, і державні реєстратори – з другого.

Тому відповідальність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців за порушення правил державної реєстрації передбачена в інших нормативно-правових актах чинного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови його державної реєстрації в порядку, установленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Унаслідок імперативного характеру правил про державну реєстрацію суб'єктів підприємництва його недотримання означає порушення встановлених законом вимог. Тому в ГК міститься пряма заборона діяльності незареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 13 ст. 58 ГК). У коментарі до цього положення справедливо відзначається, що державна реєстрація суб'єкта господарювання пов'язана з його легітимацією. Тому діяльність суб'єкта, що підлягає обов'язковій державній реєстрації, визнається законом нелегітимною, такою, що здійснюється за межами правового поля України, суперечить вимогам суспільного господарського порядку і прямо забороняється нормами ГК.

За правопорушення у сфері державної реєстрації, вчинені юридичними особами і фізичними особами-підприємцями, можливе застосування різних видів юридичної відповідальності. Так, відповідно до ст. 58 ГК доходи, отримані незареєстрованим суб'єктом господарювання, стягуються в Державний бюджет України у встановленому законом порядку. Вилучення доходів у такому випадку варто вважати господарською відповідальністю за правопорушення у сфері державної реєстрації, встановленої в ст. 216 ГК, у вигляді адміністративно-господарської санкції – вилучення прибутку (доходу), передбаченого ст. 239 ГК. Згідно зі ст. 240 ГК України прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, па також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку,несплаченого за прихований об’єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом.

Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців можлива у вигляді відшкодування збитків, заподіяних здійсненням правопорушення у сфері державної реєстрації, за загальними правилами цивільного законодавства.

За порушення законодавства про державну реєстрацію фізичні особи-підприємці можуть бути притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності про що йшлося в попередніх темах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Юридична відповідальність державних реєстраторів	\|	Патентування як елемент легітимації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.