Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




II. Укладання господарських договорів способом оферти та її акцепту

Спосіб оферти та її акцепту є одним з найрозповсюдженіших способів укладання господарських договорів.Процедура укладання договорів за допомогою цього способу регламентується ст. 641-646 ЦК та ст. 181 ГК.

Порядок укладання господарського договору цим способом полягає у тому, що одна із сторін (оферент) направляє другій стороні проект договору (оферту), а друга сторона (акцептант), погоджується з пропозицією укласти договір (акцепт) або відмовляється від неї.

Процедура укладання господарського договору способомоферти та її акцепту складається з кількох стадій (при цьому кожна наступна настає лише в тому разі, якщо на попередній стадії договір не було укладено. Проте перші дві стадії – оферта й акцепт оферти – є обов’язковими для всіх випадків укладання договорів за допомогою цього способу).

Перша стадіярозробка проекту договору та його надсилання потенційному контрагенту (оферта);

Оферта – це пропозиція (проект договору), яка має ряд індивідуальних ознак та передбачає встановлені законом правові наслідки як для оферента, так і акцептанта (дод. 6.1.).

Ознаки оферти:

· має містити істотні умови договору;

· може бути у формі єдиного документа, факсу, телеграми тощо;

· може бути запропонована будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках;

· адресована певній особі чи особам;

· має достатню визначеність. Це означає, що акцептант за змістом оферти:

· повинен мати змогу однозначного тлумачення наміру і волевиявлення оферента;

· повинен зробити висновок, що для укладання договору досить його волевиявлення, яке збігалося б з волею оферента;

· повинна підтверджувати намір оферента вважати себе зобов'язаним за договором у разі її прийняття акцептантом;

· може бути направлена із зазначенням строку акцепту або без такого застереження;

· може бути відкликана до моменту або в момент її одержання акцептантом;

· у разі отримання акцептантом не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказано у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.



Интернет реклама УБС

Реклама як пропозиція, що не містить вказівки на конкретного адресата, не може вважатися офертою.

Не розглядаються як оферта і різного роду комерційні пропозиції, навіть направлені конкретному адресату, оскільки вони не містять істотних умов договору.

Друга стадія –розгляд одержаного проекту договору та його підписання (акцепт).

Згідно із ч. 3 ст. 181 ГКсторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Отжеакцепт – це відповідь-згода акцептанта укласти договір на викладених в оферті умовах (дод. 6.2.).

Ознаки акцепту:

· повинен бути повним і безумовним. Акцептант має однозначно висловити свою згоду із запропонованими в оферті умовами договору;

· повинен бути своєчасним. Як зазначалося раніше акцепт повинен бути відісланий оференту протягом двадцяти днів з моменту отримання оферти;

· якщо акцепт одержано із запізненням, оферент звільняється від відповідних зобов’язань;

· якщо акцепт було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, оферент звільняється від відповідних зобов’язань, якщо він негайно повідомить акцептанта про одержання відповіді із запізненням;

· акцепт, одержаний із запізненням, є новою офертою;

· за згодою оферента договір може вважатися укладеним незалежно від того, що акцепт було відправлено та (або) одержано із запізненням;

· акцептант може відкликати свою відповідь про прийняття оферти, повідомивши про це оферента, до моменту або в момент одержання нею акцепту.

Акцепт може бути зроблений:

· шляхом заявлення. Акцептант, який одержав оферту, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК (підписує і скріплює його печаткою) і повертає один примірник договору оференту або надсилає акцепт на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання оферти;

· шляхом поведінки. Акцептант, що одержав оферту, у межах строку для відповіді вчинив дію відповідно до вказаних в оферті умов договору (відвантажив товари, надав послуги, виконав роботи, сплатив відповідну суму грошей тощо), що засвідчує його бажання укласти договір; ця дія є прийняттям оферти, якщо інше не вказано в ній або не встановлено законом. Вчинення таких конклюдентних дій є одночасно і прийняттям оферти договору, і її виконанням;

· шляхом мовчання. Цей спосіб вчинення акцепту використовується тільки у випадках, чітко передбачених законом чи договором. Тобто, якщо попередньо контрагентами було погоджено, що залишення без відповіді оферти означає автоматичне її прийняття, то в цьому випадку спосіб мовчання має правові підстави вважатися акцептом. У всіх інших випадках мовчання не вважається акцептом і не породжує жодних правових наслідків.

· шляхом застереження. Цей спосіб використовується тоді, коли акцептант не повністю згоден з умовами, зазначеними в оферті. У цьому випадку акцептант у договорі робить застереження, у яких йдеться про те, що договір набуде юридичної сили, за умови погодження оферентом тих заперечень, що виникли в акцептанта.

Взагалі згідно зі ст. 646 ЦК, якщо акцепт містить застереження та/або нові умови, він вважається відхиленням оферти та направленням нової оферти, проте згідно із ч. 4 ст. 181 ГК можливий і інший шлях вирішення цього питання.

Третя стадія –укладання протоколу розбіжностей.

Згідно із ч. 4 ст. 181 ГК, якщо є заперечення щодо окремих умов договору, акцептант складає протокол розбіжностей (дод. 6.3), про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк з моменту отримання оферти надсилає оференту два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Четверта стадія –розгляд протоколу розбіжностей та врегулювання розбіжностей, зазначених у ньому.

Згідно із ч. 5 ст. 181 ГК сторона, яка одержала протокол розбіжностей (оферент) до тексту основного договору, зобов’язана протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходи для врегулювання розбіжностей з другою стороною (акцептантом) та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Згідно із ч. 6 ст. 181 ГК у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі шляхом складання протоколу узгодження розбіжностей (дод. 6.4).

Однак можлива ситуація, у якій сторонам навіть після прийняття всіх заходів щодо врегулювання розбіжностей не вдається дійти згоди за окремими умовами договору, і ряд розбіжностей залишається неврегульованим. У цьому разі сторона, яка одержала протокол розбіжностей, має право у 20-денний строк, відведений для розгляду протоколу розбіжностей, передати на розгляд суду неврегульовані розбіжності.

Проте передати на розгляд суду переддоговірний спір сторона, яка одержала протокол розбіжностей, може лише у разі одержання згоди на це від другої сторони. Ця умова не поширюється на переддоговірні спори, які виникають під час укладання договору, заснованого на державному замовленні, або укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, а також у тому випадку, якщо сторона-виконавець за договором визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), і в інших випадках, установлених законом. Навпаки, згідно із ч. 7. ст. 181 ГК, якщо сторона, що підпадає під умови, передбачені в цій статті, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно із ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішення суду, яким з’ясовано питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.


Читайте також:

  1. Баланс енергій у видобувній свердловині і класифікація видобувних свердловин за способом їх експлуатації
  2. Блок підсобних і господарських приміщень
  3. Брокер — торговий посередник, який забезпечує укладання угод за бажанням клієнтів та за їхній рахунок. Винагорода за послугу брокера — брокеридж.
  4. Будь_яких господарських органів, суб’єктів підприємництва,
  5. Види адміністративно-господарських санкцій
  6. Види водогосподарських балансів
  7. Види господарських зобов'язань
  8. Види господарських правопорушень
  9. Види господарських товариств
  10. ВИДИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ
  11. Види договорів і контрактів. Розподіл функцій учасників проекту

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття процедури укладання господарського договору | Конкурентні способи укладання господарських договорів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.