Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Види соціального обслуговування.

Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"

Цей Закон України від 9 квітня 1992 р. складається з преамбули та 8 розділів (66 статей). Він визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України — військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їхніх сімей.

Розділ 1. Загальні положення. — Визначаються види пенсійного забезпечення: за вислугу років, з інвалідності, в разі втрати годувальника. Розділ містить роз'яснення стосовно тих осіб, які підлягають дії Закону, та осіб, що до них прирівняні. Визначаються загальні умови виплати пенсій.

Розділ 2. Пенсії за вислугу років. — Статті цього розділу визначають порядок нарахування пенсій залежно від вислуги років різним категоріям службовців. Наприклад, у ст. 13 ідеться про те, що пенсії призначаються у такому розмірі:

за вислугу 20 років — 50%;

звільненим у відставку за віком або через хворобу (за наявності 20 років вислуги) — 55%;

за кожен рік вислуги понад 20 років — 3% відповідних сум грошового забезпечення.

Особи, що мають загальний трудовий стаж 25 календарних років, з яких служба в ОВС або військова служба становить не менше 12 років і 6 місяців, отримують за загальний трудовий стаж 25 років — 50% і за кожен рік стажу понад 25 років — 1% відповідних сум грошового забезпечення.

Пільгами користуються особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інваліди та учасники війни.

Розділ 3. Пенсії з інвалідності. — У ст. 19 зазначається, що групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Залежно від ступеня втрати працездатності інваліди поділяються на три групи. Від групи інвалідності залежить розмір пенсії. Такі пенсії призначаються у розмірах:

а) інвалідам війни І групи — 100%, II групи — 80%, III групи — 60%;

б) іншим інвалідам І групи — 70%, II групи — 60%, III групи — 40% відповідних сум грошового забезпечення. Закон установлює, що зі зміною груп інвалідності змінюється відповідно і розмір пенсії.

Розділ 4. Пенсії в разі втрати годувальника. — Зазначені пенсії призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше З місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби.

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які перебували на їхньому утриманні.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років і мають непрацездатних батьків;

дружина (чоловік), якщо вона (він) досягла пенсійного віку або е інвалідом;

дід і бабуся — за відсутності осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати, деякі інші передбачені Законом категорії членів сімей.

Розділ 5. Обчислення пенсій. — Пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що його одержували військовослужбовці до призову на військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям строкової служби, які до призову на військову службу та після звільнення з військової служби-не працювали і не перебували на військовій службі за контрактом, пенсії встановлюються у мінімальних розмірах, а саме: інвалідам (з числа солдатів і матросів строкової служби) І групи — 200%; П групи -–00%; III групи -–50% мінімального розміру пенсії за віком.

Інвалідам із числа єфрейторів і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби

— у розмірі 110% мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ обчислюються з грошового забезпечення цих осіб. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, грошова компенсація замість продовольчого пайка, надбавка за вчене звання і вчений ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку і розмірах, визначуваних Кабінетом Міністрів України.

Розділ 6. Призначення пенсій. — Як записано у ст. 48 Закону, заяви про призначення пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їхніх сімей подаються до районного відділу соціального забезпечення, а особам надстрокової служби та військової служби за контрактом та членам їхніх сімей — до органів пенсійного забезпечення відповідних міністерств, управлінь і комітетів.

Розділ 7. Виплата пенсій. — Пенсіонерам із числа військовослужбовців строкової служби пенсії виплачуються органами соціального забезпечення, пенсіонерам із числа осіб надстрокової служби — установами Ощадного банку України. Обом категоріям пенсіонерів виплати проводяться за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки, на підставі відповідних документів, які оформляються органами пенсійного забезпечення відповідних міністерств, управлінь і комітетів.

Розділ 8. Порядок перерахування пенсій. — Пенсії перераховуються за документами, що е в пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Рішення органів пенсійного забезпечення може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Чорнобильська катастрофа вплинула на долю двох мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та екологічні умови. Створення системи надійного захисту людей від наслідків чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних і наукових ресурсів.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 19 грудня 1991 р, спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та вирішення проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, поділяється на зони. Такими зонами є: зона відчуження; зона безумовного відселення; зона гарантованого добровільного відселення; зона посиленого радіологічного контролю.

Критерії, за якими провадиться розмежування категорій зон, встановлюються Національною комісією з радіаційного захисту населення України.

Підставою для відселення громадян із територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Етапи відселення визначаються Концепцією (ст. 4).

Виробництво, переробка й розміщення радіоактивно забрудненої продукції, включнозуведенням її як додаток до чистої сировини, за винятком продукції науково-дослідницького характеру, забороняється

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

потерпілі від чорнобильської катастрофи — громадяни, в тому числі діти, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок чорнобильської катастрофи (ст. 9).

Держава зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану громадянам за: пошкодження здоров'я або втрату працездатності; втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою матеріальні втрати.

На державу накладаються зобов'язанні щодо своєчасного медичного обстеження і визначення доз опромінення учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (ст.13).

Для забезпечення систематичного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерством охорони здоров'я України організується єдиний облік таких осіб і ведеться Державний реєстр (ст. 16).

У цьому реєстрі передбачено надання пільг залежно від категорій, до яких віднесено громадян. Таких категорій чотири. До загального переліку пільг можна віднести:

безкоштовне придбання ліків за рецептами лікарів;

безкоштовне позачергове зубопротезування;

щорічне медичне обслуговування;

переважне право залишення на роботі в разі вивільнення працівників;

позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;

оплата займаної жилої площі в розмірі 50%;

позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності відповідних медичних показань або інвалідності І та II груп, а також за відсутності в особистому користуванні автомобіля);

першочергове придбання товарів підвищеного попиту;

вступ поза конкурсом до вищих навчальних закладів, професійних навчально-виховних закладів (статті 19—24).

Потерпілим дітям та їхнім батькам надаються такі компенсації:

повне державне забезпечення дітей до досягнення ними шкільного віку (7 років);

видача та оплата лікарняних листків із догляду за хворою дитиною віком до 14 років в розмірі 100%;

безоплатний проїзд на всіх видах транспорту (крім таксі) дітям та особі, яка супроводжує хвору дитину з правом позачергового придбання квитків;

щорічна виплата трьох мінімальних заробітних плат на кожну дитину-інваліда;

надання додаткової жилої площі у вигляді кімнати для дитини, яка стала інвалідом внаслідок катастрофи та потребує особливого нагляду (ст. ЗО).

Законом також передбачаються заходи, спрямовані на відновлення порушеного права громадян, компенсацію втрат, яких вони зазнали внаслідок катастрофи.

Компенсація громадянам України за втрачене через евакуацію, відселення або самостійне переселення майно включає: вартість будівель; вартість сільськогосподарських тварин; вартість плодово-ягідних насаджень; вартість хатнього майна тощо.

З урахуванням рівня радіоактивного забруднення, складності робіт і умов праці законом передбачається підвищення тарифних ставок від 20 до 100% (ст. 39).

Військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці проводиться перерахуванням на оклади грошового утримання надбавок, передбачених ст. 39 цього закону (ст. 40).

Працівникам, відрядженим на будівництво об'єктів, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, замість добових виплачується 75% середньої заробітної плати за місцем основної роботи (ст. 41). Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини й матеріалів із підвищеною радіоактивністю, проводиться за підвищеними на 25% тарифними ставками і посадовими окладами за умови розташування підприємства поза зонами радіоактивного забруднення і постійного рівня дози зовнішнього опромінювання на робочому місці понад 50 мілірентген на годину.

Крім того. Законом передбачається, що тим, хто працює на радіоактивне забруднених територіях, збільшується тривалість щорічної відпустки.

Статті цього розділу передбачають виплату одноразових компенсацій інвалідам і сім 'ям, які втратили годувальника внаслідок катастрофи.

Щорічна допомога на оздоровлення надається працівникові за місцем роботи з наданням відпустки, непрацюючим громадянам — органами, які виплачують пенсії, дітям — за місцем основної роботи одного з батьків.

Пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії на випадок втрати годувальника (державні пенсії) можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержуваного за роботу в зоні відчуження у 1986—1987 рр.

Згідно з Законом об'єднання громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, звільняються від усіх видів оподаткування та відрахувань до бюджету, а їхні підприємства та організації — від податку з прибутку на суму, що направляється в ці громадські об'єднання для здійснення їхньої статутної діяльності.

Фінансування витрат, пов'язаних із введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що спрямовуються на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Цей Закон України від 22 жовтня 1993 р. складається з преамбули та 4 розділів (23 статті).

Розділ 1. Загальні положення. — Закріплюються основні завдання, система законодавства і дія міжнародних договорів у регулюванні цього виду правовідносин. Він визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

У розділі визначаються основні завдання Закону, до яких слід віднести: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організація соціального та інших видів обслуговування;

надання пільг, переваг і соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки та стану здоров'я тощо.

Щодо посилення захисту ветеранів війни Законом установлено можливість застосування норм міжнародних договорів, у яких бере участь Україна.

Розділ 2. Поняття і зміст статусу ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність цього закону. — Стаття 4 розділу визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій; інваліди війни; учасники війни.

Отже, Заков визначає три категорії осіб, які належать до ветеранів війни.

Учасниками бойових дій визнаються особи, які брали участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань усіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), в партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і в мирний час.

До інвалідів війни належать особи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, або захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях в період Великої Вітчизняної війни чи з участю в бойових діях у мирний час.

Учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також особи, передбачені цим Законом.

Розділ 3. Пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту. — Установлює систему пільг,якіскладають сукупність соціальних гарантій з боку держави щодо забезпечення гідного рівня життєдіяльності ветеранів війни.

До основних пільг слід віднести: безплатне одержання ліків; знижка плати за жилу площу та комунальні послуги; безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті (крім таксі); можливість щорічного санаторно-курортного лікування, медичного нагляду, обстеження; позачергове забезпечення житлом; одержання позики на індивідуальне житлове будівництво тощо.

У цьому розділі передбачено окремі пільги для осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Розділ 4. Заключні положення. — Визначається, що фінансування витрат, пов'язаних із введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Підприємства, установи, організації, де працювали ветерани війни, надають допомогу в організації та фінансуванні ритуальних послуг за поховання ветеранів.

Могили ветеранів є недоторканними і охороняються законом. Неповага до державних нагород, пам'ятників, обелісків, братніх могил, могил ветеранів війни карається за законом.

Нагляд за додержанням і правильним застосуванням цього Закону здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"

Закон України від 16 грудня 1993 р. визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування в суспільстві гуманного шанобливого ставлення до них, забезпечення їх активного довголіття.

Закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя.

Закон складається з 4 розділів (49 статей).

Розділ 1. Загальні положення. — Держава гарантує кожному ветеранові праці та громадянинові похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб та надання різних видів допомоги (ст. 1).

У ст. 2 йдеться про те, що громадяни похилого віку користуються всіма соціально-економічними та особистими правами, закріпленими Конституцією України та іншими законодавчими актами. Дискримінація громадян похилого віку в усіх галузях соціально-правових відносин забороняється, а посадові особи, які порушують ці гарантії, притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Розділ 2. Статус ветеранів праці та пільги для них ~ Ветеранами праці визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях, мають трудовий стаж і вийшли на пенсію (ст. 6).

У ст. 7 встановлюються всі пільги, що надаються ветеранам праці. Наприклад, це можуть бути: першочергове безоплатне зубопротезування; щорічне медичне обстеження; першочергове обслуговування в усіх медичних закладах; переважне право на забезпечення жилою площею та землею; переважне право на вступ до садівницьких товариств; переважне право на встановлення домашніх телефонів; звільнення від плати за землю; безкоштовний проїзд усіма видами міського транспорту (крім таксі).

Особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної праці та повні кавалери ордену Трудової Слави (ст. 9).

У ст. 10 зафіксовані пільги, що на них мають право ці особи. Серед них: надбавки до пенсій (200% від мінімальної пенсії); звільнення від усіх платежів до бюджету; першочергове безоплатне медичне обслуговування; безоплатне забезпечення ліками; безоплатне першочергове зубопротезування; безоплатне забезпечення путівкою до санаторію чи будинку відпочинку раз на рік; першочергове поліпшення житлових умов;

безоплатний капітальний ремонт будинків (квартир), що знаходяться в їхній власності; пільги на придбання акцій; безоплатний проїзд раз на рік (туди й назад) будь-яким міжміським транспортом (крім таксі); безоплатне користування внутріміським транспортом;

безплатні ритуальні послуги.

Розділ 3. Статус громадян похилого віку та гарантії їх соціального захисту. — Громадянами похилого віку визнаються: чоловіки у віці 60 і жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше півтора року (ст. 10).

Громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами. Для працівників похилого віку застосовується загальновстановлена тривалість робочого часу (ст. 12).

Підприємства, установи та організації зобов'язані постійно поліпшувати умови праці та виробничого середовища громадян похилого віку. Право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний трудовий стаж

(ст. 18).

Громадянам похилого віку, які не мають права на трудову пенсію, встановлюється соціальна пенсія

(ст. 19).

У статтях 19—45 закріплюються види державної допомоги та пільги, що на них мають право громадяни похилого віку.

Розділ 5. Заключні положення. — Ветеранам праці видаються посвідчення про право на пільги та нагрудні знаки (ст. 46).

, Діти зобов'язані піклуватися про батьків похилого віку, надавати їм допомогу й підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними. З дітей, які ухиляються від виконання цих обов'язків, на підставі судового рішення утримуються аліменти (ст. 47).

Захист прав, свобод і законних інтересів громадян похилого віку забезпечується державою в судовому та іншому порядку, встановленому законом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальні засади права соціального забезпечення.	\|	Лекція 8. вказівники

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.