Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Загальнодержавні та галузеві класифікатори

Методи організації пошуку економічної інформації в умовах її автоматизованої обробки потребують попередньої класифікації і кодування.

Складання класифікаторів виконується в два етапи: перший етап — класифікація інформації, другий — кодування.

Класифікація обов’язковий етап попередньої підготовки економічних даних до автоматизованої обробки, а також передумова раціональної організації інформаційної бази і моделювання інформаційних процесів.

Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, яка належить до мовних засобів управління. Тому класифікація є основою для кодування інформації і наступного її пошуку.

Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу об’єктів сукупності на складові за різними ознаками.

Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини.

Класифікаційне групування — підмножина об’єктів, які отримані в результаті класифікації.

Залежно від того, як розглядається дана множина об’єктів — послідовно чи одночасно за всіма ознаками основи поділу, використовують ієрархічний чи фасетний метод класифікації.

Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групування.

Переваги: логічність побудови, чіткість виділення ознак, великий обсяг інформації, зручність використання.

Недоліки: жорстка структура, відсутність резервного обсягу.

Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні групування.

Переваги: гнучкість структури (пристосування до змін у задачах), дає можливість включати нові фасети чи видаляти старі).

Недоліки: недостатньо повне використання обсягу.

Кодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.

Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного групування чи об’єкта класифікації.

Для кодування інформації в інформаційних системах застосовують порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування.

Порядковий метод кодування є найпростішим і найпоширенішим. Побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.

При серійно-порядковому методі кодування на кожну групу ознак відводиться серія порядкових номерів з резервом номерів.

Послідовний метод кодування передбачає виділення певних розрядів коду під певні ознаки.

Паралельний метод кодування теж передбачає виділення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.

Після присвоєння кодів створюється класифікатор.

Класифікатор – це систематизоване зібрання однорідних найменувань і їх кодових позначень.

Єдина система класифікації та кодування – це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, які пристосовані до обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.

Результатом робіт з класифікації та кодування є розробка класифікаторів за типом об’єктів і категоріями.

Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів :

— загальнодержавні (державні) класифікатори;

— міжгалузеві класифікатори;

— галузеві класифікатори;

— класифікатори підприємств (локальні).

З огляду на вище сказане в Державній податковій службі України використовується нормативно-довідкова інформація загальнодержавних та галузевих класифікаторів:

ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;

СПАТО — Система позначень автономій, територій, областей;

ЗКГНГ — Загальний класифікатор галузей народного господарства;

УКВЕД — Український класифікатор видів економічної діяльності;

УКФВ— Український класифікатор форм власності;

КОПФГ— Класифікатор організаційно-правових форм господарювання;

СПОДУ— Система позначень органів державного управління;

УСГК— Українська стандартна галузева класифікація ;

УКУД — Український класифікатор управлінських документів;

УБК— Українська бюджетна класифікація;

КВПП — класифікатор видів платників податків;

КБУ — класифікатор банківських установ.

При виборі методів класифікації і кодування об’єктів слід ураховувати можливість розширення кодової множини об’єктів і внесення відповідних змін; однозначність ідентифікованих об’єктів; мінімальну довжину коду; можливість обробки інформації за допомогою ЕОМ; простоту методу кодування; застосування загальноприйнятих позначень.


Читайте також:

  1. Галузеві академії наук.
  2. Галузеві економічні організації.
  3. Галузеві особливості виробництва та функціонування капіталу
  4. Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
  5. Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
  6. Галузеві стандарти, технічні умови та технологічні інструкції на напівфабрикати і кулінарні вироби
  7. Гідравлічні класифікатори
  8. Державні, галузеві та міжгалузеві
  9. ДЕЯКІ МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ АКТИ
  10. ДЕЯКІ МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ АКТИ
  11. ДЕЯКІ МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ АКТИ
  12. Загальнодержавні й місцеві податки та збори. Форма справляння податків.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні поняття | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.