МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальнодержавні та галузеві класифікаториМетоди організації пошуку економічної інформації в умовах її автоматизованої обробки потребують попередньої класифікації і кодування. Складання класифікаторів виконується в два етапи: перший етап — класифікація інформації, другий — кодування. Класифікація обов’язковий етап попередньої підготовки економічних даних до автоматизованої обробки, а також передумова раціональної організації інформаційної бази і моделювання інформаційних процесів. Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, яка належить до мовних засобів управління. Тому класифікація є основою для кодування інформації і наступного її пошуку. Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу об’єктів сукупності на складові за різними ознаками. Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини. Класифікаційне групування — підмножина об’єктів, які отримані в результаті класифікації. Залежно від того, як розглядається дана множина об’єктів — послідовно чи одночасно за всіма ознаками основи поділу, використовують ієрархічний чи фасетний метод класифікації. Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групування. Переваги: логічність побудови, чіткість виділення ознак, великий обсяг інформації, зручність використання. Недоліки: жорстка структура, відсутність резервного обсягу. Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні групування. Переваги: гнучкість структури (пристосування до змін у задачах), дає можливість включати нові фасети чи видаляти старі). Недоліки: недостатньо повне використання обсягу. Кодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури. Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного групування чи об’єкта класифікації. Для кодування інформації в інформаційних системах застосовують порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування. Порядковий метод кодування є найпростішим і найпоширенішим. Побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів. При серійно-порядковому методі кодування на кожну групу ознак відводиться серія порядкових номерів з резервом номерів. Послідовний метод кодування передбачає виділення певних розрядів коду під певні ознаки. Паралельний метод кодування теж передбачає виділення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах. Після присвоєння кодів створюється класифікатор. Класифікатор – це систематизоване зібрання однорідних найменувань і їх кодових позначень. Єдина система класифікації та кодування – це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, які пристосовані до обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів. Результатом робіт з класифікації та кодування є розробка класифікаторів за типом об’єктів і категоріями. Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів : — загальнодержавні (державні) класифікатори; — міжгалузеві класифікатори; — галузеві класифікатори; — класифікатори підприємств (локальні). З огляду на вище сказане в Державній податковій службі України використовується нормативно-довідкова інформація загальнодержавних та галузевих класифікаторів: — ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України; — СПАТО — Система позначень автономій, територій, областей; — ЗКГНГ — Загальний класифікатор галузей народного господарства; — УКВЕД — Український класифікатор видів економічної діяльності; — УКФВ— Український класифікатор форм власності; — КОПФГ— Класифікатор організаційно-правових форм господарювання; — СПОДУ— Система позначень органів державного управління; — УСГК— Українська стандартна галузева класифікація ; — УКУД — Український класифікатор управлінських документів; — УБК— Українська бюджетна класифікація; — КВПП — класифікатор видів платників податків; — КБУ — класифікатор банківських установ. При виборі методів класифікації і кодування об’єктів слід ураховувати можливість розширення кодової множини об’єктів і внесення відповідних змін; однозначність ідентифікованих об’єктів; мінімальну довжину коду; можливість обробки інформації за допомогою ЕОМ; простоту методу кодування; застосування загальноприйнятих позначень. Читайте також:
|
||||||||
|