Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Становленья технології програмування (1975–1982)

Загрузка...

За даним періодом розвитку ТП ІК АН УРСР зробив великий внесок в індустрію ПП на великих ЕОМ (ЄС ЕОМ, БЄСМ–6 і ін.) СРСР. Були розроблені методи, технології та інструментальні засоби, а саме: Р-технологія, складальна технологія з модулів за інтерфейсами, технологія створення систем і ППП (Проект, ДІСПР, Планер, Вектор, Сігма Дельта та ін.), Мультипроцесист за теорією автоматів, Маяк, РТК з графового програмування [6–10, 15–22]. Крім того, в СРСР створені конкретні системи АСУ, АСУ ТП для підтримки різних галузей промисловості, включаючи оборонну промисловість, які ґрунтувалися на теорії Глушкова з АСУ [5, 29] і використанням готових програм з державних фондів алгоритмів і програм.

В цей час (1973) за ідеями Глушкова та його участю була створена АСУ ТП для металургійної промисловості ГДР за допомогою керуючого обчислювального комплексу «Днепр-2», використаного при зборі і обробки даних з технологічних процесів двох комбінатів в Берліні і Лейпцигу. Глушков був членом між державної комісії СРСР і ГДР, а також консультантом розробки АСУ і членом прийомної державної комісії АСУ ТП. За виконану роботу група розробників ІК (8 спеціалістів) була нагороджена орденом дружби ГДР (1972).

Аналізуючи діючі ТП і системи, В.М.Глушков в статті «Фундаментальні дослідження і технологія програмування» (1980) [9] сформулював на перспективу три основні напрями розвитку:

– «Модульна система автоматизації програмування« АПРОП» розвивається з стандартизованих програмних заготовок« знизу–вгору» [2];

– Метод формалізованих технічних завдань для проектування складних програмних комплексів з використанням декількох алгоритмічних мов для опису окремих блоків на рівнях послідовної деталізації проекту [1, 3–5];

– Р–технологія програмування для автоматизації семантичного проектування систем «зверху–вниз», починаючи з опису структур даних в системах управління» [5, 18, 19].

Актуальним завданням перспективного розвитку ТП Глушков В.М. вважав «розвиток технології комплексного проектування обчислювальних систем, коли проектування технічних засобів системи поєднане в єдиний процес з проектуванням її базисного матзабезпечення. Ця ідея реалізовувалася в системі ПРОЕКТ [4] з використанням ЕОМ «Мир–2» для виконання аналітичних перетворень. Перспективною тенденцією розвитку обчислювальних систем Глушков бачив «в переході від одно процесорних фон-неймоновських машин до мозкоподібній структури машин».



Интернет реклама УБС

Перехід до виробництва систем.У цей період розвитку ТП поширилося ідея повторного використання готових програм в напряму розвитку індустрії програм на державному рівні. Були створені:

– республіканські і державні фондів алгоритмів і програм для обміну готовими напрацюваннями щодо реалізації різних завдань обробки даних та подальшого їх розповсюдження за запитами зацікавлених користувачів;

– першій програмо будівельна фабрика (Калінін, 1980 р.) для виробництва АСУ з готових програмних заготовок з фондів алгоритмів і програм;

– державні програми проведення ДДКР при ДКНТ і ГКВТІ СРСР по розробці інструментальних систем автоматизації складних програмних комплексів та пакетів прикладних програм (АПРОП, ПРИЗ, Яуза, СІГМАСТАТ, МАКРОБОЛ, РТК-комплекс та ін.) в ІК АН УСРС.

Виходячи з постанов Кабінету Міністрів СРСР (1970) програми Державних фондів алгоритмів і програм отримали статус виробів виробничо-технічного призначення. Вони практично могли використовуватися за призначенням, як самостійні програми для обчислення задач. Повторне використання КПВ та модулів було утруднене через відсутність опису інтерфейсів і недоробок в алгоритмах. Фонди проіснували більш 15 років і автоматично перестали існувати, як тільки розвалився СРСР. Він закінчився вивозом на звалище обчислювальної техніки (ЄС ЕОМ, прототипу якої IBM, яка працює до теперішнього часу, М–50, БЄСМ та ін.).

Завод в Калініні був першим дослідним виробництвом систем АСУ і пропрацював кілька років. На ньому було побудовано два дослідні зразки АСУ шляхом модернізації раніше зробленого авторами зразка. Розробити нові АСУ з використанням готових програм з фондів було скрутно, через те, що готових типових програм для АСУ ще було замало, крім того, вони не були стандартизовані і не мали інтерфейсів та не було стандартів на процеси їх збирання.

Концепція зборки модулів в МП. Починаючи з 1975 року, відділ автора почав формувати концепцію системи автоматизації виробництва програм АПРОП, як шлях до індустрії програм [2, 30, 31]. З початку розглядалися стандарти в автомобільній промисловості, щоб зрозуміти, в чому сутність складального конвеєра. Головне, що ми зрозуміли – це наявність автоматизованих ліній конвеєра, які збирають окремі великі вироби з готових стандартних деталей, та стикувальних «болтів і гайок». У АПРОП «деталями» були програмні модулі, які необхідно стандартизувати і для їх складання потрібно було придумати щось, що заміняє деталі стиковки, скріплення.

Зрозумівши в чому сутність зв'язку різномовних модулів і проблем їх взаємодії при виконанні, у нас виникла ідея проміжного інтерфейсного перехідника між двома модулями, який передає дані від одного модуля іншому, отримує від нього результати і передає їх вихідному модулю. І, якщо передані дані і результат за типом нееквівалентний вихідному типу даних, то перехідник трансформує їх до відповідної форми подання даних приймаючим модулем. Перехідник – це гнучкий зв'язок (інтерфейс, цей термін вперше виголошено нами) двох готових модулів, який не змінює їх змісту, а передає дані (туди і назад) у потрібному вигляді і при необхідності перетворює нееквівалентні типи.

Основа системи автоматизації програм АПРОП – готові модулі, інтерфейси і метод зборки. Вони стали базовими у складальному програмуванні і відповідають ідеї збирального конвеєраГлушкова. Після його смерті (1982) розвиток складального програмування підтримував академік СРСР А. П. Єршов. Він обіцяв бути опонентом докторської дисертації автора по цієї тематиці, захист якої пройшов в лютому 1989 р., а він помер в 1988 р.

Основні результати даного періоду: розвиток напрямів автоматизації системної і програмної технології та формування нового виду програмування – складального.

 


Читайте також:

  1. D і 3D технології креслення в AutoCAD
  2. OLAP-Технології
  3. PR-ІНСТРУМЕНТАРІЙ І МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
  4. PR-технології у виборчій кампанії.
  5. PR-технології.
  6. Web-технології
  7. Алгебраїчне та інсерційне програмування
  8. Безпосереднє програмування відеопам'яті
  9. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.
  10. Вартість Internetу для підприємств-користувачів. Internet-технології та формування бізнес-фокусу споживача.
  11. Виборчі технології як найважливіша складова ПР
  12. Виконання програми - реалізація мови програмування

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Формування технологічних напрямів (1965–1975) | Розвиток інтерфейсу в технології програмування (1976–1992)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.