Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Функції, алгебра та операції об’єктного аналізу

Загрузка...

Функції аналізу. Відповідно до розробленого формального апарату визначено множину базових функцій об’єктного аналізу, які пов’язані з декомпозиційними та композиційними змінами денотатів та концептів об’єктів. Множина складається з 10 функцій, які охоплюють трансформації денотатів та концептів у процесі об’єктного аналізу і до складу яких входять зміни, що пов’язані із збільшенням або зменшенням кількості об’єктів (деталізація, екземпляризація, агрегація та ін.) та розширенням або звужуванням концептів об’єктів. Проте ці зміни підпорядковуються певним правилам та умовам, які забезпечують коректність виконання функцій, а також відбуваються у відповідності до наведеного аспектного підходу.

Декомпозиційні зміни денотату це:

– відповідна сутність дійсної реальності, яка відповідає певному об’єкту, подається як сукупність однорідних предметів.

– відповідна сутність дійсної реальності, яка відповідає певному об’єкту, подається як сукупність неоднорідних предметів.

Композиційні зміни денотату:

– денотати кількох однорідних предметів подаються як складові певної сутності з вибраної предметної області.

– денотати кількох неоднорідних предметів подаються як складові певної сутності з вибраної предметної області.

Зміни концептів, які відповідають декомпозиційним змінам денотатів:

– концепти нових деталізованих об’єктів формуються на основі концепту початкового об’єкту.

– концепти нових деталізованих об’єктів формуються без врахування концепту початкового об’єкту.

Зміни концептів, які відповідають композиційним змінам денотатів:

– концепт нового композиційного об’єкту формується на основі однакових концептів початкових об’єктів.

– концепт нового композиційного об’єкту формується на основі різних концептів початкових об’єктів.

Зміни рівня деталізації (абстракції) концептів:

– з концепту об’єкта виключається одна чи кілька властивостей або характеристик при формуванні концепту нового об’єкту з однаковим денотатом.

– в концепт об’єкта включається одна чи кілька властивостей або характеристик при формуванні концепту нового об’єкту з однаковим денотатом.



Интернет реклама УБС

Алгебра аналізу.Для множини базових функцій об’єктного аналізу побудована алгебра об’єктного аналізу S = (O', Y), де O'=(О1, О2, …. Оn) – множина об’єктів, а Y = {decds, decdn, comds, comdn, conexp, connar} – множина операцій над елементами О'. Кожна з операцій має певний пріоритет та арність, а також пов’язана з відповідними допустимими змінами денотатів та концептів.

Нехай O=(O1, O2, … On) – множина об’єктів на певному кроці об’єктного аналізу і Oi = Oi(Namei, Deni, Coni),

де Namei, Deni, Coni – знак (ім’я), денотат та концепт відповідно. P=(P1, P2, … Pr) – множина предикатів, на основі яких визначаються концепти об’єктів – Coni = (Pi1, Pi2, …, Pis).

До базових операцій відносяться наступні:

Декомпозиційна зміна денотату для однорідних об’єктів

decds(Oi): Oi ® (Oi1, … Oik),

де Oij = Oij(Nameij, Denij, Conij), "j Conij = Coni, ÈDenij = Deni

Декомпозиційна зміна денотату для неоднорідних об’єктів

decdn(Oi): Oi ® (Oi1, … Oik),

де Oij = Oij(Nameij, Denij, Conij), "j Conij = Æ, ÈDenij = Deni

Композиційна зміна денотату для однорідних об’єктів

comds(Oi1, … Oik): (Oi1, … Oik) ® Oi,

де Oi = Oi(Namei, Deni, Coni), "j Coni = Conij, Deni = ÈDenij

Композиційна зміна денотату для неоднорідних об’єктів

Comdn (Oi1, … Oik): (Oi1, … Oik) ® Oi,

де Oi = Oi(Namei, Deni, Coni), Coni = Æ, Deni = ÈDenij.

Розширення концепту. Якщо (Pt Î P), (Pt Ï Coni) і Pt(Oi) приймає значення істини, то

conexp(Oi, Pt): Oi ® Oi`,

де Oi` = Oi`(Namei, Deni, Coni`), Coni È{Pt} = Coni`

Звуження концепту. Якщо Pt Î Coni, то connar (Oi, Pt): Oi ® Oi`,

де Oi` = Oi`(Namei, Deni, Coni`), Coni`= Coni \ Pt

Сформульовано та доведено наступну теорему, яка забезпечує адекватність переходу від функцій об’єктного аналізу до операцій алгебри об’єктного аналізу.

Теорема 2.1. Множина операцій Y алгебри S є повною системою операцій відносно функцій об’єктного аналізу.

Правила об’єктного аналізу. Концептуальне моделювання певної ПрО має ітеративний характер і починається з визначення самої ПрО як початкового об’єкту ОМ. На кожній ітерації у відповідності до потреб моделювання застосовуються функції об’єктного аналізу, які наближають структуру та властивість ОМ до кінцевих цілей. Процес завершується формалізованим описом сутностей та моделі ПрО з урахуванням кожного аспекту абстрагування та застосування відповідного математичного апарату.

Набір правил об’єктного аналізу:

– об’єктний аналіз виконується за умови мінімізації втрати інформації щодо опису дійсної реальності для вибраної предметної області;

– всі зміни, які відбуваються з об’єктною моделлю, відповідають процесам деталізації опису предметної області та визначаються у рамках подання множини об’єктів як сукупності трикутників Фреге;

– кожний крок об’єктного аналізу визначається змінами денотату чи концепту одного або кількох об’єктів з об’єктної моделі;

– нові об’єкти на певному кроці об’єктного аналізу визначаються відповідними змінами у денотатах існуючих об’єктів.

– всі зміни, які відбуваються з об’єктною моделлю, відповідають умовам існування та визначення формальних рівній абстракції подання об’єктів;

– функції об’єктного аналізу визначаються перетвореннями у відповідності з допустимими змінами об’єктної моделі та її окремих елементів;

– на кожному кроці об’єктного аналізу забезпечуються умови цілісності об’єктної моделі.

На основі наведених формалізмів запропонована концепція визначення та впорядкування базової термінології для об’єктно–орієнтованого програмування, суть якої полягає у послідовному визначені термінів згідно з відношеннями між поняттями. Так, з узагальнюючим аспектом пов’язане визначення лише основного терміну – об’єкт. Структурний аспект передбачає визначення таких понять, як клас, екземпляр класу, абстрактний клас та ін. З характеристичним аспектом пов’язане визначення термінів: властивість об'єкту, відношення між об'єктами, агрегація; деталізація; класифікація; екземпляризацiя, асоціація, характеристика об'єкту тощо. З поведінковим аспектом пов’язане визначення термінів: атрибут стану, статичний атрибут стану, динамічний атрибут стану, стан, простір станів, життєвий цикл об'єкту, метод та ін. [9, 10].

Таким чином, для встановлення зв’язків об’єктів ОМ у розподілених середовищах проведено аналіз методів взаємодії об’єктів та визначено місце і роль об’єктних інтерфейсів. Виходячи з концепції розгляду поведінки об’єктів і визначення їх взаємозв’язків у ОМ віддалені об’єкти отримають спеціальні помітки їх розташування у різних вузлах розподіленого середовища. Саме середовище розглядається як спеціальний об’єкт, інтерфейс якого складається з методів відправлення та отримання повідомлень, аналізу подій у системі тощо. Сформульовано принцип передачі даних між об’єктами ОМ за допомогою механізмів повідомлень.


Читайте також:

  1. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
  2. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  3. Активні операції банків
  4. Активні операції комерційних банків
  5. Алгебра випадкових подій
  6. Алгебра множин
  7. Алгебра подій
  8. Алгебра та початки аналізу
  9. Алгебраїчне та інсерційне програмування
  10. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  11. Алгебраїчні критерії стійкості
  12. Алгебраїчні операції

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Концепції об’єктного аналізу | Моделювання моделі ПрО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.