Модель сімейства програм (СПС)

Сімейство програмних систем (СПС) – це сукупність ПС, які визначаються спільною множиною понять та множиною спеціальних понять і характеристик, що притаманні кожному члену цього сімейства з реалізації деякої ПрО.

Поняття сімейства програм ввів Дейкстра (1970) і основується на тому, що програми мають спільну родинну мету, з якої можуть породжуватися різні варіанти інших програм, що потребують необхідні коректування чи заміни некоректних або недостатньо визначених функцій у зв’язку з уточненням загальної постановки задач сімейства у цілому.

Модель СПС задамо у вигляді:

М_{СПС =}{{М_ПС1, М_ПС2, …, М_ПСk }, {Mgf, Msf ={Msf1, Msf2, …, Msfk}, Mi, Мd},

де М_ПС1, М_ПС2 , …, М_ПСk– множина членів сімейства ПС;

Mgf – множина зовнішніх характеристик предметної області чи властивості загального типу, що визначають загальну термінологію та властивості усіх ПС сімейства;

Msf ={Msf1, Msf2, …, Msfr} – множина внутрішніх характеристик кожного окремого члена cімейства, поданого моделлю ПС (М_ПСi ) тобто Msf1 для М_{ПС1 ,}…, Msfr для М_ПСk;

Mi – множина загальних інтерфейсів СПС, що подаються мовою IDL;

Мd = {Мd1, Мd2, …, Мdk} – множина даних відповідно для кожного члена ПС.

Монітор чи брокер запитів керує функціями ПрО, відправляє за протоколами типа RPC, RMI, Icontract дані, що специфіковані у інтерфейсному посереднику (stub, skeleton) у IDL чи API моделі клієнт-сервер.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Модель предметної області (ПрО)	\|	Компонентна модель ПС – CМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.