Операційний блок (ОБ) – це комплекс спеціально обладнаних приміщень, призначених для проведення хірургічних операцій.

До складу ОБ входять операційні для асептичних операцій. Для гнійних операцій виділяють приміщення у гнійному відділенні. Для виконання екстрених операцій виділяють приміщення поруч з приймальним відділенням. Інколи ОБ виділяють в окреме самостійне відділення.

ОБ мають відповідати таким вимога: достатність кубатури, освітлення, зручність для прибирання та миття. Покривні матеріали приміщень – бути стійкими до багаторазової дезінфекції хімічними антисептиками та ультрафіолетовими променями. Опалення і вентиляція мають забезпечувати оптимальні умови для роботи персоналу та здоров'я хворих,обладнання – відповідати сучасним вимогам хірургії та анестезіології і за можливості знаходитись за межами операційної зали.

Розташування і взаємозв’язок приміщень ОБ, особливості роботи персоналу визначаються насамперед вимогам асептики. Цим зумовлений розподіл ОБ на зони з різними режимами роботи.

Перша зона – стерильна – операційна, стерилізаційна (за відсутності ЦСВ). Асептичні умови тут підтримуються шляхом штучної вентиляції і закритих дверей. У цій зоні дозволяється знаходитись лише співробітникам для проведення операції, що переодягнулись у стерильний одяг. Персонал операційної бригади може потрапити в цю зону через санпропускник і передопераційну, а хворий – із наркозної.

Друга зона – суворого режиму- включає санітарний пропускник для персоналу з шафами для операційного (стерильного) та робочого (лікарняного) одягу, з душовими кабінами, вбиральню для персоналу, кімнату особистої гігієни, приміщення, де здійснюється підготовка хворого до операції (наркозна та ін.), приміщення для апаратури та устаткування, що призначені для забезпечення життєдіяльності хворих (приміщення для апаратів штучного кровообігу і штучного дихання, післяопераційні палати з постом медсестри), а також допоміжні приміщення. Зона відділяється від третьої коридором. Межу між зонами визначають червоною лінією на підлозі.

Третя зона – обмеженого режиму - містить приміщення для проведення діагностичних досліджень (лабораторія для термінових аналізів для септичного й асептичного відділень), приміщення для персоналу (кабінет хірургів, кабінет лікаря-анестезіолога, кімната для медсестер-анестезисток, кімната для молодшого персоналу), допоміжні приміщення (шлюзи при вході у септичне та асептичне відділення, кімната центрального пульту моніторної системи спостерігання за станом хворого, приміщення для обслуговування післяопераційних палат), а також складські приміщення (приміщення для зберігання препаратів крові, для зберігання пересувного рентгенівського апарата, фотолабораторія, комора для пересувної апаратури, приміщення для приготування дезінфекційних розчинів та зберігання дезінфекційних засобів, приміщення для тимчасового зберігання каталок).

Четверта зона – загального лікарняного режиму – включає приміщення для персоналу ( кабінет завідувача відділення, кімната старшої медичної сестри, кімната особистої гігієни), складські приміщення (комора для предметів прибирання, приміщення для тимчасового зберігання брудної білизни та операційних відходів, комора для чистої білизни, комора для зберігання гіпсових бинтів) тощо.

Для сприятливого результату хірургічних втручань має адекватне застосування санітарно-протиепідемічних заходів.

Операційна. Площа має бути 36-48 кв. м, висота – не меншою 3,5 м при ширині 5 м. Стіни, підлога, стеля мають бути гладенькими, стики між ними – закругленими, підлогу вистеляють кахельною плиткою світлих тонів. Доцільно покривати електропровідним технічним пластиком або лінолеумом (для попередження утворенню іскор від удару металевих предметів. Це може призвести до нещасного випадку). У центрі операційної або в одному з кутів у підлозі є отвір із сіткою для стікання брудної води під час прибирання.

Стіни і стелю фарбують олійною фарбою або викладають кахлем світлих тонів (світло-зеленим, світло-жовтим, світло-оранжевим). Ці кольори добре відбивають світло та полегшують контроль за якістю прибирання приміщення.

Комунікації. Водопровідні та каналізаційні труби прокладають у стінах, усі інженерні комунікації (елктро-, газопостачання, опалення, вакуум) мають бути закритими. Електричні проводи повинні проходити в запобіжних бергманівських трубках Розподільний щит розташовують не нижче 1,6 м від підлоги: це необхідно для запобігання вибуху наркотичних газопарових сумішей від можливої випадкової іскри. Під час прибирання розетки і вимикачі закривають засувками. Щит повинен мати три пари маркованих розеток для підведення електричної напруги 36, 127 і 220 В, а також одну силову розетку 380 В та клеми заземлення. Кисень, газоподібні засоби для наркозу подаються до наркозних апаратів з колекторів, розташованих іззовні приміщення, або з балонів.

Освітлення . Велике значення має освітлення операційного поля. До нього ставляться такі вимоги: достатня освітленість, мінімальний засліплю вальний вплив джерел світла і блискучість, рівномірність освітлення, відсутність різних і глибоких тіней, а також перепадів освітлення під час операції; наближення спектра випромінювання штучного джерела до спектра природного освітлення; відсутність нагрівання лампи.

Використовують природне й штучне освітлення. Вікна операційної повинні виходити на північ, північний схід і захід. Операційний стіл встановлюють перпендикулярно до вікна. Нормами природного освітлення визначають із співвідношення площі вікон і площі підлоги, яке має бути меншим 1:3. Глибина приміщення не повинна перевищувати висоту віконних рам більше ніж у 2,5 разу. Освітленість на поверхні операційного поля має бути в межах 3 000- 4 000лк. Таке освітлення забезпечують безтіньові лампи, які підвішуються над операційним столом. У разі додаткового освітлення бічних поверхонь операційного поля використовують пересувні та переносні лампи.

Освітлення дублюється також аварійною мережею з живленням від акумуляторів з автоматичним вмиканням.

Мікроклімат. Особливості мікроклімату операційної полягають у тому, що під час операції підвищується температура та вологість повітря, відбувається забруднення його наркотичними газами та бактеріальною флорою, накопичується статична електрика. Усе це несприятливо впливає на здоров'я хворих і персоналу, особливо за наявності повітряно-крапельної інфекції, яка може спричинити гнійно-запальні ускладнення. Температура в операційній має бути 22-23*С (при деяких операціях - при тривалому оперуванні на відкритій черевній порожнині, треба дотримуватись Т 25-30*С). Опалення здійснюється електроплитами, вмонтованими в нижню частину стіни, з автоматичним регулюванням постійної температури. Вологість повітря 60 +- 5%.

Вентиляція має бути примусовою припливно-витяжною з переважанням припливу очищеного повітря над відсмоктаним з приміщення при 10-20-кратному повітрообміні за 1 год. Систему кондиціонування чи припливно-витяжної вентиляції необхідно включати до подавання спалахуючи наркотичних речовин. Пари цих речовин тяжчі за повітря, тому вентиляційні отвори розташовують не вище 40 см від підлоги. Свіже повітря має надходити зверху, а забруднене – виходити по вентиляційних отворах, розташованих поблизу підлоги.

Сучасні ОБ обладнані різною електромедичною апаратурою, ємностями під тиском, при експлуатації яких використовують кисень, наркотичні речовини, які в суміші з повітрям утворюють середовище, що легко спалахує. Використання вибуховонебезпечних наркозних сумішей, робота з газами під високим тиском, застосування під час анестезії великої кількості електроприладів роблять реальну небезпеку вибухів і пожеж в операційній. Тому всі приміщення операційних є вибухо- та пожежонебезпечними. Відповідно до діючих правил на робочому місці дозволяється мати стільки вогненебезпечних речовин, скільки потрібно для виконання певної операції. Вогненебезпечні та вибухонебезпечні рідини необхідно зберігати у товстостінних ємностях, що знаходяться у викладених азбестом металевих шафах чи ящиках, які обов’язково замикають на замок.

До складу оснащення операційної крім операційних столів, алюмінієвих підставок, штативів для ампул з інфузійними розчинами входять металеві стільці з сидіннями, що обертаються. Ніжки меблів покриті гумою (для запобігання шуму та іскор при пересуванні).

Для боротьби з бактеріальним забрудненням використовують бактерицидні опромінювані з потужними джерелами ультрафіолетового випромінювання. Як правило, в операційній площею 40 кв.м на висоті не менше 2 м від підлоги встановлюють дві лампи на протилежних стінах.

При експлуатації операційної вхід в неї суворо обмежений. В операційну заборонено входити хворим з ГРВІ і гнійно-запальними процесами; не можна перебувати в шерстяному та синтетичному одязі. Використовується операційний одяг, який відрізняється від одягу інших підрозділів, у тому числі і гнійної операційної. Перспективним є використання замість традиційної маски прозорого герметичного шолому, до якого постійно подається стерильне повітря, а повітря, що видихається, видаляється вакуумною системою. В операційній для планових втручань виконують спочатку чисті операції (на судинах, щитоподібній залозі, суглобах тощо) і лише потім операції з можливим мікробним забрудненням (холецистектомія, резекція шлунка тощо).

Для роботи у гнійних операційних існують додаткові вимоги: інструментарій, білизна, перев'язувальний матеріал зберігають окремо і ніколи не застосовують при виконанні чистих операцій. використаний перев’язувальний матеріал спалюють у печах з газовими пальниками у підвальному приміщенні (матеріали подаються через спеціальний сміттєпровід і знезаражуються). Забороняється робота персоналу (медичних сестер, молодших сестер) за сумісництвом у чистій та гнійній операційних.

Прибирання операційного блока здійснюється вологим способом. Щодня зранку перед операцією з горизонтальних поверхонь (столи, підлога) вологою ганчіркою прибирають пил. Поточне прибирання проводять під час операції (збирають серветки, що впали на підлогу, тампони, протирають забруднену підлогу). Після операції прибирають весь невикористаний матеріал та інструменти, обробляють антисептиком клейонки операційних столів. Заключне прибирання проводять після усіх операцій ( миття підлоги, дезінфекція меблів із вмиканням на годину бактерицидних ламп). Генеральне прибирання проводиться наприкінці робочого тижня: стелю, підлогу, стіни, вікна миють зі шлангів гарячою водою з милом і антисептиком. Після висушування і протирання насухо включають на 12-24 год бактерицидні лампи.

Бактеріологічний контроль – щомісячно здійснюють бактеріологічні посіви повітря, шовного та перев’язувального матеріалів, змивів з інструментів. Не рідше одного разу на тиждень проводять посів з рук учасників операцій. При збільшенні частоти нагноєнь післяопераційних ран здійснюють позачергові посіви, за необхідності – позачергове генеральне прибирання ОБ з тимчасовим призупиненням його функціонування. Персонал періодично проходить поглиблене обстеження і бактеріологічний контроль ( на носійство золотистого стафілокока 1 раз в 3 міс).

Для запобігання захворюванням та нещасним випадкам увесь персонал повинен проходити медичні обстеження. Працівники ОБ мають бути забезпечені санітарно-гігієнічним одягом та взуттям, спецодягом, спецвзуттям та ін. засобами особистого захисту відповідно до діючих типових норм, повинні дотримуватись правил внутрішнього розпорядку установи. Їжу слід споживати у спеціально виділених приміщеннях. Під час проведення операцій вхід в операційну персоналу, що не бере участі в операції, забороняється. Забороняється зберігання в операційній предметів, що не використовуються під час операції.

При роботі з електроапаратурою виконувати правила експлуатації та техніки безпеки, щоб уникнути ураження електричним струмом. При вході в операційну має бути встановлений попереджувальний знак "Обережно! Використовуються вибухонебезпечні анестетики". У передопераційній та наркозній кімнатах мають бути вогнегасники вуглекислотні типу ОУ.

Про кожний нещасний випадок необхідно інформувати безпосереднього керівника.

Керівник зобовязаний негайно забезпечити першу допомогу потерпілому, повідомити головного лікаря закладу, інженера з охорони праці або особу, що виконує його функції, та профком, зберегти для розслідування робоче місце та стан обладнання в тому стані, що і в момент нещасного випадку, коли це не загрожує здоров'ю працівників і не призведе до аварії.

Особи, що не виконують або порушують інструкції з охорони праці, підлягають дисциплінарному покаранню згідно з правилами внутрішнього розпорядку, за необхідності – позачерговій перевірці знань з питань охорони праці.

Перед операцією медперсонал повинен прийняти гігієнічний душ та надягти стерильний одяг. В операційній категорично забороняється носити одяг з бавовни, а також капронову, нейлонову, шовку та ін. синтетичних матеріалів, які сильно електризуються при рухах, що призводить до швидкого накопичення електричних зарядів на тілі людини. Персоналу в операційній категорично забороняється носити браслети, обручки, ланцюжки та ін. металеві предмети. Руки персоналу, який обслуговує наркозні апарати, не повинні мати слідів олій, мазей, помади. Перед вмиканням обладнання треба перевірити цілість проводів для підключення струму до тих, що йдуть до хворого, перед початком роботи – заземлення обладнання. У випадку "пробивання на корпус" потрібно вимкнути апарат і доповісти завідуючому відділення.

Усі прилади, апарати, що вноситься в ОБ підлягають стерилізації та дезінфекції.

Перед початком наркозу потрібно перевірити персонал на наявність електростатичного заряду. Для його усунення кожен повинен заземлити себе шляхом торкання до металевого предмета. У разі виникнення електростатичного заряду потрібно негайно вийти з операційної для усунення причин його накопичення (замінити взуття чи одяг).

Під час роботи операційна бригада повинна суворо дотримуватись правил асептики та антисептики.

Персоналу ОБ забороняється працювати на несправних приладах, апаратах тощо.

Потрібно виключити доторкання пацієнта до металевих частин операційного столу, для чого стіл покривається бавовняною тканиною, прогумованою тканиною та простирадлом так, щоб краї звішувались з усіх боків операційного столу.

У випадку застосування вибухонебезпечних та легкозаймистих речовин забороняється використовувати електрохірургічні прилади. Під час операції в зоні, де знаходиться операційна бригада, потрібно брати проби повітря на наявність анестетиків.

Перев'язувальний матеріал та інструментарій, що використовується під час операції, потрібно збирати у призначені ємності.

Відправку біопсійного матеріалу та препаратів на дослідження слід проводити в закритих ємностях.

Після закінчення роботи потрібно перерахувати інструментарій, серветки. Персонал ОБ зобов’язаний: привести до ладу робоче місце; провести перед стерилізаційну обробку, стерилізацію чи дезінфекцію інструментів, частин і вузлів приладів та апаратів; апарати згідно з інструкцією з експлуатації привести в початкове положення; провести вологе прибирання ОБ із застосуванням деззасобів з подальшим ультрафіолетовим опроміненням; перевірити вимкнення струму, вентиляції, газу.

Використані матеріали та відходи виносити з операційної в закритих ємностях. Про всі недоліки і несправності, що виникли під час роботи, зробити записи в журналі технічного обслуговування та доповісти керівникові.

Запобігання пожежам та вибухам . Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Щоб уникнути самозаймання наркозних препаратів, їх необхідно повільно зливати в герметично закриті ємності, не допускаючи розбризкування. Після зливання наркозних препаратів потрібно промити теплою водою випаровував та всі його деталі, що знімаються.

В операційній і наркозній забороняється використання відкритого вогню та електронагрівальних приладів. Забороняється при введенні наркозу застосовувати несправні прилади. Підлогу в операційній необхідно регулярно мити, щоб вона не втратила свою електропровідність. Натирати підлогу виском чи лаком забороняється.

Ремінні передачі обладнання не повинні розташовуватись у зонах підвищеної концентрації наркозних речовин. Забороняється змащувати ремені каніфоллю, воском та ін. речовинами.

Забороняється заклеювати частини наркозного апарату лейкопластирем (іншим діелектриком), застосовувати шланги з не антистатичної гуми, замінювати зламані частини на частини з діелектрика. Усі частини наркозного апарата виготовляються з електропровідних матеріалів.

У випадку вибуху або пожежі в операційній потрібно:

- повідомити керівника;

- знеструмити приміщення ОБ;

- вивести персонал з небезпечної зони;

- спробувати загасити пожежу, використовуючи підручні засоби;

- надати першу медичну допомогу потерпілим.

При ураженні людини електричним струмом : негайно припинити дію електричного струму, виключивши електроустановку з джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмопровідних частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршання кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого.

Читайте також:
II. Організація і проведення спортивних походів
V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
Автоматичний розрахунок суми проведення.
Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки ДК-4К
Аграрний комплекс національної економіки.
Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
Агропромисловий комплекс
Агропромисловий комплекс
Агропромисловий комплекс
Акта спеціального розслідування нещасного випадку.
Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.

Переглядів: 14062

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

СПЕЦІАЛЬНІ РОЗДІЛИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ | Техніка безпеки при експлуатації балонів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.