Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Земна кора

План

План

План

План

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Даний навчальний посібник призначено для підготовки студентів спеціальності «Прикладна екологія» з дисципліни «Геологія з основами геоморфології».

Збірник містить лекційний матеріал та методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни. План самопідготовки та питання для самоконтролю представлені у посібнику.

Геологія як наука сформувалась під впливом практичних запитів суспільства. Науково – технічний прогрес надав набагато більше можливостей для пізнання будови й розвитку земної кори. Знання геології та геоморфології мають тісний зв'язок з діяльністю людини: виявлення та розробка родовищ різноманітних корисних копалин, інженерно – геологічне обґрунтування проектів будівництва великих житлових будівель і промислових об’єктів, залізничних і шосейних шляхів сполучення, тунелів, нафто – й газопроводів тощо. Гірські породи і рельєф є важливими чинниками ґрунтоутворення, які треба завжди враховувати в сільськогосподарській діяльності. Але водночас слід пам’ятати, що надто інтенсивне, нераціональне використання надрових багатств може завдати непоправної шкоди як мінеральним ресурсам, так і довкіллю взагалі.

Курс «Геологія з основами геоморфології» включає інформацію про фундаментальні теоретичні, глобальні геологічні і ресурсно-галузеві геологічні проблеми, стратегію, тактику і методи їх вирішення.

Навчальний матеріал з дисципліни складається з 3-х основних модулів:

1. Основні відомості про Землю

2. Процеси зовнішньої та внутрішньої геодинаміки

3. Охорона та раціональне використання геологічного середовища

Матеріал, отриманий студентами внаслідок успішного засвоєння курсу „Геологія з основами геоморфології” повинен забезпечити розуміння геологічної аксіоматики, сформувати у кожного з них особисте відношення до проблем охорони та раціонального використання надр Землі, допомогти враховувати геологічні вимоги і стандарти при вирішенні інженерних та інших завдань, забезпечити запас фундаментальних знань з геології, достатній для подальшого поглиблення і вдосконалення екологічної освіти, спрямованої на екологічно безпечну життєдіяльність.



Интернет реклама УБС

 

 


Модуль І

ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕМЛЮ

Загальні відомості

(лекція)

Мета:отримати загальні уявлення про науки геологію та геоморфологію, їх завдання, основні визначення цих дисциплін, виявити зв'язок з іншими науками.

 

1.Історія виникнення науки “геологія”.

2.Основне завдання та предмет вивчення геології.

3.Основне завдання та предмет вивчення геоморфології.

4.Зв'язок цих дисциплін з іншими науками та з практичною діяльністю людини.

Назва «геологія» походить від двох грецьких слів: geo - Земля і logos – наука, поняття, вчення. Отже, геологія – це комплекс наук про будову та розвиток Землі. Втім, Землю як об’єкт вивчають астрономія, геодезія, географія, геофізика, геохімія.

Особливість геології полягає в тому, що вона вивчає надра Землі. Основне завдання геології – вивчення будови й складу та історії розвитку Землі, насамперед її верхньої оболонки - літосфери.

Геологія – це наука про Землю, про її зародження, будову, функції окремих оболонок, а особливо твердої оболонки літосфери, і закономірності поширення в ній окремих елементів у вигляді рудних тіл, корисних копалин і т.д. Геологія як наука сформувалась під впливом практичних запитів суспільства. Розвиток матеріальної культури, зростання суспільного виробництва найтіснішим чином пов’язані з освоєнням земної поверхні. Різноманітні мінерали та гірські породи використовувались первісною людиною для виготовлення примітивних кам’яних знарядь праці. У бронзовому столітті велике значення мали саморідні метали (Cu,Au,Ag), а також руди металів (Cu, Sn, Fe).

Геологія вивчає вплив на літосферу в різні геологічні часи. І особливо вплив на геологічні процеси нової екологічної сили - людства.

Інтенсивний розвиток геологія отримала в XIX–XX ст. Цей період прийнято називати в історії науки століттям пари та електроенергії. Для забезпечення потреб цих галузей з’являється новий напрямок в геології – пошук і розвідка корисних копалин.

Зараз промисловість потребує ще більше сировини. Ця сировина є основою для розвитку чорної та кольорової металургії, хімічної, оборонної промисловості. Майже 50% електростанцій працюють на викопному паливі, близько 40% – на ядерному, 5% – на гідроресурсах і лише 1% – це нетрадиційні джерела енергії. Все це потребує глибоких геологічних знань, а геологія в своїх дослідженнях спирається на загальні знання фізики, хімії, природознавство.

Предмет вивчення геології – будова, склад і розподіл речовини в верхній кам’яній оболонці Землі. По мірі накопичення фактів, геологія сама стала матір’ю для деяких самостійних наук, що вивчають різні сторони будови та розвитку Землі: геофізика, геохімія, мінералогія, динамічна геологія, палеонтологія, геоморфологія, інженерна геологія та ін..

Геоморфологія – це наука, що вивчає форми рельєфу земної поверхні, його виникнення та розвиток. Усі геологічні науки тісно пов’язані між собою і дають загальну картину будови й розвитку земної кори і Землі в цілому.

Починаючи з 50 – 60-х років ХХ ст.. геологія вступила в новий етап свого розвитку. Науково – технічний прогрес надав геології набагато більше можливостей для пізнання будови й розвитку земної кори. Геологія має тісний зв'язок з практичною діяльністю людини: виявленням родовищ різноманітних корисних копалин, що застосовують у промисловості, сільському господарстві. Тільки після інженерно – геологічного обґрунтування проектів розпочинають будівництво великих житлових будівель і промислових об’єктів, залізничних і шосейних шляхів сполучення, гідроелектростанцій, тунелів, каналів, нафто – й газопроводів тощо. Гірські породи і рельєф є важливими чинниками ґрунтоутворення які треба завжди враховувати в сільськогосподарській діяльності.

Водночас слід пам’ятати, що надто інтенсивне, нераціональне використання надрових багатств може завдати непоправної шкоди як мінеральним ресурсам (призвести до їх вичерпання), так і довкілля взагалі. Тому охорона та раціональне використання надр Землі набуває дедалі більшої актуальності.

 

Контрольні запитання

 

1. Що вивчає геологія?

2. Що вивчає геоморфологія?

3. З якими науками пов’язана геологія?

4. Як пов’язана геологія з практичною діяльностю людини?

5. Основні етапи розвитку геології.

 

 


1.1 Земля як планета Сонячної системи

(лекція)

Мета:вивчити, що являє собою Земля як планета Сонячної системи, ознайомитися з теоріями походження Землі та Всесвіту, проаналізувати їх.

 

1.Загальні уявлення про Землю як складову Сонячної системи.

2.Гіпотеза походження Землі Канта-Лапласа, її переваги та недоліки.

3.Гіпотеза походження Землі О.Шмідта, її переваги та недоліки.

4.Гіпотеза походження Всесвіту.

 

За сучасними астрономічними уявленнями Земля входить до Сонячної системи та обертається навколо Сонця на відстані приблизно 150 млн. км. Земля займає третє місце після Меркурія та Венери.

На протязі віків існувало багато гіпотез про походження сонячної системи. Найвідоміші гіпотези Канта, Лапласа, Джінса, Шмідта, Фесенкова, Войткевича, Джеффріса, Крата та ін..

У 1755р. німецький філософ І.Кант розробив гіпотезу походження Сонячної системи з попередньої високотемпературної туманності. Відповідно до цієї гіпотези, у космосі нічого не було, окрім нерухомих розжарених частинок пилу та газів різної щільності. В результаті дії сил гравітації, відцентрових сил та інших процесів взаємодії утворилися згустки високотемпературної матерії. В процесі подальшого обертання навколо єдиного центру утворилося безліч систем обертання зі своїми центрами. В подальшому ці згустки під дією сил обертання сформували протопланети, а центральний згусток - протосонце. Одним з цих згустків була протопланета Земля. В подальшому ця протопланета охолоджувалася і з часом її поверхня мала тверду кам’яну оболонку. Ця оболонка спочатку мала вигляд плівки, а з часом, втрачаючи тепло в космічний простір, потовшувалась і досягла сучасних розмірів. Таким чином, розплавлена колись планета поступово втрачає тепло, тобто її очікує повне охолодження і теплова смерть.

Приблизно в цей же час у Франції працює над цією темою і приходить до аналогічних висновків французький вчений Лаплас.

В подальшому назвали цю гіпотезу подвійним ім’ям: гіпотеза Канта-Лапласа. Ця гіпотеза пояснювала сучасне утворення рельєфу процесом охолодження планети і була створена модель планети, що охолоджується, під назвою ″печеного яблука″. Розжарена земля охолоджується і утворює зморшки, в яких утворюються моря, гори, озера і т.д.

В 50-х рр XX ст. вчений Отто Шмідт до цієї гіпотези вніс зміни. Найсуттєвіша з них стосувалася температури попередньої туманності. Він стверджував, що Земля утворилася не з високотемпературної, а з холодної туманності. Звідси витікає, що протопланета формувалася в холодному стані, а потім під дією сил гравітації, величезного тиску і головне, радіоактивного розпаду елементів, почала розігріватися і проплавлятися з середини. В наш час нерозплавленою залишилася невелика тверда кам’яна оболонка - літосфера.

Гіпотезу про походження Землі, Сонячної системи, Космосу розвивали вчені Джинс, Фесенков. Сонячна система входить до складу більш крупної системи - Галактики. Таких галактик безліч. Вони входять до складу мегагалактик і т.д, створюючи Всесвіт. За останніми гіпотезами Всесвіт розвивався методом пульсації, тобто періодичного стискання і розширення. Вважається, що в результаті останнього стискання Всесвіту до точечного стану (стан математичної точки) ≈ 25 млрд. років тому назад відбувся грандіозний вибух, в результаті якого космічна матерія розлітілася в усі боки. Це засвідчує астрономічні дослідження за допомогою вимірювання ефекту Доплеру. Вважається, що розбігання матерії, в тому числі і космічних тіл, буде відбуватися до того часу, поки енергія вибуху повністю вся не буде витрачена на енергетичне розбігання. Після цього відбудеться уповільнення цього руху до повної зупинки і почнеться знову спочатку повільне, а потім швидке стискання Всесвіту до нової точки і нового вибуху.

 

Контрольні запитання

 

1. Як побудована Сонячна система?

2. Викладіть суть гіпотези Канта-Лапласа.

3. Порівняйте гіпотези походження Землі Канта-Лапласа та Шмідта.

4. Викладіть гіпотезу походження Всесвіту.

 


1.1 Земля як планета Сонячної системи

(самостійне вивчення)

Мета:- розвинути у студента навички самостійної роботи з літературою; вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

- надати студентам загальні відомості про Землю як планету Сонячної системи.

 

Завдання:прочитати текст в підручнику Й.М.Свинко, М.Я.Сивий «Геологія» стр. 16-19. Скласти конспект згідно питань, приведених нижче. Відповісти на питання для самоконтролю.

 

Сонячна система складається із Сонця і дев’яти планет, однією з яких є Земля. Як побудована Сонячна система та яке місце в ній займає наша планета? Відповісти на ці питання за наступним планом.

1. Що представляє собою Сонячна система?

2. Що представляє собою Сонце?

3. Охарактеризувати інші планети.

4. Супутник Землі.

5. Загальні відомості про астероїди та комети.

Склавши конспект, закрийте зошит та відповідайте на запитання.

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Як побудована Сонячна система?

2. Назвіть внутрішні й зовнішні планети.

3. Охарактеризуйте Сонце як основну складову Сонячної системи.

4. Охарактеризуйте супутник Землі – Місяць.

5. Що таке сонячна корона та сонячний вітер?

6. Що таке астероїди?

7. Що таке комети?


1.2 Основні властивості Землі

(лекція)

Мета:ознайомитися з формою та розміром Землі, отримати уявлення про силу земного тяжіння, про земний магнетизм та його аномалії, ознайомитися з тепловими властивостями Землі.

1.Форма та розміри Землі.

2.Значення кулястості Землі.

3.Сила земного тяжіння та його аномалії.

4.Земний магнетизм та його аномалії.

5.Магнітні бурі.

6.Теплові властивості Землі.

Форма та розміри Землі

Розміри та форма Землі завжди цікавили вчених. Розміри планети мали практичне значення для орієнтації в космосі, для знання відстаней до держав – сусідів.

Вчені Древньої Греції ще 2,5тис.р. назад ставили питання про відстань від Землі до Сонця, Місяця, до інших планет, а також про розміри Землі. Найважливіших успіхів при вимірюванні розмірів Землі досяг древньогрецький вчений – Ератосфен. Наукові докази кулеподібності нашої планети наведено також в працях Арістотеля.

У ХVIII ст. англійським фізиком І.Ньютоном доведено, що внаслідок спільної дії гравітаційних та відцентрових сил, які виникають під час обертання планети, Земля має сплющуватися з полюсів уздовж напрямку, що їх сполучає. Нині виявлено, що полярний радіус менший від екваторіального на 21,38км. Така фігура Землі дістала назву еліпсоїда обертання, або сфероїда. У подальшому, з появою точніших методик вимірювання було визначено, що Земля дещо сплюснута й по екватору: різниця між найбільшим й найменшим радіусом Землі на екваторі становить 213 м. Звідси виходить, що Земля є тривісним еліпсоїдом з подвійним (полярним і екваторіальним) сплющенням.

Форма Землі знаходиться у стані становлення від згустку матерії (холодної чи гарячої) до еліпсоіда обертання. Нинішній проміжний стан форми Землі ще не має жодної аналогії серед геометричних фігур. За деяку схожість цієї фігури з формою людського серця були пропозиції назвати її кардіоідом. За сучасними уявленнями, найближчою фігурою до істинної форми Землі вважається геоїд, тобто форма, що має вигляд Землі. Цим була підтверджена офіціальною наукою унікальність і неповторність нашої планети. Площа земного геоіда становить близько 510млн.км², об’єм – 61,083млн.км³, радіус кулі, рівновеликої геоїду – 6371км. Довжина коли земного мерідіана – 40008550м, довжина екватора – 40075700м.

Значення кулястості Землі:

1. Сонячні промені на різних широтах падають на поверхню Землі під різними кутами.

2. Закономірність природи.

3. Циркуляція рухомих оболонок Землі.

4. Розподіл на освітлену та неосвітлену частини Землі.

5. Тісний зв’язок між геоїдом та рельєфом.

 

Сила земного тяжіння та її аномалії

 

Навколо Землі існує поле тяжіння, зумовлене її масою. Це поле називається гравітаційним. Дослідженнями визначено його неоднорідність на поверхні планети.

Своєрідністю форми та будови Землі визначається зміна сили тяжіння на її поверхні. Сила тяжіння більше в помірній області, а менше – в екваторіальній. Прискорення сили тяжіння плавно зменшується від полюсу до екватору на 0,5%. Однак у ряді місць спостерігається відхилення від цього правила. В одних районах сила тяжіння більша (додатна аномалія), в інших – менша за норму (від'ємна аномалія). Для вимірювання цих аномалій використовують спеціальний прилад – гравіметр, за допомогою якого складаеться гравіметрична карта. Як правило, гравітаційні аномалії пов'язані з геологічною будовою Землі.

Наука, що визначає земне поле тяжіння, називається – гравіметрією.

 

Земний магнетизм та його аномалії

 

Планета Земля має дипольне магнітне поле, що простягається на відстань до 93 тис. км від поверхні Землі. На висоті 15км від поверхні Землі магнітне поле в 40 разів слабкіше, ніж на поверхні.

Магнітне поле на поверхні Землі ділять на постійне та змінне. Постійне поле пов'язане з процесами, що протікають всередині Землі. Змінне – з випромінюванням Сонця.

Магнітні полюси розміщуються поблизу географічних, але не збігаються з ними, що пояснюється нерівномірностю розподілу суходолу та океану. Північний магнітний полюс розташований в Антарктиді, поблизу Південного Географічного, а Південний – поблизу Північної Гренландії біля Північного Географічного, тому північний кінець магнітної стрілки приблизно показує на північ, а південний – приблизно на південь. Вважають, що виникнення магнітного поля зумовлено дією електричних струмів, що виникають унаслідок обертання Землі і пов'язані з конвективними рухами речовини в рідкому зовнішньому ядрі.

Характерною особливістю магнітного поля є його мінливість в часі. Адже з'ясовано, що залізовмісні мінерали (феромагнетики) мають властивість фіксувати орієнтацію магнітного поля на час їхнього утворення. У таких позицій було доведено, що магнітне поле протягом геологічної історії часто переживало інверсії, тобто зміну магнітних полюсів. Отже, дані вивчення давнього магнетизму, або палеомагнетизму, можна використовувати для вирішення конкретних завдань геологічної історії Землі.

Час від часу збурення на Сонці викликають відповідну реакцію на Землі у вигляді магнітних бур. Магнітною бурею називається раптове підвищення магнітного поля на 8-15 годин в результаті збурень на Сонці у вигляді вибухів, сонячних активних плям та інших процесів. Зміна магнітного поля Землі викликає деякі незвичні умови для біосфери. Це і порушення орієнтації у просторі, це генерування інфразвукових коливань. В нашому житті це визначається погіршенням самопочуття, особливо у людей, які хворі на серцево-судинні патології. В техниці це визначається порушенням телефонного, телеграфного та радіозв’язку. Прогнозуванням магнітних бур займаються наукові геофізичні центри.

Палеогеографи стверджують, що в історії Землі періодично спостерігалися зміни попарності магнітних полюсів. Це означає, що деякий час магнітне поле Землі зменшувалося до нуля, тобто планета на деякий час втрачала своє магнітне поле, а значить і була не захищена від прямого попадання частот високої енергії в середні та екваторіальні широти. Можливо з цим і були пов’язані великі катастрофічні зміни в біосфері, під час яких вимирали великі группи живих организмів.

В тих місцях на Землі, де існують скупчення феромагнітної речовини, прилади показують значні аномалії (відхилення) магнітного поля Землі. Вони носять назву магнітних аномалій. Однією з таких магнітних аномалій є Курська магнітна аномалія, яку змушує стрілку магнітного компаса почувати себе невпевнено. Це було помічено в 20-30рр ХХ ст.. під час авіаційних перельотів.

 

Теплові властивості Землі

Теплове поле Землі визначається переважно двома джерелами: сонячним теплом і теплом, яке генерується на її поверхні тепловим потоком (воно утворюється внаслідок радіоактивного розпаду). Близько 45 % сонячного тепла віддзеркалюється Землею у космос.

Сонячне тепло визначає температуру лише верхніх частин земної кори до глибини, що не перевищує перших десятків метрів до так званого нейтрального шару або поясу постійних температур.

Нижче нейтрального шару спостерігають поступове зростання температури з глибиною, яка характеризується такими величинами, як геотермічний градієнт і геотермічний ступінь.

Геотермічний градієнт показує зміну температури на одиницю глибини, в середньому для Землі він дорівнює 3°С на 100 метрів. Геотермічний ступінь – це інтервал глибини, в якому температура змінюється на 1°С, середнє його значення становить 33 метри.

Основними джерелами глибинного тепла Землі вважають:

- Радіогенне тепло, яке утворюється під час розпаду радіоактивних ізотопів;

- Тепло, що виділяється внаслідок гравітаційної диференціації речовини мантії;

- Тепло, яке вивільняється в надрах внаслідок деяких хімічних реакцій.

 

Щільність та тиск Землі

 

Встановлено, що щільність окремих, найбільш поширених у земній корі гірських порід (піщаники, глини, вапняки, гіпси, граніти, базальти) коливається в межах 2,3-2,9 г/см3. Середня щільність земної кори 2,7 г/см3. Середня щільність планети Земля – 5,52 г/см3. Це означає, що в центрі планети знаходяться дуже щільні і важкі маси.

 

 

Контрольні запитання

1.Що вам відомо про розміри Землі?

2.Назвіть особливості форми Землі.

3.Що таке еліпсоїд обертання? Що таке геоїд?

4.Охарактеризуйте значення кулястості Землі.

5.Що вам відомо про силу земного тяжіння Землі?

6.Що таке гравіметрія?

7.Охарактеризуйте гравітаційні аномалії.

8.Дайте характеристику магнітного поля Землі.

9.Як проявляються аномалії магнітного поля Землі?

10.Що таке магнітні бурі?

11.Надайте визначення геотермічного градієнту і геотермічного ступеню

12.Що Вам відомо про щільність земної кори?

 


1.3 Будова і склад Землі

(лекція)

Мета:ознайомитися з будовою та складом Землі, вивчити оболонки земної кулі, їх склад та значення.

1.Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі.

2.Оболонки земної кулі (схема внутрішньої будови).

3.Земна кора, її склад. Типи земної кори.

4.Мантія, будова, склад. Шари мантії.

Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі добуто за допомогою геофізичних методів, переважно сейсмічного. Останній грунтується на вивченні швидкостей поширення в надрах Землі пружних коливань, які виникають під час землетрусів і штучних вибухів. Хвилі, що поширюються від гіпоцентрів природних або штучних землетрусів, поділяються на поздовжні і поперечні. Поздовжні хвилі пошируються в твердому й рідкому середовищах, поперечні - лише в твердому. Швидкість поширення пружних коливань залежить від щільності порід, в яких вони пошируються, та зростає зі збільшенням цільності.

 

Оболонки земної кулі

 

Земна куля складається з ряду оболонок – геосфер, що відрізняються одна від одної складом, або станом речовини. Крім відомих з географії літосфери, гідросфери, біосфери, ноосфери, атмосфери, Земля як об’єкт геології складається з земної кори, мантії (верхньої та нижньої), ядра (зовнішнього, внутрішнього).

 

 

Земна поверхня вкрита осадовими породами(глинами, пісками, пісковиками, гіпсами, вапняками), потужність цього шару від 0 до 15км. Осадовий шар складений породами, що утворилися в результаті осадження з вод морів, озер, річок. Давні товщі осадових порід метаморфізувалися (гнейси, сланці) і виділилися окремим шаром. Ще нижче розміщуються магматичні гірські породи, які утворилися при застиганні силікатної речовини - магми. У верхній частині кори знаходяться легкі (кислі) породи типу гранітів, що виділяються в окремий гранітний шар. Інколи його називають гранітно-гнейсовим. Він повсюди на суходолі підстилає осадовий чохол. Потужність шару становить 10-20км. Під гранітно-гнейсовим присутні породи,що відповідають базальтам. Цей шар називається базальтовим. Породи базальтового шару, як і гранітного, мали утворитися як за рахунок застигання лави відповідного складу, так і за рахунок метаморфізації осадових пород. Потужність цього шару досягає 40км. Межа між гранітним і базальтовим шаром називається розділ Конрада. Вона не скрізь виразно простежується по причині дифузійного проникнення маси базальтового шару в гранітний і навпаки, а також за рахунок

Рисунок 1.1 Оболонки Земної кулі

знищення блоків земної кори і поступового переходу одних порід в інші.

Океанічний типземної кори складається осадового та базальтового шарів. Такий тип притаманний ложу океана та глибоководним океанічним западинам (базальтовий тип). Осадовий шар в верхній частині кори складається з пухких осадів віком 140-150млн років. Потужність осадів – сотні метрів. У нижній частині консолюдовані породи перемежуються з базальтовими та вулканічними породами.

Під океанами потужність земної кори менше. Під Атлантикою вона має 10-15 км, а в центральній частині тихого океану 4-6 км. У місцях відсутності гранітів дно океанів молоде, тут самий молодий базальт має вік лише 2 млн років, а самий древній - 150 млн.

Мантія

Нижче земної кори розміщується мантія. Межа між земною корою та мантією визначається умовно по розділу Мохоровичича, де помітно змінюється швидкість поширення сейсмічних хвиль. Мантія поширюється до 2900 км. У мантії по будові, складу, властивостях та інших ознаках виділяються 3 шари:

1) Верхня мантія (шар В - шар Гутенберга) - астеносфера. Вона відіграє вирішальну роль у тектонічних процесах верств, що залягають вище. В цій зоні спостерігаються осередки глибокофокусних землетрусів, зароджуються магматичні розплави, які за сприятливих умов проникають в товщу земної кори. Земна кора разом з надастеносферним шаром верхньої мантії складають літосферу Землі - єдиний жорсткий шар, який ніби плаває в пластичній астеносфері;

2) Шар С (шар Голіцина) - середня мантія – простягається до глибини 1000 км, за складом вона принципово не відрізняється від верхньої.

3) Шари D' і D'' – нижня мантія – потужність майже 2000...2900 км. Тут спостерігається поступове зростання швидкостей у шарі D'' Межу між мантією і ядром називають поверхнею Віхерта-Гутенберга. Згідно сейсмічних даних, речовина цієї оболонки знаходяться у твердому стані за винятком окремих локальних утворень.

 

Контрольні запитання

1.Який метод є основним при дослідженні внутрішньої будови Землі.

2.Надайте схему внутрішньої будови Землі.

3.Які оболонки земної кулі відомі?

4.З яких шарів складається материковий тип земної кори?

5.З яких шарів складається океанічний тип земної кори?

6.Що таке мантія? Де вона розташована?

7.Охарактеризувати 3 шари мантії.


1.3 Будова і склад Землі

(самостійне вивчення)

Мета:- розвинути у студента навики самостійної роботи з спеціальною літературою; вміння вибирати головне , узагальнити і систематизувати знання;

- надати студентам загальні відомості про ядро Землі, його зовнішній та внутрішній шари.

 

Завдання:прочитати текст в підручнику Й.М.Свинко, М.Я.Сивий «Геологія» стр. 29-30. Скласти конспект згідно питань, приведених нижче. Відповісти на питання для самоконтролю.

 

Сейсмічним методом всередині Землі виділено декілька концентричних оболонок або геосфер. Де розташовано ядро Землі, яка його будова та властивості. Відповісти на ці питання за наступним планом.

1. Де розміщується ядро Землі?

2. Охарактеризувати, з яких шарів воно складається.

3. Основні властивості, притаманні ядру Землі.

Склавши конспект, закрийте зошит та відповідайте на запитання.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Як розташовані геосфери Землі?

2. Де розміщується ядро Землі?

3. Охарактеризуйте основні властивості зовнішнього шару ядра Землі?

4. Охарактеризуйте основні властивості внутрішнього шару ядра Землі.

 


1.4 Речовинний склад земної кори

(лекція)

Мета:ознайомитися з загальними уявленнями про мінерали, вивчити їх основні властивості.


Читайте також:

  1. Повітряно-наземна операція
  2. Повітряно-наземна операція
  3. Тема: Земна атмосфера

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Проблема людини в філософії на різних етапах розвитку філософії | Землетруси

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.022 сек.