МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Вправляння – поступове створення умов, в яких учень виконує певні дії з метою вироблення необхідних і закріплення позитивних форм поведінки.Громадська думка– колективна вимога. Педагогічна вимога– педагогічний вплив на свідомість вихованця з метою спонукання його до позитивної діяльності або гальмування його негативних дій і вчинків. Педагогічну вимогу висувають у прямій чи опосередкованій формі. ІІ. Методи формування суспільної поведінки Приклад. Диспут. Лекція. Роз’яснення. І. Методи формування свідомості Основні категорії педагогіки. Методи навчання, виховання та самовиховання.
Основними категоріями педагогіки є виховання, навчання, освіта. ВИХОВАННЯ – це цілеспрямований процес формування особистості під впливом педагогічної діяльності. Виховання завжди має конкретно-історичиий характер, воно виникло у первісному суспільстві і буде існувати завжди, як і потреба у пристосуванні підростаючих поколінь до умов суспільного життя. Основним механізмом виховання є засвоєння та відтворення підростаючими поколіннями основних елементів соціального досвіду людства. На кожному етапі історичного розвитку постають специфічний ідеал виховання, його форми і методи. Відомі ідеали "лицарського виховання", "виховання джентльмена", "комуністичного виховання", "українського національного виховання"та ін. На зміст та результати виховання впливають такі фактори як: - особливості державного устрою; - культурно-національний контекст; - система освіти і виховання, що вже склалася; - загальний стан розвитку суспільства, його потреби, виховні ідеали, настрої, смаки і традиції. Найбільш складною є виховна робота з молоддю в періоди соціальних і економічних криз, швидких і кардинальних змін, коли старші покоління значною мірою втрачають свій авторитет у молоді, а отже їх виховуючий вплив зменшується, а вічна проблема конфлікту "батьків і дітей" загострюється. Суспільство шукає нові цінності і вже на їх основі реформує систему освіти і виховання.
ОСНОВНІ ГРУПИ МЕТОДІВ ВИХОВАННЯ: 2. Бесіда(фронтальна або індивідуальна).
· пряма (чітко сформульована), · опосередкована: - позитивна – пов’язана з виявом позитивного ставлення педагога до вихованця (довір’я, прохання, схвалення); - нейтральна – ґрунтується на існуючому ставленні вихованця до стимульованої діяльності (порада, натяк, умовна вимога, вимога в ігровій формі); - негативна – демонструє негативне ставлення педагога до діяльності вихованця, до прояву певних його моральних якостей (осуд, недовіра, погроза). 4. Привчання –вимога до учня виконувати певні дії. 5. Доручення– передбачає вправляння учня в позитивних діях і вчинках. Доручення можуть бути: · постійні, · епізодичні. 6. Створення виховуючих ситуацій: · творчі прийоми (доброта, увага і піклування; вияв уміння і переваги вчителя; активізація прихованих почуттів; пробудження гуманних почуттів; вияв засмучення; зміцнення віри у власні сили; довіра; залучення до цікавої діяльності); · гальмівні прийоми (паралельна педагогічна дія, наказ, ласкавий докір, натяк, показна байдужість, іронія, вияв обурення, попередження, вибух). Читайте також:
|
||||||||
|