Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Частина 5. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки у підрозділі

Визначне місце в повсякденній діяльності підрозділів Збройних Сил України займає навчально-бойова діяльність. Це система заходів, спрямованих на оволодіння військовослужбовцями військово-професійними знаннями, навичками та вміннями, формування їх морально-психологічних та бойових якостей, необхідних для забезпечення високої бойової готовності до надійного виконання підрозділом завдань за призначенням.

Успішне проведення таких заходів залежить від багатьох факторів, але, перш за все, від всебічного забезпечення, одним із видів якого є морально-пснхологічне. Воно охоплює увесь процес навчання та виховання військовослужбовців і здійснюється в процесі занять з бойової підготовки, повсякденної життєдіяльності підрозділів з урахуванням особливостей завдань, які ними вирішуються.

За досвідом підготовки військ (сил) заходи морально-психологічного забезпечення навчально-бойової діяльності особового складу суттєво підвищують ефективність його дій за призначенням, попереджує розвиток негативних психічних станів, що утворюються внаслідок впливу її психогенних факторів.

Організація і проведення заходів морально-психологічного забезпечення навчально-бойової діяльності залежить від особливостей змісту бойової підготовки особового складу різних видів і родів Збройних Сил України. Врахування цих особливостей суттєво впливає на ефективність і дієвість роботи командного складу підрозділу щодо формування в особового складу високих морально-психічних якостей та готовності до ефективного виконання своїх службових обов'язків у мирний час та особливий період.

Головнимвидом бойової підготовки військ є тактична підготовка,а основними - вогнева, технічна, спеціальна, стройова та фізична. Усі вони висувають високі вимоги до духовних, психічних і фізичних якостей особового складу і передбачають всебічно організоване та змістовне морально-психологічне забезпечення.

Водночас, кожний з основних видів бойової підготовки за умов її оптимальної організації має величезні можливості щодо формування у військовослужбовців високих морально-бойових і фізичних якостей, психічної стійкості, навичок і вмінь стійко переносити труднощі навчально-бойової діяльності, сміливо і рішуче діяти в навчальному бою. Реалізація цих можливостей - головне завдання заступника командира з виховної роботи.

Отже, заходи морально-психологічного забезпечення бойової підготовки повинні бути спрямовані на морально-психологічну підготовку особового складу, формування та розвиток у військовослужбовців настанов, професійно необхідних якостей, досвіду застосування бойової техніки, способів, ведення бойових дій, захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника з метою формування достатнього морально-психологічного стану підрозділу до виконання завдань за призначенням.

5.1. Організація морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки підрозділу

Основою польової виучки військ,бойового загартовування, підготовки військовослужбовців і військових підрозділів до вмілих і злагоджених дій у сучасному бою є тактична підготовка,яка являє собою навчання особового складу підрозділів до ведення бойових (спеціальних) дій.

Зміст заходів морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки, насамперед залежить від її змісту.

Тактична підготовка включає:вивчення теорії бою, організації, озброєння, бойових можливостей, прийомів і способів дійу бою власних військ і військ імовірного противника; удосконалення навичок і вмінь командирів в організації забезпечення бойових дій; опрацювання питань остової готовності та виконання бойових завдань; навчання особового складу індивідуальному та груповому застосуванню зброї, бойової техніки в бойовій обстановці; залагодження підрозділів тощо.

Саме під час тактичної підготовки, на ротних, батальйонних, полкових і бригадних тактичних навчаннях виконуються завдання зі всебічної бойової підготовки воїнів, підрозділів та військових частин. Під час цієї підготовки в умовах, наближених до бойових, воїни на практиці пізнають основні властивості та суттєві особливості сучасного бою, усвідомлюють його вимоги до власних морально-бойових, психічних і фізичних якостей, опановують основи ефективного застосування бойової зброї та техніки в різноманітних навчально-бойових ситуаціях.

В процесі тактичної підготовки особового складу проводяться тактичні, тактико-спеціальні заняття і тактичні навчання. Однією із цілей цих занять повинно бути визначено формування основних морально-бойових якостей військовослужбовців, наприклад, витривалості, сміливості, ініціативності, рішучості, спритності, стресостійкості, здатності переносити труднощі похідно-бойового життя тощо.

Найбільш складним видом тактичної підготовки є тактичні навчання, на яких закріплюються та вдосконалюються, крім зазначених індивідуальних якостей особового складу, соціально-психологічні якості військових підрозділів, необхідних для сучасного бою. Командир його заступники (в тому числі і з виховної роботи) набувають досвіду організації ,та проведення морально-психологічного забезпечення в складній і напруженій обстановці сучасного бою.

Особливість тактичної підготовкиполягає в тому, що під час її проведення вимагається від військовослужбовця і військового підрозділу застосовувати в комплексі всі військово-професійні знання, навички та вміння, виявляти високі морально-психічні якості, яких було набуто в процесі вивчення інших предметів бойової підготовки, загальновійськових дисциплін, гуманітарної підготовки.

Успішне виконання завдань тактичної підготовки (в тому числі і морально-психологічного забезпечення) досягаються тоді, коли на її заняттях (навчаннях) створюється обстановка,максимально наближена до бойової, коли ситуація, в якій діють воїни, викликає у них високу фізичну й психічну напруженість, потребує активного мислення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості й мужності. З цією метою в навчально-бойове навчання слід вносити стрес-фактори сучасної збройної боротьби. Це елементи раптовості, небезпеки та ризику, обмеження часу, необхідного для виконання бойових завдань, ускладнення самих навчально-бойових завдань, елементи інформаційно-психологічного впливу імовірного противника. Для цього вміло можна застосовувати в навчаннях імітаційні засоби макетів, створювати різноманітні перешкоди, звукові, світлові та інші ефекти.

Значно розвивають психологічну готовність воїна до реального бою
навчання, які проводяться на різко пересіченій місцевості, з бойовими
стрільбами, киданням бойових ручних гранат, наступом через зони
загороджень і руйнувань, обкаткою особового складу танками, польотами
літаків і вертольотів, імітацією бомбових і ракетних ударів по об'єктах,
розташованих поблизу своїх військ, висадкою тактичних повітряних
десантів.

Організація морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки як і діяльності підрозділу в цілому, покладається на заступника командира підрозділу з виховної роботи. Проаналізуємо зміст його діяльності в процесі підготовки і проведення тактичних навчань як комплексного виду тактичної підготовки, її завершального етапу.

Зміст роботи заступника командираз виховної роботищодо морально-психологічного забезпечення завдань, які вирішуються під час тактичних навчань, визначається, виходячи з психологічного змісту сучасної збройної боротьби та конкретних завдань навчань, морально-психологічного стану особового складу, а також з урахуванням інших стрес-факторів навчально-бойової обстановки, які суттєво впливають на морально-психічний і фізичний стан військовослужбовців.

У підготовчий періодосновна увага командирів та їх заступників з виховної роботи зосереджується на роз'ясненні особовому складу отриманої навчально-бойової задачі, формуванні у воїнів психічної готовності до виконання завдань навчань у складній обстановці. Особлива увага звертається на молодих воїнів, тобто на тих, хто раніше не був учасником навчань, а також на тих, котрі мають нервово-психічну нестійкість. З ними проводяться додаткові заняття, бесіди, організовується шефство досвідчених солдат і сержантів над молодими воїнами. Особовому складу роз'яснюється положення міжнародного гуманітарного права в умовах воєнного часу, вимоги щодо дотримання заходів безпеки, правил взаємовідношень з місцевим населенням у районі навчань. Воїни попереджаються про недопущення руйнування доріг, мостів, пошкодження сільськогосподарських угідь тощо. Готується до роботи в польових умовах база гуманітарної підготовки та інформування.

Основні заходи морально-психологічного забезпечення тактичного
навчання відображаються в його плані, який розробляється
заступником командира підрозділу з виховної роботи і затверджується
його командиром.

Отже, згідно запланованих заходів, в процесі навчаньморально-психологічне забезпечення спрямовується на оперативне доведення і роз'яснення особовому складу навчально-бойової обстановки й нових завдань, його мобілізацію на активні та рішучі дії, подальший розвиток у воїнів психічної стійкості, недопущення під час навчань послаблень і спрощень, а також на збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та зброї, забезпечення організованості, дисципліни, пильності, дотримання заходів безпеки, своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних потреб, підтримання духу колективізму та взаємної допомоги.

Для заступника командира підрозділу з виховної роботи на навчаннях дуже важливим завданням є підтримання в особового складу бадьорості, використання будь-якої можливості для організації відпочинку, забезпечення зігрівання воїнів у холодний період року, просушування їх одягу та взуття в дощ, турбота про доставку на бойові позиції гарячої їжі. Для подолання фізичної втоми, зняття морально-психічної напруги, поновлення бойового духу й працездатності важливо вміло використовувати всі наявні можливості - від індивідуальних і групових бесід до прослуховування по радіо розважальних програм, показу кінофільмів, організації тренінгів психічного розвантаження.

Робота з особовим складом не повинна припинятися на завершальному етапі та після закінчення навчання. У цей час виховна робота спрямовується на приведення в належний стан зброї та бойової техніки. Як показує досвід, цеп період завжди пов'язаний із зниженням емоційної напруги особового складу, зниженням уваги, накопиченням фізичної втоми, що в умовах відсутності необхідного контролю і психологічного впливу на воїнів може привести до порушення військової дисципліни, вимог безпеки, послаблення пильності, спричинення аварії бойової та іншої техніки, травмування військовослужбовців. Тому, головне завдання офіцерів структур виховної роботи полягає в тому, щоб у результаті вмілого використання всіх методів, форм і засобів впливу на свідомість, підсвідомість, емоційно-почуттєву, мотиваційну й вольову сфери та поведінку воїнів не допустити зниження їх морально-психологічного стану і на цій основі забезпечити підтримання високої активності у вирішенні поставлених завдань.

Під час підведення підсумків навчань,як правило, аналізується ефективність проведених заходів морально-психологічного забезпечення відповідно до основних етапів навчань, визначається його конкретність, цілеспрямованість, дійовість і ступінь впливу на воїнів, оцінюється діяльність організаторів цієї роботи, узагальнюється позитивний досвід і опрацьовуються рекомендації щодо його впровадження в практику військового навчання і виховання. Особлива увага має приділятися виявленню недоліків у змісті та організації морально-психологічного забезпечення, а також визначенню шляхів їх усунення.

5.2. Особливості морально-психологічного забезпечення окремих видів бойової підготовки

Підчас вогневої підготовки,навчальних і бойових стрільб, пусків ракет у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення прицільного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється розвиток особистості воїна, його провідних особистісних якостей, формується, розвивається і вдосконалюється психічна стійкість і готовність до ефективних дій у бойовій обстановці. Саме на це й має бути спрямована діяльність заступника командира підрозділу з виховної роботи.

Отже, вогнева підготовка - це навчання військовослужбовця, особового складу військових підрозділів частин навичкам і вмінням ефективного застосування зброї для поразки цілей у бою. Для цього слід вивчати матеріальну частину зброї, правила її збереження та обслуговування, основи балістики, ефективні прийомі та способи стрільби, кидання ручних гранат, способи розвідки цілей і визначення відстаней доних, способи управління вогнем.

У процесі організації й проведення вогневої підготовки основними завданнями морально-психологічного забезпечення у підрозділі є:

- роз'яснення особовому складу вимог керівних документів, військових статутів, курсів стрільб і настанов;

- сприяння поліпшенню якості занять і тренувань, росту методичних знань, навичок і вмінь командирів підрозділів (взводів, екіпажів);

- підвищення у військовослужбовців почуття відповідальності за власну вогневу майстерність;

- мобілізація їх на глибоке вивчення зброї, основ і правил стрільби з неї, на якісне виконання всіх підготовчих стрільб і початкових вправ;

- надання допомоги командирам в удосконалюванні навчально-матеріальної бази;

- організація змагань щодо виконання завдань і нормативів вогневої підготовки;

- забезпечення взірцевості командирів взводів, відділень, обслуг і активу у вогневій підготовці, якісному обслуговуванні зброї;

- упровадження в практику вогневої підготовки досвіду кращих вогневиків;

- розвиток спортивно-стрілецької роботи, примноження числа стрілків-розрядників.

Командний склад, спираючись на актив, має організувати боротьбу проти різного роду спрощень і послаблень у ході вогневої підготовки, домогтися, щоб заняття і тренування відповідали вимогам сучасного бою, сформували у військовослужбовців необхідні знання, навички й уміння з вогневої підготовки, розбивали в них дисциплінованість, наполегливість, волю до досягнення успіхів у навчанні та в бою.

Ефективність занять і тренувань з вогневої підготовки, у першу чергу, забезпечується методичною майстерністю офіцерів, прапорщиків і сержантів. їх підготовка здійснюється на командирських, інструктивно-методичних і показових заняттях та інструктажах, а також шляхом самостійної роботи над навчально-методичною літературою. У свою чергу, командний склад підрозділів має постійно турбуватися про методичну підготовку підлеглих їм офіцерів, прапорщиків і сержантів, створювати необхідні умови для того, щоб офіцери, прапорщики й сержанти регулярно відвідували методичні вогневі семінари та стрілкові конференції, брали активну участь у обговоренні поставлених проблем, регулярно читали спеціальну літературу, методичні статті у військових журналах, знайомилися з передовим досвідом застосування зброї на практиці та в сучасних збройних конфліктах.

Обговорення проблем методичної майстерності офіцерів, прапорщиків, сержантів на загальних зборах, нарадах, у бесідах є однією із форм морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки.

Дієвість занять і тренувань також суттєво залежить від стану навчально-матеріальної бази, її вмілого використання. Обладнання навчальних полів і вогневих містечок з урахуванням вимог сучасного бою дозволяє навчати воїнів в обстановці, наближеній до бойової, створює реальну можливість зробити різноманітнішими й складнішими умови вогневого вишколу, уникати шаблону, скорочувати час на освоєння і практичне відпрацювання завдань вогневої підготовки.

Командний склад має спрямувати творчу думку воїнів-раціоналізаторів на вдосконалення старих і створення нових пристроїв для вогневих містечок, стрільбищ, полігонів, необхідних для тренування особового складу.

Але, як відомо, у будь-якій військовій справі основною фігурою був і є військовослужбовець. Тому успішне виконання завдань вогневої підготовки досягається вихованням у особового складу свідомого й сумлінного ставлення до кожного заняття й тренування з вогневої підготовки, його прагненням досконало володіти зброєю. Ці проблеми обговорюються на загальних зборах особового складу, на заняттях з гуманітарної підготовки, в індивідуальних і колективних бесідах, відображаються в наочній агітації, висвітлюються в стінній пресі й місцевих радіопередачах.

Розвитку у воїнів любові до зброї, прагнення стати влучним стрілком, кулеметником, артилеристом допомагає пропаганда бойового досвіду, накопиченого у сучасних війнах і збройних конфліктах. У своїх бесідах і виступах про минулі битви ветерани війни і збройних конфліктів, агітатори підкреслюють, що навички й уміння, доблесть фронтовиків і ветеранів найяскравіше виявилися в силі їх вогню, котрий знищував противника.

Такі бесіди допомагають розвивати в молодих воїнів розуміння того, що сьогодні справа честі кожного з них - стати вправним вогневиком. Ця переконаність має підтверджуватися прикладом майстрів військової справи, які продовжують славетні традиції фронтовиків і своїм ентузіазмом у бойовій підготовці надихають оточуючих на майстерне опанування вогневої справи.

Виховання свідомого, сумлінного ставлення до вогневої підготовки дає найкращі результати, коли воно ведеться в тісному зв'язку з навчальними заняттями. У багатьох військових підрозділах стало правилом перед вивченням нових тем, виїздом на полігони й стрільбища проведення бесід про тактико-технічні дані вітчизняної зброї та досягнення кращих вогневиків.

Сучасна зброя, як правило, колективного використання. її бойові можливості повністю розкриваються лише втому разі, коли кожний номер обслуги, член екіпажу досконало знає свої обов'язки, що стосуються підготовки й ведення влучного вогню, та обов'язки в сучасному бою. Воїни мають знати про те, що слабкі знання ними своїх обов'язків і алгоритму творчого їх виконання, недисциплінованість лише одного з них можуть поставити в скрутне становище всю обслугу, екіпаж, відділення, взвод, роту. Командний склад має постійно нагадувати про це всім військовослужбовцям.

Досягненню високих показників у вогневій підготовці сприяє добре організоване змагання, як індивідуальне - між окремими військовослужбовцями, так і групове - між відділеннями, обслугами, екіпажами, взводами, ротами. Змагання здійснюються за нормативами, встановленими для одиночної підготовки і вишколу підрозділів.

Змагання на заняттях і тренуваннях організують командири та їх заступники з виховної роботи. Вони роз'яснюють особовому складу план і конкретні цілі цих занять, нормативи, які заплановані для відпрацювання, а також порядок змагання. Активістам даються доручення щодо надання допомоги товаришам і пропаганди досягнень передовиків. Головний же засіб впливу активістів на товаришів по службі - їх особиста взірцевість у відпрацюванні навчально-бойових завдань, майстерному володінні зброєю.

У військових підрозділах рекомендується раз на два-три місяці проводити змагання, на яких визначати першість обслуг, екіпажів і окремих воїнів у виконанні нормативів з вогневої підготовки. Досягнення кращих вогневиків мають стати прикладом для всього особового складу На цій основі повинна розгортатися боротьба за повторення і перекриття індивідуальних і групових показників. Таким шляхом відбувається безперервний процес удосконалення особовим складом навичок і вмінь у вогневій справі. Отже те, що недавно вважалось рекордом, стає доступним для всіх воїнів того чи іншого фаху. Заступники командирів з виховної роботи й актив підрозділу мають оперативно та об'єктивно висвітлювати хід змагання засобами усної та наочної агітації.

Активну роль у вихованні особового складу відіграють бесіди майстрів влучного вогню і практичний показ дій зі зброєю. Підготовка подібних виступів - один з обов'язків заступника командира підрозділу з виховної роботи. Адже інколи й доброму стрілку, кулеметнику чи артилеристу буває важко методично вірно й зрозуміло розкрити „таємниці" своєї майстерності. У таких випадках заступник командира з виховної роботи допомагає майстру влучного вогню розказати і показати, яким шляхом досягнуто високих показників, на що слід звертати особливу увагу при підготовці зброї до стрільби та в процесі ведення вогню.

Більш складною формою пропаганди знань і навичок є вечори, присвячені вогневій підготовці. В їх програму, звичайно, входять доповіді про той чи інший вид зброї, про воїнів, які майстерно володіють нею, виступи майстрів влучного вогню, змагання на швидке і точне розбирання і складання зброї, усне розв'язання вогневих завдань тощо.

Для популяризації досвіду кращих вогневиків використовуються також стенди й фотоальбоми з фотознімками та короткий опис досвіду відмінників, прийомів і способів їх майстерної стрільби, точних влучень у мішень. Такі матеріали допомагають зберігати традиції підрозділу, передавати накопичений досвід новим і новим поповненням бійців.

Велику допомогу у вишколі особового складу вогневій справі надає стрілецький спорт. Залученню воїнів до занять цим важливим прикладним видом спорту сприяють пропаганда його патріотичного значення, роз'яснення умов присудження звань стрілка-розрядника, популяризація досягнень військовослужбовців на стрілецьких змаганнях, організація, стрілецьких секцій і проведення змагань безпосередньо в підрозділах.

Значна роль заступника командира з виховної роботи і при проведенні самих занять з вогневої підготовки. Вона, в першу чергу, полягає в допомозі офіцерам і сержантам раціонально використовувати навчальний час. Наприклад, він має звертати увагу на витрачання часу на переміщення підрозділів з одного навчального місця на інше, на підготовку цих місць, постановку завдань і розбір дій. Він повинен допомагати (особливо молодим офіцерам) правильно планувати заняття, щоб більшу частину часу відводити на практичне відпрацювання навичок і вмінь, які необхідні для влучної стрільби, брати участь у показних заняттях. Такі заходи сприяють поліпшенню методики занять з вогневої підготовки.

Отже, морально-психологічного забезпечення вогневої підготовки спрямовується на всебічне підвищення якості й дієвості занять, тренувань, стрілецьких змагань. Воно має допомогти командирам мобілізувати воїнів на сумлінне вивчення зброї, глибоке опанування теорії вогневої справи, удосконалення навичок і вмінь бойового застосування різних видів зброї.

Суттєво на якість виконання завдань навчально-бойової діяльності особового складу впливають організація і проведення його технічної та спеціальної підготовки.

Спеціальна підготовкапроводиться з особовим складом спеціальних військ (сил) і окремих родів військ (сил) (наприклад, війська зв'язку, частини РЕБ, інженерні війська, війська РХБЗ, пошуково-рятувальна служба, метрологічна, топогеодезична, гідрографічна, гідрометеорологічна служби, автомобільні війська тощо) для формування навичок і вмінь майстерного володіння зброєю (бойовою технікою) та ефективного виконання функціональних обов'язків у різноманітних умовах навчальної та навчально-бойової обстановки. Особливу увагу необхідно звертати на практичні заняття, на яких формується та вдосконалюється бойова майстерність.

Отже, зміст цієї підготовки, характер навчально-пізнавальної діяльності військовослужбовців визначають військова спеціальність, призначення конкретного військового підрозділу, виду і роду військ, наявна конкретна бойова техніка, зброя та особливості їх застосування в сучасній війні, особливості театру воєнних дій, природно кліматичних умов тощо. Цю підготовку спрямовано на вивчення бойової техніки, основних принципів роботи її елементів та вузлів, опанування правил експлуатації, формування міцних навичок і вмінь застосування в різноманітних складних бойових і кліматичних умовах, виховання впевненості в силі та бойових можливостях нашої вітчизняної техніки та ін. У ході цих занять суб'єкти навчання мають сприятливі умови для військово-патріотичного виховання воїнів, прищеплення їм упевненості у власних діях на сучасній бойовій техніці, формування інтересу до власної військової спеціальності, до військово-технічних знань, виховання організованості, точності, бережливості, мужності, витривалості тощо.

Оптимально організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу глибоку віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу. Завдання заступника командира з виховної роботи тут полягає в роз'ясненні особовому складу необхідності досконалого знання бойової техніки, її характеристик та можливостей як основи досягнення переможного результату. Акцентується їх увага на тому, що техніка потребує правильного обслуговування. Це сприяє чіткому виконанню своїх обов’язків військовослужбовцями, своєчасному проведенню регламентних і ремонтних робіт. Тут заступнику командира з виховної роботи дуже важливо переконати й показати особовому складу, що головним усистемі "людина - техніка" є особистість воїна, що саме від її мотивації на досягнення успіху, знань, навичок і вмінь майстерно використовувати техніку та зброю, максимально ефективно застосовувати під час бою всі їх можливості, які закладено в тактико-технічні характеристики, залежить успіх у бойовій підготовці.

Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню психіки військовослужбовців, особливо в умовах здійснення тривалих і напружених маршів у складних умовах місцевості, погоди, видимості, подолання на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою.В організаційний період та при проведенні занять з технічної підготовкиособлива увага заступниками командирів з виховної роботи має приділятися дотриманню особовим складом заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей через необережне поводження зі зброєю та бойовою технікою, халатність й недисциплінованість окремих воїнів, слабку методичну та професійну підготовленість керівників занять.

Такі форми бойової підготовки як фізична та стройовасамі за своєю суттю мають морально-психологічний вплив на особовий склад. Отже їх самих можна рахувати формами морально-психологічного забезпечення.

Стройова підготовка- це формування в особового складу стройової виправки, спритності й витривалості, уміння швидко й правильно виконувати команди та стройові прийоми зі зброєю і без такої, а також злагоджених дій підрозділів (частин) у строю. Вона включає: одиночну підготовку; стройову злагодженість підрозділів (частин) при дії в пішому порядку та на машинах; стройові огляди. Стройова підготовка, окрім виправки військовослужбовця, формує його емоційно-вольову сферу, координацію рухів, злагодженість підрозділу тощо.

У процесі стройової підготовки у воїнів виробляються такі важливі якості, як уміння розуміти та чітко виконувати команди командира, навички узгоджених дій у складі військових підрозділів, формуються та удосконалюються витривалість, поліпшується дисциплінованість і зібраність, намагання в будь-якій обстановці бути підтягнутим та охайним, а також розвиваються вольові та емоційні якості особистості військовослужбовця.

Фізична підготовка-це комплекс заходів, спрямованих на фізичне вдосконалення військовослужбовців з метою забезпечення їх фізичної готовності до виконання бойових завдань. Вона організується і проводиться з урахуванням призначення виду Збройних сил і роду військ. Основні форми фізичної підготовки: ранкова фізична зарядка, навчальні заняття, спортивно-масова робота, фізичні тренування в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Найголовніше те, що під час фізичної підготовки військовослужбовці зміцнюють не тільки фізичне здоров'я, але й нервову систему, яка визначає емоційно-вольову поведінку воїна. Коли вона правильно організована, то фізична підготовка розвиває силу, швидкість, спритність, витривалість, сприяє прояву таких якостей, як сміливість і рішучість. Роз'яснення необхідності фізичного самовдосконалення кожного воїна - головне завдання заступників командирів з виховної роботи у сфері фізичного виховання.

Отже, морально-психологічне забезпечення бойової підготовки спрямоване на створення умов особовому складу для формування у нього свідомого ставлення до виконання посадових обов'язків, необхідних для цього професійно важливих якостей, досвіду навчально-бойової діяльності.

Результатом морально-психологічного забезпечення повинно бути досягнення достатніх для виконання завдань за призначенням морально-психологічного стану особового складу; рівня згуртованості військового колективу підрозділу; авторитетності офіцерів.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням бойової підготовки здійснює командир підрозділу, а за його організацію відповідає заступник командира підрозділу з виховної роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зміст і організація морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу Військово-Морських Сил	\|	Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНО-ВИХОВНОЇ, ПРОСВІТНИЦЬКОЇ РОБОТИ ТА ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПІДРОЗДІЛІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.