Документування господарських операцій бюджетних установ, облікові регістри та техніка облікової реєстрації

Будь-яка господарська операція повинна відображатись на місці її здійснення у відповідних бухгалтерських документах. Таку реєстрацію господарських операцій називають первинним обліком, який є основою бухгалтерського обліку.

Документування- це відображення господарських операцій на певних носіях інформації: на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, дискетах); це письмова реєстрація господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Класифікація бухгалтерських документів відображена на рис. 5.1 за такими ознаками:

Рис. 5.1. Класифікація бухгалтерських документів

Первинні документи- це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Після складання всі первинні документи передають в бухгалтерію. Кожний документ бухгалтерія детально перевіряє за суттю, формою і арифметично (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Етапи опрацювання первинних документів

Основним документом, який регулює загальні правила застосування первинних документів, є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності установи.

На підставі даних первинних бухгалтерських документів інформацію про здійснені установою господарські операції згруповують в облікових регістрах (рис. 5.3).

Для забезпечення своєчасного та якісного обліку необхідно організувати таку систему складання й опрацювання документів, яка б забезпечувала пришвидшення руху документів під час їхнього оперативного використання і бухгалтерського опрацювання з моменту складання або одержання від інших підприємств і організацій до передавання на зберігання в архів після запису в облікові регістри. Цей процес називають документообігом.

Облікові регістри- це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку

Рис. 5.3. Класифікація бухгалтерських облікових регістрів

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні основи бухгалтерського обліку бюджетних установ Структура Плану рахунків і бухгалтерського балансу та методика їх складання	\|	Сутність форм бухгалтерського обліку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.