• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19травня 2005 р.із підписанням декларації на Бергенській конференції.

Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу

Витяг з Додатку до диплома, що визначає кваліфікацію випускника

Головні функції Додатка до диплома

1) гарантування його власнику визнання роботодавцями набутих ним знань і вмінь;

2) зазначення можливості, яку надає отримана кваліфікація щодо доступу до подальшого академічного чи професійного навчання;

інформування щодо подробиць, які стосуються прав випускника вищого навчального закладу, відносно його професійного статусу.

•^ Такий Додаток до дипломумає на меті:

> пояснити характер навчальної програми і заключного диплома так, щоб істотно спростити його розуміння і порівняння з програмами і дипломами закордонних зразків;

> пояснити набуту власником документа кваліфікацію;

> надати чітку і зрозумілу інформацію потенційним роботодавцям.

Напрями розвитку вищої освіти визначені

> Конституцією України;

> Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту»;

>Національною доктриною розвитку освіти;

> указами Президента України;

> постановами Кабінету Міністрів України.

Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.

■■► Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку вищої освітиє:

> особистісна орієнтація вищої освіти;

> формування національних і загальнолюдських цінностей;

> створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти;

> постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

> запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;

> формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення і використання позабюджетних коштів;

> підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки;

> розвиток освіти як відкритої державно-суспільної системи;

> інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів.

► Сучасне реформування системи освіти України передбачає:

> перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямком відповідно до її здібностей, та забезпечити її мобільність на ринку праці;

> формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби коленої людини і держави в цілому;

> підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання на протязі всього життя;

> піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинутих країнах світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство.

Основні завдання реформування вищої освіти в Україні базуються на таких засадах:

По-перше> національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина держави Україна, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундамен­тальних знаннях тау підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;

По-друге> розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватись законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Водночас, необхідно враховувати при цьому не менш важливі чинники — соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально-психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов'язана насамперед, з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;

По-третє >розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських. Зокрема, привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та її складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти; забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інфор­матизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв'язки із замовниками фахівця.

Для входження України до європейського простору

вищої освіти потрібно впровадити

в системі вищої освіти:

> широкомасштабну довгострокову стратегію системної модернізації всієї системи освіти;

> систему якості освіти, яка відповідає стандартам ЄС, потребам ринкової економіки, внутрішнього розвитку держави та суспільства;

> державний реєстр напрямів підготовки та спеціаль­ностей, відповідно до міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО-96 та 97) і міжнародної стандартної класифікації занять (МСКЗ-88);

> загальноприйняту та порівняльну систему вчених ступенів;

> законодавчо підсичені умови для полегшення працевлашту­вання українських громадян в Європі та міжнародній конкуренто­спроможності системи вищої освіти України;

систему кредитів на зразок Європейської системи трансферу кредитів (ЕСТ8) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів;

Ø законодавчо підсилені умови задля забезпечення мобільності через усунення перешкод па шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою:

1) забезпечення студентам доступу до навчальних можли­востей, а також до відповідних освітянських послуг;

2) забезпечення визнання та зарахування часу, який викладач, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав;

3) сприяння європейському співробітництву щодо забез­печення якості освіти; метою вироблення порівняльних критеріїв та методологій.

Приєднання України до Болонського процесу дасть можливість:

1. Визнати українські дипломи про вищу освіту всіма країнами-учасницями Болонського процесу, насамперед через введення загальноєвропейського додатка до диплома.

2. Розширити доступність і підвищити конкурентоспро­можність вищої освіти в Європі; створити умови для підвищення мобільності студентів, викладачів та адмінперсоналу.

3. Вдосконалити організацію навчального процесу, контролю та атестації студентів уведенням єдиного для всієї Європи меха­нізму обліку засвоєння студентами змісту освіти (ЕСТ5). Насам­перед, ідеться про розширення можливостей нелінійної (асин­хронної) схеми навчання, що сприятиме реалізації особистісно-орієнтованого підходу до підготовки студентів, вибору ними інди­відуальної траєкторії навчання.

4. Підвищити самостійність і водночас відповідальність вищих навчальних закладів у питаннях вибору змісту навчання і підви­щення якості освіти.

5. Вищим навчальним закладам України контактувати із нав­чальними закладами як усередині країни, так і за її межами з метою обміну досвідом щодо змісту освітніх програм, організації процесу навчання. У зв'язку з цим важливо вивчити досвід 40 європейських країн, які підписали Болонську декларацію.

Проблеми впровадження української вищої освіти до Болонського процесу:

Ø Надлишкова кількість навчальних, напрямів і спеціаль­ностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше;

Ø Недостатнє визнання у суспільстві рівня "бакалавр " як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. Як правило, прийом, до вузу ми здійснюємо не на бакалаврат, а на спеціальність;

Ø Загрозлива у масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом;

Ø Збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці;

Ø Невиправдана плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційтш статусом, а з іншого — вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV;

Ø Ми змирилися з нехтуванням, передовими науковими дослідженнями у закладах освіти, які є основою університетської підготовки. Наша система наукових ступенів складна у порівнянні з загальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців в Європі;

Ø Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці вирішується доля такої розповсюдженої ланки освіти, як технікуми і коледжі, це при тому, що їхня чисельність в державі у чотири рази більша ніж ВНЗ III та IV рівнів акредитації разом узятих;

Ø Відійшла в минуле колись добре організована для централізованої економіки система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип «освіта через усе життя» поки що в умовах нашої держави не може бути повною мірою реалізований;

Ø Університети України не беруть на себе роль мето­дологічних центрів, новаторів, піонерів суспільних перетворень, за якими має йти країна. Рівень автономії ВНЗ у цих питаннях значно нижчий від середньоєвропейського. Не виконують роль методологічних керманичів заклади освіти, що мають статус національних, у той час, коли їхня кількість досягла близько 40 % від загальної кількості ВНЗ III та IVрівнів акредитації.

Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:

> привести у відповідність вимогам Болонської декларації Закон України «Про вищу освіту» у частині визначення змісту і статусу освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти; внести зміни до «Закону про вищу освіту» щодо Європейських циклів навчання, затвердити національну рамку кваліфікацій, розробити відповідно до нової рамки кваліфікацій нове покоління стандартів освіти;

> привести до відповідності класифікацію вчених ступенів системи освіти та Переліку кваліфікації, які використовуються на ринку праці, в тому числі і Європейському;

> визначити витрати навчального часу студента певного актуального рівня розвитку на адекватне вивчення навчального матеріалу в об'ємі модуля, тобто ув’язування навчального модуля з кредитами;

> розробити методику розрахунку педагогічного наван­таження викладачів вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу та навчального навантаження студента, а також взаємозв'язок між ними;

> розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо регулювання діяльності викладацького персоналу та студентського контингенту вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

> розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо впровадження тестових технологій об'єктивного педагогічного контролю знань тих, хто навчається.

> розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо сертифікації на відповідність, у процесі якої вста­новлюється рівень компетентності індивіда і його відповідність соціальним ролям, на які він претендує;

> розробити та затвердити нормативно-правові акти щодо селекції індивідів для виконання конкретних соціальних ролей на основі його професійної придатності, здатності і готовності.

Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно розробити та законодавчо урегулювати процедуру контролю якостіта акредитації, а також посилення міжнародної конкурентоспроможності випускників вищої школи України.

ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського прогресу.

2. Болонський процес як засіб інтеграірї і демократизації вищої освіти країн Європи.

3. Документи Болонського процесу.

4. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.

5. Європейська кредитно-трасферна система накопичення — ЕCТS.

6. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

7. Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти.

8. Принципи побудови систем вищої освіти Англії, Італії, Німеччини, Франції та інших країн ЄС.

9. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи пере- зарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України.

10. Система вищої освіти у країнах Європії та Америки.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Поняття соціального процесу.
4. IV. План навчального процесу.
5. Iзобаричний процес
6. Iзотермiчний процес
7. Iзохоричний процес
8. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
9. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
12. А/. Поняття про судовий процес.

Переглядів: 1236