Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Способи захисту права власності.

Способи захисту права власності в літературі прийнято поділяти на речові, зобов'язальні та спеціальні.

Речовими вважаються ті, які спрямовані безпосередньо на захист права власності, що існувало в абсолютних правовідносинах, а зобов'язальними - ті, що спрямовані на захист прав власника, який був стороною договору стосовно свого майна, а також прав власника у разі пошкодження його майна.

До зобов'язальних способів захисту права власності зараховують також повернення речі від особи, яка тримає її у себе після закінчення строку договору (оренди, зберігання тощо).

Проте немає щонайменшої підстави для протиставлення цих двох груп способів захисту. Якщо у договірні зобов'язання особа вступає як власник, здійснюючи тим самим своє право на розпорядження річчю, її статус як власника не перекреслюється статусом кредитора, а лише доповнюється ним. Тому, вимагаючи поверненняречі від боржника після закінчення строку договору або у разі незабезпечення ним умов для її схоронності, позивач у судовому процесі діє, насамперед, як власник і, доповнюючи цей статус, діє уже - як кредитор.

Спеціальними способами захисту вважають визнання права власності, визнання недійсними актів органів державної влади, звільнення майна з-під арешту.

Отже, Цивільний кодекс України (ст. 16) передбачає такі способи захис­ту цивільних прав та інтересів, більшість яких може бути застосована до захисту права власності:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майно­вої шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цей перелік не є вичерпним, законодавець визначає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встанов­лений договором або законом.



Интернет реклама УБС

1) Визнання права. Це підтвердження державним органом (наприк­лад, судом) дійсного існування відповідного права у конкретного суб'єкта. Наприклад, особа, яка втратила документ, що посвідчує право, а також у разі невизнання або оспорювання його права інши­ми особами, може звернутися до суду для визнання його права.

2) Визнання правочину недійсним. При визнанні правочину недійсним анулюються правові наслідки, які виникли внаслідок його укладен­ня, а кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі не­можливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшко­дувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Тобто відбувається двостороння реституція.

3) Примусове виконання обов'язку в натурі. Цей спосіб захисту ци­вільних прав та інтересів частіше застосується при зобов'язальних правовідносинах. У разі невиконання зобов'язаною особою обу­мовлених у зобов'язанні обов'язків, суд може примусити боржни­ка виконати їх, якщо цього вимагає позивач. Так, відповідно до ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов'язку переда­ти кредиторові у власність або у користування річ, визначену інди­відуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язан­ня.

4) Зміна правовідношення. Зміна правовідношення може відбуватися шляхом зміни предмета або змісту зобов'язання. Наприклад, у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета за­стави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний нада­ти рівноцінний предмет (ч. 2 ст. 580 ЦК України); за домовленістю сторін можуть бути змінені умови договору — строки поставки това­ру; може відбутися зміна сторони у зобов'язанні тощо.

5) Припинення правовідношення. Припинення правовідношення за­стосовується як спосіб захисту суб'єктивних прав у тих випадках, коли одна із сторін договору систематично не виконує своїх обо­в'язків або порушує умови договору, а її контрагент у зв'язку з цим вимагає розірвання договору. Так, у судовому порядку може бути розірваний договір найму житла на підставі того, що наймач не вносить плату за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі — понад два рази або руйнує чи псує житло особисто чи інші осо­би, за дії яких він відповідає (ч. 2 ст. 825 ЦК України).

6) Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шко­ди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкод­женням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)',

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних об­ставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі (як реальні збитки, так і упущена вигода), якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

До інших способів відшкодування майнової шкоди можна відне­сти стягнення з особи, яка порушила право, неустойки (штрафу, пені). Цей спосіб захисту цивільних прав може застосовуватись виключно у зобов'язальних правовідносинах. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно (рухоме і нерухоме майно), які борж­ник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зо­бов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пеня і штраф, незважаючи на їх схожість, мають певні відмінності. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми неви­конаного або неналежне виконаного зобов'язання, так і у твердій передбаченій змістом закону або договору сумі і сплачується однора­зово. Пеня ж обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно викона­ного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконан­ня і застосовується виключно у разі невиконання грошових зобов'я­зань.

7) Відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

Визначення моральної шкоди вперше було закріплено у поста­нові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайно­вої) шкоди", згідно з якою моральною шкодою визнається втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Цей спосіб захис­ту порушеного права передбачається Законами України "Про захист прав споживачів", "Про інформацію", "Про авторське право та суміжні права", "Про соціальний і правовий захист військовослуж­бовців та членів їх сімей", "Про порядок відшкодування шкоди, зав­даної громадянину незаконними діями органів дізнання, поперед­нього слідства, прокуратури і суду" та ін.

Цивільний кодекс України не закріплює норми-дефініції мораль­ної шкоди, а лише визначає, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близь­ких родичів;

3) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст. 23 ЦК України).

Універсальне застосування мають такі способи захисту:

1) Припинення дії, яка порушує право. Наприклад, суд може зобов'язати припинити розголошення обставин особистого життя фізичної особи інши­ми особами або припинити правопорушником здійснення пере­шкод у користуванні майном, яке належить на праві власності або на іншій законній підставі (оренда) особі тощо. Також заборона спорудження будівлі у недозволеній близькості від межі, припинення скидання виробничих відходів у водойму, припинення виробничого чи побутового шуму тощо.

2) Відновлення становища, яке існувало до порушення. При порушенні особистих немайнових або майнових прав особи, суд зобо­в'язує правопорушника відшкодувати завдані збитки. Окрім цього, суд може постановити рішення про відновлення боржником стану майна, який існував до правопорушення. Виявом відновлення становища як способу захисту стане зобов'язання повернути річ, провести відновлення родючості ґрунту, знести загороду тощо.

 

 


Читайте також:

  1. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  2. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  3. А/. Право власності.
  4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  6. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  7. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  8. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  9. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  10. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  11. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  12. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Про захист права власності можна вести мову лише за наявності речі, об'єкта цього права. У разі знищення речі колишній власник має право вимагати відшкодування завданих збитків. | Віндикаційний та негаторний позови та інші способи захисту права власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.