Відповідальність і обов’язок соціального працівника перед суспільством і державою

Типи взаємовідносин між об’єктами і суб’єктами в соціальній роботі

Діяльність соціального працівника у всіх її видах і складових частинах має соціальну спрямованість і передбачає соціальні наслідки, у зв’язку з чим постає питання про обов’язок і відповідальність фахівця перед суспільством і державою за свою діяльність. Саме виконання соціальним працівником його професійних обов’язків, досягнення визначених завдань узгоджується з інтересами суспільства. Вирішуючи те чи інше завдання, соціальний працівник керується різними інтересами: клієнта, особистими, професійними, які переважно збігаються із суспільними. Однак діяльність соціального працівника настільки складна й різноманітна, містить у собі можливість виникнення такої кількості нестандартних, неформальних ситуацій, що соціальний працівник досить часто виявляється перед проблемою вибору адекватного рішення.

Більшість етиків минулого, зокрема філософи Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, пов’язували необхідне із суспільним благом, що має своє історичне обґрунтування. Аналогічний підхід до визначення необхідного демонстрували й філософи епохи Просвітництва – І. Кант, К.–А. Гельвецій, Ж.–Ж. Руссо й ін. З їхніх праць випливає, що у випадках, коли інтереси, якими керується людина, збігаються з інтересами суспільства, її вчинки в меншій мірі потребують морального регулювання.

Декларуючи в Конституції України благо людини як свою головну мету і завдання, держава домагається досягнення цієї мети різними способами. Одним з найбільш ефективних способів досягнення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини, є формування в країні інституції соціальної роботи, покликаної здійснювати діяльність стосовно тих громадян, що мають об’єктивні і суб’єктивні обмеження життєдіяльності, утруднення в реалізації своїх конституційних прав і перебувають у важкій життєвій ситуації. Тому на інституцію соціальної роботи покладені відповідальні функції надання допомоги саме цій категорії громадян. Для багатьох людей існування інституції соціальної роботи є єдиною діючою гарантією реалізації права на освіту, охорону здоров’я, працю.

Обов’язок і відповідальність перед суспільством і державою вимагають від соціального працівника, в першу чергу, використання всіх його професійних знань і навичок, таланту й щиросердечних якостей в інтересах суспільства і держави, – тобто дотримання соціальним працівником вимог, встановлених державою щодо соціальної політики. Обов’язок передбачає вибір пріоритетів діяльності і способів її здійснення на підставі розуміння соціальним працівником мети і завдань професії, інституційованої суспільством і державою, а також соціального змісту його діяльності.

Доручаючи соціальному працівнику турботу від свого імені про своїх соціально уразливих громадян, надаючи йому деякі необхідні для здійснення цієї цілеспрямованої діяльності повноваження, держава і суспільство покладають на фахівця подвійну відповідальність – за дії і наслідки цих дій самого соціального працівника і за діяльність його клієнта. У зв’язку з цим оцінюється не лише формальний аспект діяльності соціального працівника і її соціально значимі результати, але й ті взаємозв’язки і відносини, що виникають у процесі діяльності.

Таким чином, соціальна робота повинна відображати не тільки букву, але й дух соціального законодавства і соціальної політики.

Професійний обов’язок соціального працівника передбачає встановлення таких взаємозв’язків і відносин у професійній діяльності, що оптимально відповідають вимогам, які пред’являються до інституції соціальної роботи.

Одним з головних завдань діяльності соціального працівника є поліпшення чи відновлення умов життєдіяльності клієнта й у зв’язку з цим – оптимізація його життєдіяльності як такої. Подібний результат соціальної роботи для суспільства і держави є цілеспрямованим – у цьому зміст і мета існування в будь–якому суспільстві системи соціального захисту населення. Використовуючи свої знання і навички для досягнення визначеної державою і суспільством мети, додаючи свої зусилля для поліпшення становища однієї із найчисленніших категорій населення – соціально уразливих, незахищених громадян, – соціальний працівник домагається поліпшення соціальної і моральної ситуації в суспільстві в цілому.

Здійснюючи для досягнення мети необхідні дії в межах професійної діяльності, соціальний працівник залучає для цього, при необхідності, усі можливі види ресурсів і, в першу чергу ті, котрі йому надають держава і суспільство. При цьому він повинен піклуватися про забезпечення оптимального співвідношення між витратами ресурсів і отриманим результатом. Ефективне використання ресурсів у соціальній роботі, їх творча, раціональна витрата, вишукування нових, нетрадиційних і більш ефективних видів ресурсів – одне з головних завдань соціального працівника і його професійний обов’язок перед суспільством і державою.

Вплив соціального працівника на життєдіяльність суспільства виявляється не тільки безпосередньо через нього самого і його дії, але й опосередковано, через дії його клієнтів, а також результати цих дій і їх вплив на власну життєдіяльність, життя і розвиток оточення. Тому важливе суспільне значення має той моральний зміст, який привносить соціальний працівник у відносини з клієнтами і передає їм у процесі взаємодії.

Найважливішим завданням соціального працівника у цьому зв’язку стає забезпечення максимально активної, посильної участі його клієнтів у діяльності на благо суспільства, навіть, якщо це стосується вирішення клієнтом його власних проблем. Не тільки соціальні працівники, але й їхні клієнти володіють певною соціальною активністю. Спрямувати цю активність клієнтів у потрібне русло, надати їй глибокого соціального і морального змісту й суспільної значимості – одне з завдань соціального працівника, за вирішення якого він несе відповідальність перед суспільством і державою.

Таким чином, глибоке розуміння соціальним працівником соціального змісту і наслідків його професійної діяльності є його професійним обов’язком і найважливішим деонтологічним принципом. Цей принцип визначає основні відносини фахівця в сфері соціальної роботи із суспільством і державою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття деонтології	\|	Відповідальність і обов’язок соціального працівника перед професією

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.023 сек.