Аналіз рівня рентабельності підприємства

Доходність підприємства характеризується не лише абсолютними, а й відносними показниками. Абсолютний показник - це сума прибутку. Відносний показник - це рівень рентабельності. Рівень рентабельності - це відсоткове відношення прибутку до затрат, що забезпечили отримання цього прибутку. Рівень рентабельності показує, скільки прибутку підприємство отримало на 1 грн. затрат. Отже, рівень рентабельності є одним із головних факторів, від яких залежить сума прибутку підприємства. Потрібно детально досліджувати цей показник, відшукуючи резерви його зростання.

Починають аналіз із визначення загальних показників рівня рентабельності підприємства. Спочатку на основі звіту про фінансові результати діяльності підприємства визначають чотири узагальнюючі показники рівня рентабельності.

1. Рентабельність реалізації продукції, робіт і послуг - це відношення валового прибутку (різниця між чистим доходом (виручкою) і собівартістю реалізованої продукції*) до собівартості реалізованої продукції, робіт і послуг.

2. Рентабельність операційної діяльності - це відношення прибутку від операційної діяльності до операційних витрат (собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати + витрати на збут + інші операційні витрати).

3. Рентабельність звичайної діяльності - це відношення прибутку від звичайної діяльності до витрат звичайної діяльності (операційні витрати + фінансові та інвестиційні витрати).

4. Рентабельність витрат діяльності - це найзагальніший результативний показник рівня рентабельності. Визначають його діленням чистого прибутку на суму витрат діяльності (звичайної і надзвичайної"). Рентабельність витрат діяльності і рентабельність звичайної діяльності доцільно визначати в двох вимірах - до оподаткування і після оподаткування.

Аналіз рівня рентабельності кожного виду діяльності потрібно поглибити, деталізувати.

Найбільший вплив на рівень рентабельності підприємства робить рентабельність реалізованої продукції, робіт і послуг. Цю діяльність досліджують особливо детально. Роблять факторний аналіз рівня рентабельності кожного виду реалізованої продукції.

На рівень рентабельності кожного виду продукції впливають фактори:

• прибуток від реалізації продукції;

• собівартість реалізованої продукції.

Рівень рентабельності - виражена у відсотках частка від ділення першого фактора на другий. Перший фактор впливає на рівень рентабельності прямо пропорційно, а другий - обернено пропорційно. При збільшенні суми прибутку рівень рентабельності збільшується, а при збільшенні собівартості реалізованої продукції - зменшується.

Вплив факторів на зміну рівня рентабельності визначають методом ланцюгових підстановок. Спочатку крім планового і фактичного рівня рентабельності визначають додатковий показник умовний рівень рентабельності при фактичній сумі прибутку і плановій собівартості реалізованої продукції. Різниця між умовним і плановим рівнем рентабельності показує зміну рівня рентабельності за рахунок зміни суми прибутку. Різниця між умовним і фактичним рівнем рентабельності показує зміну рівня рентабельності за рахунок зміни собівартості реалізованої продукції.

Для збільшення рівня рентабельності потрібно насамперед збільшувати суму прибутку, який залежить від кількості реалізованої продукції, середньої реалізаційної ціни і собівартості 1 ц.

Що стосується собівартості реалізованої продукції, то вона залежить від двох факторів:

• кількості реалізованої продукції;

• собівартості одиниці продукції.

Зростання собівартості реалізованої продукції за рахунок збільшення кількості реалізованої продукції не є негативним явищем. Негативним є її ріст за рахунок зростання собівартості одиниці продукції.

Аналіз рівня рентабельності окремих видів продукції спрощується коли головними факторами рівня рентабельності вважати:

• прибуток від реалізації одиниці продукції;

• собівартість одиниці продукції.

Прибуток від реалізації одиниці продукції - це різниця між ціною і собівартістю. Отже, для збільшення рівня рентабельності продукції потрібно дбати про підвищення ціни і зниження собівартості.

7. Аналіз використання (розподілу) прибутку Прибуток підприємства є об'єктом розподілу. Спочатку учасниками розподілу є держава і підприємство, внаслідок чого прибуток розподіляється на дві частини.

• Податок на прибуток.

• Чистий прибуток.

Податок на прибуток поступає в доходи державного бюджету. Чистий прибуток залишається в повному розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів та розширення й оновлення виробництва.

Основні статті (напрями) використання чистого прибутку.

• На виплату дивідендів.

• На поповнення статутного капіталу.

• На поповнення резервного капіталу.

• Інші напрями використання.

• Нерозподілений прибуток.

Отже, важливим наслідком розподілу прибутку є збільшення власного капіталу підприємства.

Приймаючи рішення про використання прибутку власники (менеджери) повинні всебічно зважити напрями першочергових вкладень фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, його матеріально-технічної бази, можливостей іншого прибуткового вкладення коштів.

Особливо важлива наявність резервного капіталу та нерозподіленого прибутку, що веде до збільшення власного оборотного капіталу і є дуже важливим фактором фінансової стійкості підприємства. Резервний капітал оптимальних розмірів є запорукою міцної платоспроможності підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз звіту про фінансові результати	\|	Тема 8. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.