Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Епітеліальна тканина

Загрузка...

Епітеліальна тканина покриває поверхню тіла й слизових оболонок, відокремлюючи організм від зовнішнього середовища (покривний епітелій). З епітеліальної тканини побудовані залози (залозистий епітелій). Виділяють також сенсорний епітелій, клітини якого сприймають певні види почуття в органах слуху, рівноваги, нюху й смаку.

У багатошарового епітелію залежно від форми клітин і їхньої здатності до зроговіння розрізняють ороговівающий багатошаровий (плоский) епітелій, неороговівший (плоский, кубічний і призматичний) і перехідний епітелій. Епітеліоцити покривного епітелію утворять шари, які розташовуються на базальній мембрані й позбавлені кровоносних судин.

Покривний епітелій виконує захисну функцію, функцію усмоктування (епітелій тонкої кишки, очеревини, плеври, канальців нефрона й ін.), секреції (амніотичний епітелій, епітелій судинної смужки равликової протоки), газообміну (дихальні альвеолоцити).

Одношаровий епітелій. До одношарового епітелію відносять прості лускатий (сквамозний), кубічний, стовпчастий і псевдобагатослойний.

Простий лускатий (сквамозний) епітелій являє собою шар плоских клітин, що лежать на базальній мембрані. Епітеліоцити мають полігональну форму; вони вистилають кровоносні й лімфатичні судини, порожнини серця (ендотелій),


альвеоли легенів (респіраторні елітеліоцити), покривають звернені друг до друга поверхні серозних оболонок (мезотелій).

Простий кубічний епітелій утворений одним шаром клітин, що мають округле ядро. Розрізняють безреснитчаті кубічні епітеліоцити (у збірних трубочок бруньки, жовчних проток, судинних сплетень мозку, пігментного епітелію сітківки ока й ін.) і реснитчаті (у термінальних і респіраторних бронхіол, епендимоцитів, що вистилають порожнини желудочків мозку). Передня поверхня кришталика ока також покрите простим кубічним епітелієм. Поверхня цих клітин гладка.

Простий стовпчастий (призматичний) епітелій покриває справжню оболонку шлунка, тонкої й товстої кишок, стінки зі слизових проток бруньок, покреслених проток слинних залоз, бронхів, матки, маткових труб. Стовпчасті епітеліоцити високі мають призматичну, багатокутну або округлу форму вони щільно прилягають друг до друга. Округле або елліпсовидне ядро звичайно розташовується в нижній (базальна) частини клітини. Призматичної форми клітини часто мають на своїй вільній поверхні мікроворсинки, або реснички, наприклад у шлунка, кишечника, жовчного міхура.



Интернет реклама УБС

Псевдобагатослойний (багаторядний) епітелій утворений клітинами, у яких ядра розташовуються на різних рівнях. Всі клітини лежать на базальній мембрані, однак не всі вони досягають просвіту органа. У цього типу епітелію розрізняють три види клітин. Поверхово лежачі епителіоцити досягають просвіту органа. їх апікальна цитолемма утворить мікроворсинки або реснички покривають слизову оболонку носа, трахеї, бронхів. Безреснитчаті клітини покривають слизову оболонку частини чоловічої уретри, вивідних проток багатьох залоз, протоки придатка яєчника й сім'явиносяча протока. Глибше лежать вставні епітеліоцити, що не мають ресничок або мікроворсинок і не сягаючого просвіту органа. Базальні епітеліоцити утворять самий нижній (глибокий) ряд клітин. Вони є джерелом відновлення епітелію.


Багатошаровий епітелій. До багатошарового епітелію відносять неороговівающий і ороговівающий плоский епітелій, багатошаровий кубічний і стовпчастий епітелій.

Багатошаровий неороговівающий плоский епітелій покриває слизову оболонку порожнини рота й стравоходу, перехідної зони задньопрохідного каналу, голосових складок, піхви, зовнішню поверхню роговиці ока. У цього епітелію розрізняють три слої - поверхневий, шиповатий (проміжний) і базальний. Поверхневий шар утворений плоскими клітинами, багато хто з яких позбавлені ядер. Самі поверхневі клітини уплощаються, відмирають, втрачають зв'язки один з одним і відпадають. Проміжний шиповатий шар утворений великими відростчатими полігональними клітинами. Базальний шар утворений великими призматичними або поліедричними клітинами, які лежать на базальній мембрані. Обоє цих шару утворять паростковий (гермінативний) шар. Епітеліоцити діляться мітотично й, просуваючись наверх, уплощаються й заміняють злущувающогося клітини поверхневого шару.

Ороговівший багатошаровий плоский епітелій покриває всю поверхню шкіри, образовуючи його епідерміс. В епидерміса виділяють п'ять слоїв — поверхневий роговий, блискучий, зернистий, оватьіи й базальний. Роговий шар утворений плоскими злущуваними лусочками. Блискучий шар володіє сильно вираженною заломлюючою здатністю епітеліоцитів, містячих елеїн. Зернистий шар складається із плоских лускатої форми клітин, багатих гранулами кератогіалина. Шиповатий шар складається з декількох рядів великих полігональної форми шиповатих епітеліоцитів. У базальному шарі розташовуються призматичної форми клітини. У їхній цитоплазмі перебувають гранули меланина. Між базальними епителіоцитами залягають пігментні клітини -меланоцити. Шиповатий шар утворений декількома рядами великих полігональних шиповатих епітеліоцитів. Базальний і шиповатий шари формують паростковий шар, клітини якого діляться мітотичні й просуваються до поверхні.


Багатошаровий кубічний епітелій утворений декількома (3— 10) шарами клітин. Клітини поверхневого шару мають кубічну форму, а також мікроворсинки, містять гранули глікогену.

Під поверхневим шаром розташовано кілька шарів клітин веретеноподібної форми. Безпосередньо на базальній мембрані лежать полігональні або кубічні клітини. Цей тип епітелію представлений мало (слизова оболонка задньої частини передодня носа, надгортанник, вивідні протоки потових залоз).

Багатошаровий стовпчастий епітелій також складається з декількох шарів клітин (3—10). Поверхневі епітеліоцити мають призматичну форму й часто мають на своїй поверхні реснички. Під поверхневим шаром лежать клітини кубічної або неправильної форми. Цей епітелій вистилає вивідні протоки слинних і молочних залоз, слизову оболонку ковтки, гортані й чоловічого сечівника.

Перехідний епітелій.У перехідного епітелію при розтяганні слизової оболонки органів змінюється (зменшується) кількість шарів. Такий епітелій покриває слизову оболонку брунькових балій, сечоводів, сечового міхура, початку сечівника. У порожнього сечового міхура клітини високі, вони утворять до 8-10 рядів клітин. У наповненого міхура клітини сплощені, кількість рядів клітин не перевищує 2-3, цитолемма поверхневих клітин гладка.

Залозистий епітелій.Клітини залозистого епітелію (гландулоцити) утворять паренхіму різних за формою й будовою залоз. Залози, що складаються із клітин епітелію (гландулоцити), підрозділяються на екзокринні, що мають вивідні протоки, і ендокринні, таких не мають. Ендокринні залози виділяють синтезовані ними продукти безпосередньо в міжклітинний простір, звідки вони надходять у кров. Екзокринні залози виділяють вироблювані ними речовини через протоки на поверхню тіла або органів (потові, сальні, шлункові, кишкові). Змішані залози містять у собі й ендокринну, і екзокринну частини (наприклад, підшлункова залоза).

Серед інших епітеліальних клітин, що покривають слизову оболонку порожніх органів травної, дихальної, сечевиділильною й половою систем, є безліч одноклітинних бокаловидних екзокриноцитів. Вони виробляють слиз, що


покриває тонким шаром слизову оболонку внутрішніх органів. Багате хроматином ядро залягає у вузькій базальній частині клітини. Над ядром розташований комплекс Гольджи, над яким у розширеній частині клітини перебуває безліч секреторних гранул.

Секреція гранул слизу із клітини на поверхню слизової оболонки здійснюється шляхом екзоцитозу.

Екзокриноцити утворять також початкові секреторні відділи багатоклітинних екзокринних залоз, а також їхніх проток, через які секрет виділяється на поверхню тіла (слизові оболонки). Екзокриноцити багаті мітохондріями, елементами комплексу Гольджи й ендоплазматичної мережі. Зерниста ендоплазматична мережа добре розвинена в білоксинтезуючих клітинах (наприклад, гранулоцити привушної слинної залози). Незерниста мережа є в клітинах, що синтезує ліпіди або вуглеводи (наприклад, коркові ендокриноцити надниркових залоз).

Відомо три способи виділення секрету із залозистих клітин. Мірокринний тип секреції, при якому секреторні продукти виділяються шляхом екзоцитоза, спостерігається в серозні (білкові) залозах. При цьому структура клітин не порушується. Апокринний тип секреції супроводжується руйнуванням апікальної частини клітини або верхівок мікроворсинок (наприклад, лактоцити). При голокринному типі секреції гландулоцити повністю Руйнуються і їхня цитоплазма входить до складу секрету (наприклад, сальні залози).

Класифікація багатоклітинних екзокринних залоз заснована на особливостях будови початкового (секреторний) їхнього відділу. Розрізняють залози трубчасті (схожа на трубку), аціозні (мають форму груші або мішочку) і альвеолярні (нагадує шарик), а також трубчато-аціозні і трубчато-альвеолярні залози.

Залежно від будови проток залози підрозділяють на прості, що мають одна протока, і складні. У складних залоз у головну вивідну протоку вливається безліч проток, що виходять із початкових (секреторні) відділів. Залози виробляють різні види секрету: білковий (серозні залози), слиз (слизові) або змішаний.



Читайте також:

  1. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
  2. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
  3. Газообмін у легенях і тканинах
  4. Епітеліальна тканина
  5. Киснева ємність крові. Газообмін між кров’ю та тканинами.
  6. Кісткова тканина
  7. Непосмугована м'язова тканина
  8. Сполучна тканина
  9. Схема 4. Газообмін у легенях і тканинах
  10. УІ. Газообмін між кров’ю та тканинами.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Епітеліальна тканина | Сполучна тканина

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.