Класифікація ґрунтових колоїдів

У ґрунті розрізняють три групи колоїдів: мінеральні, органічні та органо-мінеральні.

До мінеральних колоїдів належать глинисті мінерали, кремнекислота і півтораоксиди. Серед глинистих мінералів найпоширенішими є каолін, монтморилоніт, нонтроніт і деякі інші. Всі вони мають дуже складний хімічний склад і являють собою алюмо- і залізосилікати.

Глинисті мінерали заряджені від'емно. У їх внутрішньому шарі містяться групи ОН і РО₄, а у зовнішньому - катіони Са, Мg, К, N3 тощо. За відношенням до катіонів глинисті мінерали мають значну ємкість поглинання. Наприклад, у монтморилоніта вона дорівнює 70-100 мекв. 100 г мінералу. Кремнекислота також заряджена від'ємно. У її внутрішньому шарі містяться групи SіО₂, а у зовнішньому - катіони Н. Ємкість поглинання кремнекислоти незначна і коливається у межах 3-8 мекв/ 100 г мінералу.Півтораоксиди можуть змінювати знак заряду: у кислому і нейтральному середовищі вони заряджені позитивно, а в лужному -від'ємно.Таким чином, основна маса мінеральних колоїдів має від'ємний заряд і відповідну ємкість вбирання щодо катіонів.

Органічні колоїди представлені у ґрунті гумусовими речовинами-гуміновими і креповими кислотами та їх солями (гуматами, фульватами, алюмо- і залізо-гумусовими сполуками).

Всі органічні колоїди типові колоїди. Внутрішній шар у них складається із груп СОО^-, а зовнішній - з іонів водню. Тому органічні колоїди, як і більшість мінеральних, мають від'ємний заряд. За відношенням до катіонів органічні колоїди мають дуже високу ємкість вбирання - 200-600 мекв/ 100 г мінералів.

До групи органічних колоїдів також належать білкові речовини, які представлені у ґрунті здебільшого плазмою мікроорганізмів. Це типові амфолітоїди, які в кислому середовищі поводяться як базоїди, а в лужному - як аноїди.

Органо-мінеральні колоїди, так само, як і органічні, заряджені від'ємне. Вони переважно поширені у верхніх горизонтах усіх ґрунтів і представляють комплекс пересічного складу із високодисперсних мінералів та гумусових речовин, які покриті плівками гумусових кислот, гумітів, фульватів, алюмо- і залізо-гумусових солей.

Основними мінералами, що входять до складу цих колоїдів, є монтморилонітові і гідрослюдна групи, а також півтораоксиди й кремнезем, які сприяють їм у ґрунті, і меншу участь в їх утворенні беруть каолінові мінерали. Формуються ці колоїди у ґрунті в процесі склеювання (адгезії) гумусових кислот та їх похідних з поверхнею мінералізованої частини, внаслідок чого речовини мінералізованої природи в них переважають органо-мінеральні колоїди у формі ацидоїдів і характеризуються відповідною високою ємкістю вбирання катіонів, величина якої залежить від кількості гумусових речовин. За відношенням до рідкої фази ґрунту колоїди діляться на гідрофільні та гідрофобні. Гідрофільними називаються колоїди, які здатні поглинати молекули води, що утворюють на поверхні багатошарову плівку. Гідрофобні колоїди практично не гідратуються, тобто не утворюють такої плівки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Схема будови колоїдної міцели	\|	Властивості грутнових колоїдів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.