МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Розповідь учителя— Рапсодії Ліста — віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов'язково входять до програми концертів піаністів. Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком, і, як справжній патріот, Ференц Ліст прославляв свою країну своєю творчістю. Недарма він казав: «Я належу Угорщині, доки я живий!» Завдяки творчій, виконавській та громадській діяльності М. Лисенка українська музика стала на широкий шлях свого розвитку і посіла значуще місце у світовій музичній культурі. Микола Лисенко зростав у маєтку батьків у селі Гриньки, що на Полтавщині. Мати навчала його великосвітських манер, французької мови та музики, а батько розвивав уяву хлопчика за допомогою народних казок і пісень. Із п'яти років, навчаючись грі на фортепіано, хлопчик полюбляв підбирати мелодії почутих від селян народних пісень. Пізніше, під час навчання в Харківській гімназії Микола Лисенко вже виступав як піаніст на музичних вечорах і почав записувати українські народні пісні. Здобуваючи природничу освіту в Київському університеті, Микола Лисенко не залишав занять музикою. Під час канікул він мандрував селами в пошуках старовинних народних пісень, записував їх у збірки та виконував на концертах зі студентськими хорами. Згодом, навчаючись у Лейпцизькій консерваторії в Німеччині, Микола Лисенко видав першу збірку із сорока народних пісень. На-далі усе своє життя композитор присвятив створенню української професійної музики і поширенню народної творчості. Чудовий піаніст-виконавець, Микола Лисенко прагнув попов-нити і збагатити жанри української фортепіанної музики. Таким чином поміж його творів з'явилися численні п'єси, сонати, сюїти, рапсодії. У Другій рапсодії М. Лисенка простежується зіставлення двох контрастних частин. Перша частина («Думка») — це повільний роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою, вільною метрорит- мікою, мелізмами. Звернувшись до ліричної пісні, Микола Лисенко так видозмінює її ладові, гармонічні, мелодичні та ритмічні власти-вості, що вона набуває епічно-оповідного характеру. Друга частина («Шумка») — різновид народної танцювальності. У ній відчуваються інтонації старовинних народних танців: чаба- рашок, шумок і коломийок з їхнім швидким темпом, жартівливою грацією, чітким ритмом. У цій інструментальній музиці Микола Лисенко втілив один зі своїх улюблених образів — образ Кобзаря. Читайте також:
|
||||||||
|