Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Розповідь учителя

— Зустріч різних жанрів ми маємо можливість спостерігати в творчості засновника російської класичної музики М. Глінки.

Михайло Іванович Глінка(1804—1857) народився 20 травня 1804 року в селі Новоспаському Смоленської губернії. Його дитячі роки минули в маєтку батька на лоні російської природи. Він рано виявив тягу до музики. У дядька Глінки був кріпосний оркестр, і хлопчик із захопленням вчився грі на скрипці і флейті, знайомився з музичною класикою. Але найбільше йому западали в душу російські народні пісні.

З одинадцяти років він почав брати уроки гри на фортепіано, в той же час проявляв незвичайні здібності у вивченні мов — він знатиме їх вісім, зокрема італійську, іспанську, персидську...

Події Вітчизняної війни 1812 року, нашестя наполеонівських військ залишили глибокий слід в душі хлопчика. Саме на Смоленщині розгорілося полум'я партизанської війни, що з часом приведе композитора до ідеї опери «Життя за царя» («Іван Сусанін»), про подвиг селянина — патріота Росії.

1817 року Глінка поступив у Благородний пансіон у Санкт- Петербурзі — учбовий заклад ліцейського типу для дворянських дітей. Після закінчення пансіону він послужив чиновником і незабаром вийшов у відставку, продовжуючи брати уроки на фортепіано і скрипці.

Для вдосконалення знань із музичної теорії Глінка здійснює поїздку за кордон. Чотири роки він живе в Італії і Німеччині, зна-йомиться з видатними композиторами того часу. У Росію він по-вертається вже творчо зрілим художником, автором ряду яскравих вокальних і інструментальних творів. Протягом усього творчого життя М. Глінка звертається до фольклору, і не тільки до росій-ського, а й до українського, іспанського, італійського тощо. Йому належить вислів: «Музику створює народ, ми, композитори, лише її аранжуємо». Глінка намітив шляхи розвитку російської музики в найважливіших її жанрах: опері, симфонічній музиці, романсі. Оперою «Іван Сусанін» він поклав початок російської класичної музики. Опера мала великий успіх. Вона зустріла схвалення і під-тримку передових людей Росії.

Важливе місце у творчості композитора посідають п'єси для симфонічного оркестру — такі, як фантазія «Камаринська», іспанські увертюри «Арагонська хота» і «Ніч в Мадриді», симфонічне скерцо «Вальс-фантазія» — один із його найпоетичніших ліричних творів. Спершу це була невелика фортепіанна п'єса. Пізніше композитор розширив і оркестрував її. Незадовго до смерті (1856 року) композитор узявся за її переробку і перетворив на побутовий танець, на досконалу за майстерністю симфонічну фантазію. В основі «Вальсу-фантазії» лежить задушевна, ласкава тема. У цьому творі М. Глінка створив невмируще прекрасні образи симфонічної музики, що зросла з побутових танців. Слухання музики

Учитель. Послухайте «Вальс-фантазію» М. Глінки та дайте відповідь на запитання.

· Чому цей танець — вальс — може належати саме до жанру фантазії?


Читайте також:

  1. Виконання пісень за вибором учителя та учнів
  2. Виявлення рівня сформованості уявлень про урок як творчу діяльність учителя
  3. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання.
  4. Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя
  5. ОСНОВНА ЧАСТИНА . Розповідь учителя
  6. ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя
  7. ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя
  8. ОСНОВНА ЧАСТИНА. Розповідь учителя
  9. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ|учителя| ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
  10. Послух Богові, батькам, учителям – надійний спосіб уникнути помилок
  11. Права та обов’язки поручителя і боржника
  12. Проміжний висновок учителя.




Переглядів: 756

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
УРОК № 33 ЖАНРИ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ | Слухання «Вальсу-фантазії» М. Глінки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.