• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Ключові учасники корпоративних відносин: світовий досвід та вітчизняна практика.

Управління акціонерним товариством здійснюється в умовах безперервного зіткнення інтересів учасників корпоративних відносин (КВ), узгодження яких є обов’язковим щодо забезпечення стабільного розвитку акціонерного товариства. Забезпечення інтересів учасників та вирішення корпоративних конфліктів реалізується шляхом формування механізму корпоративного управління.

Корпоративні відносини (КВ) являють собою цілісний комплекс різних видів взаємодії, що регулюються соціально-економічними нормами, між більш ніж двома особами (учасниками корпоративних відносин), кожна з яких має чітко визначену власну соціально-економічну позицію та відіграє певну власну соціально-економічну роль у процесі корпоративного співробітництва. Корпоративні відносини є найбільш високою формою прояву суспільних явищ, що виникають у корпоративній сфері (стосовно до конкретних акціонерних, правових, економічних та інших відносин, дій і моделей поведінки).

Учасниками КВ є особи і групи осіб, інтереси яких пов’язані (або

можуть бути пов’язані) з певним процесом корпоративного співробітництва та які зацікавлені в певних результатах діяльності корпорації.

За узагальненою ознакою спрямованості інтересів та форми участі у співробітництві учасники поділяються на групи:

1. власники внесків у статутний капітал, зроблених для започаткування діяльності АТ (акціонери);

2. кредитори;

3. «співучасники» корпорації (не фінансові інвестори – персонал та вище керівництво, постачальники;

4. населення регіону, на території якого розташовано АТ;

5. органи державної влади та місцевого самоврядування);

6. представники контактних аудиторій – споживачі та громадськість в цілому.

Корпоративні відносини виникають як всередині АТ, так і за його межами (тобто з суб’єктами права, які не приймають безпосередньої участі у діяльності товариства). До корпоративних відносин, що виникають усередині АТ, відносять наступні різновиди економіко-правових відносин: між учасниками товариства; між товариством як юридичною особою і його учасниками; між органами АТ.

В Україні, як і в інших країнах світу, діє відповідний державний механізм, покликаний регулювати відносини в корпоративному секторі економіки. До елементів механізму відносяться, зокрема, фондовий ринок, інвестиційний клімат, податкова та фінансово-кредитна політика, корпоративне управління, конкурентна та регуляторна політика, які мають ряд недоліків і проблемних питань, що потребують вирішення на загальнодержавному рівні (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1

Механізм державного регулювання учасників

корпоративних відносин

2. Структура корпоративних органів управління.

Приклад структури органів корпоративного управління представлено на рис. 4.1

Рис. 4.1. Структура органів корпоративного управління

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні
збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
До виключної компетенції загальних зборів належить:

1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного
товариства;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

4) прийняття рішення про зміну типу товариства;

5) прийняття рішення про розміщення акцій;

6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;
7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу
товариства;
8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду,
виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а
також внесення змін до них;

10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо
це передбачено статутом товариства;

11) затвердження річного звіту товариства;

12) розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням
вимог, передбачених законом;

13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним
акцій;

14) прийняття рішення про форму існування акцій;

15) затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням
вимог, передбачених законом;

16) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних
зборів;
17) обрання членів наглядової ради, затвердження умов
цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що
укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання
особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з
членами наглядової ради;

18) прийняття рішення про припинення повноважень членів
наглядової ради;

19) обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття
рішення про дострокове припинення їх повноважень;

20) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора);

21) обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про
припинення їх повноважень;

22) прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо
ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого
правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними
останньої річної фінансової звітності товариства;

23) прийняття рішення про виділ та припинення товариства,
крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього
Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії,
затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між
акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог
кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

24) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової
ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії
(ревізора);
25) затвердження принципів (кодексу) корпоративного
управління товариства;

26) обрання комісії з припинення акціонерного товариства;
27) вирішення інших питань, що належать до виключної
компетенції загальних зборів згідно із статутом товариства.

Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної
компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим
органам товариства. У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за
запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути
присутні представник аудитора товариства та посадові особи
товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства,
представник органу, який відповідно до статуту представляє права
та інтереси трудового колективу.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних
зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня
проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством
про депозитарну систему України.

Письмове повідомлення про проведення загальних зборів
акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному
акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, персонально у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення
загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі
повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне
товариство додатково надсилає повідомлення про проведення
загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це
товариство пройшло процедуру лістингу (допуск цінних паперів до торгів), а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує цю інформацію на власній веб-сторінці в мережі Інтернет.

Після надіслання акціонерам повідомлення про проведення
загальних зборів акціонерне товариство не має права вносити зміни
до документів, наданих акціонерам або з якими вони мали можливість
ознайомитися, крім змін до зазначених документів у зв'язку із
змінами в порядку денному чи у зв'язку з виправленням помилок. У
такому разі зміни вносяться не пізніше ніж за 10 днів до дати
проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів
товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення
загальних зборів.

Порядок денний загальних зборів акціонерного товариства
попередньо затверджується наглядовою радою товариства.

Кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань,
включених до порядку денного загальних зборів акціонерного
товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів
товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу
кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів
до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу
органів товариства - не пізніше ніж за сім днів до дати проведення
загальних зборів.

Наявність кворуму загальних зборів визначається
реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів
для участі у загальних зборах акціонерного товариства.
Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за
умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є
власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

3. Наглядова рада акціонерного товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що
здійснює захист прав акціонерів товариства, контролює та регулює
діяльність виконавчого органу. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

До виключної компетенції наглядової ради належить:
1) затвердження положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства;

2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття
рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до
порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних
зборів;
3) прийняття рішення про проведення чергових або позачергових
загальних зборів ;

4) прийняття рішення про продаж раніше викуплених товариством
акцій;

5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних
паперів, крім акцій;

6) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших,
крім акцій, цінних паперів;

7) затвердження ринкової вартості майна;

8) обрання та припинення повноважень голови і членів
виконавчого органу;

9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами
виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;

10) прийняття рішення про відсторонення голови або члена
виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи,
яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого
органу;

11) обрання та припинення повноважень голови і членів інших
органів товариства;

12) обрання реєстраційної комісії;

13) обрання аудитора товариства та визначення умов договору,
що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.
У разі, якщо наглядова рада відсутня, це питання належить до
компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом;
14) визначення дати складення переліку осіб, які мають право
на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у
межах граничного строку;

15) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають
бути повідомлені про проведення загальних зборів;

16) вирішення питань про участь товариства у
промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, про заснування
інших юридичних осіб;

17) вирішення питань, віднесених до компетенції наглядової
у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства;

18) прийняття рішення про вчинення значних правочинів;

19) визначення ймовірності визнання товариства
неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або
їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу
акцій;
20) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства
та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним,
встановлення розміру оплати його послуг;

21) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора
власників іменних цінних паперів товариства або депозитарія цінних
паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним,
встановлення розміру оплати його послуг;

22) надсилання пропозиції акціонерам про придбання належних
їм простих акцій особою (особами, що діють спільно), яка придбала
контрольний пакет акцій;

Обрання членів наглядової ради публічного акціонерного
товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування (метод голосування, який забезпечує обрання декількох переможців, і при цьому переможцем також вважається особа, яка не отримала абсолютної або відносної більшості голосів, завдяки чому забезпечується пропорційне представництво).

Обрання членів наглядової ради приватного акціонерного
товариства здійснюється за принципом представництва у складі
наглядової ради представників акціонерів або шляхом кумулятивного
голосування. Член наглядової ради не може бути одночасно членом
виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором)
цього товариства. Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами. Голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів. Наглядова рада має право в будь-який час переобрати голову
наглядової ради. Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів,

Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою
голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради.
Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу
ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб,
визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у
засіданні наглядової ради. Засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради. На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос. Протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п'яти днів після проведення засідання. Загальні збори акціонерного товариства можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.

Читайте також:

1. IIІ. Інші учасники провадження у справі про банкрутство
2. Аналіз зразків узагальненого досвіду,
3. Базові (ключові) цінності.
4. Банки як учасники ринку цінних паперів
5. Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності
6. Бюджетний процес в Україні та його учасники
7. Бюджетний процес та його учасники
8. Бюджетний процес та його учасники
9. Бюджетний процес та його учасники.
10. Бюджетний процес та його учасники.
11. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
12. Валютний кліринг: світовий досвід та його значення

Переглядів: 2987