Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Тема 3. Макроекономічний аналіз споживання, заощадження та інвестицій

Лекція З

1.Роль та основні цілі макроекономічного аналізу споживання, заощадження та інвестицій.

2.Аналіз динаміки і структури валового нагромадження.

3.Ефективність національної економіки та її аналіз з використанням даних національних рахунків.

 

1. Роль та основні цілі макроекономічного аналізу споживання, заощадження та інвестицій.

Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати (СВ).

У вартісній формі – це та сума грошей, яка витрачається домашніми господарствами на придбання товарів поточного й тривалого споживання та оплату послуг.

Споживанняце все, що

· не належить до заощаджень,

· не вилучається у вигляді податку,

· не перебуває на закордонних рахунках.

Люди схильні відкладати споживання сьогодні з надією, що споживання в майбутньому принесе їм більше користі, ніж сьогодні.

Споживання – один з головних компонентів, що визначають розвиток економіки. На споживчі витрати припадає від 2/3 до 3/4 ВВП.

Структура споживання в розвинутих країнах характеризується такими даними:

· товари поточного споживання (харчування, одяг, енергія) – 30-35%;

· товари тривалого користування (предмети побуту, транспортні засоби) – 10-20%;

· послуги (житло, освіта, охорона здоров’я, відпочинок) – 50-55%.

Споживчі витрати формують споживчу поведінку, котра є своєрідним індикатором циклічного розвитку економіки.

Для оцінки споживчої поведінки використовується відповідний показник – індекс споживчих настроїв (ІСН). Він входить до числа основних макроекономічних показників, на підставі яких складають прогнози економічного циклу.

Індекс споживчих настроїв був розроблений 1946 р. у США. Проте інтенсивне його використання почалось в 70–х роках ХХ ст., а практичне використання індексу для аналізу української економіки – з 1994 р.

На величину споживчих витрат впливає багато факторів. Головний серед них – дохід кінцевого використання, або дохід, що залишається в домашніх господарств після сплати податків і яким вони можуть вільно розпоряджатися. Але не весь дохід кінцевого використання витрачається на споживання. Певна його частина заощаджується.

Заощадження – це відстрочене споживання або та частина доходу кінцевого використання домашніх господарств, яка не споживається.

З =ДКВ – СВ (3.1), де:

З – заощадження;

ДКВ – дохід кінцевого використання;

СВ – споживчі витрати домашніх господарств.

Заощадження являє собою процес, пов’язаний із забезпеченням у майбутньому виробничих і споживчих потреб.

Отже, заощадження – це економічний процес, пов’язаний із інвестуванням; частина доходу, що залишається невикористаною при витратах на поточні виробничі та споживчі потреби, накопичується.

Заощадження здійснюються як фірмами, так і домашніми господарствами.

· Фірми заощаджують для інвестування – на розширення виробництва та збільшення прибутку.

· Домашні господарства заощаджують з ряду причин, як то:

- мотиви забезпечення старості ,

- передачі спадку дітям,

- накопичення коштів для купівлі землі, нерухомості та дорогих предметів тривалого користування.

Заощадження та інвестування здійснюються незалежно одне від одного, різними економічними суб’єктами і внаслідок різних причин.

Найпоширенішими формами заощаджень є нагромадженняу вигляді

- готівкових грошей,

- рахунків у банках,

- придбання акцій,

- облігацій та інших цінних паперів.

Споживання і заощадження безпосередньо впливають на

- рівень національного виробництва,

- ціни

- та зайнятість.

Інвестиції є другим, після особистих споживчих витрат, компонентом сукупних витрат.

Під інвестиціямиприйнято розуміти використання заощаджень із метою створення нових виробничих потужностей і капітальних активів.

До інвестицій належать

- усі витрати на придбання основного капіталу,

- житлове будівництво

- і зміна запасів.

Інвестиції в основний капітал – це інвестиції в основні виробничі фонди: машини, устаткування, капітальне будівництво підприємств. У цілому 70% всіх інвестицій – це інвестиції в машини та устаткування.

Інвестиції в житлове будівництво – це витрати на підтримку житлового фонду й будівництво нового житла. На житлове будівництво припадає 25% усіх інвестицій.

Запаси – це резерви сировини, напівфабрикатів на стадії незавершеного виробництва або готових виробів, які належать фірмам. Інвестиції в запаси означають їх зміну за певний період, причому зростання запасів свідчить про додатні інвестиції, а їх скорочення – про від’ємні інвестиції. На зміни в запасах припадає приблизно 5% усіх інвестицій.

Таким чином, інвестують і фірми, і домашні господарства. Фірми купують інвестиційні товари для збільшення капіталу й заміни діючого капіталу в процесі його вибуття. Домашні господарства купують житло, що також є інвестиціями.

Отже, інвестиціїсуттєво впливають

- на сукупний попит,

- обсяг національного виробництва,

- зайнятість.

Крім того, інвестиції сприяють нагромадженню фондів підприємств і створюють основу для економічного зростання в майбутньому. Якщо ж інвестиції використовуються нераціонально, це призводить до заморожування виробничих ресурсів і скорочення обсягів національного виробництва.

Загальний обсяг інвестицій визначається як валові інвестиції. Вони розподіляються на дві групи:

- одна частка спрямовується на збільшення основного капіталу,

- інша – на відшкодування його зношення, тобто на амортизацію.

Оскільки в кожному періоді знецінюється конкретна частка капіталу, формулу валових інвестицій можна записати так:

ВІ = ЧІ + кА К п.р. (3.2), де:

ВІ – валові інвестиції;

ЧІ – чисті інвестиції;

кА – коефіцієнт амортизації;

К – вартість об’єктів основного капіталу; п.р. – поточний рік.

При цьому ЧІ = К п.р. + 1 – К п.р. (3.3).

З формул 3.2 та 3.3 можна вивести таку залежність

( 3.4.).

Рівняння 3.4 є базовим для визначення потреби у валових інвестиціях за умов розширеного відтворення, коли має місце нагромадження капіталу.

Майже всі інвестиції здійснюються фірмами, а не домашніми господарствами. Але домашні господарства, приймаючи рішення про споживання й заощадження, спрямовують частину своїх доходів на фінансові ринки, а фірми звертаються на фінансові ринки по кредити, які використовуються на інвестування.

Отже, інвестиції створюються заощадженнями, а фінансові ринки дають змогу домашнім господарствам перерозподілити свої доходи в часі.


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. SWOT-аналіз у туризмі
  4. SWOT-аналіз.
  5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  6. V. Нюховий аналізатор
  7. АВС (XYZ)-аналіз
  8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  9. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
  10. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  11. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  12. Аналіз активів банку




Переглядів: 1631

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Алгоритм Берлекемпа-Мессі | Згадаємо секторну структуру економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.