Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Інші докризові PR-зусилля

Основною складовою докризових паблик рілейшнз має стати підготовка громадськості організації до можливої кризи. Головне завдання – завоювати довіру до керівництва, довести до відома людей, що вони не будуть залишені наодинці з бідою. Важливим засобом досягнення такого психологічного стану є формулювання нижченаведених принципів плану дій керівництва організації на випадок кризи:

1. За всяку ціну вселити кожному віру, що за будь-яких обставин інтереси людей (виробничого персоналу, їхніх сімей, місцевого населення, інвесторів тощо) завжди будуть на першому місці.

2. Дати всім чітко зрозуміти, що організація буде говорити про все, що трапилось, наскільки даватимуть змогу факти та ситуація.

3 Довести громадськості, що увага буде зосереджуватися на не¬безпечних ділянках та захисті людей, які потерпіли, доти, доки всі питання не будуть розв'язані.

4 Встановити, що, попри стрес та критичний стан, організація буде справедливою до всіх, наскільки це можливо, включаючи критиків або опонентів, через провину яких могла загостритися проблема.

Такі принципи мають бути викладені у вигляді чітких зобов'язань (своєрідного морального кодексу) та доведені до відома всіх службовців. Це не лише вселятиме спокій у людей, але й дасть змогу відкинути голослівні звинувачення, уникнути матеріальних збитків на випадок судового розгляду.

Підготовка до кризи має охоплювати персонал організації двох рівнів:

1) тих, хто відповідає за управлінські рішення, які впливатимуть на події в умовах надзвичайного стану;

2) тих, хто так або інакше опиняться безпосередньо втягнутими у ліквідацію аварії (надзвичайної ситуації). У випадку, коли основний відповідальний не зможе впоратися з покладеною на нього ділянкою роботи, виконання кожної функції має дублюватися. Така система важлива з чотирьох міркувань, оскільки вона:

• формує у персоналу обох рівнів почуття особистої причетності не лише до планування, але й до практичної участі в реалізації кризового PR-плану;

• дає змогу спільно використовувати досвід і знання;

• дає їм можливість познайомитися з планом дій на випадок надзвичайного стану, який потім доведеться разом реалізовувати;

• усуне взаємні звинувачення, якщо стануться руйнування, оскільки вони разом були причетні до планування та розподілу відповідальності.

Головні вимоги підготовки до кризового управління:

1. Утворити спеціальну групу співробітників для керівної роботи в умовах кризи («кризову команду» або «штаб»), провести відповідну підготовку та тренування. Завдання «кризової команди» – централізувати та координувати потік інформації за межі організації. У складі «кризової команди» мають бути спеціально дібрані люди, здатні виступати в ролі речника, працювати зі ЗМІ. Лише добре підготовлені особи здатні це виконати, тому потрібно заздалегідь виробити загальну стратегію їхніх повідомлень та позицію організації.

2. Виробляючи стратегію, потрібно виходити, як уже зазначалось із найгіршого сценарію розвитку подій. (Думати про найгірше, що може трапитися).

3. Націлюватися на стримування, а не замовчування. Причина через яку локальні кризи переростають у загальнонаціональні проблеми, – невміння налагоджувати ефективну комунікацію на місцевому рівні. Проблему потрібно подавати пресі у певному контексті, за можливості зводити її до місцевого масштабу або просто до інциденту.

4. Заздалегідь знати потенційних союзників і підтримувати постійний зв'язок із ними. Визначити групи громадськості та організації, інтереси яких можуть збігатися з вашими у випадку кризи. Розробити схему підтримки з боку «третьої сторони».

5. Мати під рукою план дій на випадок затяжної кризової ситуації. До цього потрібно бути готовим. Якщо основний речник, включений до складу «кризової команди», має повернутися до своїх основних службових обов'язків, потрібно підготувати йому гідну заміну. Перевірте, чи вистачить ресурсів на випадок тривалої кризи. Внесіть відповідні корективи у плани і порядок роботи організації, внесіть уточнення до службових обов'язків персоналу на випадок затяжної кризової ситуації.

6. Скласти розгорнутий план дій у кризовій ситуації. Передайте копії цього документа керівному персоналу всіх рівнів і познайомте з ним усіх співробітників. Коли в організації починають працювати нові люди – введіть їх у курс справи. Навіть добре складений план не спрацює, якщо персонал його знає погано. План дій має містити:

• основні принципи, якими буде керуватися організація в умовах кризи;

• повний перелік криз, які можуть трапитися;

• список основних груп громадськості (аудиторій) та оцінку кожної з них, із приділенням особливої уваги тим групам, можуть виявитися супротивниками;

• аналіз ресурсів для кризового плану;

• список членів «кризової команди» (та їх дублерів), їхні посади, домашні адреси, контактні телефони.

7. Тренувати «кризову команду». Періодично проводити практичні навчання та «навчальні тривоги». Наведемо приклад одного з тренувальних навчань.




Переглядів: 698

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інформування про ризик | Лекція 5. Управління в умовах кризи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.