МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Гідрогеологічна область Українського шитаЗагальна характеристика Лекція №5 ХАРАКТЕРИСТИКА ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР 1. Загальна характеристика. 2. Особливості гідрогеологічних структур першого порядку. Згідно регіональному гідрогеологічному районуванню в межах України виділено 7 гідрогеологічних структур першого порядку. З урахуванням специфічних геоструктурних особливостей у деяких з них виділені структурні підрозділи другого порядку, тобто гідрогеологічні райони. Збалансоване водовикористання можливе при аналізі стану водоносних горизонтів та комплексів. Український басейн тріщинних вод, є природним вододілом, що розмежовує підземні води прилеглих до нього найбільших гідрогеологічних структур: на півночі - Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну, на північному сході - Донецької гідрогеологічної складчастої області, на півдні - Причорноморського і на заході – Волино – Подільського артезіанських басейнів. Він займає площу близько 143800 км2 і має потужність земної кори близько 42км. Характер гідрогеологічної структури УЩ визначаться особливостями тріщинних вод, які приурочені до кембрійського фундаменту. Основою для формування зони активної тріщинуватості в кристалічних породах докембрію є мезозойський геоструктурний план, пов'язаний з тектонічною діяльністю в юрський період. З розломами що утворились в цей час пов'язане походження древніх річкових долин. Порові і порово – тріщинні води приурочені в межах УЩ до порівняно слабопотужних осадових порід мезокайнозою, які плащеподібно залягають на складно еродованій поверхні кристалічного фундаменту. Ці води переважно безнапірні і слабонапірні. Але в межах окремих тектонічних западин, таких, як Конксько – Ялинська, Криворізька, Болтиська, Ротмістровська та інші, а також на деяких ділянках крайових частин УЩ, з більш потужними осадочними товщами пов'язано утворення своєрідних артезіанських гідрогеологічних структур - артезіанських або адартезіанських басейнів. Гідрогеологічна структура УЩ відрізняється специфікою природних водообмінних процесів, які визначаються особливостями ландшафтио- кліматичних, геологічних (в тому числі тектонічних) і гідрогеологічних умов. Український масив тріщинних вод з півночі на південь перетинає три ландшафтно-кліматичні зони: Полісся (волога та напівволога зони); Лісостепову (напівволога та напівпосушлива); Степову (напівпосушлива). За приуроченістю до різних геологічних формацій та за характером режиму в межах УЩ, виділяються два гідрогеологічних поверхи, які за гідродинамічними ознаками можуть бути віднесені, відповідно, до зон активного і уповільненого водообміну. У верхньому поверсі найбільш сприятливі умови для інтенсивного водообміну: це райони з розчленованим рельєфом і гумідним кліматом (частина Полісся, північна і північно-східна частини Лісостепової зони). Активній циркуляції підземних вод сприяє висока густота річкової мережі (до 0,6 км/км2), наявність кількох висотних ступенів дренування гідрогеологічних масивів та піщаний склад четвертинних воднольодовикових відкладів. Нижче регіонального базису дренування розташований нижній гідрогеологічний поверх, в якому поширені тріщиннонапірні води. Головними каналами руху підземних вод (переважно висхідного) є зони тектонічних порушень. За особливостями водообміну виділяють три групи водоносних горизонтів і комплексів, приурочених до різних стратиграфічних горизонтів: 1) четвертинних, неогенових і палеогенових відкладів міжрічкових площ; 2) палеогенових, крейдяних і юрських відкладів депресій в кристалічному фундаменті; 3) тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію і продуктів їх вивітрювання. Особливості водоносних горизонтів, приурочених до четвертинних відкладів ми не розглядаємо, адже вони задовольняють потреби в питній воді лише сільських мешканців.
Читайте також:
|
||||||||
|