Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Водоносність крейдових відкладів.

 

Водоносність мергельно – крейдяної товщі верхньої крейди (К2t + m). Відклади верхньої крейди (туронсько – маастрихтський яруси залягають переважно на пісках і пісковиках сеноману й перекриваються, в основному, піщано-глинистими породами палеогену. На північно-східних окраїнах басейну породи турон – маастрихту залягають неглибоко під четвертинними утвореннями і відслонюються річковою та яружно – балковою мережею. Виходи їх на денну поверхню відмічені також у районі Канівських дислокацій. На решті території вони занурені на значну глибину під палеогенові та четвертинні відклади. В межах Остер– Золотоношського валу мергельно-крейдяна товща повністю розмита (рис. 4.1)

Товща турон – маастрихту складена щільною писальною крейдою (з включенням кременю) та мертелями, зустрічаються прошарки зеленуватих дрібнозернистих глауконітових пісків з включенням фосфоритів. На західних і північно-східних окраїнах басейну потужність мергельно-крейдяної товщі змінюється від 1-15 до 40-60 м, із збільшенням занурення в центральній частині басейну, - поступово збільшується до 500-550м. Так в північно-західній частині Дніпровського басейну (Чернігівська область) потужність водовмісної товщі досягає 520м.

Товща мергельно-крейдяних порід характеризується тріщинуватістю і закарстованістю. Тріщинуватість поширюється звичайно на глибину до 100 — 150 м, помітно зменшуючись (до 10 - 40м) із збільшенням глибини залягання.

Із тріщинуватою зоною мертелів і крейди пов'язаний напірний водоносний комплекс у відкладах камишської, пушкарівської та малосорочинської світ турон-маастрихту (Кгкт+рзЬ+шІ), який характеризується великою водозбагаченістю і доброю якістю води. Відклади пушкарівської світи кампанського ярусу (мергель з прошарками пісків з фосфоритами) поширені лише в Північно-східному районі [16], і саме па північно-східних окраїнах басейну, де відклади турон-маастрихту залягають неглибоко і відрізняються інтенсивною тріщинуватістю, вони найбільш обводнені. У напрямку до центральної частини басейну мергельно-крейдяна товща занурюється на значні глибини (120-130м), тріщинуватість порід поступово затухає і вони стають практично безводними (рис. 4.1). На значній площі менш водозбагачені відклади турону (малосорочинська світа) відділені від водоносних відкладів кампанського (пушкарівська світа) та маастрихтського (камишська світа) ярусів слабопроникними мертелями гадяцької або козелецької (в Центральному та Південно-західному районах) світ відповідно сантонського і коньякського ярусів.

Мінімальна тріщинуватість спостерігається на вододілах, максимальна - у зниженнях рельєфу, особливо в долинах річок. Цим і пояснюється підвищена водозбагаченість туронсько-маастрихтських відкладів у межах річкових долин і балок, де місцями спостерігаються виходи джерел з цих порід з витратою до 8-14 дм3

 


Читайте також:

  1. Водоносність відкладів верхньої і нижньої крейди.
  2. Водоносність палеогенових відкладів.




Переглядів: 801

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Водоносність палеогенових відкладів. | Волнно-Подільський артезіанський басейн

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.