Донецька гідрогеологічна складчаста область

Причорноморський артезіанський басейн

Гідрогеологічні умови Причорноморської западини, незважаючи на порівняно просту її будову, досить складні, Що пояснюється великою різноманітністю та мінливістю літологічного складу її осадових утворень. Невитриманість відкладів у розрізі та часте чергування водовміщуючих і водонепроникних порід обумовили утворення великої кількості ізольованих водоносних горизонтів. Для підземних вод басейну характерна також мінливість мінералізації вод і широкий розвиток солонуватих і солоних вод. Водоносні горизонти в Причорномор'ї пов'язані з відкладами крейди, палеогену, неогену та четвертинного віку. Найбільш вивчені всюди використовуються води неогенових відкладів.

В Причорноморському артезіанському басейні чітко вділяються два водообмінних басейни І порядку Чорноморсько-Азовський (Північно- Причорноморський) з трендовим напрямком стоку на південь - в бік Чорного і Азовського морів, і Рівнинно-Кримський з основним трендом стоку північного і західного напрямків. Ці водообмінні басейни практично співпадають з головними геоструктурними підрозділами. Нагадаємо, що в структурно-тектонічному відношенні Причорноморський артезіанський басейн поділяється на дві основні частини: Північну, яка відноситься до південних схилів фундаменту Східноєвропейської платформи (закінчується на узбережжях Чорного та Азовського морів, досягаючи Перекопського перешийку), а також Південну, що займає територію Рівнинного Криму і приурочена до молодої мезозойської Скіфської плити. Північну частину за гідрогеологічним розрізом, напрямками.

Починати ознайомлення з гідрогеологічними складчастими областями України доцільно з найбільш древньої з них - Донецької СО, яка утворилась в палеозої. У межах України розташована більша, західна її частина, яка виділяється між Дніпровсько-Донецьким артезіанським басейном на півночі, північному сході й заході та гідрогеологічною областю тріщинних вод Українського кристалічного масиву на півдні й південному заході.

Донецька складчаста область представляє собою складну споруду (загалом - сильно денудований антиклінорій), що складається із системи антиклінальних і синклінальних складок палеозою, на яких відносно спокійно залягають мезо-кайнозойські відклади. Донбаський ороген можна розглядати як продукт часткової інверсії Донбаського девон-карбонового рифту. Сформувалась Донецька СО в епоху герцинського тектогенезу, тобто відноситься до древніх (неомолоджених) структур і має трьохповерхову будову: перший, верхній поверх - мезо-кайнозойських та верхньопалеозойських відкладів, середній - нижньопалеозойських відкладів, нижній - докембрійський фундамент. Докембрійські відклади фундаменту залягають під складчастим Донбасом на великих глибинах - переважно більше 7 - 20км. За віком вони охоплюють великий відрізок часу — від раннього архею до пізнього рифею. Середній та нижній структурно- гідрогеологічні поверхи майже не вивчені, або вивчені лише на периферії СО, оскільки потужність верхньопалеозойських відкладів верхнього поверху дуже значна.

В будові верхнього структурного поверху Донецької СО приймають участь теригенні, карбонатні і вугленосні відклади девону, карбону і пермського періоду максимальною потужністю до 12 - 19 км. Вони утворюють серію складок захід-північно-західного простягання, ускладнених тектонічними розломами.

До Донецької складчастої області, або Донецького басейну пластово- блокових вод [10] входить ряд різних гідрогеологічних структур, найбільш поширеними з яких є масиви пластово-тріщинних і тріщинних та тріщинно- жильних вод у різному ступені дислокованих, метаморфізованих і тектонічно порушених породах. Більш вірно називати дану структуру складчастою областю, оскільки до неї входять не лише невеликі басейни пластово- блокових вод (див. табл. 2.2) в північній, західній та східній частинах, але й структура блокового типу - Донецький кряж (Центральний район).

Обводненість осадочних відкладів верхнього структурного поверху має пластовий характер. Четвертинні відклади її багатьох районах перекривають гідрогеологічні масиви. Пермські відклади поширені на півночі та заході Донецької СО. Це пісковики, вапняки, доломіти, гіпси, кам'яна сіль. Головна роль в геологічному розрізі належить породам кам'яновугільного віку. Глибше залягають соленосні відклади девону, з якими пов'язане утворення солянокупольних структур.

На площі складчастого Донбасу виділяють чотири тектонічні зони:

1) Центральну осьову зону, зайняту основними великими лінійними складками;

2) Північну зону дрібної складчастості і насувів, або ГІереддонбаський крайовий прогин;

3) Південну зону дрібної складчастості і скидів;

4) Західну зону замикання складчастого Донбасу, виражену двома складними комплексними структурами - Бахмутською і Кальміус- Торезькою улоговинами, що займають перехідне положення між складчастим Донбасом і Дніпровсько-Донецькою западиною [2].

В області заглиблення складчастих товщ Донбасу, переважно на його північно-західній окраїні, спостерігається ряд малих артезіанських мульд. Малі артезіанські басейни Донбасу є відгалуженнями Дніпровсько- Прип'ятського артезіанського басейну і виповнені мезозойськими та кайнозойськими відкладами. В межах малих басейнів (Краматорсько-Часов'яр-ському і Райсько-Калинівському) водоносні горизонти приурочені до водопроникних утворень різного віку (від четвертинного до тріасового), залягають синклінально і розділені слабопроникною товщею юрських глин [9]. Загальний характер напрямку потоків підземних вод від вододілів до долин річок звичайно ускладнюється вертикальними рухами води між багатоповерхово розташованими водоносними горизонтами та комплексами.

За особливостями водообміну виділяються райони відкритого, завдяки денудації, виходу кам'яновугільних відкладів на поверхню (відкритий Донбас - південна та центральна частини), а також напівзакритого і закритого типу (периферійні частини басейну), де породи карбону перекриті пермськими, тріасовими, юрськими, верхньокрейдовими, палеоген-неогеновими і четвертинними відкладами загальною потужністю до 400 - 500м і більше.

Підземні води в осадових відкладах дуже різноманітні як за кількістю, так і за якістю. Верхня частина геологічного розрізу характеризується, в основному, розвитком прісних і слабосолонуватих вод. У засолених пермських відкладах поширені розсоли.

Для відкритого Донбасу характерний розвиток тріщинних вод, приурочених до системи басейнів нижчих порядків, у яких породи промиті до значних глибин. У суміжних артезіанських басейнах спостерігається складна система водоносних горизонтів і комплексів пластових вод, що пошарово змінюють один одного по всьому розрізу осадових відкладів. При цьому водоносні горизонти верхніх частин розрізу в породах кайнозою і частково мезозою до глибини 500 - 900м містять переважно прісні або слабосолонуваті води (крім південної і південно-східної частини Донбасу), а нижчезалягаючі горизонти - мінералізовані води і розсоли. Найбільшою водозбагаченістю відрізняються тріщинуваті крейда й мергелі турон- маастрихтського віку, а також вапняки нижнього карбону. На експлуатації цих вод засноване водопостачання багатьох населених пунктів і промислових підприємств Донбасу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Водоносність відкладів верхньої і нижньої крейди.	\|	Карпатська складчаста гідрогеологічна область

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.