Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Предисловие

1 Визначаємо ступінь геологічної неоднорідності продуктивного пласта. Для цього вираховуємо К_п і К_р:

а) Коефіцієнт піщанистості (К_п) - це відношення середньої ефективної товщини до середньої загальної товщини пласта. В межах покладу його визначають за такою формулою

, (2.7)

де h_ефі — ефективна товщина пласта в і-тій свердловині, м;

n_i — загальна товщина пластів в і-тій свердловині, м;

n — число свердловин.

Дані для визначення К_п беремо з таблиці 2.4. Підставляючи величини товщин в формулу 2.7, визначаємо К_п :

б) Коефіцієнт розчленованості (К_р) — відношення числа пропластків колекторів, просумованих для всіх свердловин до числа свердловин:

, (2.8)

де N_i — число пропластків колекторів в і-тій свердловині;

n — кількість свердловин.

Підставляючи значення N_iз таблиці 2.4 в формулу (2.8), визначаємо К_р:

Виходячи з одержаних значень К_п і К_р визначаємо, що пласт є неоднорідним.

2) Визначаємо середню проникність пласта, як середньозважену величину по площі. Для цього будуємо карту проникності (рис. 2.3). Маючи карту проникності, визначаємо середньозважену проникність по площі за формулою

, (2.9)

де К_і— середнє значення проникності між двома сусідніми ізолініями; f_i— площа між сусідніми ізолініями.

Заміри площі між двома сусідніми ізолініями проводять за допомогою планіметра. Дані по К_і і f_i заносять в табл. 2.5. Підставивши значення К_і і f_i в формулу 2.9 визначаємо К_сз

Таблиця 2.5 — Визначення проникності і площі

Середня проникність порід між сусідніми ізолініями, мкм²	Площа між двома сусідніми ізолініями, м²
0,040 0,051 0,071 0,092 0,112 0,133 0,153 0,173

3) Визначаємо співвідношення в'язкостей нафти і води в пластових умовах:

. (2.10)

Підставляючи значення і в формулу (2.10) визначаємо:

4) Визначаємо проектний коефіцієнт нафтовіддачі.

За одержаними величинами коефіцієнтів К_п і К_р встановлено, що пласт неоднорідний або однорідний, тому для визначення коефіцієнта нафтовіддачі користуємось графіком, зображеним на рисунку 2.4 або 2.5. У нашому прикладі знаходимо величину h по кривій, яка відповідає проникності (0,102-0,306мД) при Він дорівнює 0,47.

2.3.4 Контрольні запитання

1) Що таке коефіцієнт піщанистості?

2) Які пласти вважаються однорідними, а які неоднорідними?

3) Від чого залежить коефіцієнт нафтовіддачі?

4) Що таке ефективна товщина пласта?

2.3.5 Рекомендована література:

1 Жданов М.А. Нефтепромысловая геология и подсчёт запасов нефти и газа. — М.: Недра, 1970.

2 Орлов О.О., Євдощук М.І., Омельченко В.Г., Трубенко О.М., Чорний М.І. Нафтогазопромислова геологія. Підручник. К., Наукова думка. 2005 –425 с.

Рисунок 2.4 — Графік залежності проектних коефіцієнтів нафтовіддачі від співвідношення в'язкостей нафти і води для порівняно однорідних теригенних порових колекторів з різною проникністю, які розробляються при водонапірному режимі

Рисунок 2.5 — Графік залежності проектних коефіцієнтів нафтовіддачі ( ) від співвідношення в'язкостей нафти і води для неоднорідних теригенних порових колекторів з різною проникністю, які розробляються при водонапірному режимі

Предисловие

Современную электроэнергетику России трудно представить без гидроэлектростанций. На сегодняшнее время на территории России насчитывается 102 рабочие ГЭС с мощностью больше 100 МВт. А мощность всех рабочих ГЭС составляет более 45 млн. кВт. При этом в год вырабатывается 165 млрд. кВтч. С этими показателями Россия занимает 5 место в мире.

Кроме того, гидроресурсы являются возобновляемым источником энергии, что является бесспорным преимуществом. Важным и актуальным достоинством также является экологичность выработки электроэнергии на ГЭС. Поэтому, очевидно, что развитие и поддержание гидроэнергетических систем является приоритетной задачей любого государства. Все это объясняет интерес к вопросам, касающимся современных ГЭС и их элементов.

Все крупные гидроэлектростанции в России и мире уникальны, поэтому при проектировании таких станций нельзя говорить о типовом подходе. В первую очередь это связано с тем, что реки, на которых они возводятся, имеют свои уникальные свойства и ландшафт.

Представленное пособие направлено на создание представления у студентов об электроэнергетическом потенциале рек, об основных характеристиках водохранилищ, о видах создания напоров на станциях, особенностях гидроагрегатов и их конструктивных элементов. Кроме того, студент сможет рассчитать и на основе этого спланировать управление водохранилищем годового регулирования.

Задачи расположены таким образом, что студент может проследить весь цикл от расчета гидроэнергетического потенциала реки, на которой только планируется строить ГЭС, до водно-энергетических расчетов, когда решается вопрос о регулировании водохранилища. Водно-энергетические расчеты лежат в основе управления гидроэлектростанцией, их результаты позволяют судить об объемах и сроках использования водохранилища для выработки электроэнергии. Методы и средства водно-энергетических расчетов сложны и разнообразны, в заданиях будет рассмотрен табличный метод расчета. Таким образом, здесь представлены основные проблемы, решаемые при проектировании и эксплуатации ГЭС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок виконання роботи	\|	НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.