Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Министерства здравоохранения Российской Федерации

№ з/п Назва показника Одиниця виміру Нормативний показник Знак Оцінка в балах Досягнутий показник результативності Оцінка досягнутих показників в балах
                    Нормативу -1—1 Однієї одиниці відхилення        
            НП     ОНП О ДПР ОДПР опд
Показники результативності
1. Смертність 12,5 - 5,0 13,1 4,4
2. Смертність немовлят 15,0 - 5,0 15,8 4,1
3. Перинатальна смертність 18,0 - 4,0 0,5 18,6 3,7
4. Поширеність захворювань 1450,0 - 3,0 0,01 1420,0 3,3
5. Первинна захворюваність 550,0 - 3,0 0,02 540,0 3,2
6. Лікарняна летальність % 0,7 - 2,0 0,3 0,8 1,97
7. Первинний вихід на інвалідність Випадків на 10000 працюючих 37,0 - 4,0 0,5 37,6 3,7
8. Реабілітація інвалідів % до числа інвалідів 14,0 + 3,0 0,5 14,8 3,4
9. Захворюваність з тимчасоюк втратою працездатності Днів на 100 працюючих 1025,0 - 3,0 0,03 1100,0 0,75
10. Перша група здоров'я дітей % не хворівших до 1 року 36,0 + 5,0 0,2 38,0 5,4
                7=37,0     Х=33£2
Показники дефектів
1. Виявлено хворих в гяжких стадіях: -туберкульозу 0       1,0
    -онкозахворювань 0       од 8,0 0,8
    -профзахворювань 0       0,3 1,0 0,3
2. Обгрунтовані скарги: -деонтологічні Скарг на 10000 населення       3,0 0,0
    -на низьку якість медичного обслуговивання           1,0 2,0
3. -смертність від абортів На 10000 жінок       0,5 1,0 0,5
4. Захворювань дітей: -поліомієлітом На 10000 дітей       1,0 1,0
    -туберкульозним менінгітом           2,0 0,0
                                7=5,6

2.0цінюємо в балах досягнуті показники результативності за формулою(графа 9)

ОДПРлпз - ОНП±(ДПРлпз - НП)хО

-смертність: за даними ЛПЗ вона дорівнює 13,1%о, далі з моделі кінцевих результатів беремо норматив цього показника - 12,5%о, оцінку його в балах - 5, оцінку в балах однієї одиниці відхилення - 1 та знак. Все це підставляємо в формулу:

ОДПРлпз = 5 - (13,1 - 12,5)х1 = 5 - (0,6)х1 = 4,4

-смертність немовлят: за даними ЛПЗ - 15,9%о, МКР норматив - 15,0%о, оцінка в балах - 5, оцінка в балах однієї одиниці відхилення - 1, знак "-" ОДПРлпз = 5 - (15,9 - 15,0)х1 = 5 - ( + 0,9)х1 = 4,1 -поширеність захворювань:

ОДПРлпз = 3 - (1420 - 1450)х0,01 = 3 - ( - 30)х0,01 = 3,3

Таким чином оцінюються в балах всі показники діяльності ЛПЗ, та заносяться до таблиці 5.1, графа 9.

В нашому прикладі оцінка в балах досягнутих показників результативності (ОДПР) мала такі значення:

4,4; 4,1; 3,7; 3,3; 3,2; 1,97; 3,7; 3,4; 0,75; 5,4. їх сума склала 33,92.

Розрахуємо сумарний нормативний показник за МКР:

ІОНП = 5,0+5,0+4,0+3,0+3,0+2,0+4,0+3,0+3,0+5,0 = 37,0

.

Оцінюємо в балах показники дефектів за формулою:

ОПД = ПхО - виявлено хворих в тяжких стадіях: а)туберкульоз - 1 хворий, по МКР оцінка однієї одиниці відхилення = 1

ОПД= 1x1,0 = 1,0 б)онкозахворювань - 8 хворих, по МКР оцінка однієї одиниці виміру = 0,1

ОПД = 8x0,1 =0,8 Таким чином проводиться оцінка в балах всіх дефектів роботи. В нашому прикладі оцінка в балах дефектів мала такі значення: 1; 0,8; 0,3; 0; 2; 0,5; 1; 0, які занесені до таблиці 5.1., графи 9.

їх сума склала 5,6.

 

З.Розраховуємо коефіцієнт досягнутого результату в діяльності лікувально-профілактичного закладу району за формулою:

.

КДР _ У.ОДПРлпз - ХОПД ЕОНП

КДР = 33.92-5,6 = 0,765 або 76,5%

4.0цінка рівня досягнення МКРта висновок.Таким чином, виходячи з розрахованого коефіцієнту досягнутого результату можна сказати, що медичний заклад досяг бажаного рівня медичного обслуговування населення (відповідно до моделі кінцевих результатів) тільки на 76,5%. До недоліків роботи, які вплинули на результати діяльності, слід віднести значний рівень захворюваності з тимчасовою непрацездатністю, низьку якість діагностики, що призвело до запущених стадій хвороб, деонтологічні та інші скарги.

Пропозиції:

І.На зборах медичних працівників лікувально-профілактичного закладу району провести обговорення досягнутих результатів роботи;

2.Розробити заходи по підвищенню якості лікувальної роботи та ліквідації виявлених недоліків, прийняти управлінські рішення.

 

Додаток

 

 

ПОРЯДОК

контролю та управління якістю медичної допомоги

1. Порядок контролю та управління якістю медичної допомоги (далі — Порядок) розроблено з метою уніфікації принципів організації та механізмів здійснення контролю та управління якістю медичної допомоги.

2. Якість медичної допомоги — це належне (відповідно до стандартів, клінічних протоколів) проведення всіх заходів, які є безпечними, раціональними, прийнятними з точки зору коштів, що використовуються в даному суспільстві, і впливають на смертність, захворюваність, інвалідність.

3. Управління якістю — скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні системи охорони здоров’я на всіх рівнях щодо якості медичної допомоги.

4. Контроль та управління якістю медичної допомоги здійснюється Міністерством охорони здоров’я України (далі — МОЗ), структурними підрозділами з питань охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій, закладами охорони здоров’я.

5. Координуюча, консультативна та дорадча функції з питань організації управління якістю медичної допомоги покладаються на координаційні ради управління якістю медичної допомоги (далі — Координаційні ради), які створюються МОЗ і структурними підрозділами з питань охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій та діють відповідно до положень про них.

6. Координуюча, консультативна та дорадча функції з питань організації управління якістю медичної допомоги в закладах охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) покладаються на медичну раду.

7. Метою здійснення контролю якості медичної допомоги є забезпечення прав пацієнтів на одержання медичної допомоги у необхідному обсязі і належної якості шляхом оптимального використання кадрових і матеріально-технічних ресурсів охорони здоров’я, застосування досконалих медичних технологій.

8. Об’єктом контролю є медична допомога (комплекс профілактичних, лікувально-діагностичних і реабілітаційних заходів, які були проведені за визначеною технологією та з метою досягнення конкретних результатів).

9. Контроль якості медичної допомоги забезпечується поєднанням двох його форм: зовнішнього та внутрішнього контролю.

10. Зовнішній контроль якості медичної допомоги — це контроль за додержанням державних вимог щодо якості медичної допомоги. Зовнішній контроль якості медичної допомоги може бути попереджувальним або поточним.

11. Попереджувальний зовнішній контроль — це контроль, спрямований на забезпечення певних гарантій якості, що відбувається шляхом ліцензування господарської діяльності з медичної практики, державної акредитації ЗОЗ та атестації лікарів та молодших медичних спеціалістів.

12. Поточний зовнішній контроль — це контроль, спрямований на визначення ступеня відповідності діяльності і конкретних результатів роботи ЗОЗ державним вимогам медичних стандартів, нормативів та клінічних протоколів медичної допомоги.

13. Зовнішній контроль якості медичної допомоги здійснюється шляхом планових та позапланових перевірок додержання ліцензійних умов провадження медичної практики, експертної оцінки відповідності критеріям державної акредитації закладів охорони здоров’я, атестації лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року N 765 “Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я”, спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і МОЗ від 18.09.2002 року N 103/346 “Про затвердження порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров’я, що ліцензуються”, зареєстрованого в Мін’юсті 09.10.2002 року N 820/7108, наказу МОЗ від 19 грудня 1997 року N 359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів”, зареєстрованого в Мін’юсті 14.01.1998 року N 14/2454.

Для проведення контролю якості можуть залучатися професійні медичні асоціації, асоціації захисту прав споживачів тощо;

14. Зовнішній контроль якості здійснюється за наступними напрямками:

- експертиза процесу надання медичної допомоги хворим;

- стан матеріально-технічного забезпечення;

- організація надання медичної допомоги та вибір найбільш раціональних управлінських рішень;

- контроль за реалізацією управлінських рішень;

- дотримання кваліфікаційних вимог;

- вивчення задоволеності пацієнтів наданою медичною допомогою;

- забезпечення прав та безпеки пацієнтів.

15. Внутрішній контроль якості медичної допомоги — це контроль, який здійснюється шляхом експертизи відповідності якості наданої медичної допомоги державним вимогам стандартів, нормативів, клінічних протоколів лікувально-консультативними комісіями, клініко-патологоанатомічними конференціями, лікарями (самоконтроль) та керівництвом ЗОЗ.

16. Контролю якості медичної допомоги обов’язково підлягають:

- летальні випадки;

- випадки ускладнень;

- випадки первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку;

- випадки повторної госпіталізації з приводу того самого захворювання протягом року;

- випадки захворювань з подовженими чи укороченими термінами лікування (чи тимчасової непрацездатності);

- випадки з розбіжністю діагнозів;

- випадки, що супроводжувалися скаргами пацієнтів чи їх родичів.

Інші випадки надання медичної допомоги підлягають експертній оцінці за рішенням органів охорони здоров’я.

 

ПОЛОЖЕННЯ

про клініко-експертні комісії

Міністерства охорони здоров’я України

  • 1. Загальні положення

· 1.1. Клініко-експертні комісії Міністерства охорони здоров’я України (далі — КЕК МОЗ) створюються Міністерством охорони здоров’я України (далі — МОЗ) з метою здійснення контролю якості медичної допомоги.

1.2. Персональний склад КЕК МОЗ затверджується наказом Міністра охорони здоров’я України.

1.3. КЕК МОЗ під час здійснення контролю якості медичної допомоги керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ, а також цим Положенням.

1.4. КЕК МОЗ є постійно діючим органом, який створюється для колегіального розгляду клініко-експертних питань діагностики, лікування та реабілітації, скарг громадян України та інших осіб, яким надавалась на території України медична допомога, а також відповідних звернень підприємств, організацій, установ, фондів соціального страхування, судових органів, прокуратури, тощо.

1.5. КЕК МОЗ здійснює контроль якості медичної допомоги самостійно або через клініко-експертні комісії в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

1.6. КЕК МОЗ здійснює контроль за діяльністю клініко-експертних комісій в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі за відповідними профілями медичної практики, розглядає скарги на їх акти, представляє при необхідності МОЗ в суді.

1.7. КЕК МОЗ створюються за наступними профілями медичної практики:

- акушерсько-гінекологічна допомога;

- педіатрична допомога;

- неонатологія;

- дитяча хірургічна допомога;

- хірургічна допомога;

- нейрохірургічна допомога;

- травматологічна допомога;

- онкологічна допомога;

- терапевтична допомога;

- допомога при інфекційних хворобах

- допомога при соціально небезпечних захворюваннях та ВІЛ-інфекції/СНІДУ;

- неврологічна допомога;

- допомога при ендокринних захворюваннях;

- допомога при серцево-судинних та судинно-мозкових захворюваннях;

- психіатрична допомога;

- медицина невідкладних станів;

- стоматологічна допомога;

- санаторна допомога та відновлювальне лікування;

- наркологія.

1.8. Міністерством охорони здоров’я можуть створюватися КЕК за іншими профілями медичної практики.

  • 2. Організація роботи

· 2.1. Контроль якості медичної допомоги в закладах охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) державної форми власності, підпорядкованих МОЗ, та комунальної форми власності здійснюється КЕК МОЗ під час проведення виїзних комісійних перевірок або невиїзних перевірок шляхом запиту та отримання від ЗОЗ необхідних документів для експертизи первинної медичної документації.

2.2. Контроль якості медичної допомоги в ЗОЗ державної форми власності, підпорядкованих іншим органам державної влади, та приватної форми власності здійснюється відповідно до спільного наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і МОЗ України від 18.09.2002 року N 103/346 “Про затвердження порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров’я, що ліцензуються”.

2.3. Підставою для здійснення контролю якості медичної допомоги відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього Положення є наказ МОЗ.

2.4. За результатами проведеної перевірки КЕК МОЗ складається акт експертного контролю за формою, затвердженою МОЗ. Акт підписується всіма членами КЕК та візується ними на кожній сторінці.

2.5. Висновок акту експертного контролю ухвалюється простою більшістю голосів членів КЕК МОЗ. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним.

2.6. У разі, якщо 1/2 складу членів КЕК МОЗ не згодні з висновками акту експертного контролю, за рішенням Міністра охорони здоров’я України може бути проведено повторний контроль якості медичної допомоги.

2.7. Копії акту експертного контролю направляються для розгляду і прийняття управлінських рішень ЗОЗ, в яких проводився контроль якості медичної допомоги, структурним підрозділам з питань охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.

2.8. Копії акту експертного контролю КЕК МОЗ можуть надаватися заявникам, на їх вимогу.

2.9. КЕК МОЗ очолює голова.

2.10. Голова КЕК МОЗ формує її склад відповідно до профілю медичної практики з числа головних позаштатних спеціалістів МОЗ, найбільш досвідчених фахівців ЗОЗ, співробітників вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, науково-дослідних інститутів, громадських організацій, у тому числі професійних лікарських асоціацій, інших установ і державних органів виконавчої влади за згодою їх керівників, визначає заступників голови (не більше трьох) та секретаря КЕК МОЗ.

2.11. КЕК МОЗ здійснює свою діяльність у плановому та позаплановому порядку. План роботи КЕК на наступний рік та виконання плану звітного року заслуховується і затверджується на Координаційній раді управління якістю медичної допомоги МОЗ України до 1 березня наступного за звітним року.

2.12. Всі звернення, що надійшли до КЕК МОЗ повинні бути розглянуті протягом 30 днів. При неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений до 15 днів.

2.13. Голова КЕК МОЗ відповідає за дотримання строків розгляду матеріалів членами КЕК, їх підготовку до засідання КЕК МОЗ. Відповідальність за ведення і зберігання документації покладається на секретаря КЕК МОЗ.

2.14. У випадку відсутності голови КЕК МОЗ засідання проводить один із заступників голови.

2.15. Засідання КЕК МОЗ оформляються протоколом за формою, затвердженою МОЗ.

  • 3. Права

· КЕК МОЗ має право:

3.1. Надавати ЗОЗ та фізичним особам, що провадять господарську діяльність з медичної практики пропозиції щодо покращення якості медичної допомоги.

3.2. Надавати висновки про відповідність займаній посаді, направляти подання в атестаційну комісію про підтвердження або зняття кваліфікаційної категорії, притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників та медичних працівників ЗОЗ тощо.

3.3. Надавати пропозиції громадянам щодо отримання профілактичної, лікувально-діагностичної та реабілітаційної допомоги в інших ЗОЗ.

3.4. Залучати за необхідністю до проведення експертної оцінки якості медичної допомоги інших фахівців (за згодою).

3.5. Направляти подання акредитаційній комісії, що утворюється при Міністерстві охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Головній акредитаційній комісії при МОЗ для прийняти рішення про анулювання або зниження категорії закладу.

3.6. Направляти матеріали за результатами проведеного контролю якості медичної допомоги до органів прокуратури.

  • 4. Відповідальність

· 4.1. Члени КЕК МОЗ несуть відповідальність за достовірність та обґрунтованість результатів проведеної експертної оцінки якості медичної допомоги.

 

Література:

Основна:

• Соціальна медицина та організація охорони здоров'я: Підручник/ За ред. Вороненка Ю.В. Москаленка В.Ф. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

• Соціальна медицина та організація охорони здоров'я: Підручник/ За ред. Ю.В. Вороненка. -Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.

Додаткова:

• Социальная гигиена и организация здравоохранения //Под ред. А.Ф.Серенко, В.В.Ермакова.- М: Медицина, 1984.

• Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я.- 1997.

Наукова:

• Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения. Под ред. Н.А.Виноградова.- М.: Медицина, 1974.- В 2-х томах.

• Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения // Под ред. Ю.П.Лисицина, Н.Я.Копыта.-М.: Медицина, 1984.

• Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения. В 2-х томах. Под ред. Ю.П.Лисицина. - М.:Медицина, 1987.

• Санитарная статистика. Методика статистического исследования. Под ред. проф. И.С. Случанко.- Москва, 1979.

 

Методичну розробку склала викладач кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я Бєлікова І.В.

 

 

Государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Красноярский государственный медицинский университет имени профессора В.Ф.Войно-Ясенецкого»

Министерства здравоохранения Российской Федерации

 

 

История болезни и основные клинические синдромы в клинике внутренних болезней


Читайте також:

  1. В Российской Федерации
  2. Министерство сельского хозяйства Российской Федерации
  3. ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ И МОЛОДЕЖИ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
  4. РАЗДЕЛ (МОДУЛЬ) 3. ФЕДЕРАТИВНОЕ УСТРОЙСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
  5. РАЗДЕЛ (МОДУЛЬ) 5. ОРГАНИЗАЦИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ВЛАСТИ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
  6. Тема 3.2. Конституционно-правовой статус субъектов Российской Федерации
  7. Тема 4. Фонд социального страхования Российской Федерации
  8. Тема 5.2. Федеральное Собрание Российской Федерации
  9. Тема 5.4. Конституционные основы судебной власти в Российской Федерации. Прокуратура в Российской Федерации




Переглядів: 544

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ | МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.