Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Розповідь учителя.

Загрузка...

Одним із жанрів духовної музики є реквієм.

Реквієм— це траурний твір, присвячений пам'яті померлих.

У XVII—XVIII століттях церковний реквієм перетворився на великий багаточастинний твір для солістів, хору та оркестру.

«Какая глубина! Какая смелость и какая стройность!

Ты, Моцарт, бог, и сам того не знаешь!» —

Так сказав про В. А. Моцарта геніальний російський поет Олександр Сергійович Пушкін в одній зі своїх «маленьких трагедій» — «Моцарт і Сальєрі».

· Пригадайте: що вам відомо про цього композитора?

· Які твори В. А. Моцарта ви пам'ятаєте з попередніх років?

Природа щедра на таланти, але скупа на геніїв — другого Моцарта людство більше не мало. Геній — це, звісно, винятковий талант, але й велика працездатність. Творча спадщина В. А. Моцарта вражає своїм обсягом. Життєвий шлях геніального австрійського композитора XVIII століття — також дивовижний і незвичайний. Моцарт не дожив до 36 років. Яскраве і щедре обдарування, постійні творчі пошуки та звершення дали підставу називати його справжнім генієм.

Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756— 1791) народився 27 січня у старовинному містечку Зальцбург в родині талановитого музиканта, композитора і педагога Леопольда Моцарта. Вольфґанґ був сьомою дитиною у сім'ї.

Якось до Моцартів завітав у гості друг. Чотирирічний Вольфґанґ у цей час сидів за столом, тримаючи в руках перо, вмочене разом із пальцями в чорнило.

Гість поцікавився, чим займається малий, а той відповів: «Я пишу концерт для клавесина». Коли батько уважніше придивився до записів, ледь не заплакав. Це був не просто набір нот, а справжній повноцінний твір, який так потім і назвали — Концерт для клавесина.

Отже, у 4 роки Моцарт створив концерт для клавесина. А вже в 6 років Моцарт дав свій перший концерт! Пізніше він разом із батьком і сестрою виступав із концертами в різних містах Європи. У 8 років маленький Амадей написав свою першу симфонію.

Талант Моцарта не залишив байдужим навіть австрійського імператора, який замовив у 12-річного Моцарта оперу. У 14 років Вольфґанґ став академіком Болонської академії (це за умови, що звання академіка надавали лише з 26 років)!



Интернет реклама УБС

Подорожуючи, у Франції Моцарт знайомиться з Алоїзією Вебер. Вона стала першим коханням талановитого композитора. Він навіть мріяв одружитися з нею, але батько Моцарта, дізнавшись про почуття сина, заборонив закоханим зустрічатися, тому що Алоїзія була з бідної сім'ї.

Після подорожі Моцарт повернувся до Зальцбурга та вступив на службу до архієпископа, де йому навіть доводилося прибирати в домі наймача. Обідав композитор із прислугою, грати ж за межами дому йому заборонялося.

Засмучений лихою долею, Моцарт вирушає до Відня. Для нього почався складний період, адже йому доводилось багато працювати, щоб заробити грошей. «Я дуже стомлююся,— писав він у листах до батька,— лягаю о 12-й ночі, а прокидаюсь о 5-й ранку».

У цей час він одружується з Констанцією Вебер, молодшою сестрою Алоїзії, яку він кохав у юні роки. Констанца, життєрадісна, добра, надзвичайно артистична та здібна до музики, підтримує творчі поривання геніального чоловіка.

Кожна людина по-своєму переживає радість і смуток, бадьорість і втому, захват і відчай, але ці почуття однаково доступні та зрозумілі для всіх людей. Ці почуття втілені в музиці і лежать в основі тієї загальнолюдської мови, яка, не потребуючи ніяких перекладів, є зрозумілою для людей усіх національностей.

Послухайте одну історію з життя композитора, як її описав Девід Вейс у книзі «Піднесене й земне».

...Одного разу, коли Вольфґанґ виходив з дому, його перестрів незнайомець. Високий худорлявий чоловік подивився на нього суворо та спитав:

· Ви пан Моцарт?

· Так.— Вольфґанґа неприємно вразила зовнішність незнайомця, його суворість наганяла страху.

· Що вам потрібно?

· Чи не могли б ви написати реквієм?

· Для кого?

· Ім'я має залишитися невідомим.

· Неймовірно! Може, ця людина — посланець самого диявола?

· Це має бути меса за померлим.— Вигляд у незнайомця став зовсім зловісним.— Заупокійна меса.

Вольфґанґу мов снігом сипнуло за шкіру. Він раптом уявив власну смерть і подумав, що незнайомець з'явився попередити про її наближення:

· Реквієм має створюватися у повній таємниці. Жодна людина не має нічого знати...

Незнайомець пішов, а Вольфґанґ ще довго розмірковував про цю зустріч. Чим більше він думав про таємничого незнайомця, згадував його похмурий голос, моторошний погляд, тим імовірнішим здавалося, що ця зловісна постать — провісник смерті...

Замовлення це пригнічувало його і сповнювало забобонним страхом. Він почувався втягнутим у боротьбу між світлом і темрявою. Іноді йому здавалося, що він створює реквієм для самого себе...

Створення «Реквієму» забрало в Моцарта останні сили. Моцарт помер, так і не завершивши свого останнього твору. Геніального композитора було поховано у спільній могилі для бідних...

Незабаром було встановлено, ким був цей таємничий незнайомець. Це був посланець одного багатого графа, який хотів набути слави композитора, але не мав таланту і купував твори в талановитіших за себе авторів. Граф забажав видати скорботний твір Моцарта за власний реквієм, який він нібито написав на спомин про померлу дружину.

«Реквієм» Моцарта — це глибока і мудра трагічна поема про життя і смерть, про долі особистостей і всього людства; це схвильована, зворушлива сповідь людської душі, яка живе між відчаєм і надією, правдива розповідь про її сумніви та страхи. І що особливо важливо, у музиці Моцарта поруч із релігійним смиренням, із готовністю постати перед «вищим судом» клекочуть мужній, пристрасний протест і неприйняття смерті.

Знаменитий «Реквієм» — останній твір Моцарта — став вершиною його творчості. Він створений для чотириголосного хору солістів і оркестру, музика твору вражає надзвичайною виразністю і глибокою людяністю. Бурхлива полум'яна музика «Dies ігае» («День гніву») — другої частини «Реквієму» — малює картини суду, кінця світу. Лунає дуже виразний діалог: невблаганні грізні баси й жалібні репліки інших голосів.


Читайте також:

  1. Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя
  2. ОСНОВНА ЧАСТИНА . Розповідь учителя
  3. ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя
  4. ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя
  5. ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя
  6. ОСНОВНА ЧАСТИНА. Розповідь учителя
  7. Проміжний висновок учителя.
  8. Розповідь викладача.
  9. Розповідь вихователя
  10. Розповідь вчителя
  11. Розповідь з елементами бесіди
  12. Розповідь учителя

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розповідь учителя | Сприйняття творів мистецтва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.