МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Непосмугована м'язова тканинаСполучна тканина має багато перехідних форм. Спільним для і неї групи тканин є наявність добре розвиненої міжклітинної речовини. Усі види сполучної тканини можна поділити на такі групи: власне сполучна тканина і скелетна, або опорна сполучна тканина. До власне сполучної тканини належать такі види: ° пухка волокниста, яка складається з рідко розміщених клітин і міжклітинної речовини у вигляді пластинок і волокон. Волокна бувають: тонкі, прямі, розміщені пучками (колагенові), від яких залежить міцність сполучної тканини і товсті (еластичні), які надають тканині пружності; клітини пухкої сполучної тканини, які мають зірчасту форму, називаються фібробластами; ті, які мають властивість амебоїдного руху — гістіоцитами, або макрофагами (здатні до фагоцитозу) (рис. 14); Щільна волокниста, яка має велику кількість густо переплетених пучків колагенових волокон. З цієї тканини утворені сухожилки, зв’язки . Жирова тканина, у якім відкладаються запасні поживні речовини; розміщена під власне шкірою та навколо деяких органів і захищає їх від механічних пошкоджень (рис. 14). Підшкірна жирова тканина відіграє роль тепло ізолюючого шару; Рис. 14. Жирова тканина: 1 — гістіоцити (макрофаги); 2 — жирові клітини.
о ретикулярна тканина, яка утворює основу кровотворних органів (червоного кісткового мозку, селезінки, лімфатичних вузлів), входить до складу слизової оболонки кишечнику, нирок; складається з клітин, сполучених між собою за допомогою довгих відростків, і особливих волокон—ретикулярних; у ній утворюються клітини рідких тканин. До скелетної, або опорної сполучної тканини належать хрящова і кісткова. Хрящова тканина складається з клітин і щільної міжклітинної речовини. Зустрічаються три різновиди хряща: 1) гіаліновий, який вкриває суглобові поверхні кісток, з нього утворені хрящі гортані (крім надгортанника), трахеї, бронхів та хрящі ребер (рис. 15); 2) волокнистий хрящ, який зустрічається в міжхребцевих і суглобових дисках; 3) еластичний хрящ, який зустрічається у надгортаннику, вушній раковині. Кісткова тканина складається з клітин і твердої міжклітинної речовини, яка має пластинчасту будову (рис. 16). Пластинки побудовані з органічної речовини (осеїну), просоченої мінеральними солями (переважно вуглекислим і фосфорнокислим кальцієм), що забезпечує велику міцність кістки. Усередині кісткових пластинок містяться клітини зірчастої форми — остеоцити, які сполучаються між собою великою кількістю протоплазматичних відростків. Рис. 15. Гіаліновий хрящ: 1 — охрястя; 2 — крайова частина хряща; З — глибші частини хряща.
І.М. Маруненко, Є.О. Неведомська, В.І. Бобрицька Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни Тканини внутрішнього середовища здатні до постійного оновлення і відновлення після ушкоджень, мають найвищу здатність до регенерації. Із віком міжклітинна речовина сполучних тканин містить дедалі менше води і грубішає. Саме з цим пов'язане, зокрема, утворення зморшок у старіючій шкірі. М'язова тканина характеризується здатністю скорочуватись, оскільки в цитоплазмі м'язових волокон є особливі скоротливі нитки - міофібрили. Розрізняють посмуговану (скелетна та серцева) і не посмуговану м'язові тканини. Рис. 16. Кісткова тканина: 1.клітини (а — ядро; б — протоплазма; в — відростки); 2 — міжклітинна речовина. Посмугована м'язова тканина (скелетна) (рис. 17) складається з волокон циліндричної форми (довгих і коротких). Кожне м'язове волокно складається і оболонки (сарколеи), яка оточує саркоплазму з великою кількістю ядер.
У саркоплазмі кожного м'язового волокна міститься велика кількість міофібрил, що складаються із протофібрил, до складу яких входить білок: тонкі протофібрили містять актин, товсті — міозин. Це вони надають м'язам смугастого вигляду, що можна побачити у мікроскоп.
Рис. 17. Посмугована м'язова тканина (зліва): 1 — нервове волокно; 2 — м 'язове волокно. Окремі волокна посмугованої м'язової тканини (справа): І — протоплазма; 2 —ядро.
Оскільки робота м'язового волокна дуже напружена і потребує багато енергії та кисню, то в ньому міститься багато мітохондрій. Ця тканина входить до складу скелетної і мімічної мускулатури, м'язів рота, язика, глотки, гортані, верхньої частини стравоходу, діафрагми. Серцевий м 'яз утворений також з посмугованої тканини, яка має свої особливості будови і функцій (рис. 18). На відміну від скелетної, клітини серцевого м'яза (міокардіоцити) утворюють між собою особливий зв'язок — нексуси (стик зовнішніх мембран), зв'язуючи серцевий м'яз в єдине ціле. Скорочується серцевий м'яз на відміну від скелетного, незалежно від нашої волі. Його робота здійснюється автоматично і регулюється збудженнями, що виникають у самому серці, а також надходять від центральної нервової системи по особливих нервах. рис. 18. Посмугована тканина серцевого м 'яза: 1 — волокно; 2 —ядро.
(рис. 19) складається з клітин веретеноподібної форми з витягнутим ядром і має тонкі міофібрили. Ця тканина утворює м'язи внутрішніх органів — кишечнику, кровоносних судин, селезінки, сечового міхура тощо, діяльність яких відбувається без участі нашої свідомості. Рис.19. Непосмугована м 'язова тканина
Основна структурна і функціональна одиниця нервової тканини — нейрон (рис. 20), це одноядерна клітина, в якій розрізняють тіло і відростки двох типів: дендрити і аксони. Дендрит (від грец. dendron — дерево) — короткий, дуже розгалужений відросток нейрона, по якому збудження проводиться до тіла нервової клітини від рецепторів або інших нервових клітин. Аксон (від грец. axon — вісь) — видовжений відросток нейрона, по якому імпульси надходять від його тіла до інших нейронів або органів. Форми і розміри тіл нейронів істотно різняться, так само, як і тип, кількість і довжина їхніх відростків. Уніполярний нейрон має єдиний відросток, який поділяється на дві гілки одного аксона. Біполярний нейрон має два відростки, а мультиполярний — має багато відростків і локалізується у корі головного мозку.
Рис. 20 Нейрон: А — мультиполярний; Б — уніполярний; В — біполярний; 1 — аксон; 2 — дендрит.
Від однієї клітини може відходити від 1до 1000 дендритів. Довжина аксона може бути від кількох сантиметрів до і 1,5 метри. Аксон може вступати у контакти з багатьма сотнями клітин. Довгі відростки клітин утворюють нервоні волокна, які складаються з осьового циліндра, утвореного цитоплазмою з її нейрофібрилами і двох оболонок. Внутрішня, товща оболонка, яка складається з жироподібної речовини називається мієліновою. Мієлін має жовтуватий колір, а мієлінова оболонка через проміжки рівної довжини переривається, залишаючи відкритими ділянки осьового циліндра. Це вузли нервового волокна (перехвати Ранв'є). Зовнішня оболонка, що складається з плоских клітин, називається шванівською. Більшість нервів, які іннервують тіло (м'язи, зв'язки, сухожилки, окістя кісток), є мієліновими. Немієлінові волокна тонкі, ізольовані один від одного тільки тоненькою безструктурною ендотеліальною оболонкою, зустрічаються переважно в нервах автономної нервової системи. Нейрони нездатні до поділу та розмноження. Другим структурним компонентом нервової тканини єнейроглія.Вона складається із волокон і клітин, що оточують нейрон, і становить більшу частину клітин нервової системи. Нейроглія виконує опорно-трофічну функцію. Нейроглія нездатна до збудження. Основними властивостями нервових клітин є збудливість і провідність. Збудливість проявляється у здатності відповідати на вплив подразника певним видом діяльності. У нейроні внаслідок подразнення виникає підвищення процесів життєдіяльності, яке називається збудженням. Збудження, яке виникло в одному місці, поширюється по всьому нейрону, а потім передається на сусідні нейрони. Ця здатність збудження поширюватись називається провідністю і є характерною властивістю нервової тканини. 5. Орган, система органів, організм Орган — частина тіла, що має певну форму, будову, місце у тілі та виконує одну або кілька функцій. Орган є комплексом тканин, об'єднаних загальною функцією та структурою. Кожен орган побудований з кількох тканин, але одна з них є основною. Складні функції в організмі людини виконуються не одним, а кількома органами, які складають одну систему органів. Система органів — сукупність органів, що взаємопов'язані анатомічно і функціонально. В організмі людини розрізняють такі системи органів: система органів руху (апарат руху, опорно-рухова, кістково-м'язовасистеми), травна, лімфатична, сечостатева, ендокринна (залози внутрішньої секреції), дихання, серцево-судинна, нервова і система органів чуття. Усі органи і системи органів функціонують у тісній взаємодії. Це свідчить про те, що організм — це нерозривне ціле. Отже,організм —це цілісна біологічна система, яка забезпечує всі основні життєві процеси. Системні механізми гомеостазу забезпечуються взаємодією найважливіших регуляторних систем: нервової, ендокринної та імунної.
|
||||||||
|