• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Частини скелета

План

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УШКОДЖЕННЯХ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ

БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ СКЕЛЕТА ЛЮДИНИ.

Лекція 5.

Література

Еволюційний процес

Еволюція опорної системи відбувалася в напрямку диференціації па відділи, що зумовило урізноманітнення функцій. У безхребетних ске­лет є похідним ектодерми, а в хребетних він утворюється з ектодерми і мезодерми.

Цікаво знати, що:

- Маса скелета у новонародженого становить 11 % маси тіла. У міру росту дитини маса її скелета поступово збільшується і в дорослої людини досягає 20% маси тіла.

- Грецький лікар Гіппократ (V ст. до н.е.) описав кістки черепа і дав їм назву.

1. БугаевК.Е., МаркусенкоH.H. та ін. Возрастная физиология. Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", ] 975. — С. 80 82.

2. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов. — М.: Вьісш.шк., 1985. — С. 262-264.

КисельовФ.С. Анатомія і фізіологія дитини зосновами шкільної

гігієни. К : Радянська школа, 1967. С.99 100 ■

IXЧастини скелета.

X Хвороби кісток.

3.Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи.

Основні поняття: опорно-рухова система, скелет, частини ске­лету, гіподинамія, травми, переломи кісток, вивих, розтягнення зв'язок, удар м'яких тканин.

У скелеті людини розрізняють: хребетний стовп, грудну клітку, че­реп, верхні кінцівки з плечовим поясом і нижні кінцівки з тазовим по­ясом (рис. 25).

Хребетний стовп людини складається з 33-34 хребців, між яки­ми лежать хрящові прокладки — міжхребцеві диски, які надають хреб­тові гнучкості.

Кожен між хребцевий диск складається з драглистого ядра і фіброз­ного кільця, утвореного волокнистим хрящем. З віком змінюється висо­та дисків.

У хребетному стовпі розрізняють 7 шийних, 12 грудних, 5 попере­кових, 5 крижових і 4 - 5 куприкових хребців. У дорослої людини кри­жові хребці зростаються в одну кістку — крижі, а куприкові в куприк (рис. 26).

Хребетний стовп займає біля 40% довжини тіла і є основним стриж­нем, опорою. Хребетні отвори усіх хребців утворюючі, хребетний ка­нал, в якому міститься спинний мозок.

Хребець складається з ци­ліндричного тіла, дуги і семи відростків (рис.27). Непарний підпій відросток — остистий і м;іра поперечних відростків є місцями прикріплення зв'язок і м'язів. Дві пари суглобових відростків — верхніх і нижніх — служать для рухомого сполучен­ня (суглоби) з такими відростка­ми хребців, розташованих вище і нижче. Між тілом і дугою хреб­ця є хребетний отвір.

Перший шийний хребець — атлант — складається з пере­дньої і задньої дуг з невелички­ми горбиками посередині (рис. 28). Другий шийний хребець — епістрофей — має над своїм тілом звернений уверх зубовидний відросток, по якому повер­тається вправо і вліво атлант ра­зом з черепом (рис.29). Решта шийних хребців має відносно не­велике тіло, великий хребцевий отвір, роздвоєний на кінці, і отво­ри на поперечних відростках. Грудні хребці мають типову бу­дову, а поперекові відрізняються дуже масивними тілами, їх ко­роткі і товсті остисті відростки відходять від дуги майже гори­зонтально.

(рис. 25) 1 — вісцеральний череп; 2 — мозковий відділ черепа; З хребтовий стовп; 4 — груднина; 5 — ребра; 6 — плечова кістка; 7 — зап 'ясток;

8 — п 'ясток; 9, 17 — фаланги пальців; 10— кульшова кістка; 11 — стегнова кістка: 12 над­колінок; 13 малогомілкова кістка; 14 — великогомілкова кістка; 15 зап­лесне; 16 — плесно; 18 променева кістка; 19 — ліктьова кістка; 20 — ло­патка; 21 ключиця.

Процес окостеніння хребетного стовпа починається у внутрішньоутробному періоді. До 14 років окостенілими є тільки середні частини тіл хребців. Повне окостеніння ок­ремих хребців закінчується до 21-23 років.

До 1,5 року хребетний стовп росте не­рівномірно; від 1,5 до 3 років відносно упов­ільнюється ріст шийних і верхніх грудних хребців, а в 10 років енергійно ростуть по­перекові та нижні грудні хребці.

Рис. 26. Хребетний стовп: І шийні хребці; 2 — грудні хребці;поперекові хребці; 4 крижові хребці (крижова кістка);

5 куприкові хребці (куприкова кістка).

У новонародженої дитини стовп май­же прямий, характерні для дорослої людини вигини тільки намічаються і розвиваються поступово.

Першим (6-7 тиждень) з'являється шийний лордоз (вигин, спрямований опуклі­стю вперед). У цей період дитина починає тримати го­лівку. До 6 місяців, коли ди­тина починає сидіти, утво­рюється грудний кіфоз (ви­гин, спрямований опуклістю назад). Коли дитина починає стояти і ходити, утворюєть­ся поперековий лордоз, з ут­воренням якого центр ваги переміщується назад, перешкоджаючи падінню тіла у вертикально­му положенні. До року є всі вигини хребта.

При швидкому окостенінні скелета після 10-12 років викривлення хребта мо­жуть залишитись на все життя, що нега­тивно вплине на розвиток грудної клітки і па роботу органів дихання, загальний фі­зичний розвиток дитини — на її здоров'я.

Рис. 27. Грудний хребець (вид збоку); 1 — тіло хребця; 2 — нижня реброва ямка; З — нижня хребцева вирізка; 4 нижній суг­лобовий відросток; 5 — остистий відросток; 6 — поперечний відросток; 7 реброва ямка поперечного відростка; 8 верхній суглобо­вий відросток; 9 — верхня хребцева вирізка; 10 - верхня реброва ямка.

Грудна клітка утворює кісткову ос­нову грудної порожнини, в якій містяться легені, серце, стравохід, печінка, дихальне горло і великі судини (рис. 30).

Із 12 пар ребер, що утворюють грудну клітку, 7 пар верхніх назива­ються справжніми, вони переходять у хрящі, якими з'єднуються з груд­ною кісткою.

8,9, 10 пари ребер називаються не­справжніми, їх хрящові кінці з'єднують­ся з хрящем ребра, що знаходиться вище. II і 12 пари ребер хрящів не мають, їх передні кінці вільні.

Рис. 28. Атлант: 1 — поперечний відросток; 2 — задня дуга; 3 — передня дуга; 4 — верхня суглобова ямка на бічній масі.

Груднина — плоска непарна кістка, яка складається з рукоятки (верхня час­тина), тіла (середня частина) і мечоподі­бного відростка. Між цими частинами містяться хрящові прошарки, які до 30 років окостенівають.

Верхній отвір грудної клітки закри­вається в тілі людини трахеєю, стравохо­дом, кровоносними судинами і нервами, що проходять у ній. Нижній отвір зами­кається діафрагмою. Міжреберні про­міжки затягнуті міжреберними м'язами. Так утворюється герметично замкнена грудна порожнина.

Рис. 29. Епістрофей:

1— поперечний відросток;

2— остистий відросток;

З — верхня суглобова поверх­ня;

4 — зубовидний від­росток.

Рис. ЗО. Грудна клітка (вид спереду):

1 — верхній отвір грудної клітки;

2 — ручка груднини;

З — міжреброві

проміжки;

4 — ребровий хрящ;

5 — ме­чоподібний відросток;

6 — нижній

отвір грудної клітки;

7 — підгрудинний кут;

8 — несправжні ребра (VIII - XII);

9 — справжні ребра (І-УІІ);

10 — тіло груднини;

11 — кут груднини.

У перші роки життя і рудна клітка стиснута з боків і має форму конуса, її передні,очадній розмір більший за поперечний. У зв'язку з по­силеним ростом ребер, розвитком легень грудна клітка поступово роз­ширюється, і в 12-13 років вона набуває такої форми, як у дорослої лю­дини. У дорослої людини грудна клітка широка, з переважаючим попе­речним розміром, що пов'язано з вертикальним положенням тіла, при якому нутрощі давлять масою в напрямку, паралельному грудині.

До 12-13 років формування грудної клітки закінчується і вона відрізняється від грудної клітки дорослої людини тільки розмірами. В період статевого дозрівання грудна клітка дуже швидко росте, причому влітку швидше, ніж взимку. Грудна клітка дітей дошкільного і молод­шого шкільного віку дуже еластична і податлива. Тому при тривалій неправильній поставі, а також при сильному стягуванні тіла поясом, можуть статися викривлення грудної клітки і порушення її розвитку. Це, в свою чергу, відіб'ється на розвитку і діяльності легень, серця і вели­ких кровоносних судин, які містяться в грудній порожнині.

Скелет верхньої кінцівки складається з вільної кінцівки — руки і плечового пояса, який з'єднує її з тулубом.

Плечовий пояс утворюють парні кістки - лопатки і ключиці (рис. 31). У верхній частині спини розташовані дві плоскі трикутної форми кістки — лопатки; на чадній поверх ні лопатки є високий міцний гребінь, до якого прикріплюються м'язи. За допомогою суглобів лопатка сполучається з ключицею і плечовою кісткою.Ключиця — довга трубчаста кістка, зігнута подібно до букви Б.

Рис. 31. Пояс верхньої кінцівки: а — лопатка (вид ззаду): І — верхній кут: 2 над остьова ямка: 5 — ость лопатки: 4 — верхній край: 5 дзьобоподібний відросток; 6 — над плечовий відросток; 7 бічний кут; 8. під остьова ямка; 9 — бічний край; 10 нижній кут; 11. при середній край; б — ключиця (вид зверху)

1. груднинна суглобова поверхня; 2 груднинний кінець; 3 — надплечовий кінець.

Скелет верхньої кінцівки складається з плеча, передпліччя і кисті.

Плечова кістка має довге трубчасте тіло з напівкулястою голов­кою на верхньому кінці і блоковидною на нижньому (рис. 32,а). Верхня головка входить у суглобову западину, утворюючи рухомий плечовий суглоб.

Передпліччя складається з ліктьової і променевої кісток (рис.32,б,в). Кістки передпліччя сполучаються з плечовою кісткою і утворюють складний ліктьовий суглоб. Із зап'ястком кістки передпліч­чя утворюють променево-зап'ястковий суглоб еліпсоподібної форми.

Рис. 32. Кістки вільної верхньої кінцівки: а — плечова кістка (вид ззаду): 1 — великий горбок; 2 — ліктьова ямка: З — бічний надвиросток: 4 — блок плечової кістки: 5 — присередній надвиросток; 6 — тіло плечової кістки: 7 — хірургічна шийка: 8 — анатомічна шийка: 9 — головка плечової кістки; б — права променева кістка (вид з внутрішнього боку): І — головка променевої кістки: 2 — міжкістковий край; 3 — тіло променевої кістки; 4 шилоподібний відросток; 5 — горбистість променевої кістки; 6 — шинка променевої кістки; в права ліктьова кістка (вік) повні): І ліктьовий відросток; 2 — блокова вирізка; 3 вінцевий відросток, 4 горбистість ліктьової кістки; 5 — міжкістковий край: 6 — головка ліктьової кістки; 7 шилоподібний відрос­ток; 8 - тіло ліктьової кістки.

У кисті розрізняють зап'ясток, п'ясток і фаланги пальців (рис.33).

До складузап'ястка входить вісім невеличких кісточок, які розм­іщені у два ряди і з'єднані між собою рухомо.П'ясток складається з 5 подібних між собою довгих кісток. Фаланг у кожному пальці по три і лише у великому пальці — два. Кісти зап'ястка утворюють склепіння, повернуте угнутістю до долоні. У новонародженого вони тільки наміча­ються, далі нони поступово розвиваються, і їх стає добре видно в 7 років, а процес їх окостеніння закінчується в 10-13 років. На цей час закінчується окостеніння фаланг пальців.

Рис. 33. Скелет правої кисті (вид з тильної поверхні):

1 — дистильна фаланга; 2 середня фаланга; З — прокси­мальна фаланга; 4 — п п’ясткова кістка V; 5 — гачкувата

кістка; 6 — головчаста кістка; 7 — горохоподібна кістка; 8 — тригранна кістка; 9 — півмісяцева кістка; 10 — човноподібна кістка; 11 — трапеції подібна кістка; 12 — кістка - трапеція; 13 — п п’ясткова кістка.

Читайте також:

1. Будова рухомої частини приладу.
2. В адміністративному праві виділяють загальну, особливу і спеціальну частини.
3. Витяг з Резолюції 1 частини 1 Сесії Генеральної Асамблеї ООН
4. ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
5. Вікові особливості скелета
6. Грудня частини Директорії вступили до Києва, було відновлено УНР.
7. Економічний ризик – це загроза втрат підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появу додаткових витрат у результаті здійснення конкретних видів діяльності.
8. Етап — узгоджуються дві частини балансу. Розрахунок ресурсної частини балансу трудових ресурсів
9. Загальна тенденція динаміки технологічної структури ОФ характеризується поступовим збільшенням їх активної частини.
10. Загальна характеристика прийменника як частини мови.
11. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. ЧАСТИНИ СКЕЛЕТУ І ЇХ РОЗВИТОК
12. Закінченим злочином (ч. 1 ст. 13 КК) визнається діяння, що містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України.

Переглядів: 1500