Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Головний правий бронх

Права легенева артерія

Грудна частина аорти

Часткові бронхи

Ліва легенева артерія

Головний лівий бронх

Роздвоєння трахеї

Стравохід

Хрящі трахеї

Перснеподібний хрящ

Щитоподібний хрящ

 

Дихальні шляхи у дітей значно вужчі, ніж у дорослих. Це сприяє легшому проникненню інфекції в організм дитини. Під час запальних процесів у носі слизова оболонка набухає, внаслідок чого утворюється або ж і зовсім стає неможливим дихання через ніс, тому діти змушені дихати через рот. А це сприяє охолодженню дихальних шляхів аж до легень і проникненню у них мікроорганізмів та частинок пилу.

Носоглотка — верхня частина глотки. Глотка — м'язова трубка, в яку відкривається порожнина носа, рота і гортані. У носоглотку відкри­ваються слухові трубки, які сполучають порожнину глотки з порожни­ною середнього вуха.

Носоглотка у дітей широка і коротка, слухова труба знаходиться низько. Захворювання верхніх ди­хальних шляхів нерідко усклад­нюється запаленням середнього вуха, бо інфекція легко проникає в середнє вухо.

У 4-10 річних дітей утво­рюється так звані аденоїдні розро­щення, тобто розрощення лімфа­тичної тканини у ділянці глотки, а також у носі. Крім mm, аденоїдні розрощення можуть негативно впливати на загальний стін здоров'я і на працездатність дітей.

Із носоглотки повітря попадає в ротоглотку, а потім у гортань.

Гортань розташована у передній частині шиї і зовні її частину видно як підвищення, яке називається кадиком (рис. 50). Скелет гортані утворений кількома хрящами, сполученими між собою суг­лобами, зв'язками, м'язами. Найбільший з них — щитоподібний хрящ. Зверху вхід у гортань покривається надгортанником, який перешкоджає надходженню їжі в гортань і ди­хальні шляхи.

Порожнина гортані вкрита слизовою оболонкою з миготливим еп­ітелієм, яка утворює дві пари складок, що затуляють вхід у гортань під час ковтання. Нижня пара складок вкриває голосові зв'язки, простір між якими називається голосовою щілиною. Під час звичайного дихан­ня голосові зв'язки розслаблені і щілина між ними звужується. Видиху­ване повітря, проходячи через вузьку щілину, примушує коливатися го­лосові зв'язки — виникає звук. Від ступеня натягу голосових зв'язок залежить висота тону і при натягнутих зв'язках звук вищий, при розс­лабленні — нижчий. Крім голосових зв'язок у звукоутворенні беруть участь язик, губи, щоки, порожнина носа, резонатори (глотка та порож­нина рота). У чоловіків голосові зв'язки довші, чим пояснюється більш низький голос.



Интернет реклама УБС

Гортань у дітей коронна, вужча і найінтенсивніше росте в 1-3 роки житія і в період статевого дозрівання.

У 12-14 років у хлопчиків починає рости кадик на місці сполучен­ня пластинок щитоподібного хряща. Пройшовши гортань, повітря попа­дає в трахею.

Трахея — нижній відділ гортані довжиною 10 - 13 см, усередині вона вкрита слизовою оболонкою (рис. 50). Трахея складається із 16- 20 неповних хрящових кілець, з'єднаних між собою зв'язками. Задня стінка трахеї перетинчаста, в ній є гладенькі м'язові волокна, і вона прилягає до стравоходу, що створю« сприятливі умови для проходжен­ня їжі по ньому

На рівні 4-5 грудних хребців трахея поділяється на правий і лівий бронхи, які є головними (рис.50). Вони входять у ворота відповідної легені, де розподіляються на часткові бронхи. Часткові бронхи в леге­нях розгалужуються на дрібніші сегментарні бронхи, які, в свою чер­гу, дихотомічно (кожний на два) розділяються (до 18-го порядку) до часточкових бронхів (діаметр до 1 мм) і закінчуються кінцевими брон­хіолами (0,3-0,5 мм в діаметрі)- Вся система розгалуження бронхів, починаючи від головних і закінчуючи кінцевими бронхіолами, називається бронхіальним деревом.

У новонароджених трахея приблизно 4 см, у 14-15 років — при­близно 7 см. У дітей трахея і бронхи розвиваються поступово. Вони ростуть, в основному, паралельно з ростом тулуба. Просвіт трахей і бронхів у дітей значно вужчий, ніж у дорослих, хрящі їх ще не зміцніли. М'язові еластичні волокна розвинені слабо. Слизова оболонка, що вис­тилає трахею і бронхи, дуже ніжна і багата на кровоносні судини. Тому трахея і бронхи у дітей легше ушкоджуються, ніж у дорослих.

 

 

Рис. 51. Легені: 1 — гортань; 2 — трахеї; З роздвоєння трахеї; 4 — верхівка легені; 5 – реброва поверхня;

6, 18— верхня частка; 7 - коса щілина; 8, 15 — нижня частка; 9- основа лівої легені; 10 - серцева вирізка лівої ле­гені; 11 - хребтова частина лівої легені; 12- передній край легені; 13 — діафрагмальна поверхня правої легені; 14 — нижній край легені; 16 — середня частка правої ле­гені; 17 — горизонтальна щілина.

 

Бронхіоли закінчуються альвеолярними ходами, на стін­ках яких є пухирці — альвеоли, які вкриті густою сіткою крово­носних капілярів, де відбуваєть­ся газообмін. У легенях дорос­лої людини нараховується 300- 700 млн. альвеол, з загальною площею поверхні 60-120 м2. Така величезна поверхня забез­печує велику швидкість газооб­міну в легенях. Легені розташовані в грудній порожнині, по бо­ках серця (рис. 51).

Основними структурно - функціональними одиницями легенів є альвеоли. Альвеоли (від лат. alveolus — міхурець) — мікроскопічні міхурці легенів, де відбувається газообмін між кро­в'ю та вдихуваним повітрям.

У просторі між легенями, який називається середостінням, розміщені трахея, стравохід, зона залоза, серце, великі судини, лімфатичні вузли і деякі нерви.

Права і ліва легеня неоднакові як за розмірами, так і формою. Права легеня складається з трьох часток, ліва з двох. На внутрішній поверхні легень знаходяться ворота легень, через які проходять бронхи, нерви, легеневі артерії, вени, лімфатичні судини. Кожна легеня вкрита серозною оболонкою, яка називається плеврою. У плеври є два листки (вісцеральний і парієтальний). Один щільно зрісся з легенями, другий приріс до грудної клітки. Між листками є щілина, заповнена серозною рідиною. Ця рідина зволожує поверхні плеври, обернені одна до одної, і цим зменшує тертя між ними під час дихальних рухів. Повітря в щілині плеври немає, тиск – негативний – нижчий атмосферного на 6 – 9 мм рт. ст. (0,8 – 1,2 к Па). Тиск в середині легенів дорівнює атмосферному, що забезпечує нормальну функцію легенів: вони не відходять до стінок грудної клітки при вдиху і розтягуються при збільшенні об’єму грудної клітки. Негативний внутрішньо плевральний тиск сприяє збільшенню дихальної поверхні легенів при вдиху, поверненню крові до серця і, таким чином. Покращенню кровообігу та лімфо відтоку.

Легені у дітей розвинені ще недостатньо,альвеоли малі, слабо розвинена в них еластична тканина. Кровонаповнення легень у дітей підвищене. До 3 років у дітей посилено ростуть легені, кількість альвеол до 8 років досягає кількості альвеол дорослої людини. У віці від 3 до 7 років темпи росту знижуються. Після 12 років енергійно ростуть альвеоли. Об’єм легень до 12 років збільшуються в 10 разів, порівняно з об’ємом легенів новонародженого, а до кінця статевого дозрівання – у 20 разів.

 


Читайте також:

  1. БРОНХІАЛЬНА АСТМА
  2. Г. Бронхолегенева ДН Евакуація бронхіального секрету
  3. Головний бухгалтер
  4. Головний бухгалтер
  5. Головний гальмовий циліндр
  6. Головний економіст
  7. Головний етичний орієнтир психолога
  8. Головний «етичний парадокс» психології
  9. ДЕРЖАВА - ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ
  10. Історичний перехід до NGN-головний тренд розвитку сучасних телекомунікацій
  11. Класифікація бронхолітиків




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Будова органів дихання | Дихальні рухи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.