Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Науковий стиль української мови та його підстилі

Науковий стиль обслуговує потреби науки та освіти і своїм завданням має точний виклад наукової інформації. Основними вимогами до творів наукового стилю є передача наукового повідомлення, доведення його істинності, цінності й новизни. Жанрами наукового стилю є монографії, підручники, посібники, статті, реферати, тези, анотації та ін.

Науковий стиль характеризується рядом сталих ознак:

Ø вживання нейтральної лексики, слів у прямому значенні, слів-термінів;

Ø переважне вживання неозначеної форми дієслова з суфіксом ти (досліджувати, аналізувати, впроваджувати) щодо граматичних ознак стилю;

Ø словотворчі особливості: іменники з суфіксами -анн(я), -енн(я), інн(я), наприклад, взаємопроникнення, розуміння, написання; абстрактні іменники з суфіксами -ість (досконалість), -ств(о), -зтв(о), -цтв(о) (новаторство), відносні прикметники з суфіксами -ов-, -н- (двомовний, іменниковий).

У науковому стилі виділяють три підстилі: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний. Окремо іноді виділяється науково-технічний підстиль. Кожен з них має своє конкретне завдання і власні стильові особливості.

Власне науковий стиль покликаний точно, повно, обґрунтовано подавати наукову інформацію. Його призначення - вузьке коло спеціалістів, вчених. Мовні особливості:

Ø насиченість термінами, іншомовними словами;

Ø використання складнопідрядних речень (з підрядними означальними, додатковими, причини, наслідку), безсполучникових речень;

Ø строга логічність, книжність;

Ø використання вставних слів (отже, таким чином, наприклад та ін.);

Ø переважанням розповідних речень, вживання питальних речень при дискусії, полеміці;

Ø прямий порядок слів.

Приклад власне наукового стилю - уривок з тексту монографії Т. Гундорової «Проявлення слова. Дискурс раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація». - Львів: Літопис, 1997. - 297 с.:«Нова естетика, яку по-своєму осмислюють і Бодлер, і Ніцше, базується на ідеї "невинного", або "наївного" сприйняття — існування в "тепер", переживання і ствердження себе "тут" і "зараз", з тією гріховністю, яка існує в "тепер". Нове світопочування Ніцше осмислює через міфологему діонісійського "вічного повернення". А для Бодлера, як стверджує Ж.-П. Сартр, трактуючи французького поета в плані екзистенціалізму, нове переживання реальності постає з афірмації своєї викиненості, самотності у світі — як власного вибору. Цей вибір, покладений в основу творчого переживання дійсності, веде до ілюзіонізму й містифікації, коли власне "я" — немов річ — ставиться в ряд з іншими предметами, а реальність схоплюється лише як образний відблиск власної свідомості, тобто як іmаgе (зображення)».



Интернет реклама УБС

Текст характеризує значна кількість термінів (нова естетика, міфологема, екзистенціалізм, ілюзіонізм), іншомовні слова (іmаgе). Характерне вживання теперішнього часу дієслів в узагальненому значенні, безособових дієслів (осмислює, постає, ставиться, відповідає), віддієслівних іменників -нн(я) (світопочування, переживання). Переважають складні речення (складнопідрядні) із дієприслівниковим (трактуючи...), дієприкметниковим (покладений...) зворотами, вставленими конструкціями (уточнення "немов річ"). Автор робить докладний опис образу нового героя художнього твору, його переконань та внутрішнього світовідчуття.

Науково-популярний стиль покликаний популяризувати надбання різних галузей науки, його мета зацікавити, залучити читача до активної діяльності. Науково-популярний стиль зберігає основні ознаки наукового стилю як логічність викладу, строгість, чіткість композиції, складність та розлогість синтаксичних конструкцій (в тому числі наявність зворотів, вставлених конструкцій тощо), вживання термінів, але поряд з тим цей підстиль має власні мовні особливості:

Ø широке вживання емоційної лексики у вигляді епітетів, метафор, порівнянь, перифраз тощо;

Ø особливістю синтаксичної будови є вживання коротких неускладнених речень, які роблять виклад легким для сприймання;

Ø ослаблена функція доказовості, певні положення подаються у вигляді аксіом, без доведення, обґрунтування, як констатація факту, але при цьому вводиться багата ілюстративність;

Ø широке вживання запитальних речень, відповідь на які розгортається не в наступному реченні, а у всьому наступному викладі.

Приклад тексту науково-популярного стилю з книжки К.Фролової "Цікаве літературознавство" (К.: Освіта, 1991. - 192 с.):

«У художній творчості задум може виникнути на будь-якому поверсі свідомості і потім реалізуватись одночасно на вищих і нижчих поверхах. Ідея в художньому творі виникає як брунька, в якій запрограмоване і листочок, і квітку, і майбутній плід.

Пригадуєш, як виникли задуми "Мертвих душ" і "Ревізора" у М.Гоголя? Сюжети цих творів подарував йому О.Пушкін у вигляді дотепних анекдотів: про скуповування мертвих душ і про приїзд столичного ревізора. Але якби свідомість Гоголя не була насичена, ми б сказали, переобтяжена спостереженнями побуту і моралі дворянства і селян у царській Росії, то навряд чи обидва сюжети були б перетворені у літературний шедевр».

Особливістю тексту є епістолярний виклад твору (у формі листів до уявного адресата - абітурієнтові від викладача), обраний автором для полегшення сприйняття змісту. Для нього лишається характерним чіткість, логічність, послідовність, використання сталих словесних формул, термінології (художня творчість, творчий задум, сюжет, анекдот). У першому абзаці викладено основну думку, в другому наводиться приклад для підтвердження висловленого. У тексті вжито яскраве порівняння ідей з брунькою. Питальне речення і вставні слова, сталі словосполучення (пригадуєш, ми б сказали) використані з метою актуалізації висловлювання.

Науково-навчальний стиль, що займає проміжне місце між власне науковим стилем та науково-популярним, покликаний виконувати навчальну функцію - активізувати логічне мислення читача. Від двох попередніх стилів його відрізняє: з одного боку, менша строгість викладу, менша докладність у посиланнях на джерела, більш спрощена схема доведень, подається загальна (або загальноприйнята) інформація з обмеженим обсягом; з іншого боку, менша художність, більша послідовність у викладі, строгість. На думку дослідників наукового стилю, підручники для середньої школи пишуться в науково-популярному стилі, бо розраховані на специфічну вікову групу, для якої варто кількісно обмежити наукову інформацію та подати її з більшим ілюстративним матеріалом.


Читайте також:

  1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  2. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  3. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  4. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  7. АРХІВИ ТА АРХІВНА СПРАВА ДОБИ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ І ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1917-1920 РР.)
  8. Аудіювання на уроках української мови
  9. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  10. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
  11. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
  12. Братства та їх роль в розвитку української культури.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методика вивчення наукової, навчальної, навчально-методичної літератури | Стилістичні особливості наукового гуманітарного тексту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.