Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Нервового центру — ділянки кори головного мозку, в якій відбувається тонкий аналіз збудження і виникають відчуття.

Таким чином, кожен аналізатор складається з периферичного, про­відникового і центрального відділів (рис. 73). До периферичного відділу

входить рецепторний апарат, до про­відникового — аферентні нейрони і провідні шляхи, до центрального — ділянки кори півкуль великого мозку.

Периферичний відділ аналізато­ра представляютьоргани чуття із закладеними в них рецепторами, за допомогою яких людина пізнає навко­лишнім сні і, одержує інформацію про нього. Вони називаються органами зовнішнього чуття, або екстеро­рецепторами.

Екстерорецептори (від лат. exter — зовнішній, receptor— той, що сприймає) — чутливі утворення, що здійснюють сприйняття подразнень від довкілля. До них належать сприй­маючі клітини сітківки ока, вуха, ре­цептори шкіри (дотику і тиску), органів нюху, смаку.

Рис. 73. Схема аналізаторів: А - слуховий аналізатор; Б — зоровий аналізатор; В — аналізатори руху, вольового відчуття, холоду, тепла, дотику; Г—аналізатор нюху. І рецепторний апарат; 2 провідниковий відділ; 3 — ділянка кори півкуль головного мозку.

 

Інтерорецептори (від лат. interior — внутрішній, receptor — той, піп сприймає) чутливі утворення, що сприймають зміни внутрішнього середовища організму.

Інтерорецептори розташовані в тканинах різних внутрішніх органів (серця, печінки, нирок, кровоносних судин та ін.) і сприймають зміни внутрішнього середовища організму і стан внутрішніх органів. У результаті надходження імпульсів від рецепторів внутрішніх органів відбувається саморегуляція дихання, артеріального тиску, діяльності серця.

Пропріорецептори (від лат. proprius — власний, особливий, той , що сприймає) — чутливі утворення, що сигналізують про положення і рух тіла; містяться в м'язах, суглобах і сприймають скорочення і розтягнення мускулатури.

Таким чином, у людини є такі органи чуття: зору, слуху, відчуття положення тіла в просторі, смаку, нюху, шкірної чутливості, м'язово-суглобове чуття.

За характером взаємодії з подразником рецептори поділяються ми контактні і дистантні, за видом енергії, що трансформується в рецепторах — механорецептори, хеморецептори, фоторецепто­ри та інші.

Контактні рецептори можуть одержати інформацію про плас­кі пості предмета, явища, дістати подразнення тільки мри контакті, безпосередньому стиканні з агентом середовища. Це хеморецепто­ри язика, дотикові рецептори шкіри.

Завдяки дистантним рецепторам можна дістати інформацію на відстані: агент середовища поширює хвильову енергію—світлову, звукову. Саме її і вловлюють дистантні органи чуття, наприклад, око, вухо.

Механорецептори трансформують механічну енергію в енергію перинного збудження (наприклад, рецептори дотику),

хеморецептори — хімічну (рецептори нюху, смаку)

фоторецептори світлову (рецептори органа зору)

терморецептори — теплову (холодові і теплові рецептори шкіри).

Рецептори відрізняються дуже високою збудливістю щодо адекватних подразнень. Специфічні для певного рецептора подразники, до яких він спеціально пристосований у процесі філо- і онтогенезу, назива­ютьсяадекватними. При дії адекватних подразників виникають відчут­тя характерні для певного органа чуття (око сприймає тільки світлові хвилі, але не сприймає запахи, звук).

Крім адекватних, існуютьнеадекватні подразники, які зумовлю­ють тільки примітивні відчуття, властиві певному аналізатору. Наприк­лад, від удару у вухо виникає дзвін у вухах.

Збудливість рецепторів залежить як від стану всього аналізатора, так і від загального стану організму. Найменша різниця в силі двох под­разників одного виду, яка може сприйматись органами чуття, називається порогом розрізнення. Проте більшість імпульсів від рецепторів внут­рішніх органів, досягаючи кори великого мозку, не спричиняє психічних явищ. Такі імпульси називаються субсенсорними: вони нижче порога відчуттів і тому не зумовлюють відчуттів.

Рецептори здатні звикати до сили подразника. Цю властивість на­зиваютьадаптацією при якій зменшується або збільшується чутливість рецепторів. Найбільша швидкість адаптації для рецепторів, які сприймають дотик до шкіри, найменша — для рецепторів м'язів. Найповільніше адаптуються ре­цептори кровоносних судин і легенів, що забезпечує постійну саморегу­ляцію артеріального тиску і дихання. Зумовлена адаптація, насампе­ред, змінами в кіркових відділах аналізаторів, а також процесами, які здійснюються у самих рецепторах.

Провідниковий відділ сенсорних систем складається з доцентро­вих (аферентних) нерпових волокон у складі чутливих нервів та деяких підкіркових утворень (ядер гіпоталамуса, таламуса та ретикулярної формації). У цьому відділі імпульс від рецепторів не тільки проводить­ся, але й кодується та перетворюється.

У центральному відділі аналізатора нервові імпульси набува­ють нових якостей та відображаються у свідомості, у вигляді відчуття. На основі відчуття виникають складніші суб'єктивні образи: сприйман­ня, уявлення.

У дітей органи чуття ще недосконалі і перебувають в процесі розвитку. Найпершими розвиваються органи смаку і нюху, а потім органи дотику. Для удосконалення різних органів чуття у дітей велике значення має правильно поставлене тренування їх в процесі розвитку.


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
  3. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  5. SWOT-аналіз у туризмі
  6. SWOT-аналіз.
  7. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  8. V. Нюховий аналізатор
  9. АВС (XYZ)-аналіз
  10. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  11. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  12. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі




Переглядів: 1284

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення | Порушення зору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.