Вирішення спорів про встановлення земельних сервітутів

Відповідно до пункту 1 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту — це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї ділянки відповідно до статей 99, 100 Земельного кодексу України.

У пункті 2 статті 100 Кодексу визначено, що земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Встановлення і використання земельних сервітутів регулюється також статтею 402 Цивільного кодексу України, якою визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо укладання договору сервітуту чи його умов, чи власник земельної ділянки відмовив у встановленні сервітуту, зацікавлена сторона може звернутися до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту за рішенням суду.

Таким чином, при розгляді спору щодо встановлення земельного сервітуту на вирішення суду виносяться, зокрема, питання:

· використання земельної ділянки, яка належить позивачу, неможливе без обтяжень сервітутом сусідньої земельної ділянки;

· сервітут, який встановлюється, є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений;

· чи будуть завдані збитки власнику земельної ділянки встановленням сервітуту.

Якщо судом буде встановлено, що сервітутом будуть спричинені збитки, то необхідно суду визначити розміри збитків, які підлягають відшкодуванню, і зобов'язати особу, в чиїх інтересах встановлюється сервітут, відшкодувати ці збитки.

Крім того, встановлення сервітуту повинно відповідати цільовому призначенню земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут. Сервітут не встановлюється у випадках, коли він унеможливлює використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Судове рішення повинно містити всі вимоги щодо змісту права користування чужою земельною ділянкою (сервітуту): визначена загальна площа земельної ділянки, яка буде обтяжена сервітутом, її межі відповідно до кадастрового плану земельної ділянки.

Земельний кодекс передбачає платне і безоплатне користування чужою земельною ділянкою, отже, судом повинна бути вивчена можливість і необхідність встановлення платності сервітуту.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України сервітути можуть бути постійними і строковими. Якщо встановлюється строковий сервітут, то судом повинен бути визначений термін його дії. Якщо термін не буде зазначено, то право, що виникає на підставі такого договору, матиме безстроковий характер.

Земельний сервітут, встановлений за рішенням суду щодо земельної ділянки, яка належить на праві власності, підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації земельних ділянок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перехід права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно. Відшкодування збитків	\|	Оскарження рішень і дій органів місцевого самоврядування та органів державної влади

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.