МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Ілюстрації, таблиці, формулиІлюстрація – це графічне зображення у вигляді фотографії, креслень, схем, графіків, карт, які додатково пояснюють або доповнюють текст. Ілюстрації необхідно подавати у дипломної роботи магістра безпосередньо після тексту (у тексті), де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. В текстовій частині ілюстрації повинні виділятися з двох сторін вільними рядками. Ілюстраціїдипломної роботи магістра повинні мати найменування, номер і позначатися словом «Рис.» та нумеруватися послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією симетрично тексту (Додаток 9 ). Для компактності, наочності та порівняльності цифровий матеріал доцільно подавати у вигляді таблиці. Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. Перед відповідним заголовком таблиці розміщують надпис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад, «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею, після слова і номера таблиці симетрично тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2». При цьому під головкою таблиці розміщується рядок з номерами граф, які переносяться на «Продовження». Зовнішню нижню границю таблиці, що переноситься, роблять невидимою. (Додаток 10, 11) Крім цього, таблиця, як правило, містить назви і номери граф, назви рядків і цифровий матеріал, що розміщується на перетині граф і рядків. Якщо показники таблиці мають єдину одиницю виміру, то її можна винести над таблицею, після коми у її назві. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком та із великих – якщо вони є самостійними. Цифри в графах повинні бути записані так, щоб розряди цифр збігалися (одиниці під одиницями, десятки під десятками, сотні тощо). За відсутності цифр у окремих клітинках таблиці замість них проставляється риска. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту дипломної роботи магістра або з поворотом за годинниковою стрілкою. В текстовій частині таблиці повинні виділятися з двох сторін вільними рядками. Формула – це комбінація математичних знаків, яка застосовується для схематичного зображення розрахунку окремого показника. У формулі мають бути використані букви лише одного алфавіту (українського, російського, латинського тощо); не допускається використання букв різних алфавітів. Дужки у формулах застосовуються у відповідному порядку, спочатку – круглі, потім – фігурні, прямі, і нарешті – кутові. Формули нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати знового рядка. Перший рядок починається зі слова «де» без двокрапки, потім символ, риска і пояснення (Додаток 12). Номер формул при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (÷). Формулу розміщують симетрично до тексту. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Читайте також:
|
||||||||
|