Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей

З появою грошей відбувся поділ загальної маси товарів:

· на рядовий товар, який відбиває реальну споживну вартість і задовольняє різноманітні потреби споживачів;

· товар, який виконує роль грошей і споживна вартість якого зводиться до виміру вартості вироблених товарів і послуг.

І рядові товари, і гроші однаковою мірою є товари, оскільки їхні речові форми є носіями товарних відносин, і різняться вони лише споживними вартостями. Гроші — кількість товарів і послуг у грошовому виразі, і не має значення, що є їх речовим носієм: золото, паперові знаки, безготівкові (розрахункові) гроші або електромагнітні картки. Отож головне — не їхній речовий носій, а те, яку кількість праці відбиває певна сума грошей.

Проведення аналізу міжринкової взаємодії товарів і грошей вимагає поєднання даних відомчої банківської статистики (НБУ) та даних Державного комітету статистики України.

Оскільки вартість рядових товарів вимірюється грошовими одиницями, а грошові одиниці є еквівалентом вартості товарів і послуг у грошовому виразі (сумі їх цін), то міжринкова взаємодія товарного і грошового ринків виявляється у внутрішньому, причинно-наслідковому взаємозв’язку за відомим з економічної теорії рівнянням обміну:

де М — кількість грошей в обігу;

О — оборот грошей, або середньорічна кількість разів використання грошової одиниці на придбання товарів і послуг;

Q — кількість кінцевих товарів і послуг;

Р — середньозважений рівень цін кінцевих товарів і послуг,

або Q · P — номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП).

ВВП не є реальним продуктом, це розрахунковий показник або балансувальна стаття, яка характеризує вартість кінцевих товарів і послуг у СНР, тому і ціна ВВП не є реальною ціною. Для показника цін ВВП вживають термін “дефлятор”, який є аналітичною конструкцією у вигляді індексу (І).

інфляція — суто монетарний феномен, хоча в економічній літературі існують і інші погляди. Головним фактором інфляції, як правило, є дефіцит бюджету, який фінансується за наявних умов шляхом монетизації дефіциту бюджету Національним банком. Бюджетний дефіцит майже завжди дуже важко усунути як із політичних, так і зі структурних причин. Зменшення чи ліквідація дефіциту передбачає зменшення урядових витрат і/або збільшення податків, але обидва ці шляхи політично непопулярні. Крім того, країни з неефективною податковою та корумпованою економічною системами, як правило, характеризуються масовими ухиленнями від податків, значним тіньовим сектором економіки, потужним фінансовим та політичним лобі тощо. Можна з не меншою мірою істини стверджувати і те, що інфляція є фіскальним феноменом, адже незабезпечені гроші — це відбиття поганої фіскальної, а не монетраної політики. Тому таким країнам потрібні досягнення у структурних та фіскальних реформах (ефективна приватизація, обмеження державних витрат і податкового тиску), що може бути наслідком лише продуманої і виваженої макроекономічної політики, яка забезпечить низьку інфляцію, економічне зростання і добробут населення.

Ціна і маса грошей — похідні величини, які змінюються залежно від еталону вимірювання вартості товарів в одиницях витраченого часу. Штучне збільшення маси грошей призводить до зменшення вартості грошової одиниці і підвищення цін. І, навпаки, у разі штучного підвищення цін вартість товарів і послуг вимірюється меншою вартістю грошової одиниці. Таке підвищення цін потребує штучного збільшення грошової маси. У першому випадку причиною інфляції є емісія грошей, а зростання цін — її наслідок. У другому випадку, навпаки, причиною інфляції є підвищення цін, а емісія грошей — наслідок інфляції. І лише органічна єдність між вартістю, ціною і масою грошей забезпечує стабільність грошової одиниці.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність рівняння макроекономічних реалізованих попиту і пропозиції.

2. Побудуйте модель товарного ринку.

3. Розкрийте сутність методу товарних потоків, який використовується на макро- і мікрорівнях.

4. Наведіть методику розрахунку мультиплікатора та супермультиплікатора нагромадження (доходу).

5. Наведіть рівняння обміну та розкрийте наслідки міжринкової взаємодії товарів і грошей.

Тлумачний словник

Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу у підприємства, використовувані на купівлю факторів виробництва (праці, капіталу).

Валові інвестиції складаються з амортизаційних відрахувань та чистих інвестицій.

Прямі інвестиції являють собою вкладення підприємницького капіталу у виробництво матеріальних та інших цінностей.

Портфельні інвестиції — вкладення капіталу в акції та інші цінні папери, надання міжбанківських кредитів, кредитів підприємствам. Портфельні інвестиції на відміну від прямих інвестицій не дають права контролю за господарською діяльністю підприємства.

Репатріація капіталів (від пізньолат. repatriatio — повернення на батьківщину) — ввезення капіталу в країну, з якої він раніше був вивезений. Здійснюється за формою або реінвестицій, або повернення виручки від реалізації товарів і послуг за кордоном. Коли очікується ревальвація національної валюти, репатріація капіталів прискорюється, а у протилежному випадку — уповільнюється.

Ревальвація національної валюти (від лат. re –– підвищення і valeo — мати значення) — підвищення курсу національної валюти щодо валют інших країн. Ревальвація вигідна імпортерам товарів та послуг і експортерам капіталів, але не вигідна експортерам товарів та послуг, оскільки призводить до зменшення їхнього виторгу в національній валюті. Ревальвація може призвести до збільшення притоку закордонних короткострокових капіталів (кредитів).

Девальвація національної валюти (від лат. de — зворотний рух і valeo — мати значення) — зниження офіційного курсу національної валюти щодо іноземних валют, а також щодо міжнародних валютних розрахункових одиниць (СДР, євро). З переходом до плаваючого валютного курсу девальвація на ринку відбувається стихійно. В європейській валютній системі, що ґрунтується на коливанні 12 валют в межах ±2,25 %, а з 1993 року ±1,5 % періодично проводяться офіційні девальвація і ревальвація. Країни-члени Міжнародного валютного фонду повинні повідомляти МВФ про заплановану девальвацію своїх валют у розмірі менш як 10 % і отримувати від нього офіційний попередній дозвіл у разі девальвації понад 10 %.

Мультиплікатор нагромадження характеризує приріст національного доходу на одну гривню приросту інвестицій. Саме коливання інвестицій є першопричиною змін обсягів виробництва і доходу.

Коефіцієнт переведення вартості товарів і послуг в одиницях часу — це співвідношення вартості товарів і послуг в одиницях робочого часу (відпрацьовано млн людино-год.) до вартості товарів і послуг в ринкових цінах (ВВП).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мультиплікатор нагромадження або доходу	\|	Методологічні основи статистики цін

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.