Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Проектування в соціальній сфері. Основи проектування власного професійного майбутнього.

 

Професійне самовизначення — це самостійний стійкий, осмислений вибір майбутніх професій.

Професійне самовизначення є початком професійного розвитку особистості.

Обираючи майбутню професію, кожна молода людина повинна чітко, усвідомлено й самокритично визначатись, якою їй потрібно бути, щоб оволодіти певною професією. Значну роль у процесі професійного самовизначення віді­грає особисте Я, що має дві складові: Я-реальне, і Я-ідеальне.

Я-реальне має якості, які в людині є. Я-ідеальне — це якості, які люди­на хотіла б мати. Я-реальне постійно порівнюється з Я-ідеальне; різниця між ними є незначною для самовиховання. Якщо вимоги майбутньої професії пере­важно збігаються з Я-ідеальним людини, то процес професійного самовизна­чення йтиме інтенсивно і результативно. Тоді, коли Я-ідеальне не збігається з Я-реальним, то слід скорегувати Я-ідеальне, або відмовитися від професійного і вибору.

Якщо людина вважає, що вона не може опанувати комп'ютерну техніку, то їй потрібно змінити думку про себе і поглибити знання з комп'ютеризації й інформатики, або відмовитись від кар'єри програмувальника.

Ситуація вибору професії.

Професійна діяльність — це діяльність людини в межах своєї професії; спе­ціальності в певній галузі виробництва. Успіх у роботі безпосередньо залежить від того, наскільки людина готова до своєї професійної діяльності. Професійна діяльність завжди переслідує певну мету і передбачає виконання конкретних завдань.

Ціль професійної діяльності передбачає результат розвитку особистості, її життєдіяльності.

Завдання професійної діяльності — це стан досягнення певних цілей.

Наприклад, ціль педагогічної діяльності — це забезпечення для молоді певного рівня освіти (початкового, середнього, професійного, вищого).

Завдання педагогічної діяльності — навчання, виховання й розвиток осо­бистості.

Основні функції професійної діяльності:

1 створення матеріальних і духовних благ;

2 отримання засобів для життя;

3 сприяння загальному і професійному розвиткові людини.

Професійна діяльність характеризується певними умовами (обставинами, умови роботи і відпочинку, об'єктом і предметом праці). Щоб оволодіти певною професією, слід здобути знання з цієї професії і набути певний досвід роботи за цією професією. Тимчасову роботу без ґрунтовних теоретичних знань не можна вважати професійною діяльністю.

Ми не можемо називати професіоналом людину, яка обрізає дерева у своє­му садку. Ця людина не займається професійною діяльністю. Вона може пра­вильно обрізати дерева, а може і зашкодити садові. Втім, ця робота буде вико­нана краще, якщо за неї візьметься садівник-професіонал.

Професійна діяльність з'явилася разом з виникненням товарно-грошових відносин.

Раніше (у натуральному господарстві) отримані продукти йшли тільки на задоволення власних потреб. Це відбувалось тому, що не було розділення пра­ці. Кожна людина робила все потроху, але дуже добре робити не вміла нічого.

Розвиток професійної діяльності викликав розподіл праці. Професійна ді­яльність вимагає від особистості певних якостей, необхідних у конкретній про­фесії. Оволодіння професійними навиками залежить здебільшого від вибору професії і професійної спрямованості. Проте в кожній професійній діяльності є певні обмеження з огляду на стан здоров'я.

Професійна діяльність тісно пов'язана з технологічною культурою, тому, чим вищий рівень технологічної культури, тим успішніша професійна діяль­ність.

Сфери професійної діяльності людини.

За результатами трудової діяльності розрізняють дві сфери економіки:

– сферу матеріального виробництва;

– невиробничу сферу.

У сфері матеріального виробництва отримують два основні продукти: засо­би виробництва і предмети споживання.

Невиробнича сфера — це галузі і види професійної діяльності з обслугову­вання населення, інших галузей економіки і управління.

Сфера матеріальноговиробництваіневиробничасфератісновзаємозв'язані. Стан і розвиток невиробничої сфери активно впливає на соціально-економічний прогрес і є найважливішим його показником.

У міру соціально-економічного розвитку суспільства кількість працівни­ків у сфері матеріального виробництва зменшується, а в невиробничій — збіль­шується.

Сфера матеріального виробництва. Невиробнича сфера.

Сфери професійної діяльності можна класифікувати за предметами праці (на що саме спрямована людська праця). Тут виокремлюють п'ять сфер:

♦ людина—природа;

♦ людина—техніка;

♦ людина—знакові системи;

♦ людина—людина;

♦ людина—художній образ.

Людина-природа

Предмет праці: ґрунт, вода, ліс, атмосфера, насіння, рослини, тварини, мі­кроорганізми, корисні копалини.

Галузі праці: рослинництво, тваринництво, лісове господарство, мікробі­ологія.

Професійно-важливі якості: любов до тварин, рослин; спостережливість; вміння спостерігати зміну природних явищ; точність рухів; терплячість і на­полегливість; оперативне наглядно-образне мислення; фізична витривалість.

Людина-техніка

Предмет праці: машини, механізми, технічні системи, агрегати.

Об'єкти праці: техніка, прилади, обладнання, апарати, ґрунти, гірські по­роди, деревина, пластмаси, будівельні матеріали, тканини, сільськогосподар­ська продукція, енергія.

Галузі праці: обробка ґрунтів, добування та обробка гірських порід, оброб­ка матеріалів, збирання і налагодження техніки, споруди і будинки, перероб­ка сільськогосподарської продукції.

Професійно важливі якості: любов до техніки, технічне мислення, коорди­нація рухів, швидкість реакції, технічний слух, схильність до технічної твор­чості.

Людина-знакові системи

Предмет праці: знаки, символи, формули, слова, цифри, тексти, коди.

Об'єкти праці: ЕОМ, індикатори, друкарські машини, вимірювальні при­строї, рисунки, схеми, графіки, креслення, ноти, карти, гроші, фотографії, письмова і усна мова, документи.

Галузі праці: створення й оформлення документів, аналіз і переклад тек­сту, діловодство, зв'язок, бухгалтерія, фінанси, економіка, банківська справа, поліграфія, картографія, геодезія, креслення, конструювання, музейна й ар­хівна справа, статистика, робота на ПК.

Професійно важливі якості: зорове сприйняття й аналіз, оперативна пам'ять, логічне мислення, здоровий опорно-руховий апарат, концентрування уваги, координація рухів, емоційна стійкість.

Людина-людина

Предмет праці: люди, колективи, групи людей.

Об'єкти праці: методи, засоби, умови виховання, обслуговування та керу­вання людьми.

Галузі праці: керування людьми, навчання і виховання, медичне, соці­ально-побутове, інформаційне обслуговування людей.

Професійно важливі якості: любов до людей, спостережливість, винахід­ливість, чесність, чуйність, емоційна стійкість, організаторські здібності.

Людина-художній образ

Предмет праці: художній образ і закономірності його створення. Об'єкти праці: фарби, ноти, букви, слова, художня мова, пластика тіла, матеріали.

Галузі праці: декоративно-прикладне мистецтво, скульптура, фотографія, музичне, хореографічне мистецтво, архітектура, література, телебачення.

Професійно важливі якості: твори, образне мислення, образна пам'ять, спостережливість, художній смак, художні здібності.

Сфери професійної діяльності можна також класифікувати за цілями праці.

– гностичні, пов'язані з пізнавальною працею (контролер, водій);

– перетворювальні, пов'язані з активним перетворенням якостей предметів (будівельних, сільськогосподарських);

– пошукові, пов'язані з пошуком найкращого варіанту вирішення завдання (програмувальний, науковець, конструктор).

За засобами праці професії поділяються на:

– ручну працю;

– механізовану працю;

– автоматизовану працю;

– працю з використанням функціональних особливостей людини (голосу, сили, пластики тіла).

За умовами праці професії розділяють на:

– працю на відкритому повітря (лісник, робітник сільського господарства);

– працю в нормальних побутових умовах (будівельник);

– працю в незвичайних умовах (під землею, водою);

– працю з підводною матеріальною і моральною відповідальністю за життя, здоров'я, виховання людей (військовий командир, лікар, машиніст елек- тропотягу, пілот літака).

Але, яку б ви професію не обрали, потрібно прагнути її виконувати добро­совісно, постійно підвищуючи свій професійний рівень.

З життєвого досвіду вам відомо, що одну і ту саму роботу можна зробити по-різному.

Одна людина виконує роботу якісно, швидко й отримує ще й моральне за­доволення від якісно і швидко зробленої роботи. Інша людина витратить бага­то часу, втомиться, знервується, і робота буде зроблена неякісно. Це виникає тому, що кожна людина по-різному ставиться до своєї праці, її організації, планування, використання різних технологій, техніки безпеки, ставлення до роботи — це все складає культуру праці.

Культура праці включає технологічну дисципліну, раціональну організа­цію робочого місця, дотримання безпеки праці і виробничої естетики, береж­ливе ставлення до обладнання, матеріалів, енергії, вміння аналізувати еконо­мічну ефективність своєї праці.

У процесі професійної діяльності відбувається професійне становлення особистості.

Професійне становлення особистості — це процес формування ставлення до професії, ступінь емоційно-особистісного входження в професію, накопичення досвіду практичної діяльності, професійне вдосконалення й набуття майстер­ності. Так коротко можна схарактеризувати етапи професійного становлення.

До закінчення середньої школи молода людина повинна визначитись з ви­бором професії. Потім формується професійна компетентність.

Професійна компетентність — це оволодіння глибокими і ґрунтовними знаннями, вільне володіння ними, повна відповідність людини її професії, що дає змогу їй сприймати свою працю як радість, отримувати задоволення від виконаної роботи.

Професійна компетентність — високий рівень професійних знань і вмінь, діловитість, вихованість і реальна самооцінка. Професійна компетентність за-

Еіпапи професійного становлення

Малюнок 6.1 – Етапи професійної майстерності

Залежить від рівня теоретичних знань і практичних умінь, а також технологічної культури.

Професійна майстерність — найвищий рівень оволодіння професійною ді­яльністю. Професійна майстерність — це не тільки професійні навички, вмін­ня і знання.

Процес оволодіння професією також є процесом формування особистості людини, її інтересів, духовних цінностей, ідеалів. Високий рівень технологічної культури, професійна мобільність, самостійність, постійне прагнення вдоско­налення, творчий підхід до праці зміцнюють і розвивають професійну майстер­ність. Професійна майстерність тісно пов'язана з професійною творчістю. Най­краще професійна творчість проявляється у винахідництві та раціоналізації.

Професійна творчість — це створення людиною чогось нового, неповторно­го, оригінального під час професійної діяльності.

Професійне становлення є складовою професійної кар'єри. Професійна кар'єра — досягнення людиною успіху в професійній діяль­ності.

Поняття «професійна кар'єра» включає професійний ріст, майстерність, високу оплату праці, поліпшення житлових і побутових умов, підвищення по службі, отримання свободи в своїх рішеннях, відповідну оцінку своїх заслуг, особисте задоволення професійною діяльністю.

Питання для контролю знань

1 Що означає «професійне самовизначення» в житті молодої людини?

2 Назвіть основні функції професійної діяльності?

3 Які ви знаєте сфери професійної діяльності людини? Охарактеризуйте їх.

4 Розкрийте поняття «культура праці»?

5 Як відбувається професійне становлення особистості?

6 Як ви бачите своє професійне майбутнє? Чому саме так?

 



Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. I. Фізичні основи механіки
  3. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  4. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
  5. VII. Етап проектування
  6. VII. Етап проектування
  7. VІII. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
  8. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
  9. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
  10. АКУСТИКА. ЕЛЕМЕНТИ ФІЗИКИ СЛУХУ. ОСНОВИ АУДІОМЕТРІЇ
  11. Аналіз вихідних даних і постановка задач на курсове проектування
  12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.




Переглядів: 4857

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Портфоліо в професійній діяльності людини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.