Дієздатність, правоздатність, деліктоздатність, право- суб’єктність, юридичні факти.

1. Поясніть поняття дієздатність, правоздатність, деліктоздатність, правосуб’єктність, юридичні факти.

2. Порівняйте

А правоздатність і дієздатність Б юридичні дії та події В юридичні та фізичні особи Г загальну, галузеву та спеціальну дієздатність

3. Наведіть приклади юридичних фактів, що вам траплялися в житті. 4*. Висловіть свою думку щодо доцільності зниження (або підвищення) віку набуття особою повної дієздатності.

§ 29. Правосвідомість

1. Поняття та види правосвідомості.

Людина — свідома істота. У своєму житті вона сприймає навколишній світ, оцінює його, виробляє власні погляди на все,тцо її оточує, з чим вона має справу. Не є винятком і право, правовідносини, правові норми.Сукупність ідей, теорій, відчуттів, емоцій, поглядів тощо, у яких відображається ставлення людини, соціальної групи, суспільства в цілому до існуючого або бажаного права, форм і методів правового регулювання, називають правосвідомістю.

Правосвідомість є лише однією з форм суспільної свідомості, вона існує разом із політичною, моральною, релігійною свідомістю та взаємодіє з ними. Правосвідомість відтворює життя суспільства й формується ним. Саме тому вона обумовлена рівнем соціально- економічного розвитку, особливостями історичного розвитку, рівнем культури суспільства. Правосвідомість включає різноманітні елементи — ідеї, теорії, почуття, емоції, погляди та інші компоненти. Носіями правосвідомості є різні суб’єкти права й різні соціальні групи. Вона суттєво впливає на дії суб’єктів права в певних ситуаціях, орієнтує їх у різноманітних правових ситуаціях, допомагає їм робити вибір, обирати варіанти поведінки.

Визначають декілька видів правосвідомості. Передусім можна розрізнити види правосвідомості залежно від її носія. Адже певну правову свідомість має кожна людина — це буде індивідуальна правосвідомість. Свої погляди на право має й кожна соціальна група — розуміння й ставлення до права учнів молодшої школи та старшокласників буде відрізнятися, так само неоднаковим буде ставлення до права професійних юристів і представників інших професій. Іноді суттєво відрізняється правосвідомість представників різних регіонів держави, різних національних або релігійних груп тощо. Такий вид правосвідомості називають груповим. Однак при всій різниці правової свідомості представників різних соціальних груп у будь-якій державі поступово формується правосвідомість, яка характерна для більшості населення держави. Правосвідомість, яка притаманна більшості населення певної держави, називають масовою (суспільною) свідомістю.

Крім цього, правосвідомість поділяють на звичайну (повсякденну), професійну (спеціалізовану) та наукову (теоретичну). Звичайна правосвідомість характерна для більшості населення. Вона формується під впливом повсякденного життя людей, які не пов’язані професійно з правом, не мають спеціальної юридичної освіти. Для осіб, які мають більш високий рівень професійної підготовки в галузі права, достатній професійний досвід у цій галузі, передусім юристів-практиків, характерним є професійний рівень правосвідомості. Вони володіють достатнім рівнем знань про право, а також досвід застосування цих знань у повсякденному житті. Існує ще один рівень правосвідомості — науковий (або теоретичний), який притаманний для спеціалістів-науковців у галузі права, які ведуть наукові дослідження, професійно вивчають право. їхні дослідження стають основою для подальшого розвитку права, а іноді впливають і на формування інших рівнів правосвідомості.

2. Структура правосвідомості.

Правосвідомість є досить складним явищем, яке має певну структуру.

Правова ідеологія — це сукупність правових поглядів, ідей, ідеалів, принципів, понять, які засновані на певному соціальному досвіді й наукових знаннях і можуть бути закріплені в діючій системі права й законодавства. Так, до правової ідеології належать принципи права в цілому й окремих його галузей; поняття, якими користуються правознавці; теорії, які покладено в основу системи правових норм. При цьому більшість елементів правової ідеології закріплюють у правових нормах.

Правова психологія включає почуття, емоції, настрої, які людина, суспільство відчуває щодо правових норм, правових відносин, інших явищ правового життя суспільства. Хоча правова психологія безпосередньо не закріплена в правових нормах, вона може впливати на розвиток правової системи. Так, саме під впливом настроїв суспільства було прийнято рішення про посилення відповідальності за торгівлю людьми, більшість населення схвально сприйняла прийняті рішення про боротьбу з курінням, про запровадження більш жорстких санкцій щодо порушників Правил дорожнього руху.

Між цими двома компонентами правосвідомості виникає взаємний вплив. Правова ідеологія дає певні орієнтири для правової психології, саме її складові — теорії, ідеї, принципи — стають об’єктом оцінювання з боку правової психології. У свою чергу, правова психологія значною мірою визначає напрям і шляхи розвитку правової ідеології.

3. Правова культура.

Правова культура — система духовних і матеріальних цінностей у сфері функціонування права. При цьому необхідно зазначити, що потрібно розрізнятиправову культуру особистості й правову культуру суспільства.

Правова культура особистості включає знання, уміння, навички, емоції та проявляється в правомірній діяльності й поведінці особи.

Показниками правової культури особи є передусім знання та розуміння права. Також правову культуру визначає повага до права, яка базується на власному переконанні особи. Виявом культури є правова активність особи, а також звичка діяти відповідно до норм права.

Правова культура суспільства визначається рівнем правосвідомості громадян і посадових осіб, рівнем їхнього переконання в необхідності діяти відповідно до вимог правових норм. Однак правова культура суспільства визначається не лише правосвідомістю окремих осіб, а й рівнем досконалості законодавства держави, тим, наскільки воно досконале, справедливе, науково обґрунтоване. Правова культура визначається також рівнем законності та правопорядку, який існує в державі, рівнем й ефективністю роботи правоохоронних органів.

Так само, як і в правосвідомості, визначають два рівні правової культури. Один рівень правової культури — звичайний, який притаманний для більшості населення. Він обмежується загальними знаннями про право та його норми. Другий — професійний рівень. Він виникає в людей, які професійно займаються правом, — юристів. їм властиві більш глибокі й упорядковані знання в галузі права.

Систему заходів, які здійснюють державні та недержавні органи й організації, спрямовані на формування в громадян належного рівня правосвідомості й правової культури, називають правовим вихованням. Для реалізації завдань правового виховання
використовують засоби масової інформації — статті в газетах і журналах, телевізійні та радіопередачі, спеціальні сайти в мережі Інтернет. Виходить друком чимало юридичної літератури для різних категорій населення — від дітей до професійних юристів. Працівники правоохоронних органів, інші юристи зустрічаються з населенням, насамперед із молоддю, знайомлячи зі своєю роботою, з нормами права тощо.

Важливою складовою правового виховання є правова освіта, що має забезпечити ознайомлення громадян з основами законодавства відповідної держави, їхніми правами й обов’язками, порядком їх використання та захисту. При цьому треба зазначити, що в Україні правова освіта здійснюється відповідно до Національної програми правової освіти населення, затвердженої Указом Президента України. З метою виконання завдань правової освіти в школах запроваджено вивчення правознавства, проводять різноманітні заходи — олімпіади, турніри, конкурси. Заходи з правової освіти проводять навіть у дошкільних навчальних закладах.

У будь-якому суспільстві формується правова свідомість. Залежно від носія, розрізняють індивідуальну, групову й суспільну правосвідомість. Правосвідомість може мати побутовий, професійний та науковий рівень.

Елементами правосвідомості є правова ідеологія та правова психологія, які розкривають різні види свідомості.

З метою формування високої правосвідомості, правової культури в державі створено систему правового виховання, складовою якого є правова освіта.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правова система, правова сім’я.	\|	Правова свідомість, правова культура, правова ідеологія, правова психологія.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.