Історія та культура Туреччини

Традиційна культура Туреччини налічує більше 900 років. Це країна з дуже багатою історією. Поступовий перехід від Візантії до Османської імперії, пізніше – до Туреччини, викував традиції, звичаї, культуру, протилежну європейському народу. Історія та культура турецького народу найкраще відображається в пам’ятках що знаходяться у музеях, які покликані зберігати та популяризувати їх.

Вступ

Київ 2013

Керівник – Андрес А.О.

Групи МС-30

Вишневська О. О.

МУЗЕЙНА СПРАВА У ТУРЕЧЧИНІ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ І МУЗЕЄЗНАВСТВА

Виконала:

Студентка ІІІ-го курсу,

План

Вступ……………………………………………………………………3

1. Історія та культура Туреччини……………………………………..4

2. Передумови створення музеїв……………………………………....6

3. Перші музеї та розвиток музейної мережі………………………....8

4. Туризм в країні………………………………………………………11

5. Участь у міжнародних організаціях………………………………..13

6. Сучасний стан та проблеми музейної справи Туреччини…………14

Висновок………………………………………………………………....16

Список використаних джерел…………………………………………..17

У даній доповіді дана спроба висвітлити розвиток музейної справи Туреччини від появи першого музею і до наших днів.

Об’єктом дослідження є музеї Туреччини.

Предметом дослідження стала музейна справа Туреччини від кінця ХІХ століття і до сьогодення.

Туреччина - розташована одночасно в Європі та Азії. Більша частина території країни - Анатолія - належить Азії, і тільки її невеличка частина, крайній південний схід Балканського півострова, - Європі. Мармурове море і протока Босфор розділяють обидві частини країни. Основна територія Туреччини була колискою багатьох давніх цивілізацій. Поява перших міст датується 13 тис. р. до н. е.

Як найдавніші жителі прийшли на землі Туреччини близько мільйона років назад, і з тих пір природні багатства Балканського півострова постійно приваблювали немало загарбників.

Близько чотирьох тисяч років назад на ці землі проникли арійські племена хетів, що створили в XVII-XIV століттях до нашої ери могутню держава. Потім їх змінили інші арійські народи.

У VI столітті до нашої ери вся територія сучасної Туреччини увійшла до складу Персії, в IV столітті до нашої ери - опинилася у владі Олександра Македонського, пізніше – стала одним з центрів еллінізму Сходу, поки в I столітті до нашої ери не була завойована Римом. Після розпаду Римської імперії весь Балканський півострів відійшов до Візантії. Вторгнення сюди в XI столітті нашої ери тюркських кочівників поклало початок розповсюдженню ісламу і затвердженню нової назви - Туреччина.

У XIII столітті на заході Малій Азії осіло ще одне тюркське плем'я - османи. Поступово в XIV-XVII століттях воно зуміло підкорити все східне Середземномор'я і заснувало найбільшу державу ісламського світу –Османську імперію. Правда, економіка держави відставала від європейського рівня, що з кінця XVII століття почало приводити до її політичного ослаблення. Спроба султанів в XIX столітті поліпшити стан країни шляхом реформування всіх державних інститутів істотно припинила її розпад і сприяла промисловому зростанню. Проте поразка в Першій світовій війні, від країн Антанти, вилилося в сильну соціальну кризу, що ускладнилася війною з Грецією (1919-1923).

У 1923 році монархія в Туреччині була повалена, і проголошена президентська республіка. Національні збори вибрали президентом Мустафу Кемаля, що отримав друге ім'я Ататюрк, - Отець турків.
Протягом майже всієї Другої світової війни Туреччина, не дивлячись на оголошений нею нейтралітет, надавала допомогу Німеччині. У післявоєнний період мала залежність зовнішньої політики від західних держав.

Культура Туреччини увібрала в себе історичний і культурний досвід Ірану, Візантії, Грузії й Вірменії. Причому мова йде не про сліпе копіювання, прикладів якого історія знає достатньо. Культура Туреччини стала чимсь новим й особливим, створеним на основі культур згаданих країн. Так, зокрема, архітектура Туреччини придбала свій стиль строгих форм, наявності відкритих дворів і перекриттів у вигляді куполів.

Культура Туреччини ділиться на два етапи. Перший відноситься до періоду, коли Туреччина була феодальною державою. У цей час кожен феодал для того щоб підкреслити свою велич прагнув увічнити його в камені монументальних будинків, покликаних простояти сторіччями. Другий етап, завдяки якому культура стала такою, якою ми її знаємо сьогодні, це візантійський період. Візантійське зодчество подарувало Туреччині храм Святої Софії, безліч мечетей, побудованих по його зразку в часи Османської імперії й знамениту фортецю в Аланії.

Стамбул згодом став символом турецької архітектури. У той же час місто Бодрум стало столицею образотворчого й літературного мистецтва. Спокійне й чисте місто дотепер залучає художників і поетів, кожному з яких щедро дарує натхнення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ціннісні розходження ділових культур.	\|	Перші музеї та розвиток музейної мережі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.