Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Операції над множинами та їхні властивості

Для множин можна ввести ряд операцій (теоретико-множинних операцій), результатом виконання яких будуть також множини. За допомогою цих операцій можна конструювати із заданих множин нові множини.

Нехай A і B – деякі множини.

1.1.6.1. Означення 1.1.4. Об’єднанням множин A і B (позначають AÈB ) називають множину тих елементів, які належать хоча б одній з множин A чи B. Символічно операція об’єднання множин записується так

AÈB = {x | xÎA або xÎB} або xÎAÈB Û .

Наприклад, {a,b,c}È{a,c,d,e}={a,b,c,d,e}.

Властивості об¢єднання множин:

1) комутативність: AÈB = BÈA;

2) асоціативність: (AÈBC = AÈ(BÈC);

3) ідемпотентність AÈA = A;

4) AÈÆ = A;

5) AÈЕ = Е.

 

1.1.6.2. Означення 1.1.5. Перетином (перерізом) множин A і B (позначають A Ç B ) називають множину, що складається з тих і тільки тих елементів, які належать множинам A і B одночасно. Тобто

AÇB = {x | xÎA і xÎB} або xÎAÇB Û .

Наприклад, {a,b,c}Ç{a,c,d,e} = {a,c},

{a,b,c}Ç{d,e} = Æ.

Кажуть, що множини A і B не перетинаються, якщо AÇB = Æ.

Операції об’єднання та перетину множин можуть бути поширені на випадок довільної сукупності множин {Ai | iÎ N }. Так об’єднання множин Ai (записується Ai ) складається з тих елементів, які належать хоча б одній з множин Ai даної сукупності. А перетин множин A (записується Ai) містить тільки ті елементи, які одночасно належать кожній з множин Ai.

Властивості перерізу множин:

1) комутативність: AÇB = BÇA;

2) асоціативність: (AÇBC = AÇ(BÇC);

3) дистрибутивність операції Ç відносно операції È: AÇ(BÈC)=(AÇB)È(AÇC);

4) дистрибутивність операції È відносно операції Ç: AÈ(BÇC)=(AÈB)Ç(AÈC);

5) ідемподентність: AÇA = A;

6) AÇÆ = Æ;

7) AÇЕ = A;

8) AÇ(AÈB) = A;

9) AÈ(AÇB) = A.

 

1.1.6.3. Означення 1.1.6. Різницею множин A і B (записується A\B ) називають множину тих елементів, які належать множині A і не належать множині B. Отже,

A \ B = { x | xÎA і xÏB} або xÎA \ B Û .

Наприклад, {a,b,c} \ {a,d,c} = {b},

Z \ Z+=Z,

{a,b} \ {a,b,c,d} = Æ.

Властивості різниці множин:

1) А \ А=Æ;

2) А ;

3) А \ Е=Æ;

4) А \ В ¹ В \ А – різниця не комутативна;

5) (А \ В) \ С ¹ А \ (В \ С) – різниця не асоціативна;

6) (B È C) \ А = (В \ А) È (С \ А) – правий закон дистрибутивності операції \ відносно операції È;

7) (B Ç C) \ А = (В \ А) Ç (С \ А) – правий закон дистрибутивності операції \ відносно операції Ç.

1.1.6.4. Означення 1.1.7. Симетричною різницею множин A і B (записують ADB, AÅB або A¸B ) називають множину, що складається з усіх елементів множини A, які не містяться в B, а також усіх елементів множини B, які не містяться в A. Тобто

AÅB = { x | ( xÎA і xÏB ) або ( xÎB і xÏA )} або xÎAÅB Û .

Наприклад, {a,b,c}Å{a,c,d,e} = {b,d,e},

{a,b}Å {a,b} = Æ.

Властивості симетричної різниці:

1) комутативність: AÅB = BÅA;

2) асоціативність: (AÅBC = AÅ(BÅC);

3) дистрибутивність операції Ç відносно операції Å: AÇ(BÅC)=(AÇB)Å(AÇC);

4) AÅA = Æ;

5) AÅÆ = А;

6) AÅB = (A \ В) È (В \ А).

 

Введені теоретико-множинні операції можна проілюструвати діаграмою (рис.1.1).

Рис. 1.1.

 

Тут множини A і B – це множини точок двох кругів.

Тоді AÈB – складається з точок областей І, ІІ, ІІІ,

AÇB – це область ІІ,

A \ B – область І,

B \ A – область ІІІ,

AÅB – області І і ІІІ.

 

1.1.6.5. Означення 1.1.8. Якщо зафіксована універсальна множина E, то доповненням множини A (яке є підмножиною універсальної множини E ) називають множину всіх елементів універсальної множини, які не належать множині A. Записують .

Тобто

= { x | xÎE і xÏA } або xÎ Û xÏA.

Неважко помітити, що = E \ A.

Наприклад, якщо за універсальну множину прийняти множину N всіх натуральних чисел, то доповненням множини P всіх парних натуральних чисел буде множина всіх непарних натуральних чисел.

Властивості доповнення:

1) ;

2) ;

3) ;

4) ;

5) інволютивність: ;

6) ;

7) якщо А=В, то ;

8) якщо , то ;

9) правила (закони) де Моргана = Ç ; = È Зазначимо, що правила де Моргана припускають узагальнення для сукупності множин:

; .

Приклад. Покажемо істинність однієї з наведених тотожностей – правила де Моргана.

= Ç .

Доведемо спочатку, що Í Ç .

Нехай елемент xÎ , тоді xÎE \ (A È B), тобто xÏA і xÏB, звідси xÎ і xÎ , отже, xÎ Ç . Отже, за означенням підмножин: Í Ç .

Доведемо обернене включення: Ç Í .

Припустимо xÎ Ç , це означає, що xÎ і xÎ , тобто xÏA і xÏB, тому xÏAÈB, отже xÎ . Зі справедливості обох включень Í Ç і Ç Í за законом антисиметричності для підмножин випливає істинність рівності = Ç .

Твердження доведено. <

Аналогічно можуть бути доведені всі інші наведені теоретико-множинні тотожності. Ці тотожності дають змогу спрощувати різні складні вирази над множинами.

Приклад. (AÇBÇCÇ )È( ÇC)È( ÇC)È(CÇD) = (AÇBÇCÇ )È(( È È DC) = = ((AÇBÇ ) È ( ))ÇC = EÇC = C. <

 

 


Читайте також:

  1. OПТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОЛОЇДНИХ СИСТЕМ
  2. А) Товар і його властивості.
  3. Аеродинамічні властивості колісної машини
  4. Активні операції банків
  5. Активні операції банків з цінними паперами
  6. Активні операції комерційних банків
  7. Активні операції центральних банків.
  8. Алгебраїчні операції
  9. Алкани (насичені вуглеводні). Хімічні властивості алканів
  10. Алкани, їх хімічні властивості.
  11. Алкени. Хімічні властивості
  12. Алкіни. Хімічні властивості




Переглядів: 1829

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Підмножини. Універсальна множина. | Потужність множин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.