Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Залізні та марганцеві руди

Паливо

Для виплавляння металів із руд потрібна значна кількість теплоти, яку отримують від згоряння палива, через перетворення електричної енергії в теплову, а також від екзотермічних ,реакцій у металургійних печах.

Паливо в металургії є не тільки джерелом теплоти, але може брати участь у хімічних реакціях. До його складу входять пальні речовини (вуглець, водень), непальні речовини (зола, вода, азот) і шкідливі домішки (сірка, фосфор). Зола— мінеральна скла­дова палива, що містить оксиди SiО2, А12О3, СаО, MgO та ін. У високоякісному паливі дуже мало непальних речовин та шкід­ливих домішок. Металургійна промисловість використовує твер­де, рідке й газоподібне паливо. Найпоширенішим твердим па­ливом є кокс.

Кокс отримують сухою перегонкою дрібних зерен коксівно­го вугілля розміром до 3 мм при температурі 900...1050 °С без доступу повітря протягом 15... 17 год. Під час цього виді­ляються коксовий газ і багато цінних хімічних речовин у газо­подібному стані, а твердий залишок спікається у міцні пористі грудки — кокс. Він є цінним паливом, яке містить 85...88 % С, 8...12 % золи, до 5 % води, 0,5...2,0 % S, до 0,1 % Р і до 1 % летких речовин. Теплотворна здатність коксу — до 30 МДж/кг.

Представником рідкого палива в металургії є мазут.

Мазутскладається із 84...88 % С, 10...11 % Н2, 0,7...4 % S і 0,3 % золи, має теплотворну здатність 40...45 МДж/кг.

Газоподібне паливо застосовують у сталеплавильному й част­ково в доменному виробництвах. Найбільше значення мають природний, коксовий і доменний гази.

Природний газ містить 90...98 % вуглеводнів типу СН4, С2Н2 і до 1 % азоту, а його теплотворна здатність становить близько 35 МДж/м3.

 

У природних умовах майже всі метали, крім платини, золо­та, срібла й самородної міді, перебувають у сполуках з іншими хімічними елементами.

Руда є гірською породою, з якої економічно вигідно вилуча­ти метал. Руда складається з рудної речовини, пустої породи й домішок. До рудної речовини входять сполуки металу: оксиди, гідроксиди та карбонати. Пуста порода звичайно містить піско­вик (SiО2), глиняні речовини (А12О3 • SiО2• 2Н2О), рідше вапняк (СаСО3) і доломіт (СаСО3• MgCО3). Шкідливі домішки — це фос­фор, сірка, арсен. У рудах, наприклад залізних, можуть бути також корисні домішки: марганець, хром, нікель, ванадій, воль­фрам, молібден.



Интернет реклама УБС

Залізні руди. Найпоширенішими залізними рудами є заліз­няки: магнітний, червоний, бурий і шпатовий. За запасами за­лізних руд Україна посідає перше місце в світі

Магнітний залізняк Fe3О4— мінерал від сірого до чорного кольору, містить 55...65 % заліза, дуже щільний і тому важко відновлюється, має магнітні властивості.

Червоний залізняк Fe2О3 має колір від червоного до темно-сірого, містить 55...60 % заліза, пористий, тому легко віднов­люється, має мало шкідливих домішок. Це найпоширеніша в світі руда, її поклади маємо в Кривому Розі.

Бурий залізняк 2Fe2О3 • ЗН2О від жовтого до буро-жовтого кольору, містить 30...50 % заліза, найлегше відновлюється серед залізних руд. Руди бурого залізняку із багатьох басейнів мають значну кількість фосфору й сірки. Добувають бурий за­лізняк у Керчі.

Шпатовий залізняк FeCО3містить 30...40 % заліза. Колір руди від сірого до жовтого. Руда легко відновлюється.

Вміст заліза в промислових рудах має тенденцію до змен­шення, оскільки запаси багатих руд поступово вичерпуються.

Марганцеві руди. Марганець у рудній речовині є у вигляді оксидів і карбонатів: МпО2, Мп2О3, Мп3О4, МпСО3. Пустою поро­дою є переважно глина й пісковик. Кількість марганцю в рудах становить 25...45 %. Україна за запасами марганцевих руд за­ймає перше місце в світі. Найбільші їх родовища в Нікополі — близько З0 % світових запасів.

 


Читайте також:

  1. Марганцеві породи




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вогнетривкі матеріали | Будова доменної печі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.