Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Форми грошей та їх еволюція.

Лекція №2. Тема: Сутність і функції грошей (продовження).

План

1. Форми грошей та їх еволюція.

2. Якісні властивості грошей.

3. Роль грошей у розвитку ринкових відносин в Україні.

 

 

Історія грошей по суті є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм, найбільш придатних виконувати функції грошей у певних ринкових умовах.

Різноманітні форми, яких набували гроші, доцільно простежувати в процесі їх еволюції.

 

Товарні гроші Металеві гроші Паперові гроші   Депозитні гроші
Готівкові гроші   Безготівкові гроші

 

 

Еволюція форм грошей

 

Висхідна форма повноцінних Товарними грошима спочатку були предмети першої необхідності, а потім предмети розкоші

    Повноцінні Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товар, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети

    Змішані форми У країнах використовували повноцінні гроші, в інших – неповноцінні. Крім того, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні (білонні) монети, а також паперові знаки грошей (банкноти)

  Неповноцінні Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу, вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, електронні гроші)

 

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші.

Повноціннимибули гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети.

Початковою висхідною формою повноцінних грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності - худоба, сіль, зерно, риба, хліб тощо як найбільш ходові товари. На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли предмети розкоші, прикраси. Такі гроші відповідали потребам обміну на його найнижчих стадіях. Бартерний обіг мав деякі недоліки перед грошовим обігом:

1. Не забезпечував багатоплановості обігу;

2. Збільшував операційні витрати;

3. Збільшував комерційний ризик;

4. Відсутність умов асинхронізації обмінних операцій у часі.

Другий великий поділ праці (відокремлення ремесла від землеробства) істотно розширив межі товарного виробництва й обміну та прискорив розвиток ринку. В обмін почали надходити не просто надлишки продуктів, а товари, спеціально виготовлені для даної цілі. На їх місце ринок стихійно висунув метал. З появою металевих грошей вони використовувалися у формі простих зливків чи кусків металу.

 

Під впливом об’єктивних процесів відбувався стихійний відбір грошового товару з групи металів. Почалася тривала боротьба між сріблом і золотом за «грошовий трон» у товарному світі. Цей етап у розвитку грошей характеризувався паралельним функціонуванням золота і срібла в ролі грошей і називався золото-срібним біметалізмом. Закінчився він наприкінці ХІХ ст. перемогою золота, установленням золотого монометалізму.

 

Еволюція металевих грошей

набуття і вдосконалення монетної форми   розвиток представницьких форм металевих грошей в обігу
З появою металевих грошей монети використовувалися у формі простих зливків чи кусків металу, що мали величезні переваги перед товарними грошима.
Новий етап у розвитку монети як форми справжніх грошей пов'язаний з виникненням білонної монети, тобто розмінної, з дрібною вартістю.

 

 

Форма зливків обумовлювала певні незручності. У кожній платіжній операції необхідно було зважувати зливки, визначати пробу і, що найгірше, ділити їх на частини. Щоб уникнути цих незручностей, зливки робили різної ваги. Держави стали виготовляти за встановленою формою зливки металу, вагу і пробу яких засвідчували своїм штемпелем. Такі зливки дістали назву монети.

Назва «монета» походить від першого монетного двору, що був відкритий у Римі при храмі Юнони-Монети в ІІІ ст. до н.е.

Монета виявилася найдосконалішою формою повноцінних грошей, тобто тих, що функціонують в обігу з власною субстанціональною вартістю.

Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу та не мають власної трудової вартості. При цьому їх вартість може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

Основними формами неповноцінних грошей є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов'язання), банківські зобов'язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Фактор довіри до цих форм стає вирішальним для їх функціонування як грошей, завдяки чому вони дістали також назву кредитних.

Через незначне поширення золота у природі видобуток його не міг встигати за зростанням місткості ринку і потреб його в грошовій масі. Сама вартість грошей у нових умовах повинна була більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів. Ці вимоги не могло більше виконувати золото. Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Демонетизація золота. Еволюція металевих грошей досягла свого апогею в період капіталізму вільної конкуренції. Золоті гроші настільки добре відповідали вимогам ринку, що навіть найкритичніші дослідники того часу без будь-яких сумнівів ототожнювали гроші з цим металом. Ті ж самі еволюційні процеси в суспільному житті зумовили неспроможність золота (демонетизація золота) назавжди закріпитися в ролі грошей та підготували передумови для переходу до якісно нового типу грошей – неповноцінних. Причини демонетизації золота: 1) швидко посилювалися вимоги щодо зростання обсягів відтворення грошового товару відповідно до інтенсивно зростаючих масштабів суспільного виробництва й обігу; 2) зростали вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей; 3) сама вартість грошей у нових умовах, що вимагали активного втручання держави в економічне життя суспільства, повинна була стати більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів. Таким чином, відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі. Еволюційні процеси в економіці, які спричинили демонетизацію золота, підготували підґрунтя для запровадження нематеріальних носіїв грошової суті – так званих кредитних грошей. Класифікація кредитних грошей: - залежно від форми існування: паперові гроші, монета, депозитні гроші, електронні гроші; - залежно від статусу емітента та характеру емісії: казначейські гроші, банківські гроші.

Демонетизація -це процес втрати благородними металами (золотом і сріблом) функцій грошей.Демонетизацію срібла було завершено наприкінці 19 ст. Демоне­тизацію золота юридичне закріплено другою поправкою до Стату­ту МВФ, чинною з 1-го квітня 1978 р,, внаслідок чого було ска­совано офіційну ціну золота. За золотом фактично збереглась роль страхового фонду від наслідків інфляції, резерву потенцій­них ліквідних ресурсів, засобу забезпечення міжнародних креди­тів, що залучаються для покриття дефіциту платіжного балансу окремої країни.

До основних причин демонетизації можна віднести неспромож­ність дорогоцінних металів задовольняти все зростаючі потреби товарообігу в грошах, високий рівень їх зношення у процесі обігу та значні втрати на виготовлення золотих монет, а також склад­ності державного регулювання економіки.

Новий етап у розвитку монети як форми справжніх грошей пов'язаний з виникненням білонної монети, тобто розмінної, з дрібною вартістю. Головна відмінність її полягає в тому, що вона карбується не з дорогоцінного металу, а отже є неповноцінною. Вона призначена для забезпечення нормального виконання грошових функцій основною (валютною) монетою.

Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм.

Паперові гроші - це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов'язковими до приймання у всі види платежів. По суті, це – завершена форма знака вартості, яка відірвалася не тільки від субстанціональної вартості грошей, а й від реальних потреб обороту. Емітенти паперових грошей – державне казначейство або центральний банк. Після впровадження паперових грошей в обіг довіру до них може підтримувати певний час держава методами економічної політики.

Визначальними ознаками паперових грошей є випуск їх для покриття бюджетного дефіциту; нерозмінність на золото; примусове запровадження в оборот; нестабільність курсу і неминуче знецінення. З моменту припинення обміну банкнот на золото у 1976 р. відмінності між банкнотами і білетами державної скарбівниці зникли.

Кредитні гроші (вексель, банкнота, чек)- це узагальнена назва різних видів грошей, що виникають як заміщення майнових боргових зобов’язань приватних осіб та держави.

Сучасні кредитні гроші - це знаки вартості, які відображають реальні потреби товарообігу, оскільки емітуються в межах реального руху товарів. Кредитні гроші виникли на основі кредитних відносин в результаті заміни готівки борговими зобов'язаннями – чеками, векселями, кредитними картками. Кредитні гроші історично пройшли таку еволюцію: вексель, банкнота, чек, депозитні та електроні гроші.

Банківські гроші - це теж неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки, завдяки чому їх випуск тісно пов'язується з потребами обороту, забезпечується їх вилучення з обороту і підтримка стабільної вартості. У цьому полягає їх принципова відмінність і перевага порівняно з паперовими грошима.

Депозитні гроші - це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів - чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо.

Електронні гроші - це різновид депозитних грошей, коли переказування грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Ця форма органічно поєднує у собі всі переваги депозитної та готівкової форм грошей: немає потреби переносити чи перевозити великі маси готівки; досягається значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо; кожний платник має можливість вмить виконати платіж, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки, як і в платежах готівкою. Носієм електронних грошей є пластикова картка – іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп’ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки.

"Квазігроші", або майже гроші - це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. До них належать довгострокові депозити, акції тощо.

Казначейські гроші – це неповноцінні знаки вартості або різновид цінних паперів, які розмішуються на добровільних засадах, засвідчують внесення їх тримачами грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу протягом всього терміну володіння ними.

Банківські гроші – це теж неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки, завдяки чому їх випуск тісно пов’язується з потребами обороту, забезпечується їх вилучення з обороту і підтримка стабільної вартості. У цьому полягає їх принципова відмінність і перевага порівняно з паперовими грошима.

Банківські гроші виникли стихійно з ринкових відносин, але на значно вищому ступені розвитку, на якому кредит став їх іманентною складовою. Коли ринкові зв'язки, а разом з ними і взаємна довіра суб'єктів ринку досягли такого рівня, що один із суб'єктів наважився передати другому товар чи іншу вартість під зобов'язання заплатити в майбутньому, була відкрита можливість виникнення принципово нової форми кредитних грошей, альтернативної паперовим грошам. Сам торговельний оборот породив так звані торгові гроші у формі боргової розписки, або комерційного векселя. Використаний як платіжний засіб, він став обертатися. З простої розписки боржника вексель стихійно перетворився в платіжний і купівельний засіб, тобто в носія важливих функцій грошей. З розвитком банківського кредиту і банківської справи взагалі банки стали випускати замість комерційних векселів свої зобов'язання — банкноти, які поступово перетворилися в універсальний платіжний і купівельний засіб і стали самостійним видом кредитних грошей — банківськими грошима. Банкнота в самому загальному трактуванні є простішим векселем емісійного банку. Особливо чітко виявлялася спорідненість її і векселем на першому етапі розвитку, коли вона мала форму так званої класичної банкноти. Характерні ознаки «класичної» банкноти: - випуск її емісійним банком замість комерційних векселів; - обов’язків обмін на золото за першою вимогою власників; - подвійне забезпечення: золоте (золотим запасом банку) і товарне (комерційними векселями, що перебували у портфелі банку). Згодом, коли банки стали широко залучати банкноти від клієнтів н вклади, виникла друга форма банківських грошей - депозитні гроші. Сучасна світова економічна думка розрізняє два аспекти у питанні вартості грошей: А) вартість грошей як капіталу; Б) вартість грошей як грошей. Гроші як капітал набувають своєї вартості на ринку грошей під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Тут вартість грошей виступає у формі відсотка. Вартість самих грошей формується у сфері їх обігу. Тут гроші обмінюються на реальні блага і їх вартість набуває купівельної спроможності. Маса товарів, які можна купити за грошову одиницю, визначається рівнем їх цін. Чим вищі ціни, тим менше товарів можна купити за грошову одиницю і навпаки. Отже, між вартістю грошей, тобто їх купівельною спроможністю, та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Способи визначення зміни вартості грошей за певний період: 1) Ів.г. = 1/Іц, де Ів.г. – зміна вартості грошей; Іц – індекс цін. 2) Індекс Ласпейреса: Іл = ∑Р1*G0 / ∑Р0*G0, де Р1, Р0 - рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового року; G0 – кількість товарів у базовому році. 3) Індекс Пааше: Іп = ∑Р1*G1 / ∑Р0*G0, де Р1, Р0 - рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового року; G1,G0 – кількість товарів у поточному і базовому році.   З масштабом цін безпосередньо пов’язані такі поняття, як девальвація і ревальвація. Девальвація – це офіційне зниження курсу грошової одиниці. Ревальвація – це збільшення курсу грошової одиниці щодо валют інших країн.

 

Багатовікова еволюція грошей спричинила той факт, що в сучасній економіці гроші – це інструмент у матеріальній (банкноти, монети) або нематеріальній (запаси на рахунках у банках) формі, в якому виражені ціни на товари і послуги та за який можна ці товари чи послуги придбати.

 


Читайте також:

  1. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
  2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  3. Автоматизовані форми та системи обліку.
  4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  5. Акредитив та його форми
  6. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  7. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
  8. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  9. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  10. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  11. Безособові дієслівні форми на –но, -то
  12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки




Переглядів: 2619

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Функції грошей | Якісні властивості грошей.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 1.455 сек.