МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Розподіл термінів у простому судженніПоділ простих судженнь за кількістю і якістю З позицій класичної формальної логіки просте судження за ознакою повноти (кількістю) об’єму поділяються на : ü загальні (кванторне слово – “Всі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить до всього об’єму суб’єкта – “Усі фінансисти є фахівцями з цінних паперів”, “Всі правознавці не є адвокатами”; ü часткові (кванторне слово – “Деякі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить лише до вказаної частини об’єму суб’єкта – “Деякі студенти є відмінниками”, “Лише деякі люди можуть вважатися особистостями”; ü одиничні (кванторне слово – “це”) – судження, яке має в якості суб’єкта одиничне поняття, а його предикат належить до всього об’єму суб’єкта – “Янукович Виктор Федорович– президент України”, “Студент Сидоренко В.М. – відмінник”. У свою чергу за якістю зв’язки судження поділяються на : ü стверджувальні (зв’язка “є”) - у ньому говориться, що певна ознака визнається як присутня у предмета; ü заперечувальні (зв’язка “не є”) – певна ознака заперечується. Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю виглядає так: · загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”; · загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”; · частковостверджувальні - “Деякі S є Р”; · частковозаперечувальні судження – “Деякі S не є Р”; · одиничні стверджувальні судження – “Це S є Р”; · одиничні заперечувальні судження – “Це S не є Р”. Перші чотири види суджень логіка позначає такими символами: 1. загальностверджувальні судження – “А” (від “affirmо” – лат. “стверджую”); 2. загальнозаперечувальне судження – “Е” (від першої голосної лат. “nego” – заперечую); 3. частковостверджувальні судження – “І” (від другої голосної “affirmо” – лат. “стверджую”); 4. частковозаперечувальні судження – “О” (від другої голосної лат. “nego” – заперечую). Термін S або Р вважається розподіленим, якщо об’єм одного терміну повністю входить в об’єм іншого або повністю виключається з нього. Тобто термін розподілений, якщо задля вирішення питання про істинність судження необхідно врахувати усі предмети, які є елементами об’єму терміну. Термін вважається нерозподіленим, якщо його об’єм складає лише частку об’єму іншого терміну. Тобто в судженні говориться не про всі предмети, а про частку об’єму загального поняття. Для прикладу розглянемо такі судження: 1. Загальностверджувальні (А): 1.1. “Всі люди смертні” – суб’єкт є розподіленим, бо повністю входить до об’єму предикату (адже поняття “безсмертні люди” - пусте) , а предикат не розподілений, бо ширше за об’ємом, ніж суб’єкт (смертними є не лише люди); 1.2. “Квадрати – рівносторонні прямокутники” – і суб’єкт і предикат розподілені (бо S і Р – тотожні поняття); 2. Загальнозаперечувальні (Е) – “Жодна з жінок до ХХ сторіччя не була видатним філософом”. Тут S і Р розподілені, бо їх об’єми взаємовиключені. 3. Частковостверджувальні судження (І) – “Деякі викладачі є спортсменами” – S і Р не розподілені, бо є поняттями, які перетинаються; 4. Частковозаперечувальні судження (О) – “Деякі люди не мають вищої освіти”. У цьому випадку суб’єкт не розподілений, а предикат розподілений. Наприклад суб’єкт “люди” не розподілений тому, що лише про деяких з них кажуть. Предикат судження “ті, що мають вищу освіту” розподілений тому, що жоден з елементів його об’єму не перетинається з об’ємом поняття S (ці “деякі люди”).Варіанти розподілу термінів у простих судженнях наведені у табл. 1.
Читайте також:
|
||||||||
|