Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Лекція №7. УМОВИВІД ЯК СКЛАДНА ФОРМА МИСЛЕННЯ

ТАБЛИЦЯ №1. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ І ЗАКОНИ ЛОГІКИ ВИСЛОВЛЮВАНЬ.

Кожна думка повинна бути достатньо обгрунтованою, але й достатнє обгрунтування повинне мати достатнє обгрунтування.

Четвертий закон логіки – закон достаточньої основи

Ним зумовлена ще одна корінна риса правильного мисления – його обгрунтованість, якісно визначені предмети так або інакше виникають з інших предметів і самі, у свою чергу, породжують треті. Це знаходить відображення й у нашому мисленні про предмети дійсности. Закон же формулюється так:

Межею обгрунтованості є закон, аксіома, очевидність, основані на фактах дійсності. Так, для людини, яка явилася свідком події, обгрунтуванням буде самий факт події, очевидцем якої вона була. Істинність законів, аксіом підтверджена практикою людства й не потребує тому нового підтвердження. Для підтвердження якого-небудь часткового випадку немає необхідності обгрунтовувавати його за допомогою особистого досвіду. Наприклад, якщо відомий закон Архімеда (усяке тіло, занурене у рідину, втрачає у своїй вазі рівно стільки, скільки важить витіснена ним рідина), то немає ніякого сенсу занурювати у рідину якийсь предмет, щоб з’ясувати, скільки він втрачає у вазі. Закон Архімеда буде достатньою основою для підтвердження будь-якого часткового випадку.

Таким чином, достатньою основою якоїсь думки може бути будь-яка інша вже перевірена та визнана думка, з якої з необхідністю випливає істинність даної думки.

Якщо з істинності судження А випливає істинність суджения В, то А є основою для В, а В – наслідком цієї основи. У свою чергу, В може бути основою для С. Так виникають логічні ланцюжки.

Найважливішою помилкою, пов’язаною з порушенням вимог закону достатньої основи, є помилка «удаваного слідування». Деякі удавані наслідки наведені у прикладах порушення закону суперечності: «Він і вона йшли разом по вулиці й сміялися – значить, у них роман» і т. д. Усе це приклади висновків з недостатніх основ.

Закон достатньої основи має важливе теоретичне й практичне значення. Фиксуючи увагу на судженнях, що обгрунтовують істинність висунутих положень, цей закон допомагає відокремити істинне від хибного та прийти до вірного висновку.



Интернет реклама УБС

Приклад:Для того, щоб людина, яка скоїла злочин, могла бути притягнута до відповідальності, необхідно, щоб їй було більше, ніж 14 років.

Висновки. Закони логіки використовуються при умовиводах, аргументації думок, доведенні, розв’язанні теоретичних і практичних задач у кожній галузі знань. Вони мають загальнолюдський характер.

№ п/п Назва закону Його формулювання Формула Її прочитання  
Закон тотожності Кожне висловлювання тотожне саме собі А →А; А А «Якщо А, тоді А»; «А тоді і тільки тоді, коли А»  
Закон несуперечнос­ті Жодне висловлювання не може бути істинним одночасно із своїм запереченням «Неправильно, що А і не-А»  
Закон виключеного третього 3 двох суперечних суджень одне неодмінно є істинним, не дано. «А або не-А»  
Закон достатньої підстави Будь-яка істинна думка повинна бути достатньо обгрунтованою Формального відобра­ження не має      
Закон подвійного речення:              
5.1 Закон зняття подвійного заперечення Заперечення заперечення дає ствердження Якщо неправильно, що не-А, тоді А»  
5.2 Закон введення подвійного заперечення Із ствердження випливає його подвійне заперечення «Якщо А, то хибно, ніби не-А»  
5.3 Поний закон подвійного заперечення Подвійне заперечення тотожне ствердженню «Хибно, що не-А тоді і тіль­ки тоді, коли А»  
Закони ідемпотентос­ті:        
6.1 Закон ідемпотентості для кон'юнкції Повтор висловлювання через сполучник кон'юнкції «і» є рі­внозначним самому висловлю­ванню (А ^ А) ↔ А «А і А тоді і тільки тоді, ко­ли А»  
6.2 Закон ідемпотентості для диз'юнкції Повтор висловлювання через сполучник диз'юнкції «або» є рівнозначним самому вислов­люванню (А v А) ↔ А А або А тоді і тільки тоді, коли А»  
Закони кому­тативності:        
7.1 Закон кому­тативності для кон'юнкції Можна міняти місцями вислов­лювання, зв'язані сполучни­ком кон'юнкції «і» (АvВ)↔(ВvА) «А і В тоді і тільки тоді, ко­ли В і А»  
7.2 Закон кому­тативності для диз'юнкції Можна міняти місцями вис­ловлювання, зв'язані сполучни­ком диз'юнкції «або» (АvВ)↔(ВvА) «А або В тоді і тільки тоді, коли В або А»  
Закони контрапозиції (про­стої і складної):        
8.1 Перший закон простої контрапозиції Якщо з першого вис­ловлюван­ня випли­ває друге висловлю­вання, тоді із запере­чення дру­гого вис­ловлювання випли­ває заперечення пер­шого вислов­лювання (А→В)→() «Коли відомо, що якщо А, то В, тоді якщо не-В. то не-А»  
8.2 Другий закон простої контрапозиції Якщо із заперечення першого висловлювання випливає запе­речення другого висловлюван­ня, то з другого висловлювання випливає перше ()→(В→А) «Коли відомо, що якщо не-А, то не-В, тоді якщо В, то А»  
8.3 Третій закон простої кон­трапозиції Якщо із першого висловлювання випливає заперечен­ня другого висловлю­вання, то з дру­гого висловлювання випливає заперечен­ня першого вислов­лювання (А→)→(В→) «Коли відомо, що якщо А, то не-В, тоді якщо В, то не-А»
 
8.4 Четвертий закон простої контрапозиції   Якщо із заперечення першого висловлю­вання випливає друге висловлювання, то із запере­чення другого висловлювання випливає перше висловлювання (→В)→(→А) «Коли відомо, що якщо не-А, то В, тоді якщо не-В, то А»
8.5 Перший закон складної контрапозиції 3 першого і другого висловлю­вань випливає третє висловлю­вання тоді і тільки тоді, коли 3 першого вислов­лювання і запе­речення третього висловлюван­ня випливає заперечен­ня дру­гого вислов­лювання «Коли відомо, що з А і В ви­пливає С, то тоді і тільки то­ді з А і не -С випливає не -В»
8.6 Другий закон складної контрапозиції 3 першого вислов­люван­ня ви­пливає друге або третє вислов­лювання тоді і тільки тоді, коли із заперечення другого висловлю­вання випливає заперечен­ня першого вислов­лювання або третє висловлювання «Коли відомо, що якщо А, то В або С, то тоді і тільки тоді з не-В випливає не-А або С»
9. Закони асоціа­тивності:      
9.1 Закон асоціативності для кон'юнкції Висловлювання, з'єдна­ні логі­чним сполучником кон'юнк­ції «і», мож­на по-різному поєдну­вати за допо­могою дужок ((А^В)^С)↔(А^(В^С)) «(А і В) і С тоді і тільки тоді, коли А і (В і С)»
9.2 Закон асоціативності для диз'юнкції Висловлювання, з'єд­на­ні логі­чним спо­луч­ником диз'юнк­ції «або», можна по-різ­ному поєд­нувати за допомогою дужок ((АВ)С)↔ (А С)) «(А або В) або С тоді і тіль­ки тоді, коли А або (В або С)»
Закони дистрибутив­ності:        
10.1 Закон дистрибутивності для кон'юнкції відносно диз'юнкції Дозволяється у формулах роз­поділяти кон'юнкцію відносно диз'юнкції ((А^(В^С)↔((А ^В) (А^С)) «А і (В або С), якщо і тільки якщо (А і В) або (А і С)»  
10.2 Закон дистрибутив­ності для диз'юнкції відносно кон'юнкції Дозволяється у формулах роз­поділя­ти диз'юнкцію від­носно кон'юнкції ((А(В^С)↔ ((А В) ^ (А С)) «А або (В і С), якщо і тільки якщо (А або В) і (А або С)»  
Закони де Моргана:        
11.1 Перший закон де Моргана Заперечення кон'юнкції вислов­лювань еквівалентне диз'юнкції запере­чень цих вислов­лювань ↔() «Хибно, що А і В тоді і тіль­ки тоді, коли хибно, що А. або хибно, що В»  
11.2 Другий закон де Моргана Заперечення диз'юнкції вислов­лювань еквівалентне кон'юнкції запере­чень цих вислов­лювань ↔() «Хибно, що А або В тоді і тільки толі, коли хибно, що А і хибно і ні"  
                   

 

1. Загальна характеристика умовиводів.

2. Дедуктивний умовивід та його правила.

3. Категоричний силогізм.

4. Фігури і модуси категоричного силогізму.

5. Аналогія як умовивід.


Читайте також:

  1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
  2. III.4 Форматування тексту.
  3. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  5. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  6. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  7. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  8. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  9. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
  10. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
  11. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
  12. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
З двох суджень, що взаємно виключають одне друге, одне істинне, друге хибне, а третього не дано. А є В або А не є В. | Загальна характеристика умовиводів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.